- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/457/25
Провадження 1-кс/991/456/25
У Х В А Л А
24.01.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника скаржника - адвоката ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
1.20.01.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації (далі - ГО) «Центр захисту інвалідів» через «Електронний суд» звернулася до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою в інтересах ГО «Центр захисту інвалідів» до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не надали заявнику витяг з ЄРДР.
2.21.01.2025 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити.
4.Від прокурора САП ОСОБА_4 надійшло повідомлення, у якому він просив розглядати скаргу без участі представника САП та відмовити у її задоволенні. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши скаргу, заслухавши доводи адвоката, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що 07.01.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ГО «Центр захисту інвалідів» на офіційну електронну адресу САП надіслав заяву про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
7.За змістом заяви слідчою групою Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГУ НП України) здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 357, ч. 4 ст. 361 KK України, у якому процесуальним керівником є прокурор ОГП ОСОБА_5 . У цьому кримінальному провадженні ГО «Центр захисту інвалідів» набула статусу потерпілого, адже більшість кримінальних правопорушень, що розслідуються у ньому, пов`язані з рейдерським захопленням майна та майнових прав ГО «Центр захисту інвалідів».
8.Так, заявник стверджує, що 30.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/24689/24-к за результатами розгляду клопотання прокурора накладено арешт на корпоративні права та нерухоме майно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267), ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107), а також встановлено відповідні супутні заборони на внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Необхідність накладення арешту полягала в тому, що майно було отримано незаконно, в результаті вчинення шахрайських дій, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також являються речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. На переконання заявника, наразі такі підстави не відпали, а особи, які фактично володіють таким майном одержують від цього незаконні прибутки, які витрачають на подальшу злочинну діяльність та протидію розслідуванню їхніх злочинних діянь. У той же час, ГО «Центр захисту інвалідів» не володіє, не користується та не розпоряджається своєю законною власністю і не отримує від неї ніяких надходжень.
9.Однак, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2024 у справі № 757/50476/24-к та від 20.11.2024 у справі № 757/52616/24-к скасовано арешт зазначеного вище майна. Під час розгляду слідчими суддями зазначених справ прокурор ОСОБА_5, будучи проінформованим про такий розгляд та усвідомлюючи ризик зняття арешту, у судових засіданнях участі не брав, позицію сторони обвинувачення щодо необхідності збереження арешту як засобу забезпечення кримінального провадження не відстоював, свою позицію не аргументував, докази суду не подавав, що на переконана скаржника, стало однією з ключових причин прийняття слідчими суддями рішень про скасування арешту майна.
10.Заявник переконаний, що така бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо неявки у судові засідання та ненадання слідчому судді інформації, яка б стала підставо для відмови у задоволенні клопотань про скасування арешту майна, та як наслідок, невжиття заходів щодо забезпечення збереження речових доказів, загальна вартість яких складає понад 130 млн грн, призвела до тяжких наслідків.
11.У той же час, за твердженням скаржника, під час розгляду слідчими суддями клопотань, скарг ГО «Центр захисту інвалідів» прокурор ОСОБА_5 навпаки проявляє активну поведінку, з`являється на кожне судове засідання і заперечує проти будь-яких ініціатив потерпілих, незалежно від їхнього змісту, або надсилає до суду свої письмові заперечення аналогічного характеру.
12.За таких обставин, в діях прокурор ОСОБА_5, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
13.У заяві адвокат ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив адвокат, до ЄРДР внесені не були.
14.На запит слідчої судді прокурор САП повідомив, що заяву представника ГО «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій прокурора ОСОБА_5 направлено на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві для розгляду по суті. Таке рішення прийнято у зв`язку з тим, що заява стосувалась злочинів, які відносяться до підслідності Державного бюро розслідувань.
15.Поряд з цим, заява про вчинення кримінального правопорушення подана саме до САП, отже за такою заявою відомості не були внесені до ЄРДР та наявна бездіяльність, визначена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
16.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
17.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
18.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
19.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
20.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
21.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
22.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
23.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
24.Так, абз. 6 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення названих кримінальних правопорушень прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», до таких, зокрема, відноситься прокурор Офісу Генерального прокурора (пункт 7 названого Закону).
25.За таких обставин, оскільки у заяві стверджується про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, прокурором Офісу Генерального прокурора, скарга підлягає розгляду в цьому суді.
26.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
27.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
28.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
29.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
30.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
31.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
32.Однак, на переконання слідчої судді, скарга не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
33.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
34.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
35.Так, зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення висновується незгода ГО «Центр захисту інвалідів», як потерпілого у кримінальному провадженні № 12021162510000384, із процесуальною поведінкою процесуального керівника у такому провадженні - прокурора ОСОБА_5 .
36.У той же час, покликання скаржника на те, що саме неявка прокурора та ненадання слідчому судді інформації щодо доцільності арешту майна у зазначеному кримінальному провадженні стали підставою для скасування такого арешту, є лише особистою оцінкою скаржником постановлених слідчим суддею рішень.
37.До того ж, зі змісту ухвали слідчого судді від 20.11.2024 у справі № 757/52616/24-к встановлено, що прокурор, хоча і не з`явився в судове засідання, водночас через канцелярію суду подав письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. Наведене спростовує покликання скаржника на відсутність реагування з-боку прокурора щодо відповідного клопотання.
38.Між тим, будь-яких відомостей щодо використання прокурором свого службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе чи для іншої фізичної або юридичної особи, завдання ними істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб або ж спричинення тяжких наслідків унаслідок цього, у заяві не зазначено.
39.Отже, доводи заяви адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
40.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
41.Слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
42.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
43.Отже, оскільки викладене адвокатом ОСОБА_3 не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та надання заявнику витягу з ЄРДР.
44.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1