- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 січня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.
29.01.2025 до суду від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшла заява про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
На обґрунтування заявленого відводу обвинувачений зазначив, що у зв`язку із кримінальними провадженнями № 52022000000000169 від 07.07.2022 та № 52023000000000423 від 15.08.2023 його переслідують, а процесуальні рішення колегії є частиною такого переслідування та відповідно елементом тиску на нього (у тому числі виконання суддями злочинних наказів).
Так, судді на постійній основі переривають виступи сторони захисту, перешкоджають в реалізації права на допит свідків, що у свою чергу унеможливлює отримання доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_8 .
Під час допиту свідка суддя ОСОБА_2 перебрала на себе повноваження прокурора та, всупереч вимогам законодавства, ставила не уточнюючі запитання, а ті, які не стосувались запитань сторін.
Колегія суддів неодноразово безпідставно відмовляла в задоволенні клопотань про скасування арештів, накладених на кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, його дітей та ОСОБА_13, що, на переконання обвинуваченого, також є складовою тиску.
Суд не розглядає клопотання сторін у порядку їх надходження та надає пріоритет клопотанням інших учасників. Клопотання обвинуваченого про скасування арешту коштів, розміщених на його рахунках, а також про зміну запобіжного заходу не розглянуті, оскільки суд надав перевагу розгляду інших клопотань, хоча вони надійшли пізніше та не були терміновими. Вважає, що завдяки такій послідовності, а також за рахунок відкладення проведення судових засідань суд затягує розгляд справи.
ОСОБА_8 переконаний, що ще одним фактором тиску на нього є присутність у залі судового засідання охорони суду. На уточнююче питання обвинуваченого щодо присутніх осіб під час розгляду справи головуюча суддя ОСОБА_1 не повідомила, що це саме охорона, а доповіла, що це вільні слухачі.
Разом з тим зазначив, що 11.12.2024 перед початком розгляду справи він закривав жалюзі на вікні в залі судового засідання, на що суддя ОСОБА_3 зауважила, що він може цього не робити та не боятись, що його застрелять. Таку фразу обвинувачений розцінив як погрозу або як ознаку того, що суддя володіє інформацією про його переслідування та ймовірну наявність загрози життю.
На думку обвинуваченого суд ставиться до нього як до розумово відсталої людини. Так, у одному із засідань суддя ОСОБА_1 поцікавилась, чи вважає він себе найрозумнішим, що ОСОБА_8 сприйняв як приниження його розумових здібностей.
Сукупність вказаних обставин свідчить про упереджене ставлення суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обвинуваченого, що є підставою для їх відводу.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтримали заявлений відвід.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід суддів.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 підтримали заяву обвинуваченого ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 при вирішенні питання про відвід поклались на розсуд суду.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Проаналізувавши зазначені обвинуваченим обставини для відводу всіх суддів, які здійснюють судове провадження у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла висновку про їх необгрунтованість і надуманість, а наведені обвинуваченим факти, що мали місце в залі суду, є перекрученими та такими, що зумовлені суб`єктивним сприйняттям обвинуваченого, відповідно не свідчать про упередженість суддів при розгляді цього кримінального провадження.
Суть доводів заяви про відвід фактично зводиться до 1) незгоди із ходом судового засідання, у тому числі порядком проведення допиту свідків, черговістю вирішення клопотань учасників кримінального провадження, 2) незгоди із рішеннями суду; 3) участі колегії суддів у переслідуванні ОСОБА_8 та тиску на нього; 4) допущення суддями поведінки, яка принижує обвинуваченого.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого з огляду на таке.
Доводи сторони захисту про упередженість суду з огляду на незгоду із ходом судового засідання, у тому числі порядком проведення допиту свідків, черговістю вирішення клопотань учасників кримінального провадження, вже неодноразово були предметом оцінки під час розгляду заяв про відвід суддів (зокрема в ухвалах від 27.03.2024, 19.06.2024, 23.10.2024) та відхилені судом як необґрунтовані. Суд не вбачає за доцільне повторно наводити мотиви, які детально викладені в означених рішеннях, проте нагадує учасникам зміст положень кримінально процесуального законодавства. Так, Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, що саме суд встановлює порядок здійснення судового провадження та керує його ходом, зокрема, з метою розгляду кримінального провадження в розумний строк та відповідно до вимог процесуального законодавства визначає порядок та черговість розгляду клопотань, які надійшли до суду, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для цього провадження.
Порядок проведення допиту свідків під час судового розгляду унормовано ст. 352 КПК України. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд зобов`язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Доводи щодо порушення судом порядку допиту свідків та права обвинуваченого на збирання доказів також були предметом оцінки суду під час розгляду попередньої заяви про відвід та ухвалою від 23.10.2024 відхилені як безпідставні.
Стосовно твердження заявника про неправомірність запитань, які ставила суддя ОСОБА_2 свідку, суд звертає увагу на існування прямої норми - ч. 12 ст. 352 КПК України - яка надає право судді ставити запитання свідку, у тому числі уточнюючі, враховуючи обов`язок суду забезпечити з`ясування всіх обставин кримінального провадження та з огляду на завдання кримінального провадження, вказане у ст. 2 КПК України.
Щодо посилання обвинуваченого на затягування розгляду справи, то суд зазначає, що загалом судові засідання відбуваються відповідно до запланованого та погодженого із учасниками процесу графіку, а поодинокі випадки зняття з розгляду справи обумовлені існуванням об`єктивних та поважних причин.
Суд звертає увагу на те, що з боку сторони захисту ОСОБА_8 загалом п`ять разів заявлявся відвід суддям у цьому кримінальному провадженні, а також мали місце декілька відводів прокурору та секретарю судового засідання, що беззаперечно вплинуло на строки розгляду кримінального провадження, а усі заявлені відводи були визнані судом необгрунтованими.
Після надходження до суду клопотань захисту ОСОБА_8 про скасування арешту майна, обвинувачений двічі заявляв відвід суддям, що безумовно вимагало витрачання процесуального часу, відведеного для розгляду справи, та, у сукупності із надходженням до суду інших термінових клопотань учасників процесу, зумовило відкладення у часі вирішення питань скасування арешту з майна ОСОБА_8 . Аналогічна ситуація склалась і щодо клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого.
Доводи про участь суду в переслідуванні обвинуваченого, а також те, що процесуальні рішення у справі є елементом тиску на нього є надуманими та такими, що не підтверджуються фактичними даними.
Незгода ОСОБА_8 із рішеннями суду, у тому числі із мотивами ухвали про відмову в задоволенні клопотань про скасування арештів, а також суб`єктивне сприйняття ним в негативному аспекті певних висловів суддів не свідчить про їх упередженість та відповідно не є підставою для відводу.
Висловлювання судді ОСОБА_1, про які зазначає обвинувачений у заяві про відвід, не були спрямовані на приниження розумових здібностей ОСОБА_8, а використані як зауваження з метою припинення порушення ним порядку в залі судового засідання (використання ненормативної лексики), а також у зв`язку з невизнанням обвинуваченим такої поведінки.
Щодо незгоди обвинуваченого із присутністю в залі суду незнайомих йому чоловіків, суд зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України не покладає на суд обов`язку встановлювати та доводити до відома учасників судового провадження відомості про особи вільних слухачів.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає обставин, які викликають сумніви в його неупередженості, тому відсутні підстави для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_8 .
Керуючись ст. 80, 81, 369, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3