- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/1036/25
Провадження 1-кс/991/1036/25
У Х В А Л А
10 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000628,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт намайно, що належить ОСОБА_5, вилучене 30.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S24+, модель SM-S926B/DS, s/n R5CX30M22JZ, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, за його дорученням, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
4.Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
5.Зважаючи на стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК, згідно з якою неприбуття у судове засідання власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, з метою забезпечення оперативності такого розгляду, дійшов висновку про розгляд клопотання прокурора про арешт майна без участі ОСОБА_5 .
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
7.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
8.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
9.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
11.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
12.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
13.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
14.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
15.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
17.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
18.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
19.Заслухавши доводи детектива, представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.
20.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
21.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
22.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
23.Згідно з доданими до клопотання матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000628 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, зокрема щодо обставин, за яких службові особи Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпоряджання нерухомого майна і земель Міністерства оборони України (Наразі - Головне управління земель оборони та фондів), за попередньою змовою з представниками ТОВ «СВГ ГРУП», шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинили дії, спрямовані на розтрату (заволодіння) грошових коштів Міністерства оборони України в особливо великих розмірах. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.01.2025 (а.с. 7).
24.Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, у відповідності до наказу начальника Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель Міністерства оборони України (далі - УНМЗ МОУ) від 11.05.2022 за № 7, створено робочі Групи з проведення огляду стану нерухомого військового майна, що здійснювали огляди військових об`єктів нерухомого майна, які пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерацію. За результатами оглядів складались акти оглядів в яких вносились відомості щодо характеру пошкодженого майна, категорію та зображень пошкоджень.
25.З ініціативи службових осіб УНМЗ МОУ, за підписом заступника Міністра оборони України ОСОБА_6 підготовлено доповідь Міністру оборони України від 11.11.2022 за № 36264/3, про необхідність здійснення закупівель послуг у вигляді технічного обстеження об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на території Київської, Житомирської та Вінницької областей на загальну суму 9 024 600 грн під бюджетну програму № 2101020/27 «Будівництво (реконструкція, реставрація) військових об`єктів, придбання мобільних модулів спеціального та іншого призначення, а також модульних конструкцій». За результатами цієї доповіді, Міністром оборони України погоджено здійснення закупівлі цієї послуги.
26.Надалі, як зазначає прокурор, між Міністерством оборони України в особі начальника УНМЗ МОУ ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВГ ГРУП» в особі директора ОСОБА_5 заключено договори від 14.11.2022 за №407/82/1 та від 25.11.2022 за № 407/82/2 про закупівлю послуги з технічного обстеження об`єктів нерухомого майна на загальну суму 9 023 619 грн. Предметом договорів є послуги з технічного обстеження об`єктів нерухомого військового майна, що знаходяться на території Київської, Житомирської та Вінницької областей, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок збройної агресії російської федерації (код 71630000-3 за ДК 021:2015 «Послуги з технічного огляду та випробувань»).
27.На виконання умов згаданих договорів та у відповідності до 42 технічних завдань на проведення обстежень, в строк до 15.12.2022, було складено звіти за результатами технічного обстеження об`єктів нерухомого військового майна, що знаходяться на території Київської, Житомирської та Вінницької областей на 274 об`єкти нерухомості. При цьому, 270 об`єктів нерухомості оглянуто протягом трьох тижнів - одного місяця силами 6 спеціалістів ТОВ «СВГ ГРУП».
28.Як зазначає прокурор, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що згадані звіти по своїй суті відповідають актам оглядів нерухомого військового майна, що складались робочими Групами УНМЗ МОУ в першій половині 2022 року. Фототаблиці об`єктів нерухомості, що відображені в актах оглядів УНМЗ МОУ повністю перенесені в звіти за результатами технічного обстеження, які виконані співробітниками ТОВ «СВГ ГРУП», тобто здійснені з того самого ракурсу, в ту ж пору року, доби і при тих самих погодних умовах.
29.Згідно з клопотанням, в жовтні-листопаді 2024 року співробітниками Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України досліджувалась діяльність Головного управління земель оборони та фондів (далі - ГУЗОФ), в рамках якої проводилась вибіркова перевірка військових містечок, де були проведені згадані роботи, зокрема відповідно до пояснень військових посадових осіб та листів командирів військових частин НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 було виявлено, що на території військових містечок НОМЕР_10, НОМЕР_6, НОМЕР_7 посадові особи ТОВ «СВГ ГРУП» жодних оглядів не проводили, на територію військових містечок не допускались, що свідчить, на переконання органу досудового розслідування, про фіктивність надання відповідних послуг.
