Пошук

Документ № 125567050

  • Дата засідання: 26/02/2025
  • Дата винесення рішення: 26/02/2025
  • Справа №: 991/1672/25
  • Провадження №: 52023000000000114
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.

Справа № 991/1672/25

Провадження 1-кс/991/1672/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2025 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 376-1 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 10 березня 2023 року, та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_6 .

2.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 в т.ч. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

2.1.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

Відповідно до Наказу керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16.11.2017 № 122-ос/к «Про переведення помічника судді ОСОБА_6 » ОСОБА_6 переведено на посаду помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

ОСОБА_8 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 в м. Білгород-Дністровський Одеської області функціонувала організована група з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адвоката ОСОБА_9 та його помічника, учасники якої з особистих корисливих мотивів вчиняли тяжкі злочини, в т.ч. перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом забезпечення ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду, за надуманими обставинами, без перевірки доказів з істотним порушенням норм процесуального права.

Зокрема, такі судові рішення на початку функціонування організованої групи, до 06.03.2023, ухвалювалися суддями вказаного суду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ., а з 06.03.2023 ще й суддею ОСОБА_8 .

Авторозподіл вказаної категорії справ здійснювався на вказаних суддів, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.

З цією метою у невстановлений слідством час, але не пізніше 26.08.2022, заступник голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_10 надав вказівку заступнику керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_12 забезпечити швидкий авторозподіл судових справ клієнтів адвоката ОСОБА_9 та інших зацікавлених осіб про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років (визначення місця проживання дитини разом з батьком) у великій кількості на заздалегідь визначених ним суддів, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11, залучивши до цього процесу інших учасників організованої групи.

В свою чергу ОСОБА_12 на виконання своєї ролі в організованій групі залучила до організованої групи консультанта Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської ОСОБА_13, яка відповідно до функціональних обов`язків є користувачем автоматизованої системи документообігу суду та яка фактично здійснює реєстрацію та авторозподіл судових справ в автоматизованій системі вказаного суду.

Відповідно до відведеної ОСОБА_13 ролі, вона забезпечувала авторозподіл судових справ за позовом про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років на суддю ОСОБА_10 та ОСОБА_11, шляхом незаконного втручання в автоматизовану систему документообігу суду

КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

ОСОБА_6 був обізнаним про функціонування в м. Білгород-Дністровський Одеської області організованої групи, в т.ч. з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, які з корисливих мотивів забезпечували військовозобов`язаним чоловікам підстави для відстрочки від призову на військову службу в період мобілізації та підстави виїзду за кордон в умовах дії воєнного стану, шляхом ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за надуманими обставинами з істотним порушенням норм процесуального права.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 з особистих мотивів у невстановлений слідством час, але не пізніше 27.10.2022, почав користуватися протиправним мехінізмом щодо ухвалення позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини з метою отримання відстрочки від мобілізації та можливсті виїзду за кордон особисто собі та своїм знайомим.

Так, ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, але не пізніше 17.01.2023, будучи обізнаним про діяльність організованої групи та її учасників, в інтересах третіх осіб, почав допомагати останнім забезпечувати авторозподіл судових справ за позовами про самостійне виховання батьком дитини на суддю ОСОБА_10, який є одним з учасників організованої групи та який ухвалював позитивні рішення у вказаній категорії справ в одне судове засідання з істотним порушенням норм процесуального права.

Таким чином, у вказаний період часу у ОСОБА_14 виник злочинний умисел, направлений в т.ч. на сприяння незаконному втручанню в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя в інтересах третіх осіб, шляхом вчинення в різний час більше двох тотожних злочинів, об`єднаних єдиним злочинним наміром, як продовжуваний злочин.

Зокрема, в період часу з січня 2023 року по лютий 2023 року ОСОБА_6 схилив ОСОБА_13 до незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області в інтересах третіх осіб, з метою розподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю вказаного суду ОСОБА_10, шляхом вчинення в різний час більше двох тотожних злочинів, об`єднаних єдиним злочинним наміром.

