- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/1401/25
Провадження 1-кс/991/1400/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
14.02.2025 до ВАКС надійшла скарга голови «Фонду Замка Річарда-Левове Серце» ОСОБА_3 (далі-скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ та САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 18.02.2025.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1. В скарзі скаржник просив: «1. Прошу, з урахуванням принципу JURA NOVIT CURIA («суд знає закони»), сутність якого полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилань сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору ( DA MIHI FACTUM, DABO TIBI JUS), які ґрунтуються на змісті вимог та зазначених підставах задля ефективного захисту прав та інтересів заявника - прошу у строк передбачений КПК (чи зручний для шановного суду) - відкрити провадження та скаргу на бездіяльність уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - задовольнити та зобов`язати уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у вказаній вище заяві ОСОБА_5 про вчинення злочину (про вчинення кримінального правопорушення) та, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, розпочати досудове розслідування і надіслати заявнику витяг з ЄРДР. 2. Прошу згідно вимог ч.4 с.535 КПК України зобов`язати уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування повідомити Слідчого суддю про виконання ухвали (надіславши копію витягу з ЄРДР) та здійснити судовий контроль у кримінальному процесі, як напрям діяльності слідчого судді на стадії досудового розслідування, що має забезпечити законність рішень і дій слідчого, прокурора з метою дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. 3. Прошу прийняти до уваги, що заявник ОСОБА_6 довіряє суду і відводів не має та задля оперативності і безпеку суду та учасників - прошу розглянути у відсутності заявника ОСОБА_5 або, у разі неможливості розглянути у відсутність заявника, - прошу забезпечити заявнику ОСОБА_7 можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку ресурс: (https://vkz.court.gov.ua/), про що ВКАЗАТИ В УХВАЛІ чи іншим зручним для суду способом із врахуванням, що заявник ОСОБА_6 попереджений, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, екстрені відключення електроенергії, інтернету тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а тому у разі настання таких обставин - прошу продовжити розгляд і задовольнити вимоги.4. Прошу, у разі виявлення порушень у діях (бездіяльності) уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування порушення Конституції України, законів та КПК України, а також прав та інтересів заявника - прошу постановити окрему ухвалу задля звернення уваги вищестоящих уповноважених органів - на встановлені факти порушень Конституції, КПК України, прав заявника (скаржника), які потребують вжиття заходів реагування, оскільки об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду вважає окремі ухвали законними (ВС/ККС, №686/9636/18 від 14.06.2021).»,
що обґрунтовувалось зокрема тим, що в заяві (повідомлення)-клопотанні скаржника про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2025 до НАБУ і САП йшлося про таке: «У межах кримінального провадження щодо спецоперації «Чисте місто», яке Вами розслідується, стало відомо про нові обставини, які можуть свідчити про вчинення додаткового епізоду злочинної діяльності відносно національної пам?ятки архітектури - пам?ятки архітектури національного значення - «Замок Річарда Левове Серце» (Київ, Андріївський Узвіз, 15) в Подільському районі міста Києва, яку за невідомих обставин та на підставі невідомих документів, більшість яких відсутня у державних органах та органах Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (КМДА) та які не виключено, що підроблені, сфальшовані щодо так званої «Угоди про співробітництво між Київрадою та компанією «Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С. (ДП з іноземними інвестиціями «УЗВІЗ», ЄДРПОУ №14277308, https://opendatabot.ua/c/14277308) від 06.12.2001 року» та «Договору від 14.03.2002 року про відступлення частки територіальної громади Києва в статутному фонді СП «УЗВІЗ» ТОВ та передачу майнового комплексу буд. 15 на вул. Андріївський Узвіз національної пам?ятки архітектури «Замок Річарда Левове Серце» у власність іноземній компанії «Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С.») у справі з реставрації та пристосування, археологічних досліджень, земляних та реставраційних і будівельних робіт на об?єкті культурної спадщини - пам?ятки архітектури національного значення «Замок Річарда Левове Серце» та передачі майнового комплексу за адресою: вулиця Андріївський узвіз № 15, № 17 у Подільському районі міста Києва, кадастрова справа Київради № А-4888). 06.02.2025 року НАБУ і САП провели масштабну спецоперацію «Чисте місто» зі знищення корупції у земельній та бюджетній сфері Києва. Викрито та припинено діяльність злочинної організації на чолі з колишнім депутатом Київської міської ради. Один з ключових напрямів діяльності - заволодіння цінною столичною землею під забудову та взяття під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю. У порядку ст. 208 КПК України затримано 7 учасників злочинної організації. Загалом про підозру повідомили 10 особам. Депутати КМР та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю. У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму. Водночас, завдяки своєчасним діям САП та НАБУ, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн. Слідство триває та встановлюються інші епізоди злочинної діяльності (Земельна корупція в Київській міськраді: викрито злочинну організацію. Як повідомили 10.02.2025 року Національне антикорупційне бюро (https://nabu.gov.ua/news/zemel-na-koruptciia-v-ky-vs-kiyi-mis-kradivykryto-zlochynnu-organizatciiu/) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (https:// www.facebook.com/share/p/12Ecocm8bgM/) у межах спецоперації «Чисте місто» виявлено мільйони доларів у пов`язаних з організатором корупційної схеми осіб. А під час обшуків та у межах слідчих дій у банківських скриньках виявлено велику суму грошових коштів: понад $ 6 млн, € 630 тис та ? 800 тис, тощо. Розслідування САП та НАБУ почалося і триває… При цьому, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, що підтверджують вчинення кримінального правопорушення, винуватість особи, характер і розмір завданої шкоди, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання. У зв`язку з цим, голова «Фонду Замка Річарда-Левове Серце» ОСОБА_6 вважає за необхідне доповнити матеріали кримінального провадження новими відомостями та провести додаткові слідчі (розшукові) дії, оскільки це має істотне значення для повного, всебічного та неупередженого розслідування відповідно до ст. 2 КПК України (завдання кримінального провадження) щодо вкраденої у народа України, у Киян національної пам?ятки архітектури «Замок Річарда Левове Серце» (вулиця Андріївський узвіз № 15, 17 у Подільському районі міста Києва, кадастрова справа Київради № А-4888)».
