Пошук

Документ № 125567048

  • Дата засідання: 26/02/2025
  • Дата винесення рішення: 26/02/2025
  • Справа №: 991/1673/25
  • Провадження №: 52023000000000114
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.

Справа № 991/1673/25

Провадження 1-кс/991/1673/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2025 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Кишенів, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 10 березня 2023 року, та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_6 .

2.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Слідчою групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 в т.ч. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

2.1.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

2.2.Відповідно до Указу Президента України від 02.11.2017 № 348/2017 «Про призначення суддів» ОСОБА_6 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

25 листопада 2024 року суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

2.3.Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 в м. Білгород-Дністровський Одеської області функціонувала організована група з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адвоката ОСОБА_8 та його помічника, учасники якої з особистих корисливих мотивів вчиняли тяжкі злочини, в т.ч. перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом забезпечення ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду, за надуманими обставинами, без перевірки доказів з істотним порушенням норм процесуального права.

6 березня 2023 року голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 залучив до вказаної організованої групи суддю вказного суду ОСОБА_6 . Зокрема, ОСОБА_9, будучи головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, використовуючи службове становище, 06.03.2023 організував збори суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області щодо визначення спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій судових справ, на яких за пропозицією ОСОБА_9 змінено спеціалізацію суддів, в т.ч. судді ОСОБА_6 визначено спеціалізацію: спори, що виникають із сімейних правовідносин. Відповідно до відведеної ОСОБА_6 ролі останній повинен був та діяв з корисливих мотивів з метою досягнення злочинного результату у вигляді перешкоджання законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням, а також незаконного переправлення осіб через державний кордон України та одержання за це неправомірної вигоди.

З цією метою ОСОБА_6 ухвалював позитивні судові рішення у справах про самостійне виховання батьком дитини, в т.ч. за надуманими обставинами, з істотним порушенням норм процесуального права без фактичного дослідження доказів, переважно в одне судове засідання. На виконання своєї ролі в організованій групі ОСОБА_6 за погодженням із ОСОБА_9 залучив до організованої групи свого помічника ОСОБА_10 . Останній для на виконання вказівки ОСОБА_6 здійснював комунікацію з адвокатом ОСОБА_8 та іншими адвокатами, а також з працівниками суду для забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_6 та готував проекти відповідних рішень.

Авторозподіл вказаної категорії справ на заздалегідь визначених суддів, здійснювався за вказівкою ОСОБА_9 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.

В період часу функціонування організованої групи суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 ухвалено 348 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.

За час функціонування організованої групи, встановлені фактичні обставин кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_6, а саме:

2.4.У невстановлений період часу, але не пізніше 06.06.2023, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, домовилася з адвокатом ОСОБА_8 щоб він забезпечив ухвалення позитивного судового рішення про самостійне виховання батьком неповнолітньої дитини для можливості отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації її чоловіком ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_8 06.06.2023, на виконання спільно розробленого із ОСОБА_9 плану, з корисливих мотивів, з метою забезпечення приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи, маскуючи її під офіційну адвокатську діяльність, уклав із ОСОБА_12 договір про надання правової допомоги. Відповідно до додатка 1 до вказаного договору, адвокатське бюро «Клименко та партнери» надає правову допомогу клієнту шляхом звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом про визначення місця проживання дитини ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із батьком ОСОБА_12 шляхом відібрання дитини від матері ОСОБА_11 без позбавлення її батьківських прав у зв`язку із самостійним вихованням дитини батьком без участі матері та захисту прав позивача у відповідній цивільній справі. Вартість послуг адвоката, відповідно до вказаного договору з додатком, становила 4000 дол. США, або 152 тис. грн.

