- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/133/25
Провадження 1-кс/991/131/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 560 грн. та покласти на нього додаткові процесуальні обов`язки (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, який є нетяжким злочином, пов`язаним з корупцією;
2) наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам;
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи, викладені у Клопотанні, підтримав, просив задовольнити Клопотання.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення Клопотання з огляду на необґрунтованість підозри (відсутній такий елемент складу злочину як суб`єктивна сторона, оскільки у діях ОСОБА_4 відсутній умисел у внесенні завідомо недостовірних даних та відсутність мотиву, мети на вчинення злочину, при подачі декларацій останній лише допустився посилки, не зазначивши житловий будинок та земельну ділянку у розділі «Об`єкти нерухомості», разом з цим він зазначав у деклараціях будинок за адресою АДРЕСА_1 як його фактичне місце проживання, а отже не мав на меті приховати відповідне майно, яке було у його користуванні, при цьому, ОСОБА_4 сумлінно відноситься до подачі декларацій, вживав заходів для усунення недоліків шляхом заповнення виправленої декларації за 2022 рік), відсутність заявлених ризиків. Зазначив, що підорюваний характеризується належною процесуальною поведінку, здійснюючи виїзди закордон, завжди повертався на територію України. Вказав, що у Клопотанні жодним чином не мотивовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Зазначив, що при розгляді Клопотання має бути враховано, що у ОСОБА_4 на території України наявні міцні соціальні зв`язки (одружений, має неповнолітніх дітей на утриманні), постійне місце проживання, постійне місце роботи (працює на посаді заступника Голови Державної митної служби України та виконує обов`язки Голови Державної митної служби України), за місцем роботи характеризується позитивно.
Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
06.01.2025 детективом НАБУ ОСОБА_6 за погодженням із прокурором САП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, яке того ж дня вручено останньому (далі - Повідомлення про підозру).
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин органом досудового розслідування встановлено наступні обставини.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 28-р ОСОБА_4 призначено заступником Голови Державної митної служби України з 22.01.2021 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1127-р ОСОБА_4 призначено заступником Голови Державної митної служби України строком на п`ять років.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 № 96-р на ОСОБА_4 тимчасово покладено виконання обов`язків Голови Державної митної служби України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «А» (вищий корпус державної служби) належать серед іншого посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
Згідно п. 1 «Положення про Державну митну службу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Отже, посада заступника Голови Державної митної служби України, яку займав ОСОБА_4, та посада Голови Державної митної служби України, яку він тимчасово займав, належать до категорії «А» посад державної служби.
За підпунктом «в» п. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 даного Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Згідно з п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді заступника Голови Державної митної служби України, був зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
29.01.2024 о 22 годині 18 хвилин із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» з персонального комп`ютера з ІР-адресою 89.19.100.81/32 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua), ОСОБА_4 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2021 рік.
27.02.2024 о 12 годині 38 хвилин із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» з персонального комп`ютера з ІР-адресою 195.189.241.140/32 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua), ОСОБА_4 подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2022 рік, якою виправив помилки декларації за 2022 рік, яка була ним подана 30.01.2024 о 17 годині 47 хвилин.
31.03.2024 о 15 годині 24 хвилин із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» з персонального комп`ютера з ІР-адресою 89.19.100.81/32 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua), ОСОБА_4 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2023 рік.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування, а у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються також відомості про об`єкти декларування, передбачені п. п. 2-8 ч. 1 цієї статті, що є об`єктами права власності третьої особи, якщо суб`єкт декларування або член його сім`ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об`єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об`єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Згідно ч. 9 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відображення об`єкту нерухомості як відомостей про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб`єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію не вважається зазначенням відомостей про об`єкти декларування.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об`єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
У поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022 та 2023 роки ОСОБА_4 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» не відобразив відомості про житловий будинок загальною площею 236.8 м. кв., розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_1, щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, за наступних обставин.
