- Головуючий суддя (ККС ВС): Маринич В.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 991/126/25
провадження № 51- 327 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 62020000000000870 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, з Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) до Печерського районного суду м. Києва,
встановив:
До Верховного Суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 62020000000000870 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, з ВАКС до Печерського районного суду м. Києва.
Обґрунтовує клопотання тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000870 щодо ОСОБА_8 . Вказане провадження надійшло за підслідністю з Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (надалі - ГСУ ДБР).
Стверджує, що 17 квітня 2024 року слідчим ГСУ ДБР повідомлено ОСОБА_8 про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.
Захисник зазначає, що з перелічених складів злочинів до переліку корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці до статті 45 КК, належить злочин, передбачений частиною 2 статті 364 КК. Разом з тим, вважає, що лише цієї обставини недостатньо для віднесення кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС, оскільки для цього також необхідним є існування хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, тобто наявності хоча б однієї з умов підслідності кримінального правопорушення Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ).
При цьому, посилається на те, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 07 червня 2024 року підслідність кримінальних правопорушень у вказаному кримінальному провадженні визначена за слідчими ГСУ ДБР. Зазначає, що у зв`язку з цим в даному кримінальному провадженні виник спір про підслідність, який у відповідності до вимог частини 5 статті 218 КПК був вирішений Генеральним прокурором. Зокрема, постановою Генерального прокурора від 27 червня 2024 року підслідність цього кримінального провадження була визначена за слідчими ГСУ ДБР, а здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва було доручене прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Вказує, що станом на 07 січня 2025 року, тобто дату направлення прокурором обвинувального акту до ВАКС, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося слідчими ГСУ ДБР; нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора; Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування; ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року (справа №757/27944/24-к, провадження №1-кс-24980/24) визначена територіальна підсудність в даному кримінальному провадження за Печерським районним судом м. Києва.
З огляду на зазначене, на думку захисника, у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, яка є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС.
Крім того, стверджує, що якщо вважати зазначене кримінальне провадження таким, що належить до підсудності ВАКС, то воно має бути і підслідним НАБУ, оскільки це є обов`язковим елементом предметної підсудності ВАКС, а тому проведення досудового розслідування у такому випадку не може бути доручено ГСУ ДБР з огляду на вимоги абзацу 3 частини 5 статті 36 КПК, тобто ГСУ ДБР не є належним органом досудового розслідування.
Звертає увагу на те, що з 06 листопада 2020 року до 16 липня 2024 року слідчі ГСУ ДБР під час проведення досудового слідства в цьому кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, зверталися із клопотаннями про дозвіл на проведення огляду, про тимчасовий доступ до речей і документів, про обшук, про накладання арешту на майно та інше лише до Печерського районного суду м. Києва, керуючись принципом територіальної підсудності. При цьому, дані клопотання погоджені з відповідними прокурорами та розглянуті саме Печерським районним судом м. Києва, про що наявні судові ухвали в матеріалах кримінального провадження № 62020000000000870.
Вказує на те, що правова позиція слідчих суддів ВАКС аналогічна, вони вважають що розгляд та вирішення клопотань сторони обвинувачення, скарг сторони захисту у даному кримінальному провадженні знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС. Зокрема, зазначає, що слідчими суддями ВАКС було встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, яка є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС.
Вважає, що обвинувальний акт в цьому кримінальному провадженні має розглядати місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, в даному випадку Печерський районний суд м. Києва, оскільки ГСУ ДБР знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28.
Водночас, на думку захисника, оскільки орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ГСУ ДБР знаходиться у межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, то звернення прокурора з обвинувальним актом щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, до ВАКС, до суду, у межах територіальної і предметної юрисдикції якого не знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, суперечить приписам частини 9 статті 615 КПК (в редакції, що діяла на час звернення до суду із обвинувальним актом).
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила задовольнити її клопотання.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала клопотання.
Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши доповідь судді, позицію захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перевіривши наведені у клопотанні доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із частиною 3 статті 34 КПК до повноважень Верховного Суду відноситься вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Відповідно до змісту абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вирішує питання про направлення кримінального провадження з цього Суду до іншого суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Зі змісту вищезазначеної процесуальної норми вбачається, що вирішення питань, пов`язаних з передачею кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду на розгляд до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, віднесено до виключної компетенції колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати цього Суду.
Єдина процесуальна підстава визначення підсудності Касаційним кримінальним судом, у категоріях справ, підсудних Вищому антикорупційному суду, передбачена абзацом сьомим частини 1 статті 34 КПК.
Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, (ухвала від 21 липня 2020 року справа № 991/2605/20, ухвала від 18 січня 2024 року справа № 991/155/24).
З огляду на зазначене, вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва не належить до компетенції Верховного Суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_8 з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва.
На підставі наведеного, керуючись статями 33-1, 34 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 62020000000000870 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3