Документ № 125002006

Справа № 991/510/25

Провадження 1-кс/991/510/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Покров (Орджонікідзе) Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000314 від 14.07.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду звернувся ст.детектив із клопотанням, погодженим прокурором, про обрання підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000314 від 14.07.2023.

Як стверджує орган досудового розслідування, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках цього кримінального провадження обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у зв`язку з чим щодо нього складене повідомлення про підозру від 08.01.2025, яке було направлене у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у відповідності до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України. Старшим детективом наголошено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключена можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само згідно з ч. 1 ст. 69 КК України виключена можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом. Також, зважаючи на відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного, на думку ст.детектива, існують ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. До того ж у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 16.11.2024 у напрямку кордону з Румунією і наразі до України не повернувся, на даний час місце перебування ОСОБА_6 не встановлене, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться, на виклики до органу досудового розслідування не з`являється, у зв`язку з чим постановою ст.детектива від 20.01.2025 підозрюваний ОСОБА_6 оголошений в національний та міжнародний розшук. Наведене, на думку сторони обвинувачення, є достатніми підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 підтримала клопотання ст.детектива та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4, який діє на підставі доручення про надання безоплатної правової допомоги від 20.01.2025 №004-260000848, виданого Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, у судовому засіданні зазначив, що клопотання є необґрунтованим, невмотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки викладені у ньому доводи не підтверджуються долученими до нього матеріалами, а версія слідства не підтверджується долученими до клопотання доказами та є недоведеною. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення повістки за останнім відомим місцем проживання.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000314 від 14.07.2023, за підозрою серед інших ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається із повідомлення про підозру від 08.01.2025, ОСОБА_6, діючи умисно, у складі організованої групи, у співучасті та за попередньою змовою з ОСОБА_7, за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9, внаслідок зловживання ОСОБА_10 своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного часу, повторно організував заволодіння майном ДП ДГ «Ставидлянське» - сільськогосподарською продукцією, а саме: 2 332 470 кг пшениці 4 класу, 472 140 кг пшениці 3 класу, 1 051 820 кг насіння соняшника, на загальну суму 30 721 603 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

