- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/1759/25
Провадження 1-кс/991/1758/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 лютого 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, дослідив скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
ВСТАНОВИВ:
1.26 лютого 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2, подана в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 21 лютого 2025 року він направив на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про вчинення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 та секретарем судового засідання цього суду ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які на думку заявника містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 366 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 26 лютого 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами адвокату ОСОБА_2 з огляду на таке.
4.1.Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
4.2.Зі змісту заяви встановлено, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_5 розглядалась скарга адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на повідомлення на підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальних провадженнях № 12024000000000072, № 42023000000000249, за результатами розгляду якої 21 серпня 2024 року постановлена ухвала про залишення вказаної скарги без задоволення.
04 вересня 2024 року адвокат ОСОБА_2 звернувся з заявою до слідчого судді ОСОБА_4 з проханням надати для ознайомлення матеріали судової справи № 757/29165/24-к. Вивченням матеріалів зазначеної справи встановлена підробка документів, їх фальшування. Це призвело до постановлення ухвали 21 серпня 2024 року без участі адвокатів і прокурора.
За апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 колегією суддів Київського апеляційного суду 06 листопада 2024 року ухвала від 21 серпня 2024 року скасована. Колегія суддів встановила, що рішенням слідчого судді постановлено з істотним порушенням вимог КПК України, а саме розгляд скарги без скаржника, не повідомлення скаржника про дату і час розгляду.
Вважає, що вказані обставини свідчать про вчинення слідчим суддею ОСОБА_4 та секретарем судового засідання ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
4.3.Однією з умов розгляду скарги на бездіяльність прокурора слідчим суддею Вищого антикорупційного суду є дотримання правил підсудності. За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
4.4.Однією із засад, що є спільною для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
5.Враховуючи, що статті 365 та 366 КК України не зазначені ні у примітці до статті 45 КК України, ні у ч. 1 ст. 33-1 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження.
6.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги.
На підставі вищенаведеного, керуючись приписами ст. 33-1, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, 304, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1