- Головуюча суддя (ККС ВС): Макаровець А.М.
Ухвала
Іменем України
20 січня 2025 року
м. Київ
справа № 991/3620/24
провадження № 51-179 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року задоволено клопотання детектива НАБУ про встановлення строку для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні N? 42020000000002497 від 24.12.2020; встановлено стороні захисту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного рестру досудових розслідувань за N? 42020000000002497 від 24.12.2020, строк до 01.08.2024 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого сторона кримінального провадження з боку захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до них.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року, а також передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми або передати на розгляд відповідної судової палати Касаційного кримінального суду питання щодо необхідності відступлення від правового висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема ст. 282, 290 КПК, що випливає із постанови колегії суддів Третьої судової плати Касаційного кримінального суду від 17.02.2021 у справі 344/6630/17, якою передбачено право слідчого, прокурора відновлювати завершене досудове розслідування на стадії виконання вимог ст. 290 КПК та вчиняти слідчі/процесуальні дії.
На обґрунтування поданої касаційної скарги зазначає про те, що:
- суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, не керувався висновками Верховного Суду, які передбачають механізм судового контролю щодо ухвал слідчих суддів, постановлених поза межами КПК України, та незаконно послався на ч. 4 ст. 399 КПК;
- слідчим суддею прийнято рішення, яке є не лише незаконним і прийнятим з істотним порушенням норм КПК, а таким, що прийнято поза його межами взагалі, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та зазначені порушення не усунув;
- суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, вказав, що кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-яких обмежень щодо повторного розгляду слідчим суддею питання про встановлення строку на ознайомлення стороні кримінального провадження після відновлення прокурором досудового розслідування з метою проведення певних процесуальних дій, та такий висновок є незаконним, висловлена думка є аргументом відмови у задоволенні апеляційної скарги по суті, але така відображена в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі також наведено детальний зміст інших доводів щодо порушень, які, на його думку, допущені слідчим суддею, органом досудового розслідування, які, як зазначено у скарзі, суд апеляційної інстанції проігнорував.
З огляду на зазначене, на думку автора касаційної скарги, суд касаційної інстанції не має права з формальних підстав відмовити в перегляді ухвали слідчого судді, постановлення якої не передбачено нормами КПК, та ухвали суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у перегляді вказаної вище ухвали слідчого судді.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Тобто, оскільки ухвала слідчого судді не переглядалась в апеляційному порядку, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, як така, що може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
З урахуванням вищевказаного, доводи касаційної скарги про необґрунтованість ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року, а також твердження про незаконність дій органу досудового розслідування під час його проведення не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положеннями ст. 24 КПК встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 10 статті 290 КПК передбачено, серед іншого, щоу разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Як убачається зі змісту долученої до касаційної скарги копії судового рішення, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року задоволено клопотання детектива НАБУ та встановлено стороні захисту у кримінальному провадженні, N? 42020000000002497 від 24.12.2020, строк до 01.08.2024, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого сторона кримінального провадження з боку захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до них.
З огляду на положення КПК, передбачені ч. 10 ст. 290 КПК України, вказана ухвала постановлена в межах компетенції слідчого судді.
При цьому, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із апеляційною скаргою.
Суддя апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, зауважив, що посилання захисника на постановлення ухвали слідчим суддею, не передбачену нормами КПК України, як на таку обставину, що зумовлює обов`язковість апеляційного перегляду, є безпідставними, оскільки нормами ч. 10 ст. 290 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді за обставин, визначених законом, встановити відповідний строк.
З наведеним погоджується і колегія суддів Верховного Суду з огляду на таке.
Положеннями ст. 309 КПК України передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тобто, у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність цих ухвал може бути предметом розгляду суду першої інстанції у порядку, передбаченому КПК, при розгляді кримінального провадження.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Водночас, оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку чинним КПК не передбачено.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
З урахуванням вищенаведеного, доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції в ухвалі про відмову у відкритті провадження висловлено аргумент відмови у задоволенні апеляційної скарги, по суті є непереконливими, оскільки, наводячи такий довід, автор касаційної скарги не зазначає про те, яким саме чином висловлення такого твердження з боку суду апеляційної інстанції перешкодило чи могло перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване твердження.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Така позиція колегії суддів узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення, зокрема, в ухвалах від 25 грудня 2024 року в справі №757/43054/24-к, від 02 березня 2023 року у справі № 761/4968/22, від 12 травня 2021 року у справі № 991/1019/21, від 1 лютого 2020 року у справі № 761/36264/20, від 27 квітня 2020 року у справі № 644/1713/20 тощо.
Таким чином, за результатом перевірки доводів касаційної скарги щодо скасування ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року, колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність задоволення його касаційної скарги.
Щодо посилання автора касаційної скарги на неможливість з боку суду касаційної інстанції відмовити в перегляді вказаних вище ухвал слідчого судді та суду апеляційної інстанції в даному випадку, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 399 КПК ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Відтак, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку як така, що може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
Водночас, згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
В даному випадку колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність задоволення касаційної скарги.
При цьому, відсутні підстави для вирішення питання щодо передачі кримінального провадження на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки таке питання, з огляду на положення, передбачені ст. 434-1 КПК, вирішується Судом, який розглядає кримінальне провадження, тобто після того, як Суд відповідно до норм КПК дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3