За домовленістю з ОСОБА_8, ОСОБА_11 09.06.2023 о 12 год 28 хв перерахувала на його рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» плату за забезпечення ухвалення вищевказаного судового рішення у розмірі 152 тис. грн із зазначенням призначення платежу: «Оплата за Договором про надання правової допомоги від 06.06.2023 року. за ОСОБА_12 . Платник: НОМЕР_2 ОСОБА_14 ». Після чого ОСОБА_11 разом із ОСОБА_12 надали ОСОБА_8 копії своїх документів, а саме: довідок про присвоєння реєстраційних номерів облікової картки платників податків, паспортів громадян України, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження їх спільної дитини ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після отримання вищезазначених копій документів ОСОБА_8, залучив свого помічника ОСОБА_15, який на виконання спільного плану організованої групи особисто завірив їх від імені позивача ОСОБА_12 та забезпечив складання позовної заяви, яку особисто підписав від імені ОСОБА_12 .

Також ОСОБА_8 на виконання спільно розробленого із ОСОБА_9 плану, з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області забезпечив виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання відповідача ОСОБА_11 на території м. Білгород-Дністровського.

У не встановлений слідством час, але не пізніше 09.06.2023, ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_8 забезпечив передачу позовної заяви ОСОБА_12 до ОСОБА_11 разом з додатками та грошовою винагородою консультанту вказаного суду ОСОБА_16 з метою розподілу судової справи на суддю ОСОБА_6 .

Консультант суду в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області ОСОБА_16 09.06.2023 о 13 год 46 хв, отримавши заяву для реєстрації судової справи та її розподілу на суддю ОСОБА_6, створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду «КП «Д-3», у результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/6045/23, після чого на виконання плану організованої групи, враховуючи вказівку ОСОБА_9, умисно внесла неправдиві відомості до системи з метою розподілу зазначеної справи на заздалегідь визначеного суддю, що підтверджується висновком експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35.

Зокрема, автоматизований розподіл вказаної справи проведено ОСОБА_16 09.06.2023 о 13:48:00.

Для одноособового розгляду вказаної справи обрано суддю ОСОБА_6 .

Спільними діями учасників організованої групи, в т.ч. ОСОБА_9, з метою штучного створення підстав ОСОБА_12 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, судова справа № 495/6045/23 шляхом втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду «КП «Д-3», була розподілена на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_6

ОСОБА_6 9 червня 2023 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/6045/23.

ОСОБА_6 16.06.2023, виконуючи визначену йому ОСОБА_9 роль в організованій групі, на виконання мети такої групи, в т.ч. спрямованої на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, будучи суддею, знаючи чинне законодавство України, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/6045/23 без участі сторін, без органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, з батьком ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві та відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_13 від матері ОСОБА_11, без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком ОСОБА_12 у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком ОСОБА_12 без участі матері, що дало підставу ОСОБА_12 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У кінці липня - на початку серпня 2023 року ОСОБА_8, перебуваючи у невстановленому місці, за невстановлених обставин, реалізовуючи спільно розроблений із ОСОБА_9 план, з метою штучного створення підстав ОСОБА_12 для отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, організував передачу ОСОБА_12 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 у справі № 495/6045/23.

ОСОБА_12 05.09.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з рішенням суду у справі № 495/6045/23.

Надалі, 18.09.2024 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ст. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка сама утримує дитину віком до 18 років.

Крім того, у період функціонування організованої групи, ОСОБА_9 на виконання ролі організатора такої групи забезпечував приховування їх кримінально протиправної діяльності та запобігав викриттю їх злочинної діяльності через наявні зв`язки в правоохоронних органах.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

2.5.Крім того, досудовим розслідуванням з`ясовано, що приблизно в березні 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, через публічне обговорення можливих змін в законодавство, яке відбулося 18.05.2024, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, ОСОБА_17, враховуючи дружні стосунки із ОСОБА_9 та позитивний досвід ухвалення ним необхідного судового рішення в інтересах ОСОБА_17 за позовом ОСОБА_18, звернувся до ОСОБА_9 з проханням організувати та забезпечити ухвалення позитивного судового рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_19, яка є донькою ОСОБА_17, на користь ОСОБА_18 з метою отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

ОСОБА_9 погодився організувати ОСОБА_18 ухвалення відповідного судовго рішення та зазначив перелік документів, які необхідно зібрати ОСОБА_18, у т.ч. нотаріально засвідчену згоду матері на позбавлення її батьківських прав. До вказаного злочину ОСОБА_9 за не встановлених слідством обставин залучив свою помічницю ОСОБА_20 у не встановлений слідством час, але не пізніше 08.04.2024 та ОСОБА_6 у не встановлений слідством час, але не пізніше 25.04.2024.

