Документ № 124667464

Справа № 991/13895/24

Провадження 1-кс/991/13985/24

У Х В А Л А

20.01.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у кримінальному провадженні № 52021000000000574, за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі захисника ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

1.12.12.2024 підозрюваний ОСОБА_3 засобами електронної пошти звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність виконувача обов`язки начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - в.о. начальника відділу САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у нерозгляді його скарг і заяв щодо бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні № 52021000000000574.

2.Ухвалою слідчої судді від 13.12.2024 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 в частині вимоги зобов`язати в.о. начальника відділу САП ОСОБА_5 внести стосовно детективів Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відомості до ЄРДР за фактом вчинення ними злочину, щодо фальсифікації кримінальної справи і пред`явлення незаконної підозри ОСОБА_3, а також в частині вимоги зобов`язати в.о. начальника відділу САП ОСОБА_5 скасувати підозру ОСОБА_3 з наведених у скарзі підстав.

3.27.12.2024 на розгляд слідчої судді надійшла ще одна скарга підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність начальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_9 (далі - начальник управління САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у цьому ж кримінальному провадженні, у якій підозрюваний просить зобов`язати начальника управління САП внести стосовно детективів НАБУ ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відомості до ЄРДР за фактом вчинення ними злочину, щодо фальсифікації кримінальної справи і пред`явлення незаконної підозри ОСОБА_3, а також зняти/скасувати підозру ОСОБА_3 з наведених у скарзі підстав.

4.Ухвалою слідчої судді від 30.12.2024 провадження за названими скаргами ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження № 1-кс/991/13985/24, справа № 991/13895/24.

5.Скаржник просив розглядати скарги за його відсутності, водночас у судовому засіданні був забезпечений захистом в особі адвоката ОСОБА_4, що відповідно до засади диспозитивності надає повноваження слідчій судді розглянути скарги у відсутність скаржника.

6.Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скарги підтримала. Водночас, зазначила, що скарги в частині вимог зняти/скасувати підозру ОСОБА_3 не є скаргами на повідомлення про підозру та просила їх розглядати, як скарги на бездіяльність щодо невчинення певних процесуальних дій за клопотаннями підозрюваного ОСОБА_3 .

7.02.01.2025 від начальника управління САП ОСОБА_9 надійшли письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні скарги та проводити розгляд без участі прокурора САП. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути такі скарги.

8.Дослідивши скарги, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.

9.Скарги, з урахуванням письмових доповнень ОСОБА_3 /а.с. 114-249 т. 1, а.с. 1-29 т. 2/ та доводів захисника у судовому засіданні мотивовані тим, що ОСОБА_3 звернувся до керівника САП ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 із заявою 21.11.2024, у якій просив внести до ЄРДР відомості стосовно детективів НАБУ ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за фактом вчинення ними злочину щодо фальсифікації кримінальної справи і пред`явлення незаконної підозри ОСОБА_3, а також скасувати незаконну підозру ОСОБА_3 .

10.Так, доводи скарг зводяться до того, що зазначені детективи НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000574, зловживаючи службовим становищем під приводом конфіденційного співробітництва, шляхом обману заволоділи телефоном ОСОБА_11, сфальсифікували переписку, завідомо неправдиво повідомили ОСОБА_3 про підозру, внесли недостовірні відомості в клопотання, адресованого слідчому судді та заступнику Генерального прокурора, на підставі яких, вводячи в оману вказаних осіб, отримали закріплення недостовірних відомостей в ухвалах слідчого судді та постанові заступника Генерального прокурора та в теперішній час посилаються на вказані ухвали слідчого судді, як на єдині докази доведеності провини ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, що на переконання скаржника, вказує на наявність в діях детективів ознак перевищення влади та службових повноважень, а також службового підроблення.

11.Водночас, ОСОБА_3 заперечує будь-яку свою причетність до виявленого детективами листування, водночас, ІD в застосунку «Телеграм», з якого таке велося, йому не належить.

