- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/14156/24
Провадження №11-сс/991/81/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.20.12.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна.
3.14.01.2025 слідчий суддя наклав арешт на майно (далі - ухвала слідчого судді).
4.20.01.2025 адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання прокурора про арешт майна; (2) накладено арешт на вилучені під час обшуку 17.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1, речові докази, а саме: (а) мобільний телефон Apple IPhone 15 Pro Max s/n НОМЕР_1, IMEI1 НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 (далі - мобільний телефон); (б) грошові кошти в сумі 7 200 доларів США та 1 000 000 гривень; (в) деталі, запчастини, агрегати, пристрої [за переліком відповідно до ухвали]. Ухвалою заборонено відчуження, розпорядження та користування цим майном.
6.Арешт накладено на майно з метою забезпечення збереження речових доказів з таких мотивів:
(1) детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за фактами: (а) легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання через підконтрольні причетним особам суб`єкти господарювання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем та (в) надання й одержання працівниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в інтересах осіб дій з використанням службового становища;
(2) на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей слідчий суддя дійшов висновку, що вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень є вірогідним і достатнім відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення», що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
(3) постановою детектива НАБУ від 17.12.2024 вилучені під час обшуку речі та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні;
(4) прокурор навів достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі та грошові кошти мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні статті 98 КПК, оскільки: (а) за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом договорів між постачальниками та виробниками бронетехніки, а гроші є об`єктом кримінально протиправних дій, набутих кримінально протиправним шляхом - легалізації майна; (б) 17.12.2024 детективом у кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій з метою повного копіювання інформації з мобільного телефону, у тому числі видаленої (постановою від 31.12.2024 уточнено питання експертизи); (в) існує достатня сукупність підстав вважати, що вказані гроші набуті кримінально протиправним шляхом, оскільки декілька років через підконтрольні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було отримано із заводів 250 млн грн, ці обставини зафіксовані, у тому числі, протоколі огляду від 16.11.2024 (відомості з реєстру податкових надходжень цих ФОП), протоколах НСРД від 16.10.2024 та від 10.10.2024; (г) відхилені доводи адвоката щодо відсутності будь-якого зв`язку ОСОБА_7 з ФОПами, оскільки матеріалами провадження підтверджуються дані обставини;
(5) арешт наведеного майна не порушуватиме принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб, оскільки ОСОБА_7 є заможною особою (за наданими адвокатом відомостями);
(6) з урахуванням досліджених обставин у цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Вимоги і доводи апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, зобов`язати детективів повернути вилучене під час обшуку майно.
8.Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що: (1) ОСОБА_7 не має статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, він не має жодного відношення до будь-яких незаконних дій фізичних осіб-підприємців ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ; (2) прокурором не наведено та не доведено наявність усіх ознак злочину, передбаченого статтею 209 КК, відповідність вилучених грошових коштів ознакам речових доказів та протиправний характер їх походження; (3) ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не містить конкретного переліку майна, яке було викрадено з військових баз зберігання чи знято з військової техніки; (4) щодо мобільного телефону - на відеозаписі ходу обшуку зафіксовано, що ОСОБА_7 надавав повний доступ до свого телефону, а детективи НАБУ його оглянули, отже твердження про необхідність проведення експертизи є надуманим; (5) вилучені кошти є офіційним доходом власника майна, з якого сплачені податки (надано інформацію про рух коштів на рахунку та зняття готівки).
Позиції учасників провадження
9.У судовому засіданні адвокат підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
10.Прокурор заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.
11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
13.Враховуючи мотиви оскаржуваної ухвали, вимоги і доводи апеляційної скарги, Суд повинен: (1) перевірити доводи апелянта щодо відсутності достатніх даних про те, що кримінальне правопорушення взагалі мало місце, що виключає необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) дослідити правові підстави накладення арешту на майно; (3) перевірити доводи щодо способу та міри втручання у права особи застосованим заходом забезпечення кримінального провадження.
(1) Щодо наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення
14.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 зазначив, що прокурор не навів достатніх та належних доказів причетності ОСОБА_7 до злочинів, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, а викладені в клопотанні прокурора доводи щодо події злочинів є припущенням.
15.Суд відхиляє цей аргумент апелянта з таких мотивів.
16.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що серед іншого існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).
17.У межах цього кримінального провадження детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 КК, та прокурор у клопотанні навів достатні обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри щодо вчинення відповідних кримінальних правопорушень.
