- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/2053/22
Провадження № 1?кп/991/34/22
У Х В А Л А
18 лютого 2025 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України,
заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів,
в с т а н о в и в:
Вищим антикорупційним судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
У судовому засіданні 18.02.2025 захисник ОСОБА_7 подав заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Обґрунтування заяви
Заява захисника мотивована наявністю, на його думку, обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Упередженість суду виразилася у незаконній відмові у доступі до правосуддя (зокрема у незаконній відмові у розгляді клопотань захисту), інших істотних порушеннях норм процесуального права, проявах несправедливого ставлення до обвинуваченого ОСОБА_6, який є діючим військовослужбовцем.
Так, попри те, що з 2022 року ОСОБА_6 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, ухвалою від 17.09.2024 колегія суддів відновила судове провадження за його обвинуваченням.
30.09.2024 захисник направив суду клопотання, у якому прохав зупинити судове провадження на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України - у зв`язку з призовом обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період. Серед іншого, у клопотанні захисник зауважив, що з 2022 року ОСОБА_6 переважну більшість часу перебував у районі виконання бойових завдань, брав участь у бойових діях. У 2024 році, після операції, ОСОБА_6 проходив реабілітацію у м. Києві, однак після 17.09.2024 (коли була постановлена ухвала) його перевели на посаду водія?заправника військової частини НОМЕР_1 та він отримав наказ про повернення в район виконання бойових завдань.
Незважаючи на імперативність визначеної у ч. 1 ст. 335 КПК України норми про зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого на військову службу, указане клопотання захисника та інші його аналогічні клопотання (від 18.10.2024, 28.11.2024, 05.12.2024, 12.12.2024) колегія суддів так і не розглянула, тим самим незаконно відмовила у доступі до правосуддя.
До того ж захисник зазначив, що наведена в ухвалі від 17.09.2024 оцінка можливості обвинуваченого, який проходить військову службу, прибувати у судові засідання, знаходиться поза межами компетенції суду у розумінні ч. 1 ст. 335 КПК України.
Ігнорування згаданих вимог закону істотно порушують права обвинуваченого, а судове провадження щодо нього здійснюється усупереч установленій кримінальним процесуальним законом процедурі, з порушенням форми та змісту кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 заявлений відвід підтримали з мотивів, що у ньому наведені.
Захисник ОСОБА_8 у вирішенні відводу покладалася на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 уважав, що заяву про відвід слід залишити без розгляду, оскільки протягом судового провадження захисник неодноразово заявляв відводи колегії суддів з аналогічних підстав, які зводилися до незгоди з судовими рішеннями та / або порядком ведення судового процесу.
Представник потерпілого та цивільного позивача АТ «Укрзалізниця», будучи належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив. За таких обставин та у відповідності до ст. 325 КПК України суд вважав за можливе провести судове засідання у відсутність представника потерпілого та цивільного позивача.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: (1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; (2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; (5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Окрім того, ч. 1 ст. 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.
У силу ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75, 76 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як уже згадано раніше, заявлені підстави для відводу колегії суддів захисник ОСОБА_7 пов`язав з наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
На переконання захисника, упередженість виразилися (і) у постановленні ухвали від 17.09.2024 про відновлення судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6, який є діючим військовослужбовцем, та (іі) у не розгляді низки клопотань захисту про зупинення судового провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого для проходження військової служби.
Вирішуючи заяву захисника суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини неупередженість суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися на підставі (1) суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь?яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі (2) об`єктивного критерію, у контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь?які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 (п. 27, 28, 30), «Ветштайн проти Швейцарії» (п. 42)). Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність (упередженість) суду (п. 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996).
У контексті суб`єктивного критерію особиста неупередженість судді презюмується, поки не доведено протилежного (п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанджело проти Італії» від 07.08.1996).
Обставини справи
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (судова справа № 760/9083/19).
На стадії підготовчого судового засідання, ухвалою від 21.06.2022, судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 було зупинено, а матеріали кримінального провадження стосовно нього виділено в окреме провадження (т. 1 а.с. 1, т. 5 а.с. 108 зв.) Виділеним матеріалам (судовій справі) присвоєно номер 991/2053/22 (т. 5 а.с. 111).
Ухвалою від 17.09.2024 суд відновив судове провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 (т. 5 а.с. 182).
Після цього 30.09.2024 (вх. від 01.10.2024), 18.10.2024, 28.11.2024, 05.12.2024 (вх. від 06.12.2024,) 12.12.2024 (вх. від 13.12.2024) захисник ОСОБА_7 подав суду тотожні за змістом клопотання про зупинення судового провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого ОСОБА_6 для проходження військової служби під час мобілізації (т. 5 а.с. 203, т. 6 а.с. 1, 82, 112, 154).
Водночас, будучи належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у жодне з призначених судових засідань (01.10.2024, 18.10.2024, 29.11.2024, 06.12.2024, 13.12.2024) ініціатор клопотань (захисник ОСОБА_7 ) так і не прибув (т. 5 а.с. 210, т.6 а.с. 14, 90, 120, 158), що і стало причиною відкладення судового засідання.
За наведених обставин, посилання захисника на те, що суд не розглянув його клопотання, не вказує на наявність обґрунтованого сумніву у неупередженості колегії суддів за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Натомість такі твердження захисника зводяться виключно до незгоди з фактом не вирішення його клопотання у відсутність захисника.
Доводи захисту стосовно імперативності вимог ч. 1 ст. 335 КПК України у частині зупинення судового провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого на військову службу та відсутності у суду дискреції його відновити до звільнення обвинуваченого з військової служби ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні адвокатом вказаних норм закону.
Фактично у заяві захисника про відвід колегії суддів не наведено жодної підстави, з якою кримінальний процесуальний закон та Конвенція пов`язують неможливість суддів брати участь у розгляді цього кримінального провадження.
Будь-яких інших, передбачених ст. 75, 76 КПК України обставин, які б унеможливлювали подальшу участь судді з колегії у кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.
З огляду на викладене, заява захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що до виділення в окреме провадження матеріалів стосовно ОСОБА_6, захисник ОСОБА_7, з аналогічних підстав (з причин незгода з процесуальними рішеннями та порядком здійснення судового провадження), чотири рази (28.01.2020, 19.06.2020, 13.07.2020 та 14.06.2022) подавав безпідставні заяви про відвід суддів, які входять до складу колегії у цьому судовому провадженні (т. 1 а.с. 121 зв., 123; т. 1 а.с. 197; т. 2 а.с. 118 зв. та т. 5 а.с. 82 зв.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 81 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15