12.Окрім того, захисник зазначає, що ОСОБА_3 заперечує свою причетність до інкримінованих йому злочинів та, що про фальсифікацію доказів з-боку органу досудового розслідування свідчать такі обставини: (1) з січня 2021 року по 17.06.2021 ОСОБА_3 не був посадовою особою АТ «Харківобленерго» та відповідно не міг брати участь в організації тендерів щодо придбання лічильників, т.я. довідка, на підставі якої проведено тендер, була складена ОСОБА_12 ще 28.01.2021, водночас сам тендер було проведено у березні 2021 року, а у травні 2021 року укладено відповідний договір та здійснено оплату за ним. Отже, ОСОБА_3 не здійснював заявки, не був членом тендерного комітету, не оголошував переможців тендеру, не підписував договори та не здійснював оплати за ними; (2) з червня 2021 року по січень 2022 року ОСОБА_3 не знав про завищення ціни по довідці, яка сформована ОСОБА_13, а тендерний відділ і голова тендерного комітету ОСОБА_14 не були підпорядковані ОСОБА_3 . Єдиним підписаним ОСОБА_3 документом була довідка-запит, така ж яку раніше підписував колишній директор ОСОБА_15, який водночас і вчинив повне коло дій щодо початку та закінчення тендерної процедури по закупці лічильників, однак йому про підозру не повідомлено. У той же час, перелік 247 найменувань трансформаторів був сформований шляхом отримання заявок від підпорядкованих підрозділів в залежності від їх потреб, а ОСОБА_3 до формування обсягу тендерної закупівлі трансформаторів не мав відношення; (3) з березня 2022 року ОСОБА_3 був усунутий ОСОБА_11 з АТ «Харківобленерго», шляхом надання відпуски, а з квітня 2022 року посаду ОСОБА_3 було вилучено із штатного розпису товариства, замість якої введено нову посаду, на яку призначено ОСОБА_16, який організовував та підписував документи щодо тендеру 2021 року.

13.Поряд з цим, ОСОБА_3 покликається на те, що детектив ОСОБА_17 та ОСОБА_11 мають дружні відносини протягом останніх трьох років, що на його переконання, може свідчити про певну зацікавленість зазначеного детектива у фальсифікації матеріалів кримінального провадження та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

14.Отже, з огляду на зазначене, внаслідок допущеної службовими особами НАБУ фальсифікації матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 стверджує, що його незаконно повідомлено про підозру, у зв`язку з чим суттєво обмежено його права, а тому переконаний, що наявні підстави для внесення відомостей до ЄРДР та скасування підозри, про що він просив у свої заяві від 21.11.2024 керівника САП.

15.Однак, у відповідь на таку заяву в.о. начальника відділу САП ОСОБА_5 ОСОБА_3 надано відповідь від 10.12.2024 за вих. № 07/3-6021ВИХ-24, у якій повідомлено, що викладені у заяві доводи уже були предметом судового контролю у визначеному КПК України порядку і свого підтвердження не знайшли, а сама заява по свої суті та з огляду на її подання уже після винесення вказаних судових рішень є формою вираження незгоди із процесуальною позицією прокурора у кримінальному провадженні та судовими рішеннями, які набрали законної сили. Також у такій відповіді зазначено, що у заяві не наведено об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності детективів НАБУ, у зв`язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається.

16.Аналогічну відповідь за вих. № 07-6315ВИХ-24 від 24.12.2024 було надано ОСОБА_3 за підписом начальника управління САП ОСОБА_18 .

17.На запит слідчої судді начальник управління САП ОСОБА_9 повідомив, що у заяві ОСОБА_3 не наведено об`єктивних даних, які б вказували на вчинення зазначеними ним детективами кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, про що заявника повідомлено відповідним листом. А також, у запереченнях зазначено, що прохання ОСОБА_3 «зняти підозру», «скасувати» підозру є необґрунтованими, оскільки така форма прийняття рішення не передбачена КПК України.

18.Отже, наразі відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР не внесені, водночас у задоволенні заяви про скасування повідомлення про підозру фактично відмовлено.

19.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

20.Слідча суддя зазначає, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

21.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

22.Відповідно до частин 1, 2 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

23.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 та ч. 1, 2 ст. 220 КПК України.

24.Отже, скарги подані особою, яка має право подавати такі скарги, а зазначена бездіяльність підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

25.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

26.Водночас, ухвалою слідчої судді від 20.01.2025, занесеною до журналу судового засідання, постановлено поновити скаржнику строк на оскарження відповідної бездіяльності.

27.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

28.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

29.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

30.Так, зі змісту скарг висновується, що вимоги ОСОБА_3 про внесення відомостей до ЄРДР щодо фальсифікації, на його переконання, матеріалів кримінального провадження та про скасування повідомлення про підозру є взаємопов`язаним, адже викладені ним у одній заяві та фактично мають одне і теж обґрунтування. Водночас, така заява подана ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 52021000000000574.

31.Поряд з цим, з матеріалів скарги слідчою суддею встановлено, що НАБУ здійснюється кримінальне провадження № 52021000000000574 за підозрою, зокрема, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (два епізоди), ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 (два епізоди) КК України. Окрім того, у цьому кримінальному провадженні встановлюються обставини кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2023 за ч. 5 ст. 191 КК України, щодо якого наразі підозра нікому не оголошена /а.с. 178-180 т. 1, а.с. 13(з), 14 т. 2/.

32.З огляду на викладене слідча суддя встановила, що скарги подані у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому у таких скаргах має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

33.На підставі викладеного, скарги відповідають вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.

34.Щодо скарг ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб САП стосовно невнесення відомостей до ЄРДР слідча суддя зазначає наступне.

35.Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

36.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

37.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

38.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

39.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

40.Однак, на переконання слідчої судді, заява ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних кримінальних правопорушень.