ОСОБА_20, будучи помічником судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9, забезпечувала розподіл позовної заяви на суддю вказаного суду ОСОБА_6, шляхом подачі позовних заяв від імені ОСОБА_18 до ОСОБА_19 про позбавлення батьківських прав матері без підпису позивача та без додатків з подальшим забезпеченям написання та подачі невстановленою особою від імені ОСОБА_18 заяв про повернення позовної заяви у випадках розподілу на непортібного суддю.

Так, вперше позовна заява від імені ОСОБА_18 була подана невстановленою особою 08.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3099/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_21 . Вдруге позовна заява від імені ОСОБА_18 подана невстановленою особою 12.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3345/24, яка розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_22 . Втретє позовна заява від імені ОСОБА_18 подана невстановленою особою 23.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3650/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_22 . Вчетверте позовна заява від імені ОСОБА_18 подана невстановленою особою 24.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3710/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_23 . Всі вищезазначені позовні заяви були повернуті позивачу на підставі заяв про повернення позовної заяви від імені ОСОБА_18, які він не підписував, а також не знає вказаних фактів. Крім того, з 29.03.2024 по 15.04.2024 ОСОБА_18 перебував за кордоном.

З приводу забезпечення розподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_17 за вказівкою ОСОБА_9 контактував із ОСОБА_20

ОСОБА_20, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_18 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_9 з п`ятого разу забезпечила реєстрацію та розподіл судової справи за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_19, зокрема справа зарєстрована за № 495/3746/24 та розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_6 .

Після розподілу згаданої справи на суддю ОСОБА_6, але не пізніше 04.06.2024, під час чергового спільного обіду ОСОБА_17, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в ресторані «Арго» за адресою: вул. Грецька, 33, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_17, що в нього на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_18 та зазначив, що у ній буде прийняте позитивне рішення.

ОСОБА_6 на виконання своєї ролі в організованій групі та вказівки організатора зазначеної групи ОСОБА_9 26.04.2024 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/3746/24.

ОСОБА_6 04.06.2024, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_18 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_9 з істотним порушенням норм процесуального права ухвалив позитивне рішення в судовій справі № 495/3746/24, яким позбавив ОСОБА_19 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_18 12.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу та 13.08.2024 отримав її у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішеннями суду, а саме у справах № 495/8702/22 та № 495/3746/24.

Таким чином, ОСОБА_6, обґрунтовано підозрюється в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у повторному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу детектив зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

3.Детектив просить визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 002 800 грн. Вважає, що такий розмір застави з огляду на особу підозрюваного та його майновий стан здатний запобігти ризикам кримінального провадження.

3.1.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

4.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

4.1.Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

4.2.Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Послались на відсутність ризиків кримінального провадження. Всі ризики, про які говорить прокурор, є лише ймовірними. Зазначили, що на їх переконання, підозра є необґрунтованою і зводиться лише незгоди із судовим рішенням. Звертали увагу, що рішення, про які йде мова у клопотанні, навіть не були оскаржені у судовому порядку. Зазначили, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, а навпаки планує доводити свою невинуватість у суді. У випадку застосування запобіжного заходу просили врахувати, що ОСОБА_6 має ІІ групу інвалідності, з 2020 року проходить постійні лікування. На їх переконання, у випадку застосування електронного засобу контролю, він буде негативно впливати на стан здоров`я підозрюваного.

4.3.Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.

4.4.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

5.Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

5.1.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

5.2.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

5.3.Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.

