Документ № 124769866

Справа № 991/14192/24

Провадження №11-сс/991/79/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.23.12.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна.

3.14.01.2025 слідчий суддя наклав арешт на майно (далі - ухвала слідчого судді).

4.20.01.2025 адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

5.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна; (2) накладено арешт на вилучені під час обшуку 17.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1, речові докази, а саме (а) деталі, запчастини, шильдіки, агрегати, пристрої, металеві бирки з маркуванням, печатки підприємств та ФОП, штампи (33 шт) [за переліком відповідно до ухвали]; (б) грошові кошти на загальну суму 5 967 000 грн.

6.Арешт накладено на майно з метою забезпечення збереження речових доказів з таких мотивів:

(1) детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за фактами: (а) легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання через підконтрольні причетним особам суб`єкти господарювання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем та (в) надання й одержання працівниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в інтересах осіб дій з використанням службового становища;

(2) на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей слідчий суддя дійшов висновку, що вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень є вірогідним і достатнім відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення», що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

(3) постановою детектива НАБУ від 17.12.2024 вилучені під час обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні;

(4) прокурор навів достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі та грошові кошти мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні статті 98 КПК, оскільки: (а) за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом договорів між постачальниками та виробниками бронетехніки, а гроші є об`єктом кримінально протиправних дій, набутих кримінально протиправним шляхом - легалізації майна; (б) існує достатня сукупність підстав вважати, що вказані гроші набуті кримінально протиправним шляхом, оскільки декілька років через підконтрольні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 суб`єкти господарювання було отримано із заводів 250 млн грн, ці обставини зафіксовані, у тому числі, протоколі огляду від 16.11.2024 (відомості з реєстру податкових надходжень цих ФОП), протоколах НСРД від 16.10.2024 та від 10.10.2024; (в) доводи адвоката щодо отримання ОСОБА_10 вказаних грошей шляхом здійснення законної господарської діяльності відхилені, оскільки адвокатом не доведено вказаних обставин;

(5) арешт наведеного майна не порушуватиме принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб;

(6) з урахуванням досліджених обставин у цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

7.Крім того, слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на документи, враховуючи відсутність потреби згідно із положеннями частини 1, 2 статті 100 КПК, та врахував відмову детектива від клопотання в частині накладення арешту на ноутбук.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

8.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині грошових коштів.

9.Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що: (1) ОСОБА_7 з 20.06.2022 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вилучені під час обшуку грошові кошти є його особистою власністю, накопичені від здійснення господарської діяльності в 2022-2023 роках (підтверджується довідками ГУ ДПС у Харківській області щодо обсягу доходу); (2) ОСОБА_7 не має статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; (3) прокурор не довів відповідність вилучених грошових коштів ознакам речових доказів та протиправний характер їх походження; (4) застосований захід забезпечення є непропорційним та порушує конституційні права власника на володіння та розпорядження майном.

Позиції учасників провадження

10.У судовому засіданні адвокат підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

11.Прокурор заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

14.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги щодо (1) належності вилучених грошових коштів та відповідності їх критеріям речових доказів; (2) способу та міри втручання у права особи застосованим заходом забезпечення кримінального провадження.

(1) Щодо застосованого стандарту доказування при перевірці належності вилучених грошових коштів та відповідності їх критеріям речових доказів

15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).

16.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пункті 6 цієї ухвали, дійшов висновку про відповідність вилучених грошових коштів ознакам речових доказів та обґрунтованість накладення на них арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).

17.Суд погоджується з висновками слідчого судді та додатково звертає увагу на такі обставини.

18.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

19.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

20.З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

21.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає (1) наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є (2) достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

22.Такими достатніми підставами (доказами) слідчим суддею правильно визнано, зокрема, те, що вилучені грошові кошти є речовими доказами, оскільки за версією сторони обвинувачення грошові кошти є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом у результаті легалізації майна.

23.Так, за версією сторони обвинувачення згідно клопотання про арешт майна: (1) не пізніше червня 2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організували схему легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом (імовірно викрадених з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки), шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (2) у межах цієї схеми ОСОБА_8 відповідає за пошук фактичних постачальників запчастин, готівковий розрахунок за такі запчастини і їх передання ОСОБА_9 для подальшого постачання на заводи; у свою чергу ОСОБА_9 контролює низку суб`єктів господарювання, які використовуються для приховування дійсного походження запчастин, для створення видимості легального постачання запчастин на заводи, отримання оплати і подальшого виведення отриманих грошових коштів у готівку; (3) перед переданням запчастин на заводи ОСОБА_9 забезпечує маскування їх дійсного джерела походження шляхом заміни шильдиків із заводськими номерами та підроблення технічної документації (паспортів, етикеток тощо); (4) легалізація запчастин відбувається за сприяння та безпосередньої участі службових осіб заводів; (5) після отримання оплати на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання ОСОБА_9 забезпечує перерахування таких коштів на рахунки інших юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності [оскільки такі юридичні особи не є і не можуть бути постачальниками запчастин], а перерахування коштів має на меті їх конвертацію у готівку. При цьому за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у період з 2022 року по ІІ квартал 2024 року окремі підконтрольні ОСОБА_9 суб`єкти господарювання отримали від підприємств оборонно-промислового комплексу дохід у розмірі понад 258 мільйонів гривень; (6) у ході розслідування зазначеного кримінального правопорушення були також виявлені та задокументовані наступні факти: (а) надання ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та отримання представниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій з використанням службового становища; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.