18.Так, за версією сторони обвинувачення згідно клопотання про арешт майна: (1) не пізніше червня 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували схему легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом (імовірно викрадених з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки), шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (2) у межах цієї схеми ОСОБА_7 відповідав за пошук фактичних постачальників запчастин, готівковий розрахунок за такі запчастини і їх передання ОСОБА_8 для подальшого постачання на заводи; у свою чергу ОСОБА_8 контролює низку суб`єктів господарювання, які використовувались для приховування дійсного походження запчастин, для створення видимості легального постачання запчастин на заводи, отримання оплати і подальшого виведення отриманих грошових коштів у готівку; (3) перед переданням запчастин на заводи ОСОБА_8 забезпечував маскування їх дійсного джерела походження шляхом заміни шильдиків із заводськими номерами та підроблення технічної документації (паспортів, етикеток тощо); (4) легалізація запчастин відбувалась за сприяння та безпосередньої участі службових осіб заводів; (5) після отримання оплати на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання ОСОБА_8 забезпечував перерахування таких коштів на рахунки інших юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності [оскільки такі юридичні особи не є і не могли бути постачальниками запчастин], а перерахування коштів мало на меті їх конвертацію у готівку. При цьому за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у період з 2022 року по ІІ квартал 2024 року окремі підконтрольні ОСОБА_8 суб`єкти господарювання отримали від підприємств оборонно-промислового комплексу дохід у розмірі понад 258 мільйонів гривень; (6) у ході розслідування зазначеного кримінального правопорушення були також виявлені та задокументовані наступні факти: (а) надання ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та отримання представниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій з використанням службового становища; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.
19.До клопотання додані матеріали, які в сукупності можуть свідчити про імовірне вчинення кримінальних правопорушень та існування подій, які розслідуються в межах цього кримінального провадження. Так, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, (зокрема, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 27.12.2022, 14.02.2024, 09.10.2024, 24.10.2024, 15.11.2024; зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.05.2024, 11.10.2024; аудіоконтроль особи від 10.04.2024, 12.06.2024, 10.10.2024, 18.10.2024, 18.11.2024; спостереження за особою) та іншими доказами встановлено факти (1) обговорення необхідності здійснення постачань конкретних запчастин на підприємства оборонно-промислового комплексу, (2) наявності фінансово-господарських відносин між рядом суб`єктів господарювання та заводами, вирішення на рахунки яких конкретно суб`єктів господарювання відбуватиметься зарахування грошових коштів за поставлені запчастини та подальше їх перерахування на інших суб`єктів, (3) обговорення аспектів надання комерційних пропозицій, в тому числі із працівниками заводів, зокрема, одночасно через різні суб`єкти господарювання із метою уникнення конкуренції, (4) наявність довірливих відносини із службовими особами заводів, (5) підготовка документації (специфікацій, паспортів) на запчастини, відвідування заводів, передачі запчастин, документів, пакетів із невстановленим вмістом, необхідність при цьому вжиття заходів обережності, переймання щодо здійснення фінансового моніторингу, блокування рахунків та вимоги банків надати документи, що підтверджують закупівлі та походження товарів, (6) занепокоєння щодо фінансових перевірок на ДП «Завод імені В. О. Малишева», (7) оформлення документів постфактум, надання неправомірної вигоди тощо.
20.Аналіз досліджених доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри щодо того, що розслідувані кримінальні правопорушення могли мати місце та ймовірне існування фактів, за якими детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
21.Отже, доводи апелянта щодо відсутності на цьому етапі підстав стверджувати про вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються в рамках кримінального провадження, не є обґрунтованими. При цьому Суд зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не здійснюється перевірка «підставності» підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» чи навіть менш суворим стандартом «обґрунтованої підозри», що є необхідною умовою при постановленні вироку чи обранні запобіжного заходу відповідно. Будь-які сумніви щодо наявності події злочину, усіх елементів його складу та винуватості конкретних осіб можуть бути перевірені органом досудового розслідування з урахуванням доводів та версій сторони захисту в подальшому, чи судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування в відповідній формі). Наданих матеріалів наразі достатньо для вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
(2) Правові підстави накладення арешту на майно
22.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
23.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пункті 6 цієї ухвали, прийшов до висновку про відповідність вилученого мобільного телефону та запчастин ознакам речових доказів та обґрунтованість накладення на них арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
24.Суд погоджується з висновками слідчого судді та додатково звертає увагу на такі обставини.
