- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/3528/24
Провадження 1-кп/991/40/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.02.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
його захисника, адвоката ОСОБА_5,
представника потерпілого управління
справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський, Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1, розлучений, має вищу освіту, раніше не судимий, працює на посаді голови Одеської районної ради, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
І. Інформація про рух кримінального провадження
1.1. 24.04.2024 зі спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження (т. 1, а.с. 1-11).
1.2. Того ж дня ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 04.09.2024 - судовий розгляд (т. 1, а.с. 41-42; т. 3, а.с. 9-23).
1.3. 10.02.2025 прокурор ОСОБА_3 направив до суду угоду про визнання винуватості, погоджену заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, укладену між прокурором, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ? ОСОБА_4, з іншого.
ІІ. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
2.1. ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи народним депутатом України VIII скликання і службовою особою згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, у період з 29.09.2016 по 29.08.2019 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України», використовував владу всупереч інтересам служби, чим спричинив тяжкі наслідки, які полягають у безповоротній втраті Управлінням справами Верховної Ради України бюджетних коштів у сумі 613 310 грн, що більше ніж у 638 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2019.
2.2. Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 770-VІІІ від 10.11.2015) як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
ІІІ. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 07.02.2025 між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та наведено перелік його обов`язків щодо яких сторони дійшли згоди, а саме:
- перерахування благодійної допомоги у сумі 1 500 000 грн на підтримку Збройних Сил України;
- перерахування суми сплаченої застави у розмірі 1 003 000 грн на підтримку Збройних Сил України.
3.4. Згідно зі змістом угоди, прокурором відповідно до вимог ст. 470 КПК України, при вирішенні питання про укладання угоди, враховані істотні для цього кримінального провадження обставини, зокрема:
(1) ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у здійсненні кримінального провадження щодо нього;
(2) беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
(3) характер і тяжкість обвинувачення, висунутого ОСОБА_4, а саме кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином;
(4) наявність суспільного інтересу, який полягає у швидкому судовому провадженні, відшкодуванні матеріальних збитків в узгодженому розмірі, призначенні справедливого покарання, розгляді кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів, зменшенні навантаження на органи прокуратури та суд.
(5) наявність суспільного інтересу, який полягає у реалізації мети покарання ? застосуванні кари і виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних.
3.5. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання, а саме: (1) щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправних дій, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; (2) добровільне відшкодування завданого збитку; (3) згода обвинуваченого перерахувати 1 500 000 грн добровільного внеску та 1 003 000 грн застави на підтримку Збройних Сил України.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, встановлено не було.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, за ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 770-VІІІ від 10.11.2015) у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та зі штрафом у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
При цьому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.
3.6. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, викладені у ст. 476 КПК України.
3.7. Вказана угода містить підписи сторін та захисника.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1. Прокурор подану угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Вважав, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого. З огляду на наведені в угоді та повідомлені у судовому засіданні обставини, прокурор просив суд призначити узгоджене сторонами покарання.
4.2. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що угода укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готовий понести узгоджене покарання.
На запитання суду повідомив, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також обмеження, передбачені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.3. Захисник ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз`яснив обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання.
V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника, адвоката ОСОБА_5, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі, чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_9 складена та підписана 07.02.2025 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_5, про що свідчать підписи останніх у тексті угоди (т. 13, а.с. 85-97). Цю обставину сторони підтвердили також у судовому засіданні та пояснили, що угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою обвинуваченого, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).
Згідно з положеннями абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 364 КК України, яке згідно з приміткою до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням.
Згідно з відомостями матеріалів справи, потерпілим у цьому кримінальному провадженні було визнано Управління справами Апарату Верховної Ради України, якому відповідно до встановлених за результатом досудового розслідування обставин, було завдано матеріальну шкоду у сумі 613 310 грн. Саме на таку суму від потерпілого було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на його користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
10.02.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, направив суду платіжну інструкцію від 31.01.2025 про повернення ОСОБА_4 Управлінню справами Апарату Верховної Ради України коштів у сумі 613 310 грн за винайм готельного номеру за період з 29.09.2016 по 29.08.2019 (т. 13, а.с. 103).
Крім того, 12.02.2025 від заступника Керівника Апарату Верховної Ради України ? керівника Управління справами ОСОБА_10 надійшла заява про відмову від цивільного позову, яка обумовлена тим, що 31.01.2025 ОСОБА_4 повернуто кошти за винайм готельного номеру, виплачені Управлінням справами Апарату Верховної Ради України за період з 29.09.2016 по 29.08.2019 в сумі 613 310 грн (т. 13, а.с. 103-107).
З огляду на те, що завдана кримінальним правопорушенням шкода у повному обсязі відшкодована обвинуваченим, суд вважає, що вимоги п. 2 та абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється - за погодженням із заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником.
Із угоди про визнання винуватості вбачається, що вона була погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 (т. 13, а.с. 85-97), а оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, а до суду обвинувальний акт був направлений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, то вимоги п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України були дотримані.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.
Укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив кожну із обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
Так, за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого.
Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
В угоді наявність суспільного інтересу обґрунтована (1) забезпеченням швидкого судового провадження, яке забезпечить викриття більшої кількості кримінальних правопорушень; (2) запобіганням, виявленню та припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень; (3) перерахуванням застави та добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України; (4) відшкодуванням матеріальних збитків.
У контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає у припиненні на майбутнє можливим фактам зловживання владою, яке загалом підриває нормальне функціонування органів державної влади, підриває авторитет демократичних інститутів держави, дезорганізує нормальну роботу органів влади. Тому затвердження угоди у цьому кримінальному провадженні забезпечить притягнення до відповідальності причетних до такої діяльності осіб, а також сприятиме усвідомленню іншими особами караності таких діянь та формуванню у суспільства стійкої правосвідомості.
Також затвердження угоди істотно скорочує часовий проміжок від моменту скоєння кримінального правопорушення до ухвалення підсумкового рішення судом, зменшує строки судового розгляду, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а також витрати на забезпечення судового процесу, знижує навантаження на судові органи та прокуратуру.
Отже, із урахуванням того, що укладення угоди у цьому кримінальному провадженні матиме вплив на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, сприятиме прагненню суспільства до правослухняної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, то суд вважає, що за таких обставин цілі та завдання кримінального провадження будуть досягнуті при мінімальних затратах ресурсів.
До того ж, на думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до ОСОБА_4, враховуючи беззаперечне визнання ним своєї вини та добровільного відшкодування завданої шкоди. На переконання суду, характер та роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, його ставлення до скоєного та сприяння здійсненню судового розгляду вказує на його бажання виправитись.
Також суд позитивно оцінює бажання обвинуваченого перерахувати внесену заставу та здійснити добровільний внесок на підтримку Збройних Сил України. Наведені обставини підтверджують доцільність затвердження цієї угоди з урахуванням викликів сьогодення, які вказують на першочергову потребу у фінансовому забезпеченні оборонної сфери нашої країни, що відповідатиме суспільним запитам.
Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб
Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Такий висновок суду ґрунтується на такому.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
Також суд враховує позицію потерпілого про надання згоди на укладення цієї угоди (т. 13, а.с. 98, 111-115).
Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди
Суд шляхом вивчення витребуваних документів, проведення опитування сторін зобов`язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Якщо суд матиме обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, він відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат - ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань
У судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і обов`язки є для обвинуваченого зрозумілими та посильними для виконання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вказав на той факт, що ним були надані викривальні показання у цьому кримінальному провадженні, він фінансово спроможний здійснити добровільний внесок та дає згоду на перерахунок частини застави на підтримку Збройних Сил України.
Крім того стороною захисту долучено до матеріалів справи нотаріально завірені заяви заставодавців ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про надання згоди на перерахування внесеної ними застави за обвинуваченого ОСОБА_4 на спеціальний рахунок НБУ на підтримку Збройних Сил України (т. 13, а.с. 100-102).
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченим у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_4 були враховані і дотримані:
1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин;
2) положення абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України згідно з яким у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням;
3) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на ОСОБА_4 обов`язків у зв`язку із його звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;
4) положення ст.ст. 53, 55, 77 КК України та призначення ОСОБА_4 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік, із штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Із урахуванням цього суд вважає, що узгоджене сторонами покарання, як основне у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням, так і додаткові у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідають загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
При визначені іспитового строку ОСОБА_4, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, який відновиться до корупційних.
Також суд зважає на вік ОСОБА_4, який на момент ухвалення вироку становить 43 років, має науковий ступінь кандидата з державного управління за спеціальністю «механізми державного управління», з лютого 2021 року по теперішній час займає посаду голови Одеської районної ради та з лютого 2024 року також доцента кафедри державознавства, права та європейської інтеграції НУ «Одеська політехніка», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України № 355/2013 від 27.06.2013 (т. 2, а.с. 71; т. 4, а.с. 21-22; т. 5, а.с. 196-201; т. 6, а.с. 185-188; т. 134, а.с. 106), розлучений (т. 2, а.с. 58-59; т. 10, а.с. 133-136), судимості відсутні (т. 10, а.с. 141), на обліках у лікаря психіатра або лікаря нарколога не перебуває (т. 10, а.с. 137-140), має позитивні характеристики за місцем роботи (т. 1, а.с. 165-166; т. 2, а.с. 64-65; т. 13, а.с. 104-105), має інвалідність (т. 11, а.с. 201), за матеріалами досудової доповіді ризик повторного кримінального правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середній (т. 5, а.с. 201-203).
Обставинами, що відповідності до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає (1) щире каяття, оскільки щиросердно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, негативно оцінив свою злочинну поведінку, надав відносно себе викривальні показання, висловив бажання виправити ситуацію, продемонстрував готовність понести передбачене угодою покарання, а також (2) добровільне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Водночас бажання перерахування обвинуваченим застави та внесення добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України ? не є обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, оскільки є перспективними, тобто такими, які виникнуть у майбутньому.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю один рік.