24.До клопотання додані матеріали, які в сукупності можуть свідчити про імовірне вчинення кримінальних правопорушень та існування подій, які розслідуються в межах цього кримінального провадження. Так, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 27.12.2022, 14.02.2024, 09.10.2024, 24.10.2024, 15.11.2024; зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.05.2024, 11.10.2024; аудіо контроль особи від 10.04.2024, 12.06.2024, 10.10.2024, 18.10.2024, 18.11.2024; спостереження за особою та іншими, встановлено факти (1) обговорення необхідності здійснення постановок конкретних запчастин на підприємства оборонно-промислового комплексу, (2) наявності фінансово-господарських відносин між рядом суб`єктів господарювання та заводами, (3) вирішення на рахунки яких конкретно суб`єктів господарювання відбуватиметься зарахування грошових коштів за поставлені запчастини та подальше їх перерахування на інших суб`єктів, (4) обговорення аспектів надання комерційних пропозицій, в тому числі із працівниками заводів, зокрема, одночасно через різні суб`єкти господарювання із метою уникнення конкуренції, (5) наявність довірливих відносини із службовими особами заводів, (6) підготовка документації (специфікацій, паспортів) на запчастини, (7) відвідування заводів, (8) передача запчастин, документів, пакетів із невстановленим вмістом, необхідність при цьому вжиття заходів обережності, переймання щодо здійснення фінансового моніторингу, блокування рахунків та вимоги банків надати документи, що підтверджують закупівлі та походження товарів, (9) представлення ОСОБА_7 у розмові із представником банку іншою фізичною особою-підприємцем, занепокоєння щодо фінансових перевірок на ДП «Завод імені В. О. Малишева», (10) оформлення документів постфактум, (11) надання неправомірної вигоди тощо.

25.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 у справі № 991/13167/24 надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку, що перебуває у користуванні ОСОБА_7, та розташований за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, зокрема, грошових коштів, здобутих в результаті вчинення кримінальних правопорушень, які розслідується у кримінальному провадженні № 52023000000000580.

26.Згідно з протоколом обшуку від 17.12.2024 під час обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 5 967 000 гривень.

27.Суд погоджується із висновками слідчого судді, що вилучені грошові кошти можуть бути набуті протиправним шляхом, оскільки: (1) за версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 контролює ряд суб`єктів господарювання, ймовірність існування чого відображена у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначених у пункті 24 ухвали, також про зазначене свідчить виявлення та вилучення під час обшуку печаток інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; (2) відповідно до протоколу огляду від 16.11.2024 інформації, отриманої із баз даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України про джерела та суми доходів ФОП ОСОБА_7 та семи інших ФОП [за версією слідства пов`язаних та підконтрольних ОСОБА_7 ], останніми одержано від підприємств оборонно-промислового комплексу за 2022-2024 роки дохід у розмірі 258 342 824 грн.

28.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучені під час обшуку грошові кошти відповідають ознакам речових доказів, тож підлягають арешту.

(2) Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для осіб, що є власниками майна

29.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).

30.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК). Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).

31.У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).

32.Враховуючи вищенаведене, Суд оцінює ступінь втручання у право мирного володіння майном як пропорційне з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1) суспільний інтерес у цій справі обумовлений необхідністю ефективного розслідування можливих легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу, здійснення між підконтрольними причетним особам суб`єктами господарювання та заводами значних фінансових розрахунків, ймовірного заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем в умовах повномасштабного вторгнення на територію України держави-агресора, окупації частини територій нашої держави, діючого воєнного стану; (2) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в з`ясуванні додаткових обставин засобами кримінального процесу.

33.Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

(3) Щодо інших доводів апеляційної скарги

34.Апелянт звертав увагу Суду на той факт, що він ОСОБА_7 не має іншого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, крім статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. У зв`язку з цим Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні.

35.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

36.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).

37.Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження відносно вилучених під час обшуку речей, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.

38.Керуючись статтями 98, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3