- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/1707/25
Провадження 1-кс/991/1787/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_5. (далі - суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6.,
заявника ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_8. про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від розгляду справи №991/1707/25 про застосування запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №42020100000000123 від 07.04.2020,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
25.02.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_3, погоджене прокурором САП ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/1707/25 (провадження №1-кс/991/1708/25) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_4.
28.02.2025 в судовому засіданні ВАКС захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_8 (далі - заявник) заявила відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_4. від розгляду справи №991/1707/25 про застосування запобіжного заходу, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_5., яким невідкладно здійснено судовий розгляд 28.02.2025.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у заяві просив відвести слідчого суддю ВАКС ОСОБА_4 у справі №991/1707/25 щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42020100000000123 від 07.04.2020,
обґрунтовуючи це зокрема таким: «У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 надійшли матеріали клопотання сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №62022100110000123 про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави (ЄУН 991/1707/25). При цьому, передача клопотання у кримінальному провадженні №62022100110000123 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 судді ОСОБА_4. відбулася з порушенням вимог ч.3 ст.35 КПК України та з порушенням принципу випадковості, оскільки визначення судді відбулося не в автоматичному, а ручному режимі, про що свідчить сам звіт розподілу цієї справи. Зі Звіту про передачу справи раніше визначеному складу суду вбачається, що для розгляду цього клопотання обрано головуючого суддю-доповідача, а не слідчого суддю. Наведене вказує на відсутність повноважень у слідчого судді ОСОБА_4 для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу як слідчого судді, оскільки ця справа передавалася для розгляду фактично головуючому судді ОСОБА_4., а не слідчому судді. Вказані поняття не є тотожними.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 КПК України головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.
Відповідно до п.18 цієї ж статті слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Отже, відмінність між головуючим суддею та слідчим суддею визначена законом та вони приймають участь в кримінальному провадженні на різних стадіях та наділені різними повноваженнями.
Положення про автоматизовану систему документообігу суду дійсно дозволяє передавати матеріли справи раніше визначеному складу суду, без автоматичного розподілу, однак це стосуються тих справ, які перебувають на розгляді у суді на підставі обвинувального акту або клопотань про застосування заходів виховного чи медичного характеру. Це ніяк не стосується і не може стосуватися тих справ, розгляд яких віднесено до компетенції слідчого судді.
Таким чином, слідчий суддя ОСОБА_4. не має повноважень здійснювати розгляд справи, яка розподілена на нього як на головуючого суддю. А головуючий суддя-доповідач ОСОБА_4. не наділений законом повноважень здійснювати судовий контроль на стадії досудового розслідування…
Детальне вивчення звіту авторозподілу справи №991/1707/25 приводить до висновку про те, що розподіл цієї справи здійснювався в ручному режимі з прямим втручанням в роботу автоматизованої системи. Також відповідно до розділу Звіту про передачу справи раніше визначеному складу суду справи: Обрано з поєднаної справи ЄУН 991/6334/22, №провадження 1-КС/991/6358/22[4910;55724488]. При цьому, не зрозуміло, що це за справа і чому саме з цієї справи обирався суддя, а не за принципом випадковості автоматичного розподілу справи.
Зі Звіту також вбачається, що на момент розподілу справи кількість суддів, яких визначено на поточну спеціалізацію, складала 13, а кількість суддів, що розподіляється, складала 1.
Відтак, вбачається порушення принципу вірогідності розподілу з урахуванням завантаженості кожного судді. Більше того, назва самого звіту свідчить про відсутність автоматичного розподілу справи. Зазначене свідчить про порушення одного з ключових принципів судочинства - права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи є підставою для відводу судді відповідно до п.5 ч. 1 ст.75 КПК України».
2.2. В судовому засіданні заявник та інший захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_10. підтримали заяву про відвід і просили її задовольнити. Інші учасники судового провадження і слідчий суддя ОСОБА_4. попри здійснені належним чином повідомлення в судове засідання не прибули, що не перешкоджало розгляду такого питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з`їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
3.2. Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною 4 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому за частиною 5 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. При цьому частиною 2 статті 18 Закону №1402-VIII визначено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 35 КПК визначено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду-судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Згідно з чинною частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
В підпункті 1.2.1 чинної редакції зазначеного Положення про АСДС наведено визначення терміну «засади використання автоматизованої системи документообігу суду» - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Згідно із пунктом 2.3.2 Положення про АСДС, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 2.3.13 Положення про АСДС визначено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.47 пункту 2.3 цього Положення).