5.3.1.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

6.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 лютого 2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 розпочате 10 березня 2023 року. ОСОБА_6 19 лютого 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_6 про його отримання 19 лютого 2025 року о 10 год 21 хв. (том 3 а.с. 119-).

6.1.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

6.2.За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

- індивідуальні обставини, які стосуються особи підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

7.Щодо обґрунтованої підозри.

7.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

7.2.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

7.3.В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

7.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

7.5.Для визначення його причетності до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:

- Заява ОСОБА_22 про вчинення кримінального правопорушення від 08.10.2024 №294/27694-00-кп;

- Заява ОСОБА_15 про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2024 ЗГ № П-15083;

- Заява ОСОБА_16 про вчинення кримінального правопорушення від 19.11.2024 ЗГ № К-15959;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_25 (секретар судового засідання у судді ОСОБА_6 ) від 01.10.2024;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_26 (адвокат) від 04.10.2024;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 19.09.2024;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 (помічник адвоката ОСОБА_8 ) від 17.10.2024;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_16 (консультант суду, відповідальна за авторозподіл справ) від 19.11.2024;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_27 (начальник місцевого органу опіки та піклування) від 05.04.2024;

- Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.11.2024 № 3408/1дп/15-24 про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

- Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2024;

- Лист-відповідь РТЦК від 21.10.2024 № 7/16036 щодо використання ОСОБА_12 документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- Протокол огляду Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи «Аркан» від 30.01.2025 щодо перетину кордону ОСОБА_11 (відповідач в день підписання договору оренди житла в м. Білгород-Дністровському, для штучного визначення підсудності, фактично перебувала за кордоном);

- Судова справа № 495/6045/23 за позовом ОСОБА_12 до

ОСОБА_11 «про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання малолітньої дитини у матері»;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 19.08.2024;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 18.08.2024;

- Лист-відповідь РТЦК від 04.09.2024 № 6572 щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_18 ;

- Протокол НСРД від 19.04.2024 № 19/3789 щодо забезпечення авторозподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю (розмова помічника судді ОСОБА_9 ОСОБА_20 з ОСОБА_17, в якому ОСОБА_20 звітує, що справа згідно з авторозподілом потрапила на суддю ОСОБА_28, після чого особи домовляються, що продовжать здійснювати авторозподіл на іншого суддю);

- Судова справа № 495/3746/24 за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_19 «про позбавлення батьківських прав» (в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування про неможливість встановлення доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_19 );

- Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35 щодо підтвердження незаконного втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду;

- Протокол огляду реєстру судових рішень від 02.12.2024 щодо огляду та аналізу судових рішень Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області «про встановлення факту самостійного виховання дитини»;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

7.6.Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

7.7.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

7.8.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

7.9.Окрім того, кримінальне провадження № 52023000000000114 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).

7.10.Тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вказаному кримінальному провадженні є не доведеними.

8.Щодо ризиків кримінального провадження.

8.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

8.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

8.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні,

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

8.4.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Злочини, які інкримінуються ОСОБА_6, є тяжкими кримінальними правопорушеннями, їх санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі "Becciev v. Moldova", п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування "пільгових" інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Ба більше, ОСОБА_6 є суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з 02.11.2017. З 25.11.2024 ОСОБА_6 тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя у зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

ОСОБА_6 не одружений та не має у власності нерухомого майна, що вказує на відсутність прив`язаності до конкретної місцевості та враховуючи тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя створює ризики зміни місця проживання на території України, з метою переховування від органу досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_6 уродженець Республіки Молдова та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 25.11.2021, дійсний до 25.11.2031.

