- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/13905/24
Провадження №11-сс/991/73/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 задоволено клопотання та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон iPhone 12 Pro Max F2LFXNPCOD45, ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ2 НОМЕР_2 .
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій стверджує, що висновки слідчого судді, викладені у тексті оскаржуваного рішення, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на таке:
- вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон не містить ознак, передбачених ст.98 КПК України, адже виявлені на ньому фотокопії проєктів наказу «Про утворення комісії з розгляду документації із закупівель безпілотних літальних апаратів», склад вказаної комісії, Положення про комісію є лише проєктами офіційних документів, оригінали яких отримані стороною обвинувачення за результатами проведених слідчих та процесуальних дій;
- детектив мав можливість подолати систему логічного захисту телефону, доступу до його вмісту, проведення огляду і копіювання інформації за участю спеціаліста без призначення експертизи, оскільки ОСОБА_6 добровільно надав доступ шляхом повідомлення паролю;
- прийняте рішення є надмірним втручанням у права та свободи ОСОБА_6 .
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 та відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про накладення арешту на мобільний телефон iPhone 12 Pro Мах, вилучений у ОСОБА_6 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній, прокурор САП ОСОБА_8 заперечив вимоги такої як безпідставні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.
За версією слідства, службові особи Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - Держспецзв`язку) вчинили розтрату, за попередньою змовою з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Кріон-М» та іншими задіяними компаніями, грошових коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах (понад 300 млн грн) під час закупівлі безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та у подальшому виведення (легалізацію) грошових коштів, які становили різницю між ринковою ціною на вказані БПЛА та їхньою закупівельною ціною, чим завдали шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах.
29.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/12316/24 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, із метою виявлення, зокрема, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_6, у тому числі з номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались злочинні дії, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
27.11.2024 під час обшуку житла за вказаною адресою у ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Max F2LFXNPCOD45, IMEI НОМЕР_1, ІMEI2 НОМЕР_2 .
27.11.2024 постановами детектива НАБУ вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, об`єктом дослідження якої є мобільний телефон телефон iPhone 12 Pro Max F2LFXNPCOD45, IMEI НОМЕР_1, ІMEI2 НОМЕР_2 .
13.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт майна.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків: існує обґрунтована підозра щодо вчинення особливо тяжких злочинів, що може бути підставою для застосування арешту майна; у мобільному телефоні віднайдено інформацію, що має значення для кримінального провадження, доступ до носія інформації пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (власником/володільцем не надано пароль доступу до техніки), надання такого пристрою разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; вилучення зазначеного носія інформації не суперечить нормам КПК України; таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України; не накладення арешту може призвести до знищення, приховування вказаного носія інформації його власником/володільцем з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності; застосування арешту майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, забезпечить збереження речового доказу та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб; пропуск строку звернення з клопотанням не передбачено КПК України ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, визначених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.
За версією слідства, механізм вказаної злочинної діяльності полягав у тому, що службові особи Держспецзв`язку вчинили розтрату, за попередньою змовою з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Кріон-М» та іншими задіяними компаніями, грошових коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах (понад 300 млн грн) під час закупівлі у 2023 році безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та у подальшому виведення (легалізацію) грошових коштів, які становили різницю між ринковою ціною на вказані БПЛА та їхньою закупівельною ціною, чим завдали шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_9 у період із 03.04.2023 по 28.11.2023 входив до складу Комісії Адміністрації Держспецзв?язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва, обіймав посаду начальника Управління «К» Адміністрації Держспецзв?язку. Вказана посада ОСОБА_6 обумовлює його участь у складі комісії. Крім того, ним підтримано рішення про укладення договору з відповідними контрагентами.
Відповідно до протоколу обшуку від 27.11.2024 під час проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6 добровільно надав для огляду власний мобільний телефон iPhone 12 Pro Max F2LFXNPCOD45, IMEI НОМЕР_1, ІMEI2 НОМЕР_2, на якому виявлено: фотокопії чорновиків (проєктів) документів, зокрема наказу «Про утворення комісії з розгляду документації із закупівель безпілотних систем», склад вказаної комісії, Положення про цю комісію. Тому було прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного телефона з метою його подальшого дослідження в умовах криміналістичної лабораторії НАБУ за участі спеціаліста.
Постановою детектива НАБУ від 27.11.2024 цей мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відтак, враховуючи обставини розслідуваного злочину, механізм його вчинення, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. При цьому вилучений технічний засіб, як матеріальний носій відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як процесуальне джерело доказів, тому може бути арештований із метою збереження речових доказів.
Окрім того, згідно із абз.2 ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Постановою детектива НАБУ від 27.11.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, об`єктом дослідження якої є мобільний телефон телефон iPhone 12 Pro Max F2LFXNPCOD45, IMEI НОМЕР_1, ІMEI2 НОМЕР_2 .
Попри доводи апеляційної скарги, у протоколі обшуку від 27.11.2024 відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_6 під час проведення слідчої дії детективам НАБУ паролю до телефону.
За таких обставин, оскільки інформація, що міститься на телефоні, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, також вилучений носій інформації може містити видалену інформацію, відновлення якої потребує спеціальних знань, доступ до телефону, пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.3 ст.170 КПК України.
Відтак, помилковим є посилання апеляційної скарги на те, що детектив мав можливість подолати систему логічного захисту телефону, доступу до його вмісту, проведення огляду і копіювання інформації за участю спеціаліста без призначення експертизи, оскільки ОСОБА_6 добровільно надав доступ шляхом повідомлення паролю.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що необґрунтованим є покликання апеляційної скарги на те, що вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон не відповідає ознакам ст.98 КПК України.
Водночас, твердження про те, що виявлені на телефоні фотокопії проєктів наказу «Про утворення комісії з розгляду документації із закупівель безпілотних літальних апаратів», склад вказаної комісії, Положення про комісію є лише проєктами офіційних документів, оригінали яких отримані стороною обвинувачення за результатами проведених слідчих та процесуальних дій, не спростовує необхідності більш детального дослідження вмісту телефону, пошуку видалених файлів, які можуть мати значення для кримінального провадження, та їхнього відновлення.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом того, що службові особи Держспецзв`язку вчинили розтрату, за попередньою змовою з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Кріон-М» та іншими задіяними компаніями, грошових коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах (понад 300 млн грн) під час закупівлі у 2023 році безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та у подальшому виведення (легалізацію) грошових коштів, які становили різницю між ринковою ціною на вказані БПЛА та їхньою закупівельною ціною, чим завдали шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах, слід визнати, що арешт мобільного телефону забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника. Тому неспроможним є посилання апеляційної скарги на те, що прийняте слідчим суддею рішення є надмірним втручанням у права та свободи ОСОБА_6 .
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, а покликання апеляційної скарги на те, що висновки слідчого судді, викладені у тексті оскаржуваного рішення, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження - безпідставні.
Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4