Обставини нового епізоду
Голова «Фонду Замка Річарда-Левове Серце» ОСОБА_6 активно з 2020 року вимагає повернути народу національну пам`ятку архітектури «Замок Річарда Левове Серце» (Київ, Андріївський Узвіз, 15). Це один з найвідоміших та наймістичніших будинків в історичному центрі Києва кінця ХІХ початку XX століття, спорудженого в стилі англійської готики, який на підставі невідомих, підроблених, фальшивих документів Київрада «віддала» якимось приватним власникам (Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С. «УЗВІЗ" (код ЄДРПОУ № 14277308), яке начебто є правонаступником якогось Спільного підприємства "УЗВІЗ" у формі ТОВ).
Не виключено, але має бути додатково розслідувано, що цю національну пам`ятку архітектури «Замок Річарда Левове Серце» (Київ, Андріївський Узвіз, 15) відчужено цими ж організаторами корупційної схеми, виявленими у спецоперації САП, НАБУ «Чисте місто»,
із доданими до скарги копіями такого: заяви-клопотання голови «Фонду Замка Річарда-Левове Серце» ОСОБА_5 про доповнення відомостей у кримінальному провадженні щодо спецоперації «Чисте місто» та проведення додаткових слідчих (розшукових) дій для встановлення істини у справі щодо нового епізоду у розслідуванні щодо вкраденої у народу національної пам?ятки архітектури «Замок Річарда Левове Серце» (Київ, Андріївський узвіз № 15, кадастрова справа А-4888) з додатками та роздруківку з електронної пошти про надсилання заяви про вчинення злочину до НАБУ та САП 12.02.2025.
2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Представники САП і НАБУ як органів, гіпотетична бездіяльність яких оскаржувалась, попри належним чином повідомлення про судове засідання в таке не прибули, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду, проте 17.02.2025 до суду від НАБУ надійшов супровідний лист з копією звернення ОСОБА_3 від 12.02.22025 №1202/А-4888 та копією листа НАБУ від 14.02.2025 №112-294/4593 ОСОБА_3 в якому зазначалось таке: «На електронну адресу Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) надійшло звернення ОСОБА_5, зареєстроване 12.02.2025 за №X-1590, щодо незаконної передачі національної пам`ятки архітектури «Замок Річарда Левове Серце» у власність іноземній компанії «Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С» за обставин, наведених у заяві... За результатами розгляду в межах компетенції вказаної заяви детективами Національного бюро встановлено, що в ній не викладено об?єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв?язку з чим на сьогодні відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 12.02.2025 направив до НАБУ та САП заяву-клопотання про внесення нових відомостей про кримінальні правопорушення до вже існуючого кримінального провадження, шляхом надіслання на їх офіційну електронну пошту, які отримані 12.02.2025, відтак ним не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Відтак слідчий суддя повинен з`ясувати чи відомості, викладені в заяві і скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ.
3.5. Зі змісту скарги та заяви до НАБУ та САП скаржника вбачається, що у таких взагалі не наведено жодних відомостей про можливе вчинення будь-яких корупційних кримінальних правопорушень, за відсутності будь-яка умов підслідності НАБУ, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Фактично скаржник просив НАБУ та САП, окрім внесення відомостей про новий епізод до кримінального правопорушення, яке ніби вже розслідується без вказівки номеру та витягу з ЄРДР, ще й «провести додаткові слідчі (розшукові) дії відповідно до ст. 91, 93, 223, 224 КПК України: Допитати свідків щодо зазначених обставин (ст. 224 КПК України); Витребувати зазначені та інші документи та докази (ст. 93 КПК України); Призначити необхідні експертизи (ст. 242 КПК України); Провести інші слідчі дії, які можуть допомогти у встановленні істини (ст. 223 КПК України) та повідомити мене про результати розгляду цього клопотання у встановлений ст. 220 КПК триденний строк». При цьому у заяві не вказано в якому саме кримінальному провадженні та яких саме дії необхідно здійснити, які документи та докази та звідки необхідно витребувати, а з доданого листа- клопотання до СБУ та старшого слідчого в ОВС Слідчого управління УСБУ у Чернігівській області від 31.10.2020 про вчинення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження №42020270000000058, вбачається що за обставинами, які просить внести до ЄРДР скаржник, вже зареєстроване кримінальне провадження №42020270000000058.
Відтак обставини, повідомлені скаржником не підтверджуються жодним доказом, та є суб`єктивними абстрактними домислами, які будь-яким чином не свідчать про вчинення жодного кримінального правопорушення, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу.
3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що зі змісту заяви скаржника до НАБУ та САП про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.
Таким чином, скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ та САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ та САП відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 18.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________