- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3768/24
Провадження 1-кп/991/43/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 лютого 2025 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_2,
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9,
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
секретаря судового засідання ОСОБА_21 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.02 травня 2024 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 01 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52021000000000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
2.13 травня 2024 року прокурором подано клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Аргументує клопотання тим, що останні перебувають в міжнародному розшуку. Під час досудового розслідування 07 липня 2023 року щодо ОСОБА_4 та 02 лютого 2024 року щодо ОСОБА_3 слідчими суддями Вищого антикорупційного суду були постановлені ухвали про надання дозволу на здійснення стосовно них спеціального досудового розслідування. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 підтримала свої клопотання.
3.Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_17 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та повідомила про таке. Її підзахисна виїхала за кордон саме у зв`язку з війною в Україні та постійними обстрілами міста Харкова, яке є її звичайним місцем проживання. На момент виїзду за кордон (08.03.2022) ОСОБА_4 взагалі не було відомо про плани сторони обвинувачення притягнути її до відповідальності. Після того як ОСОБА_4 від свого захисника дізналася про те, що є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, вона не почала переховуватися від сторони обвинувачення, а навпаки систематично повідомляла останню про своє місце проживання та бажання сприяти в проведенні досудового розслідування шляхом дистанційної участі. На переконання адвоката, не доведено, що ОСОБА_4 достатньою мірою поінформована про те, що стосовно неї складено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення і що нині відбувається судовий розгляд даного кримінального провадження. Відсутні дані, на підставі яких можна було б зробити висновок, що ОСОБА_4 недвозначно відмовилася від свого права брати участь у слуханні справи. Оголошення ОСОБА_4 в міжнародний розшук є формальним і не доводить самого факту здійснення такого розшуку. На переконання сторони захисту, здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_4 за фактичної можливості виконання покладених на неї процесуальних обов`язків шляхом здійснення дистанційного судового провадження не може вважатися дотриманням належної правової процедури та не є співмірним меті обмеження її права на справедливий судовий розгляд.
Єдиною підставою для здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 стала ухвала АП ВАКС про обрання їй запобіжного заходу, яка, на переконання адвоката, ухвалена з грубими порушеннями, що підтверджується рішенням Вищої ради правосуддя.
Тому, на переконання захисника, підстави для здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_4 відсутні.
3.1.Обвинувачена ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Повідомила, що ніколи не переховувалась до органу досудового розслідування та суду. Виїхала закордон у зв`язку з воєнним станом. Також довела до відома суду місце свого поточного перебування - Чеська Республіка. Серед причин, які перешкоджають прибуття до Вищого антикорупційного суду в м. Київ назвала 1) погіршення стану здоров`я та 2) ненормальне, на її переконання, відношення з боку прокурора.
3.2.Адвокат ОСОБА_12 просив врахувати, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру вже після її виїзду закордон. ОСОБА_4 викликалась до органу досудового розслідування виключно для допиту. Підстав для оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук та здійснення щодо неї спеціального досудового розслідування не було. Просив урахувати, що ОСОБА_4 прибуває в судове засідання у форматі відеоконференцзв`язку.
3.3.Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_14 повідомив суду таке. 23 лютого 2023 року ОСОБА_3 виїхала за межі України. По сьогоднішній день обвинувачена не виходила на зв`язок ні зі своїм захисником, ні зі своїми батьками. Не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
3.4.Адвокат ОСОБА_20 при вирішенні клопотання відносно ОСОБА_3 поклався на розсуд її захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання відносно ОСОБА_4, адже вона фактично прибуває в судове засідання.
3.5.Адвокат ОСОБА_19 зазначив, що участь ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку виключає необхідність здійснення спеціального судового провадження.
4.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотань суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню, виходячи з такого.
5.Так, за змістом ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
6.Частиною 3 статті 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
7.З огляду на зазначені положення закону під час розгляду клопотання про здійснення спеціального судового провадження суду необхідно встановити: 1) чи передбачає КПК України здійснення спеціального судового розгляду щодо злочину, який інкримінується обвинуваченому; 2) чи переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук; 3) чи є відомості про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Щодо того чи передбачає КПК України здійснення спеціального судового розгляду щодо злочину, який інкримінується обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
8.Відповідно до матеріалів клопотання та обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України відносно яких, з огляду на положення ст. 297-1 КПК України, законодавцем передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження.
Щодо оголошення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у міжнародний розшук.
9.Постановою детектива від 18 грудня 2023 року ОСОБА_3 оголошена у міжнародний розшук. Постановою детектива від 03 серпня 2022 року ОСОБА_4 оголошена у міжнародний розшук.
9.1.Згідно з інформацією Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 21 жовтня 2023 року ОСОБА_4 було затримано на території Чеської Республіки.
Згідно з листом від 07 травня 2024 року Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України запитував у сторони обвинувачення відомості щодо актуальності отримання запиту про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_3 .
9.2.Враховуючи те, що органом досудового розслідування винесено постанову про оголошення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в міжнародний розшук, а також її скерування в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, суд вважає, що це є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 323 КПК України.
Щодо обізнаності обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розпочате кримінальне провадження.
10.Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 10 червня 2022 року повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а 26 жовтня 2022 року - про зміну раніше повідомленої підозри. Обидва повідомлення про підозру ОСОБА_3 отримала особисто, що засвідчено її підписами.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2022 року в справі № 991/1984/22 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні у вигляді особистого зобов`язання. Ухвалами слідчих суддів від 12 серпня 2022 року в справі № 991/2883/22 та від 11 жовтня 2022 року в справі № 991/4444/22 продовжено строк дії обов`язків покладених на підозрювану ОСОБА_3 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу. У розгляді слідчими суддями Вищого антикорупційного суду відповідних клопотань ОСОБА_3 брала участь особисто, що вбачається із вступних частин відповідних ухвал.