25.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
26.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
27.З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
28.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає (1) наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є (2) достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
29.Щодо наявності достатніх підстав, які обумовлюють необхідність більш тривалого утримання вилученого майна, порівняно зі строками тимчасового утримання, Суд зазначає таке.
30.Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (частина 4 статті 99 КПК).
31.Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині 3 статті 236 КПК. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку (частина 6 статті 236 КПК).
32.При обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).
33.З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів (частина 1 статті 236 КПК)
34.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (частина 2 статті 168 КПК).
35.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього КПК (частина 1 статті 100 КПК).
36.Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
37.Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).
38.Отже, КПК передбачає такі можливості для сторони обвинувачення тимчасового обмеження права власності для отримання доказової інформації, що міститься на електронних носіях (які самі по собі не є засобом, знаряддям злочину, не набуті в результаті його вчинення тощо), залежно від характеру об`єктивних перешкод її здобуття та фіксації:
(1) безпосередньо на місці обшуку/огляду шляхом відображення в протоколі обшуку та/чи копіювання вмісту таких носіїв за допомогою залученого спеціаліста без їх вилучення. Тобто, за наявності відповідних умов на цьому етапі (участь спеціаліста у разі необхідності, носій не захищений системою логічного захисту або доступ надано володільцем, система захисту подолана слідчим на місці всупереч волі володільця, немає інших перешкод копіювання інформації, відсутня потреба в експертному дослідженні носія тощо) відсутня необхідність і підстави для тимчасового вилучення та арешту таких носіїв в подальшому;
(2) протягом строку тимчасового вилучення, передбаченого частиною 5 статті 171 КПК. Тобто, за наявності відповідних умов (спеціаліста було залучено після обшуку, вдалося подолати систему логічного захисту в цей строк та/чи скопіювати усю необхідну доказову інформацію, відсутня потреба в подальшому експертному дослідженні самого носія тощо) немає потреби і підстав для подальшого більш тривалого утримання таких носіїв та накладення арешту майна з цією метою;
(3) протягом більш тривалого строку до моменту, коли відпаде потреба (стаття 174 КПК), на підставі ухвали слідчого судді, суду про арешт майна. Така необхідність може бути обумовлена, окрім вищенаведених перешкод, зокрема, необхідністю збереження речового доказу для представлення його в суді для безпосереднього дослідження.
39.Отже, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів потрібно довести також необхідність саме тривалого утримання майна і неможливість отримання доказової інформації першими двома способами (без його вилучення або в строк, встановлений для тимчасового вилучення майна без рішення суду про його арешт).
40.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 у справі № 991/13166/24 надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні, що перебуває у користуванні та власності ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, зокрема, електронних носіїв інформації (в тому числі мобільних телефонів), що стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідується у кримінальному провадженні № 52023000000000580.
41.Згідно з протоколом обшуку від 17.12.2024 під час обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple IPhone 15 Pro Max s/n НОМЕР_1, IMEI1 НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3, під час огляду якого було виявлено, зокрема, месенджер «WhatsUpp», у якому: (1) наявне листування з абонентом «ОСОБА_13», номер його за даними слідства належить ОСОБА_12, при цьому в налаштуваннях приватності встановлено автовидалення чатів через 24 години; (2) в набраних контактах є абонент «ОСОБА_14», який відповідно до версії обвинувачення є працівником ДП «Завод імені В. О. Малишева» [що підтверджується протоколом огляду комп`ютерних даних від 19.11.2024], останній виклик якому був здійсненний 16.12.2024 та наявне налаштування автовидалення чатів. Вказане може свідчити про приховування ОСОБА_7 важливих відомостей, зокрема щодо листування з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, щодо обставин кримінального провадження.
42.Відповідно до протоколу обшуку мобільний телефон захищено системою логічного захисту, пароль доступу від якого невідомий детективами НАБУ.
43.Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор наводить достатні підстави вважати, що (1) вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон, а саме інформація, яка на ньому міститься, може мати суттєве значення для досудового розслідування та є речовим доказом у кримінальному провадженні; (2) накладення арешту на мобільний телефон є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
44.Правомірність тимчасового вилучення в ході обшуку та подальшого арешту мобільного телефону відповідає приписам абзацу 3 частини 2 статті 168 та абзацу 2 частини 3 статті 170 КПК за критеріями того, що (1) доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; (2) їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження (зокрема, для встановлення можливості відновлення видаленої інформації, належної до обставин кримінального провадження); (3) орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні цих пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження. Суд звертає увагу, що відповідно до копії постанови від 17.12.2024 детектив призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, 31.12.2024 виніс постанову про уточнення питань експертизи.
