Пошук

Документ № 124928898

  • Дата засідання: 30/01/2025
  • Дата винесення рішення: 30/01/2025
  • Справа №: 991/425/25
  • Провадження №: 12021070000000095
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.

Справа № 991/425/25

Провадження 1-кс/991/422/25

У Х В А Л А

30.01.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, скаржника - адвоката ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

1.17.01.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не надали витяг з ЄРДР.

2.20.01.2025 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

3.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити.

4.Від детектива НАБУ ОСОБА_5 надійшли заперечення, у яких він, окрім іншого, просив розглядати скаргу у його відсутності та відмовити у її задоволенні. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.

5.Дослідивши скаргу, заслухавши доводи адвоката, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.

6.Скарга мотивована тим, що 16.01.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень Головою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) ОСОБА_6 та її підлеглими.

7.У заяві про вчинення кримінального правопорушення адвокат зазначав про те, що 06.04.2022 в рамках кримінального провадження № 12021070000000095 поведено обшук будинку ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено численні картини, які мають культурну та історичну цінність, в тому числі картину під назвою «картина в декоративній рамці із зображенням ікони пресвятої Богородиці». Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2022 у справі № 757/9614/22-к на картину із зазначеною назвою накладено арешт, а далі ухвалами цього ж суду таку передано в управління АРМА (ухвала від 26.04.2022 у справі № 757/10055/22-к) та повторно передано в управління АРМА для реалізації (ухвала від 12.07.2022 у справі № 757/16828/22-к).

8.Надалі, як зазначається у заяві, 31.10.2024 АРМА на офіційному веб-сайті оголосило про початок реалізації колекції картин ОСОБА_7 . 22.11.2024, за результатами одного із аукціонів, ОСОБА_4 придбала картину під назвою « Ікона Богоматір з немовлям 2000-ні роки. Тканина, вишивка, каміння. 42 х 33», вартістю 6 529 грн, а 05.12.2024 Голова АРМА ОСОБА_6 підписала Акт про реалізацію активів на електронних торгах, яким ОСОБА_4 визнано переможцем відповідного аукціону.

9.Заявник стверджує, що з аналізу інформації щодо аукціону на сайті Прозорро, зазначених ухвал Печерського районного суду м. Києва про передачу майна в управління АРМА, відомостей Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, висновується, що АРМА під назвою « Ікона Богоматір з немовлям 2000-ні роки. Тканина, вишивка, каміння. 42 х 33» продало ОСОБА_4 за 6 529 грн актив (речовий доказ), арештований і переданий йому в управління під назвою «картина в декоративній рамці із зображенням ікони пресвятої Богородиці».

10.Водночас, з огляду на те, що відповідно до положень ч. 6 ст. 100 КПК України в управління АРМА можуть бути передані активи, вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи, що у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 такий розмір складав 2 481 грн, заявник переконаний, що дійсна вартість придбаної ОСОБА_4 картини складає більше 496 200 грн.

11.За таких обставин заявник стверджує, що Голова АРМА ОСОБА_6 та її підлеглі вчинили злочин у формі розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем, зловживання владою або службовим становищем, службової недбалості, продали витвір мистецтва під назвою «картина в декоративній рамці із зображенням ікони пресвятої Богородиці» вартістю понад 496 200 грн, за значно заниженою вартістю в розмірі 6 529 грн, а з метою приховання такої розтрати використали несправжню назву - «Ікона Богоматір з немовлям 2000-ні роки. Тканина, вишивка, каміння. 42 х 33».

12.Наведені дії Голови АРМА ОСОБА_6 та її підлеглих, на переконання заявника, мають ознаки складу злочинів, передбачених статтями 191, 364, 367 КК України.

13.У заяві ОСОБА_3, окрім іншого, просив внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

14.Однак, відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були, про що адвоката повідомлено листом від 22.01.2025.

15.На запит слідчої судді детектив НАБУ повідомив, що за результати розгляду заяви щодо фактів можливого вчинення кримінальних правопорушень Головою АРМА ОСОБА_6 при здійсненні реалізації арештованого активу «картина в декоративній рамці із зображенням ікони пресвятої Богородиці» не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що заявнику надано відповідь № 533-296/1832 від 22.01.2025.

16.Отже, наразі відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ЄРДР не внесено.

17.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.

18.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

19.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

20.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

21.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

22.Отже, оскаржена бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

23.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

24.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

25.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

26.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову як вчинення зазначених кримінальних правопорушень, зокрема, державним службовцем, посада якого належить до категорії «А». До таких, згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать, зокрема, посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.

27.Отже, скарга в частині повідомлення про можливе вчинення Головою АРМА кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.

28.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень іншими особами, а також іншого кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 КК України, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

29.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.

30.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

31.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

32.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

33.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

34.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

35.Однак, на переконання слідчої судді, скарга адвоката ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

36.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

37.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень, натомість наводиться певна інформація, щодо процедури реалізації майна, переданого в управління АРМА. Такі обставини очевидно не можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.

38.Так, доводи заяви про злочин зводяться до незгоди ОСОБА_4 з дійсною вартістю придбаною нею картини. Однак, такі покликання, на переконання слідчої судді, є лише припущеннями не заснованими на фактичних даних. Адже заявник лише припускає, що дійсна вартість картини може становити більше 496 200 грн, проте на підтвердження своїх покликань не надає жодних доказів.

39.Водночас, у судовому засіданні слідчою суддею на прохання адвоката було надано час для надання даних щодо актуальної вартості придбаної ОСОБА_4 картини, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено.

40.Проте у наступне судове засідання адвокат не прибув та просив розглядати скаргу у його відсутності та у відсутності ОСОБА_4 .

41.Отже, адвокатом не надано об`єктивних даних на підтвердження його покликань щодо реалізації службовими особами АРМА картини за заниженою вартістю та як наслідок вчинення розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем чи службової недбалості.

42.За таких обставин, доводи заяви про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.

43.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

44.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

45.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

46.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.

47.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1