Також, відповідно до ст. 76 КК України суд ухвалив зобов`язати ОСОБА_4 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
??. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1. Речові докази
Речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
7.2. Арешт майна
Арешти у цьому кримінальному провадженні не накладались
7.3. Запобіжний захід (застава)
7.3.1. П. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України зобов`язує суд, ухвалюючи вирок, вирішувати питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжними заходами.
7.3.2. Згідно з матеріалами кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 002 268 грн (т. 1, а.с. 55-60; т. 4, а.с. 8-13).
7.3.3. Застава за ОСОБА_4 вносилась частинами, а саме:
- 22.03.2024 ОСОБА_12 у сумі 250 000 грн (т. 1, а.с. 192);
- 29.03.2024 ОСОБА_11 у сумі 350 000 грн (т. 1, а.с. 189).
7.3.4 Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024 зазначену ухвалу залишено без змін (т. 1, а.с. 61-65).
7.3.5. Решта застави за ОСОБА_4 була внесена:
- 18.04.2024 самим ОСОБА_4 у сумі 100 000 грн (т. 1, а.с. 190);
- 22.04.2024 ОСОБА_13 у сумі 303 000 грн (т. 1, а.с. 191).
7.3.6. Однією з умов угоди є перерахунок внесеної за обвинуваченого застави на підтримку Збройних Сил України.
03.02.2025 заставодавці надали згоду на перерахунок раніше внесеної за ОСОБА_4 застави на підтримку Збройних Сил України, яку було нотаріально засвідчено (т. 13, а.с. 100-102).
З огляду на таке волевиявлення заставодавця та умови угоди, суд вважає за можливе перерахувати зазначені кошти на потреби армії.
7.4. Цивільний позов
Потерпілий відмовився від цивільного позову у зв`язку з поверненням обвинуваченим коштів за винайм готельного номера, які були виплачені Управлінням справами Апарату Верховної Ради України в сумі 613 310 грн (т. 13, а.с. 107-109).
7.5. Процесуальні витрати
Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення документально підтвердила витрати на проведення судової почеркознавчої, комісійної судово-почеркознавчої, а також судових економічних експертиз (т. 6, а.с. 242; т. 7, а.с. 12, 159, 179, 197), які були понесені нею в силу вимог ч. 1 ст. 122 КПК України.
Згідно з правим висновком ККС ВС, викладеним у постанові від 23.06.2021 (справа № 689/471/20, провадження № 51-1056км21), витрати, пов`язані з залученням експертів, можуть бути покладені на обвинуваченого незалежно від того, чи мали їх висновки доказове значення.
З огляду на викладене, усі витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні належить покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376, 468-470, 472-476, 615 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
1.Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07.02.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
2.Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік, із штрафом у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
3.На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
4.Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
5. Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 (справа № 991/1426/24), скасувати.
Суму сплаченої застави у розмірі 1 003 000 (один мільйон три тисячі) грн, яка була внесена ОСОБА_11 у сумі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) грн, ОСОБА_13 у сумі 303 000 (триста три тисячі) грн, ОСОБА_12 у сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн, ОСОБА_4 у сумі 100 000 (сто тисяч) грн на рахунок Вищого антикорупційного суду відповідно до квитанції № 0.0.3557346287.1, 0.0.3595555559.1, 0.0.3545622888.1, ПН361, ? перерахувати Національному банку України (МФО 300001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52024000000000152).
6. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням:
- судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 2297,2308/22-23) у сумі 6 795,72 грн;
- комісійної судово-почеркознавчої експертизи (висновок експертів № 2092,2108/19-23) у сумі 7 850,00 грн;
- судової економічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-22/50957-ЕК) у сумі 7 551,20 грн;
- судової економічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-23/3824-ЕК) у сумі 6 040,96 грн;
- судової економічної експертизи (висновок експерта № 1615) у сумі 6 280 грн.
7. Вилучені на підставі:
- ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13.08.2019 (справа № 760/22337/19) про тимчасовий доступ оригінали документів, а саме: присяга народного депутата України ОСОБА_4 від 27.11.2014 (т. 6, а.с. 184), особова картка народного депутата України ОСОБА_4 від 14.11.2014 (т. 6, а.с. 185-186), автобіографія ОСОБА_4 від 14.11.2014 (т. 6, а.с. 187-188), заява ОСОБА_4 від 27.11.2014 про згоду здійснювати повноваження народного депутата України на постійній основі (т. 6, а.с. 189), декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік (т. 6, а.с. 190-194), декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік (т. 6, а.с. 195-199), згода ОСОБА_4 на збір та обробку персональних даних від 12.12.2012 (т. 6, а.с. 200), попередження ОСОБА_4 про встановлені законом України обмеження, заборони та вимоги, пов`язані з виконанням повноважень народного депутата України від 12.12.2012 (т. 6, а.с. 201), ? повернути Апарату Верховної Ради України після набрання вироком законної сили;
- ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13.08.2019 (справа № 760/22273/19) про тимчасовий доступ оригінали документів, а саме: договір купівлі-продажу квартири від 29.09.2016 (т. 7, а.с. 37-38), заява ОСОБА_4 від 29.09.2016 (т. 7, а.с. 39), ? повернути приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1