- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/1628/25
Провадження № 1?кс/991/1629/25
У Х В А Л А
24 лютого 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
в с т а н о в и в:
21.02.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі?НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей після отримання його заяви про кримінальні правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21.02.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Суть скарги
Зі змісту скарги слідує, що 03.02.2025 ОСОБА_2 подав до НАБ України заяву про кримінальні правопорушення, що, на його думку, вчинені слідчим Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, слідчим Державного бюро розслчдувань та прокурором Звягельської окружної прокуратури. ОСОБА_2 вважає наявними в діях зазначених осіб ознаки злочинів, що передбачені ст. 364, ст. 365, ст. 368, ст. 3692 КК України.
Втім, 10.02.2025 ОСОБА_2 отримав лист НАБ України від 03.02.20225 № 112?050/3171 про відсутність підстав для внесення викладених ним у заяві відомостей до ЄРДР та, відповідно, для початку досудового розслідування.
Указані висновки НАБ України ОСОБА_2 вважає передчасними і такими, що свідчать про порушення вимог ст. 214 КПК України та вказують на бездіяльність органу досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 прохав слідчого суддю поновити строк на подачу скарги, постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов`язати уповноважену особу НАБ України внести викладені у заяві відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу з долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу слід повернути ОСОБА_2 з огляду на таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.
У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:
(1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр?міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Тотожна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України.
Обставини справи
Як уже згадувалося, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви від 03.02.2025.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 слідує, що він повідомив НАБ України про кримінальні правопорушення, які, на його думку, вчинені слідчим Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, прокурором та керівником Звягельської окружної прокуратури, слідчим Державного бюро розслідувань.
За твердженням заявника кримінальні правопорушення виразились у тому, що згадані посадові особи погрожують йому фізичною розправою, щоб змусити його забрати заяву у кримінальному провадженні № 120222065530000280 від 20.09.2020, у якому він має статус потерпілого.
У заяві ОСОБА_2 не вказав правової кваліфікації кримінальних правопорушень, що, на його думку, були вчинені.
Водночас, у скарзі до слідчого судді ОСОБА_2 вказав про те, що в діях зазначених ним посадових осіб наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 365, ст. 368, ст. 3692 КК України.
Втім, згідно з визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України переліком слідчий районного відділу поліції, слідчий Державного бюро розслідувань, керівник та прокурор окружної прокуратури не відносяться до суб`єктів вчинення кримінального правопорушення, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду.
Виходячи з вказаної норми закону, такими суб`єктами можуть бути прокурори органів прокуратури, зазначені у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» (абз. 6 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України).
Однак, керівник оружної прокуратури та прокурор окружної прокуратури віднесені до прокурорів органів прокуратури на підставі п. 14 та п. 19 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» відповідно.
Слідчі районного відділу поліції та Державного бюро розслідувань взагалі не віднесені до визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України суб`єктів.
Отже, скарга ОСОБА_2 не відповідає передбаченій п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України умові підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних правопорушень.
Будь?яких інших відомостей, які могли б свідчити про підсудність скарги слідчому судді Вищому антикорупційнму суду, ОСОБА_2 не наведено.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України імперативні умови підсудності скарги ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду.
Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Водночас, у силу ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 03.02.2025, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_3