У той же час злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів (частина 6 статті 12 КК України), санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені судом, а саме копії таких документів: Наказу НААН від 25.03.2021 №121-к про призначення ОСОБА_10 на посаду директора ДП «ДГ Ставидлянське»; Листа НААН від 29.06.201 №11-1/239 про погодження призначення ОСОБА_7 на посаду головного бухгалтера ДП «ДГ Ставидлянське»; Наказу ТОВ Торговий Дім НААН від 13.04.2022 №02 про покладання на ОСОБА_6 обов`язків директора; Статуту ДП «ДГ «Ставидлянське» у редакції від 24.05.2018; Протоколів проведення НСРД від 19.10.2022, 30.10.2022 відносно ОСОБА_7 ; Протоколу проведення НСРД від 19.10.2022 щодо ОСОБА_8 ; Протоколу проведення НСРД від 19.10.2022, 30.11.2022 відносно ОСОБА_10 ; Протоколу проведення НСРД від 06.12.2022 відносно ОСОБА_6 ; Матеріалів аудиторського звіту №041107-21/1 від 07.06.2023; Протоколів обшуку від 15.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та в офісному приміщенні ДП «ДГ Ставидлянське»; Договорів поставки від 01.08.2024 №22-01/08-2 між ДП «ДГ Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд» щодо 4000 тон пшениці та 714 тон ячменю; Видаткових накладних ДП «ДГ «Ставидлянське» №РН-0000076, РН-0000077, РН-0000078, РН-0000079, РН-0000080; Рахунків фактури від 01.08.2022 №СФ-0000009 та СФ-0000008; Договору №2022/08/01 щодо надання послуг відповідального зберігання, про передачу на державне підприємства сільськогосподарської продукції ТОВ «Юніка Трейд» з підписами ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ; Договорів №1,2 від 20.05.2022 щодо продажу сільськогосподарської продукції фізичним особам- працівникам державного підприємства; Протоколу огляду ноутбуку ОСОБА_10 від 17.11.2022 та 30.12.2022; Протоколу огляду від 20.12.2022 мобільного телефону ОСОБА_7, згідно з яким всі дії щодо ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюються лише після погодження з ОСОБА_6 («АВ»); Протоколу огляду системи 1-С від 24.01.2023, згідно якого зафіксовано відсутність операцій в системі про продаж с/г продукції на користь ТОВ «ТІС Зерно». ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Агрофірма Піреус»; Протоколу тимчасового доступу від 21.03.2023 згідно якого вилучено на ТОВ «ТІС Зерно» товарно-транспортні накладні; Копій ТТН згідно яких на ТОВ «ТІС Зерно» поставлено пшеницю. Постачальником вказано ТОВ «Агрофірма Піреус»; Протоколу тимчасового доступу від 24.02.2023 згідно якого вилучено на ТДВ «Ренійський елеватор» товарно-транспотрні накладні; Копій ТТН згідно яких на ТДВ «Ренійський елеватор» поставлено пшеницю. Постачальником вказано ТОВ «Трейд Глобал»; Листа - відповіді ТОВ «Корсунь-Шевченківське ХПП» №79 від 07.02.2023 згідно якого с/г продукція на його адресу не постачалась; Листів ТОВ «Зернотранс», ФОП ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 згідно яких вони здійснювали транспортування сільськогосподарської продукції до ТОВ «ТІС Зерно» та ТДВ «Ренійський Елеватор». Завантаження здійснювалось на ДП «ДГ Ставидлянське», Організацією транспортування займався ОСОБА_9 ; протоколів допиту свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; Копії ТТН №427023 від 14.10.2022 отриманої від свідка ОСОБА_20, згідно якої від перевозив сільськогосподарську продукцію. Вантажовідправником вказано ТОВ «Юніка Трейд», отримувачем ТОВ «ТІС Зерно»; Протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно яких свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 згідно яких вказані особи упізнали ОСОБА_9, як особу, яка організовувала перевезення с/г продукції та оплачувала послуги з перевезення вказаної продукції до морських терміналів; Висновків товарознавчих експертиз №818/24/27 від 08.04.2024, №1980/24/27 від 28.10.2024 №4036/24/27 від 03.01.2024, №425/24/27 від 28.02.2024 та №705/24/27 від 21.03.2024, яким встановлена ринкова вартість пшениці та насіння соняшника на дати відвантаження сільськогосподарської продукції; Протоколу огляду від 20.03.2024 яким встановлено, що зерно, отримане від ДП «ДГ Ставидлянське» ТОВ ТІС Зерно було експортовано на користь словацької компанії UNIQ GROUP SLOVAKIA s.r.o. за договорам комісії, які укладались між комітентом ТОВ «Агрокомпанія Піреус», а зерно отримане від ДП «ДГ Ставидлянське» ТДВ «Ренійський Елеватор» було експортовано на користь турецької компанії MZY MAKINA ITHALAT IHRACAT VE TIRACET LIMITED SIRKETI за прямим договором, умови поставки DAP порт Рені, ціна - 179 доларів США за тону. Кошти за поставлену с/г продукцію в Україну не повернуто; Копій ТТН про постачання насіння соняшника від ДП «ДГ Ставидлянське» до ТОВ «Енергетик Дніпро» без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податкових обліках підприємства; Протоколу додаткового огляду документів від 30.10.2024, згідно якого з території державного підприємства без відображення в обліках вивезено 2 332 470 кг пшениці 4 класу, 472 140 кг пшениці 3 класу 1 051 820 кг насіння соняшника, всього на загальну суму 30 721 603 грн.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_6 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.

Так, роль ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінального правопорушення, підтверджується, зокрема, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, проведених стосовно ОСОБА_6 та інших учасників, у яких зафіксовані відомості, що дають підстави для висновку про пов`язаність ОСОБА_6 із схемою заволодіння майном ДП ДГ «Ставидлянське».

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Вище вказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, доданими до клопотання сторони обвинувачення, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність ОСОБА_6 до заволодіння майном ДП ДГ «Ставидлянське», а саме сільськогосподарською продукцією на загальну суму 30 721 603 грн.

При цьому, слід зазначити, що питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі дії ОСОБА_6 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 08.01.2025 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у рамках кримінального провадження №52023000000000314 від 14.07.2023.

Відповідно до відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, ОСОБА_6 16.11.2024 перетнув державний кордон України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу на територію України не повертався.

Як зауважено ст.детективом, з метою вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6, 08.01.2025 детективами здійснено виїзд за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 та було встановлено, що на даний час ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_30 за вказаною адресою відсутні, у той же час консьєрж під`їзду повідомила, що дійсно за адресою: АДРЕСА_2 проживає сім`я ОСОБА_31, однак наразі вони виїхали на канікули.

Окрім того, 08.01.2025 о 12:14 детективами Національного бюро ОСОБА_32 та ОСОБА_33 здійснено виїзд за адресою розташування НІАЦ Торговий дім НААН» - м. Київ вул. Васильківська 37, яке є останнім відомим місцем роботи ОСОБА_6 . Проте, в ході відвідування вказаної адреси не відшукано приміщень, які використовуються вказаною юридичною особою, у той же час зафіксовано, що за адресою м. Київ вул. Васильківська 37 наразі знаходиться Київський Аграрний університет Національної академії аграрних наук.