30.На підтвердження зазначених обставин прокурором до клопотання були надані документи, які були досліджені слідчим суддею, зокрема:
-договори від 14.11.2022 за № 407/82/1 та від 25.11.2022 за № 407/82/2 про закупівлю послуги з технічного обстеження об`єктів нерухомого майна на загальну суму 9 023 619 грн, укладені між Міністерством оборони України в особі начальника УНМЗ МОУ ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВГ ГРУП» в особі директора ОСОБА_5 (а.с. 26-59);
-відповіді на запити Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України від 27.11.2022, надані командирами військових частин НОМЕР_4, НОМЕР_5, згідно з якими на території військових містечок НОМЕР_11, НОМЕР_8, НОМЕР_6 посадові особи ТОВ «СВГ ГРУП» жодних оглядів не проводили, на територію військових містечок не допускались (а.с. 60-65);
-доповідь Міністру оборони України за підписом заступника Міністра оборони України ОСОБА_6 від 11.11.2022 за № 36264/3, про необхідність здійснення закупівель послуг у вигляді технічного обстеження об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на території Київської, Житомирської та Вінницької областей на загальну суму 9 024 600 грн під бюджетну програму № 2101020/27 «Будівництво (реконструкція, реставрація) військових об`єктів, придбання мобільних модулів спеціального та іншого призначення, а також модульних конструкцій» (а.с. 25);
-протоколи допитів свідків, які здійснювали вибіркові перевірки військових містечок, де були проведені вищезазначені роботи, під час яких було встановлено, що на території військових містечок НОМЕР_10, НОМЕР_6, НОМЕР_7 посадові особи ТОВ «СВГ ГРУП» жодних оглядів не проводили, на територію військових містечок не допускались (а.с. 15-24).
31.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
32.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
33.Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження щодо обставин, за яких службові особи Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпоряджання нерухомого майна і земель Міністерства оборони України (Наразі - Головне управління земель оборони та фондів), за попередньою змовою з представниками ТОВ «СВГ ГРУП», шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинили дії, спрямовані на розтрату (заволодіння) грошових коштів Міністерства оборони України в особливо великих розмірах.
34.Відповідно до протоколу обшуку від 30.01.2025 (а.с. 74-82) детективом проведено обшук за місцем проживання директора ТОВ «СВГ ГРУП» ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy S24+, модель SM-S926B/DS, s/n НОМЕР_9, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 .
35.Вказаний пристрій було оглянуто детективом та встановлено, що в них міститься листування ОСОБА_5 з контактами « ОСОБА_8 », ОСОБА_7 та іншими щодо проведення технічного обстеження об`єктів нерухомого військового майна, зокрема в мобільних додатках «Telegram», «WhatsApp» (а.с. 74-76). Окрім того, під час огляду повідомлень в додатку «WhatsApp» було виявлено сліди видалених повідомлень у вигляді встановленого автовидалення повідомлень через 7 днів.
36.За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що вилучений мобільний телефон Samsung Galaxy S24+, модель SM-S926B/DS, s/n НОМЕР_9, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають ознакам речового доказу, які наведені у ст. 98 КПК.
37.У подальшому, 31.01.2025 вказаний мобільний пристрій визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 83-85).
38.Водночас, згідно з долученими детективом протоколом огляду та поясненнями спеціаліста від 30.01.2025 здійснено часткове копіювання вмісту мобільного телефона. Однак виконати наявними засобами в повному обсязі копіювання даних не видалося можливим (а.с. 80-82).
39.У зв`язку з вказаними обставинами та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення зазначених мобільних пристроїв, слідчий суддя вважає, що наявну на них інформацію з об`єктивних причин неможливо було у повному обсязі виявити, оглянути та скопіювати. Водночас, для встановлення повного змісту такої інформації необхідне проведення експертного дослідження, яке призначене згідно з копією постанови детектива від 31.01.2025.
40.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
41.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
42.На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
43.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права юридичної особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
44.Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
45.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
46.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5, може призвести до вжиття останнім заходів щодо пошкодження, псування, знищення цього майна, з метою унеможливлення використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
47.Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок володільцем, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його володільцю може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
48.Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
49.Внаслідок зазначеного володілець майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
50.Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
51.На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
2.Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на мобільний телефон ОСОБА_5 Samsung Galaxy S24+, модель SM-S926B/DS, s/n R5CX30M22JZ, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2, вилучений 30.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
3.Ухвала підлягає негайному виконанню.
4.Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
5.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1