Так, не пізніше квітня 2020 року ОСОБА_4 який займався пошуком житлового будинку для себе та своєї родини в Київській області переглядав будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний будинок було виставлено на продаж власником - ОСОБА_7 в зв`язку з виїздом останнього на постійне місце проживання закордон. За будинок і земельну ділянку ОСОБА_7 хотів отримати 170 000 доларів США, але у зв`язку з відсутністю в той період попиту та через необхідність постійно знаходитися за кордоном був готовий знизити суму продажу та піти на поступки. У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_4 повної суми коштів для купівлі вказаного будинку між ними було досягнуто усної домовленості про оренду вказаної нерухомості строком на 4 місяці з подальшим викупом за умови, що вартість оренди буде зараховано до майбутньої суми купівлі.
Так, 12.05.2020 у м. Києві між ОСОБА_7 як наймодавцем та дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_8 як наймачем, укладено договір найму (оренди) нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 236.8 м. кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін щомісячна орендна плата становила 148 500 грн, що становило згідно офіційного курсу гривні щодо долару США на момент укладання договору 5500 доларів США. Строк дії договору було встановлено до 22.09.2020 включно.
Таким чином за період з травня по вересень 2020 року власнику нерухомості ОСОБА_7 було сплачено 594 000 грн, що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 22 000 доларів США.
У вересні цього ж року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що необхідна сума для купівлі нерухомості вже наявна, після чого останній приїхав на територію України для оформлення угоди купівлі-продажу.
Сума угоди складала близько 100 000 доларів США, що становило еквівалент 2 700 000 грн, але за усною домовленістю ціна в договорі була вказана нижче.
25.09.2020 у м. Васильків, Київської обл. між ОСОБА_7, як продавцем та ОСОБА_9, від імені якого діяла його дочка - ОСОБА_8, як покупцем укладено договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 згідно якого покупець придбав вказану нерухомість вартістю 1 420 818 грн.
В той же день 25.09.2020 у м. Васильків, Київської обл. між ОСОБА_7, як продавцем та ОСОБА_9, від імені якого діяла його дочка - ОСОБА_8, як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянка площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636 що розташована в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 згідно якого покупець придбав вказану земельну ділянку вартістю 96 800 грн.
Таким чином вартість вказаної нерухомості відповідно до договору склала на загальну суму 1 517 618 грн, а фактично сплачена сума з урахуванням оренди становила щонайменше 122 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 3 294 000 грн.
При цьому, відповідно до відомостей Державної податкової служби України виплачений ОСОБА_9 дохід з 1998 по 2019 рік склав 953 961 грн до вирахування податку з доходів фізичних осіб, при чому починаючи з 2019 року і по теперішній час доходи в ОСОБА_9 відсутні.
Крім того, відповідно до відомостей розділу 13 «Фінансові зобов`язання» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2019, 2020 та 2021 роки ОСОБА_4 . 29.01.2018 ОСОБА_9 позичив 600 000 грн ОСОБА_8, які станом на 2021 рік повернуті не були.
Відповідно, станом на 25.09.2020 враховуючи офіційно підтверджені доходи та витрати ОСОБА_9 на надання позики та без врахування невстановлених обов`язкових витрат на особисті побутові потреби, сплату комунальних платежів тощо поза розумним сумнівом очевидною є неможливість ОСОБА_9 накопичити кошти необхідні для придбання зазначеної вище нерухомості.
Таким чином, батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 є номінальним учасником вказаного правочину, оскільки, крім зазначеного вище, проживає на постійній основі за адресою АДРЕСА_2 і до 15.07.2023 ніколи не перебував в межах населеного пункту с. Іванковичі, Васильківського р-ну., Київської обл., продавцю вказана особа не відома, а всі переговори стосовно продажу нерухомості проводилися зі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 які й проживали у вказаному будинку з травня 2020 року до щонайменше липня 2024 року.