При цьому, Білгород-Дністровський район Одеської області територіально розташований безпосередньо на кордоні України з Республікою Молдова, що підсилює цей ризик, шляхом несанкціонованого перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та унеможливлює здійснення ефективного і своєчасного контролю за місцем перебування підозрюваного, шляхом застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, ніж застава.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

8.5.Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_6, використовуючи свій авторитет, досвід та службове становище, матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, особливо апарату суду, які разом з нею працюють та перебувають у підпорядкуванні. Статус судді особливо щодо осіб, які тривалий час перебували в його підпорядкуванні, створює загрозу впливу на них як свідків та створить передумови підбурення їх до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

8.6.Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вказаний ризик є досить обґрунтованим, з огляду на таке. ОСОБА_6 в силу своєї посади, особистих якостей ОСОБА_6 має широке коло зв`язків в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, які він може використати з метою незаконного ухиляння від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_6 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

8.7.Враховуючи вищевикладене слідчий суддя доходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Слідчий суддя не погоджується з доводами захисників про відсутність таких ризиків або малу їх ймовірність. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

9.Щодо індивідуальних обставин, які стосуються особи підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

9.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

9.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України;

- інкриміновані кримінальні правопорушення відносяться до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 45 повних років;

- стан здоров`я підозрюваного, його інвалідність ІІ групи та необхідність постійного лікування (том 4 а.с. 19-44);

- підозрюваний з 2017 року є суддею;

- за місцем роботи характеризується позитивно (том 4 а.с. 18);

- майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як забезпечений. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у ОСОБА_6 наявні грошові активи у вигляді готівкових коштів на суму 500 000 грн; відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_6 в 2023 році отримав дохід (від ТУ ДСА України в Одеській області) в розмірі 1 122602,53 грн, а за три квартала 2024 року - 919 298,98 грн.

Також слідчий суддя враховує, що з високою ймовірністю за час функціонування організованої групи у період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 суддею ОСОБА_6 ухвалено 348 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років. Відповідно до показань свідків та підозрюваних, зазначені рішення ухвалювалися за неправомірну вигоду у розмірі приблизно 500 дол. США за кожне, тобто ОСОБА_6, ймовірно, за ухвалення зазначених рішень міг отримати неправомірну вигоду у розмірі приблизно 174 000 дол. США.

10.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави.

10.1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

10.2.У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10.3.Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих стороною обвинувачення відомостей про майновий стан підозрюваного та документів наданих стороною захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_6 . Наявними в матеріалах клопотання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, загальний дохід підозрюваного за цей рік склав 1 122602,53 грн., а також він має особисті збереження у вигляді 500000 грн. За три квартала 2024 року - 919 298,98 грн.

Ба більше, слідчий суддя враховує, що є висока ймовірність того, що підозрюваний за ухвалення вищевказаних рішень міг отримати неправомірну вигоду у розмірі приблизно 174 000 доларів США.

10.4.З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, зокрема даних щодо витрат на підтримання належного стану здоров`я, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, проте не у тому розмірі, який просить сторона обвинувачення, а у сумі 665 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 013 620 грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного.

10.5.Приймаючи до уваги визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, саме у такому розмірі як зазначає слідчий суддя. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити частково.

11.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

11.1.Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

11.2.Слідчий суддя не вбачає за можливості запобігання ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже він не пов`язаний із настанням негативних майнових наслідків для заставодавця, що можуть настати у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

11.3.В свою чергу, застава як запобіжний захід має середній рівень суворості. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, застава у сумі 2 013 620 грн цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави. Можливість втратити грошові кошти є фактором, що утримує підозрюваного від вчинення дій на шкоду кримінального провадження.

11.4.Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава у визначеному розмірі, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

12.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

12.1.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні і які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження.

12.2.У відповідності до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 26 квітня 2025 року.

12.3.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

12.4.Відтак слідчий суддя доходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання детектива.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Кишенів, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 620 (два мільйона тринадцять тисяч шістсот двадцять) гривень.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

3.1.не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.3.утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9, ОСОБА_22, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_20, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_10, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_31, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_16, секретарем судових засідань ОСОБА_25, адвокатами ОСОБА_32, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_34, громадянами ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_35 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

3.4.здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;

3.5.носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці - до 26 квітня 2025 року.

5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000.

6.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

8.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

9.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

10.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1