- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену
ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України
у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23.03.2023,
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
20 січня 2025 року прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .
У клопотанні прокурором наведені обставини встановлені у ході досудового розслідування, які стали підставою для повідомлення, у тому числі, ОСОБА_6 про підозру.
Також прокурором зазначено, що 11 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, 06 вересня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. 11 жовтня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
12 грудня 2023 року обвинувальний акт, у тому числі, за обвинуваченням ОСОБА_6 подано до суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які у подальшому неодноразово продовжувались, однак припинили свою дію 19 лютого 2024 року.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року на обвинувачену ОСОБА_6 покладено додаткові обов`язки, строк дії яких, ухвалами суду, неодноразово продовжувався.
Востаннє, 26 листопада 2024 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора та продовжено до 26 січня 2025 року обов`язки покладені на обвинувачену ОСОБА_6, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Прокурор у клопотанні посилається на те, що наразі існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків, оскільки визнані доведеними судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді застави себе виправдав як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження.
Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування від суду прокурор послався на те, що ОСОБА_6 : (1) обвинувачується у вчиненні корупційних злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, які можуть бути призначені реально; (2) має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дипломатичний паспорт НОМЕР_2, протягом 2019-2023 років остання систематично виїжджала за межі України, а також наявні у неї зв`язки у прикордонних та митних органах; (3) наразі в Україні введено воєнний стан і обвинувачена, як мати малолітньої дитини для її супроводу, може виїхати за кордон та переховуватись там.
Доводячи продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, послався на (1) характер та обставини вчинення злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_6 ; (2) можливість використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб Державної прикордонної служби, народних депутатів України; (3) те, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками під час судового розгляду. Відтак, обвинувачена ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що вказані ризики, з урахуванням призначення у кримінальному провадженні судового розгляду, визначення обсягу і порядку дослідження доказів, актуалізуються. Зокрема, про це свідчить подання прокурором до суду клопотання про виклик свідків, з показаннями яких ОСОБА_6 вже ознайомлювалась на стадії досудового розслідування.
Також, прокурор вважає необхідним врахувати той факт, що вчинені корупційні кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченої, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.
При цьому ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_6 шляхом продовження строку дії обов`язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане ним клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.
Захисник ОСОБА_7, з думкою якого погодилась обвинувачена ОСОБА_6, зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ризики переховування від суду та вплив на свідків не обґрунтовані. ОСОБА_6 не вчиняла жодних дій, які б підтверджували наміри останньої переховуватись чи впливати на свідків. Тобто, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків є формальним.
Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію захисника ОСОБА_7 .
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.
За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються, у тому числі, під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Колегією суддів встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року, а саме: що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_10 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 1); а також те, що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_10 та ОСОБА_14 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_10 та ОСОБА_14 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 2) (т. 25 а.с. 1-2).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 991/7994/23 стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено строком до 09 листопада 2023 року обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення (т. 25 а.с. 178- 190).
У подальшому, строк покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 991/10534/23 строк дії обов`язків, продовжено до 25 грудня 2023 року, що підтверджується копією судового рішення (т. 25 а.с. 193-197).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року визнано доведеним прокурором існування ризиків переховування від суду та вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, і продовжено до 19 лютого 2024 року строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків. Судове рішення міститься у матеріалах справи (т. 3 а.с. 22-26).
У зв`язку зі закінченням строку дії попередньої ухвали, 22 лютого 2024 року ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду на обвинувачену ОСОБА_6 покладено до 22 квітня 2024 року додаткові обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується судовим рішенням (т. 6 а.с. 34-40).
У подальшому, ухвалами колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2024 року, від 06 червня 2024 року, від 06 серпня 2024 року, від 03 жовтня 2024 року продовжено строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 додаткових обов`язків, судові рішення містяться в матеріалах справи (т. 8 а.с. 13-19, т. 10 а.с. 31-37, т. 15 а.с. 31-38, т. 17 а.с. 49-55).
Востаннє, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2024 року продовжено до 26 січня 2025 року строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6, обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Судове рішення міститься у матеріалах справи (т. 22 а.с. 97-103).
Тобто, станом на 21 січня 2025 року щодо обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки відповідно до ухвали від 26 листопада 2024 року.
Щодо обґрунтованості підозри
Колегія суддів, яка розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набула статусу обвинуваченої, а можливість попередньої оцінки змісту обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, колегія суддів окремо не оцінює наявність цієї підстави.
Щодо наявності ризиків
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням стадії кримінального провадження (судового розгляду) актуалізувались, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При визначенні імовірності переховування обвинуваченої ОСОБА_6 від суду колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, які класифікується як нетяжкі, корупційні злочини. Також, співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у виді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування. При цьому згідно примітки до ст. 45 КК України злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 належить до числа корупційних. Тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовується.
Окрім цього суд враховує наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дипломатичного паспорту НОМЕР_2, та її досвід перетину державного кордону України, зокрема у період з 2019 по 2023 роки (т. 25 а.с. 88-94).
Не залишається поза увагою суду те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Оскільки перевага у виїзді закордон, у зв`язку з відповідними обставинами, надається жінкам, дітям та людям похилого віку, то ОСОБА_6, як мати малолітньої дитини, для супроводу дитини може виїхати за межі території України та переховуватися від суду у будь-якій країні світу.
Враховуючи вищезазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що на теперішній час ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності, що є підставою для продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визнаючи доведеним прокурором продовження існування ризику впливу обвинуваченої ОСОБА_6 на свідків, колегія суддів враховує передбачену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, з переходом до стадії судового розгляду, визначення обсягу та порядку дослідження доказів, ризик незаконного впливу на свідків збільшується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачена стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також зміст наданих ними показань (т. 3 а.с. 183, 220-223).
При цьому, відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинувачених як на осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, свідки ще не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченої ОСОБА_6 такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.
Зазначені обставини обумовлюють необхідність продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків: утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті.
Доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків спростовуються встановленими вище колегією суддів обставинами.
Враховуючи доведеність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомості про обсяг матеріалів кримінального провадження, на дослідження яких у судовому засіданні може знадобитись тривалий час, суд вважає, що наявні підстави для продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків на два місяці, тобто до 21 березня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити до 21 березня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3