Так, ОСОБА_6 на виконання свого умислу, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у невстановленому слідством час, але не пізніше 17.01.2023, у невстановленому місці за невстановлених обставин, звернувся до ОСОБА_13 з проханням зареєструвати судову справу за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 «про визначення місця проживання дитини з батьком, у зв`язку з самостійним виховання дитини батьком без участі матері» та на виконання її ролі в організованій групі здійснити розподіл судової справи на суддю ОСОБА_10, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

На виконання прохання ОСОБА_6, а також на виконання своєї ролі в організованій групі, яка полягала у розподілі судових справ вказаної категорії на заздалегідь визначених двох суддів вказаного суду, в т.ч. ОСОБА_10,

ОСОБА_13 17.01.2023 о 12:17:16 створила реєстраційну картку вхідного документа на справу № 495/479/23 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 та здійснила незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказану справу, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказаної справи суддю ОСОБА_10

17.01.2023 о 12:23 у ході телефонної переписки в мессенджері «Viber» ОСОБА_13 з номеру тел. НОМЕР_1 відзвітувала ОСОБА_6 на номер тел. НОМЕР_2, про реєстрацію судової справи за позовом ОСОБА_15 № 495/479/23 та її розподілу на суддю ОСОБА_10 .

Крім того, на виконання свого умислу, ОСОБА_6 в ході переписки в мессенджері «Viber» з номеру тел. НОМЕР_2 на номер тел. ОСОБА_13 НОМЕР_1 висловив прохання здійнити авторозподіл судових справ за позовом ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на заздалегідь визначеного суддю.

На виконання прохання ОСОБА_6, а також на виконання своєї ролі в організованій групі, яка полягала у розподілі судових справ вказаної категорії на заздалегідь визначених двох суддів вказаного суду, в т.ч. ОСОБА_10,

ОСОБА_13 19.01.2023 о 6:24:11 створила реєстраційну картку вхідного документа на справу № 495/536/23 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19

та о 6:40:30 на справу № 495/539/23 за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_20, після чого здійснила незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказані справи, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказаних справ суддю ОСОБА_10

19.01.2023 о 8:53 у ході телефонної переписки в мессенджері «Viber» ОСОБА_13 з номеру тел. НОМЕР_1 відзвітувала ОСОБА_6 на номер

тел. НОМЕР_2 про реєстрацію судових справ за позовом ОСОБА_17 № 495/539/23 та за позовом ОСОБА_18 № 495/539/23 та їх відповідний розподіл.

Крім того, ОСОБА_6 на виконання свого умислу, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у невстановленому слідством час, але не пізніше 31.01.2023, у невстановленому місці за невстановлених обставин, звернувся до ОСОБА_13 з проханням зареєструвати судову справу за позовом ОСОБА_21 до ОСОБА_22 «про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком» та на виконання її ролі в організованій групі здійснити розподіл судової справи на суддю ОСОБА_10, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

На виконання прохання ОСОБА_6, а також на виконання своєї ролі в організованій групі, яка полягала у розподілі судових справ вказаної категорії на заздалегідь визначених двох суддів вказаного суду, в т.ч. ОСОБА_10,

ОСОБА_13 31.01.2023 о 8:20:23 створила реєстраційну картку вхідного документа на справу № 495/922/23 за позовом ОСОБА_21 до ОСОБА_22 та здійснила незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказану справу, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказанщї справи суддю ОСОБА_10

31.01.2023 о 8:26 у ході телефонної переписки в мессенджері «Viber» ОСОБА_13 з номеру тел. НОМЕР_1 відзвітувала ОСОБА_6 на номер тел. НОМЕР_2, про реєстрацію судової справи за позовом ОСОБА_21 за № 495/922/23 та та її розподіл на суддю ОСОБА_10 .

Крім того, ОСОБА_6 на виконання свого умислу, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у невстановленому слідством час, але не пізніше 03.02.2023, у невстановленому місці за невстановлених обставин, звернувся до ОСОБА_13 з проханням зареєструвати судову справу за позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_24 «про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком у зв`язку з самостійним вихованням дити батьком без участі матері» та на виконання її ролі в організованій групі здійснити розподіл судової справи на суддю ОСОБА_10, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

На виконання прохання ОСОБА_6, а також на виконання своєї ролі в організованій групі, яка полягала у розподілі судових справ вказаної категорії на заздалегідь визначених двох суддів вказаного суду, в т.ч. ОСОБА_10,

ОСОБА_13 03.02.2023 о 13:43:47 створила реєстраційну картку вхідного документа на справу № 495/1128/23 за позовом ОСОБА_23 до

ОСОБА_24 та здійснила незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказану справу, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказаної справи суддю ОСОБА_10 .

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Киїського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35 встановлено незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3», що функціонує в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, консультантом суду ОСОБА_13, в т.ч. по справам № 495/479/23, № 495/536/23, № 495/539/23, № 495/922/23, № 495/1128/23, шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказані справи, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказаних справ суддю ОСОБА_10 .