Також підозрювана ОСОБА_3 брала участь у проведенні слідчих дій у цьому кримінальному провадженні. Зокрема її допитано в якості підозрюваної про що свідчить протокол її допиту від 14 жовтня 2022 року.
Відтак ОСОБА_3 була обізнана про розпочате кримінальне провадження.
10.1.Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 10 червня 2022 року повідомлено про підозру, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. У зв`язку із відсутністю 10 червня 2022 року ОСОБА_4 за місцем проживання та неможливістю вручення їй письмового повідомлення про підозру особисто, того ж дня його вручено їй у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень:
- надіслано поштою за адресою: АДРЕСА_1 (останнє фактичне місце проживання) та АДРЕСА_2 (місце реєстрації);
- вручено під розписку представнику об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Елефант» ОСОБА_22, що здійснює комплексне обслуговування, в тому числі, будинку АДРЕСА_3 .
- надіслано за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень на її особистий мобільний номер.
Крім того, 21.06.2022 на електронну адресу Національного антикорупційного бюро України надійшов лист захисника ОСОБА_4 в якому він повідомив, що його підзахисною отримано повістки про виклик до органу досудового розслідування на 21.06.2022, 24.06.2022 та 29.06.2022.
01.08.2022 ОСОБА_4 особисто за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку повідомила орган досудового розслідування про направлення її захисником клопотання про проведення її допиту в режимі відеоконференцїї та сповістила, що з травня 2022 року перебуває у м. Золлікон, Швейцарія, Кантон Цюрих.
Відтак ОСОБА_4 була обізнана про розпочате кримінальне провадження.
Про обізнаність ОСОБА_4 про розпочате кримінальне провадження також свідчить те, що остання для участі в судових засіданнях у даній справі використовує відеоконференцзв`язок.
11.Доводи сторони захисту про те, ОСОБА_4 прибула у судове засідання, відтак підстави для здійснення спеціального розгляду відсутні суд вважає необґрунтованими огляду на таке.
Україна є суверенною державою (ч. 1 ст. 1 Конституції України). Суверенітет держави передбачає здатність держави здійснювати виключну юрисдикцію над своєю територією. Концепція юрисдикції є збірним терміном, який загалом стосується законодавчих, правозастосовних і судових повноважень держави. Можливість здійснення кримінально-правової юрисдикції є суверенним атрибутом будь-якої держави. Кримінальна юрисдикція - влада держави приймати норми кримінального права і забезпечувати їх застосування. Застосування цих норм здійснюється, зокрема, судом шляхом вирішення кримінальних справ за участю обвинуваченого. Обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). У випадку перебування обвинуваченого закордоном можливості держави здійснювати відносно нього кримінальну юрисдикцію значно обмежуються, оскільки, наприклад, у випадку засудження вона буде позбавлена можливості ефективно застосувати до нього покарання. Таким чином, участь обвинуваченого у судових засіданнях з території іншої держави шляхом використання відеоконференцзв`язку суперечитиме одному із завдань кримінального провадження - аби кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності (ст. 3 КПК). Даний висновок суду слід розуміти таким чином, що відносно обвинувачених може бути ухвалений і виправдувальний вирок.
Водночас, суд з метою забезпечення максимально ефективного здійснення права на захист допустив обвинувачену ОСОБА_4 до участі в судовій справі із використанням відеоконференцзв`язку. Однак така участь не нівелює обов`язку обвинуваченої прибути за викликом до суду очно, безпосередньо.
Відтак, на переконання суду, в розумінні ст. 323 КПК обвинувачена не прибула за викликом у судові засідання 13 травня, 10, 13, 26 червня, 10 жовтня, 7 листопада, 19 грудня 2024 року, 29 січня та 20 лютого 2025 року в спосіб, який вимагав суд, - очно, безпосередньо.
12.Також суд бере до уваги, що ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі вказана ухвала залишається не виконаною. Приписами ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Суд констатує, що ОСОБА_4, будучи обізнаною про розпочате кримінальне провадження та існування ухвали про обрання їй запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні ухиляється від виконання цього судового рішення, що свідчить про її прагнення ухилитись від явки до суду.
13.Крім того, під час оголошення своїх заперечень в судовому засіданні ОСОБА_4 повідомила, що усвідомлює бажання прокурора нашкодити їй, що на переконання суду, свідчить про мету ОСОБА_4 переховуватись від кримінального переслідування.
14.У контексті доводів про те, що перебування обвинуваченої закордоном вимушене, серед іншого, обставина воєнного стану суд зазначає таке. Воєнний стан - це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим. Водночас, кримінальне провадження обмежене розумними строками, а тому має тривати й під час війни. Як наслідок, процесуальні обов`язки обвинувачених, визначені КПК України, зокрема щодо їх обов`язкової явки до суду, не зникають після запровадження воєнного стану і повинні бути виконані.
15.Відтак, враховуючи, що 1) КПК України передбачає здійснення спеціального судового розгляду щодо злочинів, які інкримінується обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 2) останні оголошені в міжнародний розшук та 3) знали про розпочате кримінальне провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотань прокурора.
16.Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ЄСПЛ (п. 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Розглядаючи клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 84, ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323, 372, 376 КПК України суд постановив:
1.Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
2.Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52021000000000164 стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
3.Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52021000000000164 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
4.Повістки про виклик обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1