Тож, зважаючи на відсутність ОСОБА_6 за місцем проживання, реєстрації та за місцем роботи, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 08.01.2025 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст. ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, зокрема детективами Національного бюро у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, було вжито заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, а саме:

- 08.01.2025 повідомлення про підозру та повістки про виклик до НАБУ для допиту в якості підозрюваного на 13.01.2025, 14.01.2025, 15.01.2025 та 16.01.2025, були вручені представнику житлово-експлуатаційній організації ОСББ «Філатова 2/1», що обслуговує будинок за адресою АДРЕСА_3, за місцем проживання ОСОБА_6 ;

- 08.01.2025 направлено повідомлення про підозру та повістки про виклик до НАБУ на 13.01.2025, 14.01.2025, 15.01.2025 та 16.01.2025, засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 та за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- 08.01.2025 повідомлення про підозру та повістки, якими зобов`язано ОСОБА_6 прибути до Національного бюро на 13.01.2025, 14.01.2025, 15.01.2025 та 16.01.2025, у форматі «.pdf» були направлені за допомогою месенджера WhatsAрp на акаунт, зареєстрований за номером мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_1 (зазначений в картці на особу щодо ОСОБА_6 . Державної міграційної служби України, окрім того, за вказаним номером мобільного телефону ухвалою слідчого судді від 05.10.2022 надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_6 - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж).

Слід зауважити, що направлення повідомлення про підозру за допомогою застосунку «WhatsApр» є додатковим заходом, який не підміняє собою визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, а лише доповнює їх.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення не надано належних доказів на підтвердження, що номер мобільного телефону НОМЕР_2 (на який теж було скероване повідомлення про підозру за допомогою застосунку «WhatsApр») дійсно перебуває у користуванні ОСОБА_6, тож такі доводи не приймаються до уваги слідчим суддею.

Окрім того, як зазначено ст.детективом ОСОБА_5 у клопотанні, 08.01.2025 з його службової електронної пошти «[email protected]» письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик на 13.01.2025, 14.01.2025, 15.01.2025 та 16.01.2025 у форматі «.pdf» скеровані на електронну поштову скриньку, яка перебуває в користуванні ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, яку ОСОБА_6 самостійно повідомив у своєму клопотанні.

Однак, таке клопотання ОСОБА_6 із зазначенням електронної адреси до суду не надано. За такого слідчим суддею, з огляду на положення ч. 2 ст. 136 КПК України, не можуть враховуватися такі доводи сторони обвинувачення.

У подальшому, оскільки місце перебування ОСОБА_6 не встановлене та він перетнув державний кордон України 16.11.2024 в напрямку кордону з Румунією, постановою ст. детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.01.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в національний та міжнародний розшук.

Поряд з цим, як зазначено ст. детективом ОСОБА_6 має посвідку на проживання у Федеративній Республіці Німеччина та зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Однак, з матеріалів провадження не вбачається наявність у розпорядженні органу досудового розслідування інформації стосовно місця перебування ОСОБА_6 у Федеративній Республіці Німеччина на момент виконання вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України щодо надсилання вказаних документів від 08.01.2025 (повідомлення про підозру, пам`ятки про права та обов`язки підозрюваного, повісток).

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 на час повідомлення йому про підозру був зареєстрований в Україні, мав місце проживання та місце роботи. Окрім цього не надано доказів про зняття підозрюваного з військового обліку та про оформлення ним виїзду на постійне проживання за кордон.

Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення підозрюваному ОСОБА_6 повідомлення про підозру, у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.01.2025 саме у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135 КПК України обумовлене його відсутністю за місцем постійного проживання станом на день складення такої підозри та є виправданим.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.

Як встановлено вище, підозрюваний ОСОБА_6 перебуває за кордоном.

Також встановлено, що ОСОБА_6 викликався до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваного на 13.01.2025, 14.01.2025, 15.01.2025 та 16.01.2025, шляхом надіслання повісток на адресу за останнім відомим місцем його проживання та реєстрації, для вручення житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання, засобами телефонного зв`язку через месенджер на номер телефону, яким користується ОСОБА_6, що підтверджується матеріалами справи.

Постановою ст. детектива Національного бюро від 20.01.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Окрім того, для організації здійснення національного та міжнародного розшуку ОСОБА_6 та вжиття всіх можливих заходів спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, детективами НАБУ до Управління СБ України у Кіровоградській області скеровано постанову від 20.01.2025 про оголошення національного та міжнародного розшуку ОСОБА_6, для виконання.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_6 зареєстрований в Україні, має місце проживання, матеріали справи не містять відомостей про зняття підозрюваного з військового обліку та про оформлення ним виїзду на постійне проживання за кордон, а тому детективами здійснено виклик підозрюваного у передбачений кримінальним процесуальним кодексом спосіб. За таких обставин, орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_6, та наявні підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього.

