- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/698/25
Провадження 1-кс/991/695/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №5201700000000245 від 07.04.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №5201700000000245 від 07.04.2017. Адвокат просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5576, яка належить ОСОБА_4 .
31.01.2025 до суду надійшли заперечення від заступника керівника Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, в яких він зазначив, що ухвалою слідчого судді від 23.01.2018 накладено арешт на земельну ділянку ОСОБА_4 (та ряд інших земельних ділянок), як на речові докази у кримінальному провадженні, оскільки в ході досудового розслідування було встановлено, що такі земельні ділянки були сформовані за рахунок землі ДП ДГ «Чабани» площею 11,45 га, право постійного користування на які припинено без рішення Кабінету Міністрів України та погодження Верховної Ради України. Тож, внаслідок вилучення земельних ділянок ДП ДГ «Чабани» площею 11,45 га було заподіяно збитки державі на суму 38 984 000,00 грн. Додав, що у період з 14.03.2019 по 19.03.2019 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру 9 особам у заволодінні та замаху на заволодіння 144 земельними ділянками загальною площею 13,8374 га, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 43 989 000 грн, чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму. Надалі матеріали досудового розслідування за підозрою вищевказаних 9 осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, виділено в окреме провадження, а саме кримінальне провадження №52019000000000669 від 30.07.2019.
21.12.2019 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000000669 від 30.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, скеровано для розгляду до Вищого антикорупційного суду (справа №991/2930/19). 13.12.2024 Вищим антикорупційним судом постановлено обвинувальний вирок у справі №991/2930/19 (кримінальне провадження №52019000000000669 від 30.07.2019), стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та призначено обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, заступник керівника Третього Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 вважав, що арешт на земельну ділянку ОСОБА_4 накладено обґрунтовано і на даний час потреба у застосуванні цього заходу наявна. З огляду на зазначене, просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5576, накладеного у кримінальному провадженні №52017000000000245. У зв`язку з проведенням невідкладних слідчих дій у інших кримінальних провадженнях, просив здійснити судовий розгляд без його участі.
У судове засідання представник Національного антикорупційного бюро України не прибув.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та скасувати арешт, накладений на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію адвоката та перевіривши доводи заперечень представника НАБУ, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_3 порушує питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №760/1627/18, на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4, з кадастровим номером 3222481600:02:010:5576.
Арешт на земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку, що належить ОСОБА_4, накладено в межах кримінального провадження №52017000000000245 від 07.04.2017.
Як вбачається з матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000245 від 07.04.2017 за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі.
13.07.2017 у вказаному кримінальному провадженні, постановою детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН та передані у приватну власність за кадастровими номерами (серед них земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5576) - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52017000000000245, так як вони набуті в результаті вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а тому містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №760/1627/18 накладено арешт на земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку ОСОБА_4, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №52017000000000245.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розгляд клопотань про арешт майна здійснювався без повідомлення та без участі власників майна, з огляду на приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, яка визначає таку можливість, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
В обґрунтування клопотання адвокат вказує на незаконність ухвали, якою накладено арешт на вказану земельну ділянку, та прийняття ухвали із порушенням законних прав та інтересів власника, оскільки, на даний час потреби у застосуванні такого заходу немає. Наголошував, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,09 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташованої в с. Гатне Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222481600:02:010:5576. Право власності на вищевказану земельну ділянку виникло у ОСОБА_4 на підставі рішення Гатненської сільської ради №66 від 15.09.2016 та зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31595593 від 27.09.2016. Водночас, наявність арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 на земельну ділянку ОСОБА_4, порушує його права, як власника земельної ділянки. Адвокат додав, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №5201700000000245 триває впродовж восьми років, а арешт на земельну ділянку ОСОБА_4 зберігається накладеним впродовж семи років, що явно не відповідає принципам розумності. Зазначив, що така земельна ділянка конфіскації та спеціальній конфіскації не підлягає, до того ж ОСОБА_4 не має статусу свідка, підозрюваного та/або обвинуваченого в даному кримінальному провадженні, а відтак до нього не може бути застосовано конфіскацію майна, передбачену санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, за такого відсутні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. При цьому, на переконання адвоката, взагалі відсутні належні дані, що земельна ділянка ОСОБА_4 відповідає критеріям ст. 98 КПК України та вона може бути використана як доказ в даному кримінальному провадженні. За наведених обставин, просив скасувати арешт, накладений на вказану земельну ділянку.
