- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/7639/21
провадження № 11-о/991/1/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
22 січня 2025 року м.Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши заяву захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2023 у кримінальному провадженні №12017220000000515 від 10 квітня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2023 року у кримінальному провадженні №12017220000000515 від 10 квітня 2017 року скасовано виправдувальний вирок Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2022 року відносно ОСОБА_2, визнано його винуватим у вчиненні передбаченого ч.2 ст.364 КК злочину, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 грудня 2023 року вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_2 залишено без змін.
Вимоги заяви і доводи особи, яка її подала.
21 січня 2025 року захисником засудженого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2023 року, в якій заявник просить суд скасувати вищевказаний вирок суду апеляційної інстанції та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК.
В обґрунтування поданої заяви захисником вказано, що ухвалюючи вирок суд виходив із того, що завдана діями директора КП «КВПВ» ОСОБА_2 шкода полягала у прийнятті рішень, які під час проведення у 2016 році закупівлі 190 контейнер-бункерів для побутових відходів у ПАТ «ФОРЕЗ» дозволили останньому зменшити витрати на виробництво цих контейнер-бункерів за рахунок зменшення товщини сталі, з якої вони виготовлялися, а саме замість передбачених тендерною документацією контейнерів із товщиною стінок 5мм та 4мм були виготовлені та поставлені контейнери із товщиною стінок 3мм та 2мм. Вирішуючи питання про те, якої шкоди було завдано таким рішенням, суд спирався у своїх висновках на складений спеціалістом ОСОБА_4 розрахунок кількості (ваги) гарячекатаної сталі, необхідної для виготовлення одного контейнер-бункера з різною товщиною стінок, експертний висновок щодо ринкової ціни на гарячекатану сталь, а також складений експертами розрахунок різниці між вартістю сталі, витраченої на виробництво тонкостінних контейнерів у порівнянні із товстостінними. Так, за вироком суду виробництво одного контейнер-бункера зі стінками 5мм та 4мм потребувало витрат 667,6кг сталі, вартість якої станом на 09 вересня 2016 року складала 9973,94 грн, а виробництво одного контейнер-бункера зі стінками 3мм та 2мм потребувало витрат 363кг сталі, вартість якої станом на ту ж дату складала 5216,29 грн. З вищевикладеного суд дійшов висновку, що різниця між вартостями виготовлення кожного з двох варіантів контейнер-бункерів склала 4757,65 грн, що при множенні на кількість у 190 поставлених одиниць становило 907 754,26 грн. Саме цю суму й було кваліфіковано судом як тяжкі наслідки.
Захисник стверджував про здобуття доказів, що підтверджують обставини, які не були відомі суду на час розгляду справи і які доводять, що розрахунки спеціаліста ОСОБА_4 не могли бути використані судом, позаяк вони не відповідають технічній документації ПАТ «ФОРЕЗ», на підставі якої мали виготовлятися сталеві контейнери зі стінками 5мм та 4мм. Сторона обвинувачення не здобула, не надавала суду, а суд не досліджував (про що свідчить відсутність у матеріалах справи) технічну документацію на виготовлення цього зразка контейнера. Це пояснюється показаннями свідка ОСОБА_5 (директора ПАТ «ФОРЕЗ»), яка під час допиту в якості свідка вказала, що всю наявну технічну документацію було вилучено, а архів з копіями - знищено. Також під час судового розгляду встановлено, що виробництво контейнер-бункерів ПАТ «ФОРЕЗ» здійснювало не самостійно, а разом із підприємством ТОВ «Виробнича компанія «АЛМАЗ» (нині - ТОВ «ПЛАТФОРМА 19»). На цьому підприємстві збереглися належним чином оформлені копії відповідної конструкторської документації, які захистом одержано у відповідь на адвокатський запит, про що на час судового розгляду при ухваленні судового рішення не було відомо ані суду, ані сторонам. Так, для виробництва контейнер-бункера об`ємом 10м3 зі стінками товщиною 5мм та 4мм інженерами ПАТ «ФОРЕЗ» була розроблена конструкторська документація БНК-1.00.000, а для виробництва контейнера таким самим обсягом зі стінками 3мм та 2мм розроблена конструкторська документація БНК- 2.00.000. Отримавши копії вищевказаної конструкторської документації, захист ініціював проведення судової економічної експертизи з метою підтвердження розрахунків, здійснених спеціалістом ОСОБА_4 та їхньої обґрунтованості у зв`язку із отриманими кресленнями від виробника, а також визначення різниці між вартістю сталі, необхідної для виготовлення товстостінних і тонкостінних контейнерів, та розміру спричинення збитків.