Отже ст.детективом надано суду докази складення повідомлення про підозру, його надсилання, оголошення підозрюваного в розшук, неодноразового виклику підозрюваного до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, неодноразового ухилення підозрюваного від прибуття до слідчого.

Окрім того з наданих матеріалів не вбачається втрата зв`язку ОСОБА_6 із Державою Україна та постійне проживання за межами України.

До того ж, з аналізу положень ст. 7 Законів України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», п. 4 розділу II Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, п. 179.3 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби. Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи, і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні.

Таким чином встановлено, що наразі ОСОБА_6 перебуває поза межами України та у органу досудового розслідування відсутні достовірні дані щодо його місцезнаходження, постановою ст.детектива НАБУ ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено ст. детективом Національного антикорупційного бюро України шляхом винесення постанови від 20.01.2025 про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Отже детективом надано суду докази складення повідомлення про підозру, його надсилання у порядку, встановленому КПК України, оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 52023000000000314 від 14.07.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі засудження, до ОСОБА_6 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Визначальним є те, що ОСОБА_6 виїхав за межі України 16.11.2024, тобто відразу після проведення 15.11.2024 обшуків в офісних приміщеннях ДП «ДГ Ставидлянське», та з того часу до України не повертався, що безсумнівно вказує на мету переховування від органу досудового розслідування та суду та ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Обґрунтованими є і доводи прокурора про наявність у підозрюваного та його родини достатніх майнових ресурсів.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.

Стосовно наявності ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ст.детективом у клопотанні зазначено, що у ОСОБА_6 є реальна можливість вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Окрім того на підтвердження такого ризику можуть вказувати і відомості, зафіксовані в протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7 ДП «ДГ Ставидлянське», яка повідомляла про те, що під час проведення обшуку винесла з офісу усі необхідні документи. Таким чином обґрунтованими є доводи прокурора про те, що підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може доручити іншим особам знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Слідчий суддя зауважує, що при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик не виключається.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконання слідчого судді, обґрунтованими є доводи сторони обвинувачення про те, що відомості, отримані в результаті проведення НСРД та зафіксовані в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_6, надають обґрунтовані підстави стверджувати, що він може впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою протидії досудовому розслідуванню.

До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів. Окрім того, характер та дії співучасників вчинення кримінального правопорушення надають обґрунтовані підстави стверджувати про ймовірне здійснення впливу на учасників кримінального провадження, з метою протидії досудовому розслідуванню.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_6 може вживати активних дій, з метою перешкоджання законній діяльності правоохоронних органів з розслідування даного кримінального правопорушення. Слідчий суддя погоджується з такими доводами прокурора та вважає такий ризик наявним.

Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6, сторона обвинувачення зазначила, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що засновник та директор ТОВ «Трейд Глобал» ОСОБА_15 насправді ніякого відношення до господарської діяльності вказаного товариства не має, погодилась стати засновником та директором товариства за грошову винагороду чоловіка, який представився ОСОБА_34 та використовував номер мобільного телефону НОМЕР_2, який згідно з відомостями, отриманими органом досудового розслідування, використовується ОСОБА_6 . За таких обставин, на переконання сторони обвинувачення, в діях ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 наявні окремі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 205-1 КК України, а саме підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців. Отже такий ризик не виключається слідчим суддею.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_6 - раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_3, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

За таких обставин зазначені в клопотанні ст.детектива ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання та не були спростовані стороною захисту.

Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час останній перебуває за межами України, на територію України не повертається, оголошений у міжнародний розшук, використовуючи своє становище та авторитет, може знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Водночас, слідчим суддею приймається до уваги те, що ОСОБА_6 виїхав за межі України відразу після проведення обшуків в рамках цього кримінального провадження, на територію України не повертався, не з`являється на виклики, в судове засідання для розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд. Достатніх та переконливих підстав, які б перешкоджали йому з`явитися на виклики - стороною захисту не наведено.

Поряд з цим судом не встановлено непереборних перешкод, які б завадили підозрюваному з`явитися до суду, що відповідно до норм КПК України є його процесуальним обов`язком, а не правом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, тобто, виїхав за межі України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора та захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановленого факту оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в міжнародний розшук, переховування останнього від органу досудового розслідування, встановлення в ході судового розгляду ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що є підстави для обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, тож клопотання ст.детектива підлягає задоволенню.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Поряд з цим варто додати, що згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС, ОГП, НАБУ,СБУ, ДБР, Мінфіну, Мінюсту від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.

Положеннями ст. 562 КПК України встановлено, що у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов`язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

Аналіз норм частини 6 статті 193 КПК України свідчить, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим частиною 1 статті 197 КПК України.

За наведеного, строк дії ухвали слідчого судді в такому випадку не обмежений, з огляду на положення ч. 2 ст. 562 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 183-184, 193, 194, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Обрати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000314 від 14.07.2023, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1