41.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

42.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.

43.Ба більше, доводи ОСОБА_3 та його захисника фактично зводяться до незгоди із повідомленням ОСОБА_3 про підозру, а також доказами, якими така підозра обґрунтовується та порядком досудового розслідування у кримінальному провадженні. Водночас, такі не містять об`єктивних даних на вчинення детективами НАБУ дій, спрямованих на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження.

44.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.

45.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

46.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

47.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою.

48.Щодо скарг в частині зобов`язання уповноважених осіб САП скасувати підозру ОСОБА_3 слідча суддя зазначає наступне.

49.Як уже зазначалось, у своїй заяві від 21.11.2024, адресованій керівнику САП, ОСОБА_3 окрім іншого просив «зняти» незаконну підозру. Наразі вимоги скарг ОСОБА_3 в цій частині зводяться до прохання зобов`язати уповноважених осіб САП вчинити процесуальну дію за його заявою - скасувати повідомлення про підозру.

50.За змістом наведеної норми ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. У ч. 2 цієї статті КПК України унормовує порядок дій слідчого після розгляду клопотання сторони захисту, який у разі його задоволення має лише повідомити про результати розгляду клопотання заявника клопотання, а в разі відмови, часткової відмови - винести вмотивовану постанову та вручити її заявнику клопотання.

51.Як встановлено, в.о. начальника відділу САП ОСОБА_5 розглянув заяву ОСОБА_3 від 21.11.2024 і за результатами такого розгляду надіслав відповідь № 07/3-6021ВИХ-24 від 10.02.2024, у якій, окрім іншого, повідомив про те, що викладені у заяві доводи уже були предметом судового контролю у визначеному КПК України порядку і свого підтвердження не знайшли, а сама заява по своїй суті та з огляду на її подання уже після винесення вказаних судових рішень є формою вираження незгоди із процесуальною позицією прокурора у кримінальному провадженні та судовими рішеннями, які набрали законної сил. Поряд з цим, у такому листі зазначено, що доводи захисту про відсутність у ОСОБА_3 повноважень на початок оголошення закупівлі лічильників (початок 2021 року), ненадання прокурором жодних відомостей про обсяг наявних у ОСОБА_3 повноважень як радника Генерального директора AT «Харківобленерго» (квітень 2021 року) також не спростовують як висновків слідчого судді, так і колегії суддів в частині можливої причетності ОСОБА_3 до подій в такій мірі, що виправдовують обрання запобіжного заходу, а питання належної кваліфікації його дій (співвиконавець по ст. 191 КК України чи пособник) може бути уточнено в ході подальшого досудового розслідування.

52.Аналогічну відповідь було надано ОСОБА_3 за результатами розгляду його заяви від 21.11.2024 начальником управління САП ОСОБА_9 листом за вихідним номером 07-6315ВИХ-24 від 24.12.2024.

53.Зі змісту зазначених листів висновується, що за результатами розгляду заяви в.о. начальника відділу та начальник управління САП дійшли до висновку про відсутність підстав для скасування підозри ОСОБА_3, а отже фактично відмовили у задоволенні такої заяви.

54.Окремо слідча суддя звертає увагу на відсутність постанов в.о. начальника відділу та начальник управління САП про відмову в задоволенні заяви.

55.Зі змісту зазначених листів встановлено, що вони виготовлені на офіційному бланку САП, містять відомості про дату їх складання, прізвище, ім`я, посаду особи, яка їх склала, зміст обставин, які є підставами для розгляду заяви ОСОБА_3, мотиви прийнятого рішення за порушеними у заяві питаннями.

56.За таких обставин, оскільки процесуальне рішення про розгляд заяви ОСОБА_3 прийнято не у формі «постанов», а у формі «листів», однак зміст, структура і обсяг викладеної у них інформації відповідають ключовим вимогам КПК, які ставляться до змісту постанови, висновується, що такі є процесуальними рішеннями, якими належно здійснено розгляд заяви.

57.Такі висновки слідчої судді узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 724/86/20 та від 21.03.2023 у справі № 336/941/19, згідно з якими, в контексті застосування приписів ст. 110 КПК зазначено, що «зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації».

58.Отже, встановлено, що уповноваженими особами САП розглянуто заяву ОСОБА_3 від 21.11.2024 та скеровано на його електронну адресу листи, які по свої суті є процесуальними рішеннями, у яких суб`єкти розгляду заяви висловили свою позицію щодо порушених підозрюваним питань.

59.З огляду на викладене, на час розгляду скарг заява ОСОБА_3 розглянута, отже оскаржувана бездіяльність відсутня.

60.Водночас, положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов`язання припинити дію; (3) зобов`язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.

61.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарг.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб САП стосовно невнесення відомостей до ЄРДР.

Відмовити у задоволенні скарг в частині відмови скасувати підозру.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині відмови у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб САП стосовно невнесення відомостей до ЄРДР.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1