Проведення експертного дослідження було доручене судовому експерту ОСОБА_6, яка у процесі його проведення повідомила про неможливість надання відповідей на питання, пов`язані з правильністю розрахунків ваги деталей, необхідних для виробництва контейнерів, позаяк не володіє необхідними для цього знаннями. Через це, захист звернувся до фахівців ПП «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО РІЧ» з метою надання висновку про вагу деталей металевого виробу та їх допустиме відхилення від розрахункової ваги. Згідно з висновками спеціаліста ОСОБА_7 розрахунки спеціаліста ОСОБА_4, які він здійснював на підставі ескізу, наявного в документації конкурсних торгів, присутні неточності у визначенні ваги деталей, а також механічна помилка. Також, на підставі здійснених розрахунків встановлено, що вага контейнер-бункера зі стінками товщиною 5мм та 4мм за конструкторською документацією БНК-1.00.000 становить 343,72кг, що на 323,88кг менше, ніж розраховано спеціалістом ОСОБА_4 на підставі ескізного креслення з тендерної документації. Зазначений технічний звіт спеціаліста ОСОБА_8 одразу після його одержання був направлений судовому експерту ОСОБА_6 для продовження проведення судової економічної експертизи.
Згідно з висновком №0810/1 від 08 січня 2025 року різниця між вартістю листів гарячекатаної сталі товщиною 5мм та 4мм, необхідних для виготовлення контейнера за конструкторською документацією БНК-1.00.000, а також листів гарячекатаної сталі товщиною 3мм та 2мм, необхідних для виготовлення контейнера за Технічним завданням, затвердженим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 08-09 вересня 2016 року, становить 54 728,21 грн.
Захисник вважав, що описана ситуація є винятковою, а наведені юридичні факти знаходяться у очевидному зв`язку з таким елементом предмету доказування у кримінальній справі як вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та спростовують наведені у обвинувальному вироку суду висновки як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності, при цьому такі нововиявлені обставини не були відомі суду та сторонам на момент постановлення вироку з огляду на наведені об`єктивні причини, а їх врахування істотно вплине на остаточне рішення у кримінальній справі.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.2 ст.464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 КПК України і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Вирішення судом питання про відкриття провадження означає, що питання стосується того, чи є підстави для відкриття провадження. Таке формулювання надає судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст.459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з п.4, 5 ч.2 ст.462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст.459 КПК, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК, насамперед ст.91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системний аналіз положень ст.459, п.4, 5 ст.462, ст.91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст.459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Обставини, які існували і про які сторона знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатися нововиявленими. Також не можуть вважатися підставами для перегляду за нововиявленими обставинами докази, які були доступні стороні і які вона мала можливість представити при сумлінному використанні своїх процесуальних можливостей.
Перегляд за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Таке використання екстраординарної процедури підриває принцип сталості судового рішення (res judicata).
Отже, нововиявленими можуть бути лише обставини, які вже (1) існували на час постановлення рішення, але (2) не були відомі і не могли бути відомі (а) суду та (б) особі, яка звертається із заявою.
Як вище зазначалось, під час перегляду вироку за нововиявленими обставинами суд не здійснює повторний розгляд справи по суті, не встановлює фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах, суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст.459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені.
Так, в обґрунтування того, що зазначені в заяві обставини є нововиявленими, захисник посилався на те, що сторона обвинувачення не здобула, не надавала суду, а суд не досліджував розроблену інженерами ПАТ «ФОРЕЗ» конструкторську документацію БНК-1.00.000 для виробництва контейнер-бункера об`ємом 10м3 зі стінками товщиною 5мм та 4мм, яка станом на час судового розгляду була в наявності у ТОВ «Виробнича компанія «АЛМАЗ» (нині - ТОВ «ПЛАТФОРМА 19»).
Разом з цим у поданій заяві захисник не приховував та визнавав, що під час судового розгляду встановлено, що виробництво контейнер-бункерів ПАТ «ФОРЕЗ» здійснювало не самостійно, а разом із підприємством ТОВ «Виробнича компанія «АЛМАЗ» (нині - ТОВ «ПЛАТФОРМА 19»). Тобто стороні захисту до постановлення вироку у цьому провадженні було відомо про участь ТОВ «Виробнича компанія «АЛМАЗ» у виробництві зазначених контейнер-бункерів, проте захисник не обґрунтував та не зазначив про наявність об`єктивних причин, які позбавили сторону захисту під час судового розгляду надати відповідні докази (конструкторську документацію БНК-1.00.000), які були доступні стороні і які вона мала можливість представити при сумлінному використанні своїх процесуальних можливостей.
У зв`язку з цим зазначені в заяві посилання захисника суддя визнає необґрунтованими та в розумінні ст.459 КПК не вважає вказані доводи нововиявленими обставинами, оскільки вони могли бути відомі стороні захисту при розгляді кримінального провадження та на момент ухвалення вироку, або ж є фактично новими доказами, зібраними після ухвалення вироку суду апеляційної інстанції.
Положення ч.2 ст.464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті. Вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 522/14170/18).
Враховуючи, що у заяві захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 не наведено обставин, які б могли слугувати підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за поданою захисником заявою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.372, ч.2 ст.464 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за заявою захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2023 у кримінальному провадженні №12017220000000515 від 10 квітня 2017 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1