Як вбачається із ухвали, якою накладено арешт на земельну ділянку, підставою для арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ухвали слідчого судді від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18 основним ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту зазначено - можливість перетворення, у тому числі вказаної земельної ділянки, відчуження прав на неї або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. З накладенням арешту втрачається можливість особи вчинити зазначені дії. Таким чином, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання його відчуження.
Як слідує з поданих матеріалів, основним доводом адвоката щодо неправомірності накладення арешту на майно є посилання на те, що арешт зазначеної земельної ділянки порушує законні права та інтереси власника, який є добросовісним набувачем та не має жодного відношення до кримінальних правопорушень, що розслідуються.
Разом з тим, не погоджуючись із доводами сторони захисту, заступник керівника Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у поданих до суду запереченнях наголошував на тому, що в рамках кримінального провадження досліджуються, зокрема обставини щодо зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, які діючи всупереч інтересамслужби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі.
У ході розслідування здобуто докази, які свідчать про те, що ряд земельних ділянок (у тому числі яка належить ОСОБА_4 ) сформовані за рахунок вилучених 11,45 га із землекористування ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН, право постійного користування на які припинено усупереч ст. ст. 79, 79-1, 149, 150 Земельного кодексу України, тобто без рішення Кабінету Міністрів України та погодження Верховної Ради України, що стверджується висновком комплексної судово-земельної експертизи від 18.12.2017 №18812/17-41/24273 24373/17-41.
Варте уваги і те, що як було встановлено слідчим суддею в ухвалі від 23.01.2018, згідно висновку експертів за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №118812/17-41/24273-24373/17-41 від 18.12.2017 вказані 100 земельних ділянок накладаються на земельну ділянку площею 315,4942 га, яка перебуває у користуванні ДП ДГ «Чабани» на підставі державного акту №І-КВ 001270. Також, висновком підтверджено, що вилучені землі належать до особливо цінних земель і їх вилучення відбулось з порушенням ст.ст. 79, 79-1, 149, 150 Земельного кодексу України.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку ОСОБА_4 накладено не безпідставно, у той же час наявність обставин, які б свідчили, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження - захисником не доведено.
Таким чином, твердження адвоката про те, що земельна ділянка необґрунтовано перебуває під арештом уже тривалий час, що свідчить про певну форму позбавлення права власності ОСОБА_4 не є слушним, оскільки в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження та заволодіння землями державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, то предметом (об`єктом кримінально протиправних дій) кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки, які у кримінальному провадженні визнано речовими доказами, і їх вартість є обставиною, що підлягає доказуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність тверджень адвоката щодо невідповідності вказаної земельної ділянки критеріям речових доказів, оскільки як свідчать матеріали, земельна ділянка може бути предметом (об`єктом) кримінального правопорушення та відповідно містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим, в рамках даного кримінального провадження підлягає ґрунтовному дослідженню питання щодо наявності правових підстав для переходу речових прав на таку земельну ділянку.
Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що при постановленні ухвали про накладення арешту на майно слідчим суддею враховано правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, із долучених представником НАБУ матеріалів слідує, що учасниками кримінального правопорушення здійснено дії щодо зміни конфігурації земельних ділянок, які є предметом кримінального правопорушення, шляхом їх поділу, об`єднання, зміни кадастрового номера та цільового призначення. Таким чином, у випадку скасування арешту, існує ризик вчинення подальших спроб відчуження земельних ділянок, що призведе до втрати речових доказів, унеможливить проведення експертиз та встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Враховуючи зазначене, у ході розгляду клопотання заявником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, або що арешт було накладено необґрунтовано.
Тож на даному етапі скасування арешту, накладеного на вказану земельну ділянку, є передчасним.
У свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_3, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладений арешт на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених в судових засіданнях обставин, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18, на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4, тому клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1