Після укладення вказаних договорів ОСОБА_4 постійно користувався зазначеними об`єктами нерухомості, проживаючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що вказані об`єкти нерухомості мають бути зазначені в декларації, діючи з прямим умислом, у порушення положень п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у поданій ним 29.01.2024 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2021 рік вніс завідомо недостовірні відомості, не відобразивши в розділі 3 - «Об`єкти нерухомості» відомості про належні йому на праві користування об`єкти нерухомості щодо яких він може прямо і опосередковано вчиняти дії тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
Окрім цього ОСОБА_4 у поданих ним 27.02.2024 та 31.03.2024 деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2022 та 2023 рік, повторно вніс завідомо недостовірні відомості, не відобразивши в розділі 3 - «Об`єкти нерухомості» відомості про належні йому на праві користування об`єкти нерухомості щодо яких він може прямо і опосередковано вчиняти дії тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
Вказані об`єкти нерухомості перебували у користуванні ОСОБА_4 станом на останній день звітного періоду (право користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду), а також протягом не менше половини днів протягом звітного періоду
Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2024, 27.02.2024 та 31.03.2024 становив 3028 грн.
Таким чином, відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2021, 2022 та 2023 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 1 517 618 грн, тобто щонайменше в 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Отже, ОСОБА_4, будучи суб`єктом декларування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2021 рік, та вчинив ці ж дії повторно у деклараціях за 2022 рік та 2023 рік.
Відтак, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-1 КК України, а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та у вчиненні цього ж правопорушення повторно.
Щодо обґрунтованості підозри.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування доказів, зокрема, тими, які досліджені слідчим суддею, а саме:
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 28-р, яким ОСОБА_4 призначено заступником Голови Держмитслужби з 22.01.2021 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1127-р, яким ОСОБА_4 призначено заступником Голови Держмитслужби строком на п`ять років;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 № 96-р, яким на ОСОБА_4 тимчасово покладено виконання обов`язків Голови Державної митної служби України;
- протоколом обшуку від 04.07.2024 у кримінальному провадженні № 52023000000000303 за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до якого під час обшуку у будинку був присутній ОСОБА_4, було виявлено та вилучено низку угод та платіжних документів, що підтверджують факт проживання ОСОБА_4 із сім`єю у будинку з травня 2020 року;
- договором найму (оренди) нерухомого майна від 12.05.2020, у відповідності до якого ОСОБА_8 винаймала у ОСОБА_11 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 22.09.2020 із орендною платою 148 500 грн (5 500 доларів США) на місяць;
- договорами від 04.05.2021, укладені між ОСОБА_8 та ПП «ГАРНО» на придбання, поставку та монтаж басейну за адресою: АДРЕСА_1, та квитанціями про оплату послуг за вказаними договорами;
- договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_12 (продавець) та ОСОБА_9, від імені якого діяла ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду від 10.09.2024 електронного носія із відеозаписом допиту як свідка ОСОБА_4 від 11.07.2024 у кримінальному провадженні № 52023000000000303, під час якого ОСОБА_4 пояснив, що дійсно проживає разом із сім`єю у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколами огляду від 12.09.2024, від 11.10.2024, від 30.10.2024 копії мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro Max A3116, вилученого при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані ОСОБА_4 за 2021, 2022 та 2023 роки;
- відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, надані на запит від 09.09.2024 № 86, у відповідності до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що розмір доходів, отриманих ОСОБА_9, не дозволяв йому придбати будинок;
- протоколом огляду від 30.10.204 інформації про з`єднання абонентів мобільного зв`язку, отриманої під час проведення тимчасового доступу до речей і документів у ПрАТ «Київстар», яким встановлено, що за місцем знаходження базової станції у с. Іванковичі 231 995 разів фіксувався мобільний телефон, яким користувався ОСОБА_4 та 186 495 - телефон, яким користувалася ОСОБА_8 у період часу з 05.10.2021 по 09.06.2023;
- протоколом огляду від 08.10.2024 електронних документів, отриманих під час тимчасового доступу до речей і документів у АТ КБ «ПриватБанк», яким встановлено, що 13.05.2019 проведено оцінку вартості житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що їх сукупна ринкова вартість становить 5 105 200 грн, що еквівалентно 192 678,22 доларів США;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_13, який як фізична особа-підприємець надавав протягом чотирьох років послуги із облаштування та догляду об`єктів ландшафтного дизайну за адресою: АДРЕСА_1, а також свідка ОСОБА_14, який як фізична особа-підприємець протягом багатьох років надавав послуги із обслуговування тепло-технічного обладнання за вказаною адресою, згідно пояснень яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 зі своєю сім`єю проживають у вказаному будинку з осені 2020 року.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Стороною захисту не надано таких беззаперечних доказів, які б свідчили, що підозра є явно необґрунтованою.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність в діях підозрюваного ознак суб`єктивної сторони злочину (умислу, мотиву, мети), а факт невнесення відомостей про будинок та земельну ділянку у декларацію потрібно розцінювати як технічну помилку, то слічий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), можливістю призначення покарання, яке передбачено ч. 1 ст. 366-2 КК України.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що він володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 - необмежений строк використання, НОМЕР_2 - дійсний до 28.04.2025 (т.1 арк. 34).