45.Зазначені обставини обумовлюють необхідність детального дослідження вмісту вилученого електронного носія інформації та більш тривалого його утримання і збереження органом досудового розслідування порівняно зі строками, передбаченими частиною 5 статті 171 КПК.
46.Щодо вилучених під час обшуку запчастин, деталей та агрегатів до військової техніки [згідно із переліком пункту 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали] Суд погоджується із висновками слідчого судді, що такі запчастини мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у кримінальному провадженні, адже (1) зазначені речі безпосередньо стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження; (2) за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом кримінальних правопорушень, оскільки такі запчастини [які в подальшому поставляються на підприємства оборонно-промислового комплексу] мають незаконне походження [імовірно викрадені з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки] та причетними особами вчиняються дії, спрямовані на приховання (маскування) реального походження таких запчастин, зокрема, шляхом демонтажу із запчастини шильдика (таблички) із реальним (заводським) номером та наклеювання на них замовлених фіктивних шильдиків (табличок); (3) твердження апелянта, що прокурор не надав переліку майна, яке було викрадено з військових баз зберігання або з пошкодженої військової техніки, не спростовує версію сторони обвинувачення про відповідність вилучених під час обшуку запчастин критеріям речових доказів та їх можливість мати доказове значення у кримінальному провадженні, при цьому таке майно може бути використане органом досудового розслідування для встановлення конкретного та реального походження таких запчастин.
47.Щодо вилучених грошових коштів слідчий суддя дійшов правильного висновку, що такі кошти можуть бути набуті протиправним шляхом, враховуючи версію сторони обвинувачення про ймовірну роль ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, здійснення готівкового розрахунку із фактичними постачальниками запчастин невстановленого походження.
48.Суд наголошує, що наведені адвокатом доводи про те, що вилучені кошти є офіційним доходом власника майна, з якого сплачено податки, на цьому етапі не спростовують версію органу досудового розслідування, підтверджену відповідними долученими до матеріалів клопотання документами, з яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені грошові кошти відповідають ознакам речових доказів як гроші, імовірно набуті кримінально протиправним шляхом.
49.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучені під час обшуку запчастини, грошові кошти та мобільний телефон відповідають ознакам речових доказів та можуть мати значення для кримінального провадження, тож підлягають арешту.
(3) Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для осіб, що є власниками майна
50.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).
51.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК). Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).
52.У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
53.Враховуючи вищенаведене, Суд оцінює ступінь втручання у право мирного володіння майном як пропорційний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1) суспільний інтерес у цій справі обумовлений необхідністю ефективного розслідування можливих легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу, здійснення між підконтрольними причетним особам суб`єктами господарювання та заводами значних фінансових розрахунків, ймовірного заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем в умовах повномасштабного вторгнення на територію України держави-агресора, окупації частини територій нашої держави, діючого воєнного стану; (2) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в з`ясуванні додаткових обставин засобами кримінального процесу.
54.Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
(4) Щодо інших доводів апеляційної скарги
55.Апелянт звертав увагу Суду на той факт, що відносно ОСОБА_7 не розпочато кримінальне провадження в порядку статті 214 КПК та останній не має іншого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, крім статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. У зв`язку з цим Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні та зазначення її особистих даних у фабулі кримінального провадження витягу із ЄРДР.
56.Суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що власник майна не має жодного відношення до будь-яких незаконних дій фізичних осіб-підприємців ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки матеріалами клопотання (зокрема, протоколами за результатами проведення НСРД) підтверджується підконтрольність зазначених ФОП ОСОБА_12, спільність дій ОСОБА_7 та ОСОБА_12 (узгоджений характер дій між ними) у механізмі набуття та подальшого постачання деталей, агрегатів, запчастин оборонного призначення імовірно незаконного походження на відповідні державні підприємства оборонно-промислового комплексу. Водночас, з протоколу про результати НСРД (аудіоконтроль особи) від 10.10.2024 вбачається, що під час телефонної розмови 09.08.2024 ОСОБА_12 звітував ОСОБА_7 про те, яка сума коштів зайшла на «ОСОБА_15» (приблизно 1,1 млн), яка на ФОПи - 300 тис, що може свідчити або про спільний контроль/підзвітність ФОП зазначеним особам.
57.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
58.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
59.Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження відносно вилучених під час обшуку речей, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
60.Керуючись статтями 98, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3