- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3768/24
Провадження 1-кп/991/43/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 лютого 2025 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2, подане в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4,
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
секретаря судового засідання ОСОБА_21 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.02 травня 2024 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 01 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52021000000000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
2.19 лютого 2025 року надійшло клопотання про скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 червня 2022 року в справі № 991/2003/22, а саме на житловий будинок загальною площею 332,1 кв.м. розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252060612214, номер об`єкта в РПВН: 8432078).
2.1.З клопотання та додатків до нього встановлено, що необхідність скасування арешту адвокат аргументує таким: (1) правовою підставою для накладення арешту ухвалою від 20 червня 2022 року зазначено п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто забезпечення конфіскації майна як виду покарання; (2) як станом на момент накладення арешту так і станом на зараз власником об`єкту нерухомого майна є ОСОБА_3, який не є обвинуваченим у кримінальному провадженні; (3) арешт на його майно було накладено слідчим суддею помилково з огляду на застосування прокурором неактуальної інформації зі старого реєстру прав власності на нерухоме майна.
3.Під час судового розгляду учасники надали такі пояснення.
3.1.Представник власника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання. Додатково надав пояснення, що узгоджуються із доводами клопотання. Просив урахувати, що арешт було накладено на житловий будинок загальною площею 332,1 кв.м. розташований по АДРЕСА_1 (з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 8432078). Водночас, пізніше вказаному об`єкту нерухомості було присвоєно новий реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 252060612214. На вказаний об`єкт нерухомого майна арешт слідчим суддею не накладався.
3.2.Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_2 .
3.3.Прокурор ОСОБА_4 заперечила проти задоволення заявленого клопотання про скасування арешту майна, аргументуючи це тим, що арешт був законним, обґрунтованим і накладеним з дотриманням вимог ст. 170 КПК України. На переконання прокурора право власності на житловий будинок загальною площею 332,1 кв.м., розташований по АДРЕСА_1, до сина ОСОБА_5 не перейшло.
4.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
4.1.Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Адвокат ОСОБА_2 в клопотанні вказує, що підставою для скасування арешту майна є необґрунтованість його накладення, що визначає межі дослідження і оцінки обставин справи судом.
4.2.Оцінюючи доводи особи, яка заявила клопотання, слідчий суддя виходить із того, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).
4.3.Обґрунтованість накладення арешту на майно обумовлюється наявністю правових підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
4.4.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
5.З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2022 р. у справі № 991/2003/22 встановлено, що арешт на майно ОСОБА_5 було накладено саме з метою конфіскації майна як виду покарання. Дійсно, санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті передбачає конфіскацію майна як виду покарання, відтак наявна правова підстава для арешту її майна. Водночас, коло осіб, майно яких може бути арештовано з метою конфіскації процесуальний закон обмежує підозрюваним, обвинуваченим, засудженим або юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
6.Зі своїм клопотанням адвокат надав дві інформаційні довідки з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 332,1 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1 .
6.1.Перша інформаційна довідка, містить відомості про те, що спірний об`єкт нерухомості ОСОБА_5 набула 14 червня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу, ВСС № 475423 р. № 2028 (дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 13 серпня 2005 року). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8432078.
6.2.Друга інформаційна довідка, містить відомості про те, що спірний об`єкт нерухомості ОСОБА_3 набув 23 грудня 2023 року на підставі договорів дарування № 4397 та № 4398 (дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 23 грудня 2023 року). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 252060612214, номер об`єкта в РПВН: 8432078.
6.3.Дослідивши договори дарування з реєстраційними номерами 4397 та 4398, суд встановив, що 23 грудня 2013 року ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдарований) уклали два договори, згідно з якими дарувальник подарувала, а обдарований прийняв у дар, належні дарувальнику на праві власності частки спірного житлового будинку.
6.3.1.1/2 частка житлового будинку належить ОСОБА_23 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_24, 14.06.2005 року за реєстровим 2028. Право власності Дарувальника зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно Дніпропетровським районним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації-", номер витягу: 8049590, від 13.08.2005 року, реєстраційний номер: 8432078. Право власності зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2013 року, індексний номер 15225480, наданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_25 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 252060612214 (договір № 4397).
6.3.2.1/2 частка житлового будинку належить ОСОБА_23 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_24, 14.06.2005 року за реєстровим 2028. Право власності Дарувальника зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно Дніпропетровським районним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації'', номер витягу: 8049590, від 13.08.2005 року, реєстраційний номер: 8432078. Право власності зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2013 року, індексний номер 15225480, наданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_25 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 252060612214 (договір № 4398).
6.4.Отже, спірний об`єкт нерухомості був подарований ОСОБА_5 ОСОБА_3 ще 23 грудня 2013 року, тобто за 7 років до подій, які є предметом кримінального провадження на підставі двох договорів дарування посвідчених нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_25 23 грудня 2013 року за номерами 4397 та 4398. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірний житловий будинок належить ОСОБА_3, право власності на який виникло у останнього з моменту державної реєстрації, тобто 23 грудня 2013 року.
7.Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що на підставі відомостей відповідних реєстрів, витяги із яких детектив додав до клопотання про арешт майна і яке розглядалося без участі підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що майно належить ОСОБА_5 на праві особистої власності. Однак до клопотання, яке перебуває на розгляді адвокат додав правовстановлюючі документи та витяги з реєстру, згідно яких житловий будинок загальною площею 332,1 кв. м., розташований по АДРЕСА_1, на який накладено арешт, не належав підозрюваній ОСОБА_5 задовго до його арешту, чого слідчий суддя не врахував.
7.1.Фактів відчуження ОСОБА_5 майна з метою ухилення від можливого додаткового покарання суд не встановив. Також правовстановлювані документи, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на будинок, - договори купівлі-продажу - стороною обвинувачення не оспорюються. Отже, продовження арешту на вказаний житловий будинок суперечить вимогам ч. 5 ст. 170 КПК України, а тому арешт у вказаній частині слід скасувати.
8.Відтак клопотання адвоката ОСОБА_2 подане в інтересах ОСОБА_3, підлягає задоволенню.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 170, 174, 350, 376 КПК України суд постановив:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_2, подане в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 червня 2022 року у справі № 991/2003/22 задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 червня 2022 року у справі № 991/2003/22, на житловий будинок загальною площею 332, 1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 252060612214, номер об?єкта в РПВН: 8432078).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1