Так, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
На час розгляду Клопотання підозрюваному виповнилося 46 років. Так, у справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 входить до переліку осіб, які мають право виїжджати закордон в умовах воєнного стану. Крім того, у матеріалах Клопотання наявні відомості, що підозрюваний в умовах воєнного стану неодноразово здійснював виїзди закордон.
Разом з тим, встановлено, що у ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв`язки на території України (одружений, має двох неповнолітніх дітей на утриманні), має постійне місце проживання у Київській області та постійне місце роботи (працює на посаді заступника Голови Державної митної служби України та виконує обов`язки Голови Державної митної служби України), підозрюваний має належну процесуальну поведінку, позитивно характеризується за місцем роботи.
Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України. При цьому, з огляду на тривалий час перебування підозрюваного на посаді заступника Голови Державної митної служби України, останній набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, інших правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України нелегальним шляхом і за відсутності відповідних документів.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
З урахуванням тривалого перебування підозрюваного на посаді заступника Голови Державної митної служби України та виконання ним обов`язків Голови Державної митної служби України, наявні достатні підстави вважати, що останній набув відповідного авторитету, дружніх неформальних стосунків в різних органах державної влади, правоохоронних органах, які підозрюваний може використати аби вчиняти вплив на свідків, які надали показання відносно нього, що мають значення для Кримінального провадження, з метою схилити його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Відтак, існують достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.
Існування інших ризиків не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Із клопотаннями про особисту поруку в рамках Кримінального провадження до суду не зверталися.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, який є нетяжким злочином, пов`язаним з корупцією.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя також враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного в ході здійснення досудового розслідування, відсутність у нього судимості, наявність постійного місця проживання та місця роботи на території України, наявність міцних соціальних зв`язків на території України.
Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 нетяжкого злочину, пов`язаного з корупцією, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.
Обґрунтування розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Так, при визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Згідно відомостей, які містяться у матеріалах Клопотання (т. 1 арк.233-246) за останні два роки (2023-2024) ОСОБА_4 отримав дохід більше 1,5 млн. грн.
У відповідності до відомостей, вказаних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_4 за 2023 рік (т.1 арк. 155-160), вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належать: транспортний засіб MERSEDES-BENZ V 220 D, 2020 року випуску вартістю 1 559 665 грн; транспортний засіб Тoyota LAND CRUISER PRADO 150, 2021 року випуску, вартістю 1 881 041 грн; гараж у місті Одеса вартістю 30 000 грн., дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_8 на праві власності належать: квартира у місті Києві площею 79,6 кв.м., вартістю 1 792 750 грн; гараж у місті Києві площею 39,1 кв.м., вартістю 82 000 грн; квартира у місті Одесі площею 49,1. кв.м.; транспортний засіб КIA SORENTO, 2008 року випуску. Сукупна сума грошових активів, що перебуває у власності ОСОБА_4 та його дружини, становить 260 185 грн, 51 000 доларів США та 70 800 євро.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його дружини, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава має бути призначена у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, з огляд на положення ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків слід встановити два місяці, до 10 березня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 10 березня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_15