- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/1464/25
Провадження 1-кс/991/1462/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо нерозгляду клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні №52025000000000001 від 01.01.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
18.02.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) від 17.02.2025 на бездіяльність детектива НАБУ щодо нерозгляду клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні №52025000000000001 від 01.01.2025, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник в скарзі просив «1. Зобов`язати старшого детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_3, розглянути заяву вх вх№294/2406-52 від 03.02.2025 року відповідно до ст.220 КПК. 2. Копію рішення невідкладно направити до слідчого який вчиняє бездіяльність»,
стверджуючи зокрема таке: «03.02.2025 року через електронну пошту [email protected] я подав старшому детективу Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 (вул. Дениса Монастирського, 3, Київ, 02000, (044) 246-34-11) клопотання вх№294/2406-25 про залучення мене в як потерпілого в кримінальному провадженні № 52025000000000001, (Додаток 1). Дане кримінальне провадження порушено за прийнятою на мою користь Ухвалою від 20 грудня 2024 року слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі №760/25857/24 (Додаток 2,3)»,
та додавши копії такого: ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №760/25857/24 (провадження № 1-кс/760/12082/24), якою частково задоволено скаргу того ж скаржника на бездіяльність слідчого Національного антикорупційного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язано «службову особу НАБУ, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 08.10.2024, яка отримана Національним антикорупційним бюро України 09.10.2024 та зареєстрована за №С-13000880 про що проінформувати заявника», ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.01.2025 у справі №760/25857/24 (провадження № 1-во/760/2/25) про виправлення описки у вищевказаній ухвалі щодо прізвища заявника, клопотання від 31.01.2025 до НАБУ, де скаржник просив «1. Залучити мене, ОСОБА_2, якому кримінальним правопорушенням, завдано моральної, фізичної та майнової шкоди, у якості потерпілого до кримінального провадження N?52025000000000001 від 01.01.2025 року; 2. Вручити мене пам?ятку про процесуальні права та обов`язки. 3. Допитати мене, ОСОБА_2, як потерпілого».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Також пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо їх безпосередніх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
3.2. Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому за частиною 2 статті 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні є подання відповідної заяви, тоді як оскарженню підлягає лише відмова в цьому.
Разом з тим, з матеріалів судового провадження вбачається, що 31.01.2025 скаржником електронною поштою до НАБУ подано клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні №52025000000000001 від 01.01.2025, проте будь-якої відмови у задоволенні такого клопотання скаржником не надано.
Належить зазначити, що частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні само по собі не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.
Також вимоги скаржника не підпадають під будь-яку іншу підставу оскарження бездіяльності, визначену частиною 1 статті 303 КПК.
3.3. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за скаргою і повернути таку разом з доданими матеріалами.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність детектива НАБУ щодо нерозгляду клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні №52025000000000001 від 01.01.2025 та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ________________________