Пунктами 2.3.40, 2.3.41 Положення про АСДС встановлено, що визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення. Результатом визначення слідчого судді є протокол автоматичного визначення слідчого судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Пунктом 2.3.45 Положення про АСДС визначено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів, та згідно з пунктом 2.3.47 цього Положення, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Наразі у ВАКС чинними є Засади використання АСДС (далі - Засади), затверджені рішенням зборів суддів від 03.09.2019 №4 (із численними подальшими змінами).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цих Засад, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ; а також складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності).
Пунктом 12.7 Засад визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню. У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по одному кримінальному провадженню, у випадку надходження таких клопотань в один день у кількості більше десяти, та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по одному кримінальному провадженню, у випадку надходження в один день у кількості двох і більше таких клопотань, розподіляються між усіма слідчими суддями без урахування правил поєднання судових справ. Запровадити принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.
3.3. Згідно з частинами 2-4 статті 5 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 № 2447-VIII, для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді на строк не більше двох років і можуть бути переобрані повторно з особистої добровільної згоди судді. Не може бути обраний слідчим суддею суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов`язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов`язків судді у місцевих судах.
У свою чергу, частинами 7, 8 статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов`язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 КПК визначено, що головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи, та згідно з пунктом 18 того ж, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Пунктом 3 рішення зборів суддів ВАКС від 25.10.2022 №2 суддю ОСОБА_4 разом з іншими суддями ВАКС обрано для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС (тобто слідчими суддями) з 01.12.2022 по 30.11.2024 включно. Пунктом 4 того ж рішення вирішено встановити обраним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя», а пунктом 5 цього ж рішення вирішено здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, виключно розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.
Пунктом 2 рішення зборів суддів ВАКС від 15.07.2024 №2 суддю ОСОБА_4 разом з іншими суддями ВАКС переобрано для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС (тобто слідчими суддями) з 01.12.2024 по 30.11.2025 включно. Пунктом 4 того ж рішення вирішено встановити обраним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя», а пунктом 5 цього ж рішення вирішено здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, виключно розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Відтак відверто маніпулятивними і надуманими є твердження заявника про нетотожність статусів головуючого судді і слідчого судді, враховуючи, що «слідчий суддя» передусім є лише спеціалізацією конкретного судді для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, що жодним чином не обмежує його статус судді, який одноособово як головуючий розглядає певну справу.
3.4. Також з огляду на вищенаведене, розгляд слідчим суддею будь-яких клопотань, заяв та скарг, поданих в межах певного кримінального провадження, обумовлений хронологічною прив`язкою до номера і дати реєстрації такого провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, жодним чином не пов`язаний із суб`єктним складом учасників такого провадження, що вочевидь покликано забезпечити ефективність здійснення судового контролю у розумні строки, рівномірність навантаження суддів, та жодним чином не порушує принципів автоматизованого розподілу справ.
Визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 для розгляду клопотання у справі №991/1707/25 (провадження 1-кс/991/1708/25) обумовлено його попередньою участю в справі №991/6334/22 у кримінальному провадженні №42020100000000123 відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19.12.2022. Тобто визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 як раніше визначеного слідчого судді прямо передбачено наведеними вище нормами законодавства, й такий розподіл здійснено відповідно до вимог процесуального закону.
3.5. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об`єктивного судового рішення, тоді як доводи заявника щодо нібито протиправного визначення слідчого судді ґрунтуються винятково на суб`єктивних хибних припущеннях і є неспроможними. Відтак заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_8. про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від розгляду справи №991/1707/25 (провадження 1-кс/991/1708/25 про застосування запобіжного заходу про застосування запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 04.03.2025.
Суддя ОСОБА_5.__________________