На підставі отримання позитивих рішень по вказаним позовним заявам, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_15 здійснювали виїзди за кордон, а ОСОБА_21 та ОСОБА_15 отримали відстрочку від мобілізації, як особи які самостійно виховують та утримують малолітніх дітей.

Також, за результатом аналізу матеріалів судових справ № 495/1018/23 за позовом ОСОБА_25 та № 495/13696/23 за позовом ОСОБА_26 які фігурують у переписці ОСОБА_6 та ОСОБА_13 встановлено, що з метою визначення підсудності саме за Білгород-Дністровським міськрайонним судом у матеріалах справ наявні фіктивні довідки органів місцевого самоврядування про ніби-то мешкання відповідачів на території Білгород-Дністровського району. Встановлено, що винесення позитивного рішення для ОСОБА_25 за винагороду у розмірі 1000 доларів США організовував ОСОБА_27 який є кумом ОСОБА_6, та який також організував отримання довідки про проживання відповідачки ОСОБА_28 в будинку який належить його дружині ОСОБА_29 .

Окрім цього, ОСОБА_6 діючи в інтересах третіх осіб організував отримання в Монашівському старостинському окрузі Білгород-Дністровського району фіктивних довідок № 88 від 06.03.2023, № 42 від 13.02.2023, № 63 від 22.02.2023 та №64 від 22.02.2023 про фактичне проживання ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 на території с. Монаші. Вказані довідки були використані під час подачі позовних заяв до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про визначення проживання дитини з батьком, з метою визначення підсудності саме за Білгород-Дністровським міськрайонним судом, оскільки всі позивачі являлись мешканцями інших районів. Відповідно до висновку експертів 11.07.2024 № 1638/24-35 по трьом справам, а саме за позовами до ОСОБА_31 №495/1499/23, ОСОБА_32 №495/2025/23 та ОСОБА_33 №495/2075/23, було здійснено втручання до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», шляхом зміни спеціалізації та внесення судді ОСОБА_11 до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» на вказані справи, що спричинило вибір для одноособового розгляду вказаних справ суддю ОСОБА_10 .

Аналізу текстового змісту всіх вищевказаних позовних заяв та клопотань позивачів і відповідачів про розгляд справи без їх участі у вищевказаних справах, свідчить про їх текстуальну та стилістичну ідентичність, за винятком персональних даних сторін по справі, що може свідчити про їх виготовлення однією особою за встановленим зразком (шаблоном).

Також досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлий слідством час, але не пізніше 6 березня 2023 року, у невстановленому місці за невстановлених слідством обставин, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської ОСОБА_8 на виконання своєї ролі в організованій групі залучив до такої свого помічника ОСОБА_6 . Відповідно до відведеної ролі, останній повинен був та діяв з корисливих мотивів з метою досягнення злочинного результату у вигляді отримання неправомірної вигоди працівниками суду за забезпечення ухалення відповідних судових рішень з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням, а також незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

З цією метою ОСОБА_6 доведено його роль в організованій групі, а саме здійснювати комунікацію з іншими учасниками організованої групи з метою забезпечення розподілу судових справ на суддю ОСОБА_8, готувати проекти судових рішень та передавати такі рішення через адвокатів позивачам у справах для використання їх як підставу перетину державного кордону України та/або отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану. Крім того, ОСОБА_6 отримував від адвоката ОСОБА_9 через його помічника ОСОБА_34 позовні заяви з додатками та грошову винагороду у розмірі 2000 грн за розподіл справи на суддю ОСОБА_8 . В свою чергу ОСОБА_6 на виконання спільного плану передавав документи ОСОБА_13 для їх розподілу на суддю ОСОБА_8, але грошові кошти, які передбачалися для передачі ОСОБА_13 не передавав останній, а пригощав її алкогольними напоями та цукерками.

Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у пособництві у умисному внесенні неправдивих відомостей чи несвоєчасного внесення відомостей до такої системи, несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в таких системах, чи іншого втручання в роботу таких систем, службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи, що функціонує в суді, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 376-1 КК України

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу детектив зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

3.Детектив просить визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 002 800 грн. Вважає, що такий розмір застави з огляду на особу підозрюваного та його майновий стан здатний запобігти ризикам кримінального провадження.

3.1.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

4.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

4.1.Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

4.2.Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Зазначили, що на їх переконання, підозра є не обґрунтованою. Рішення, на які посилається детектив у клопотанні навіть не були оскаржені правоохоронними органами. Послались на відсутність ризиків кримінального провадження. Всі ризики, про які говорить прокурор, є лише ймовірними. Просять врахувати, що з 2018 року підозрюваний періодично проходить курси лікування у медичних закладах. Також він має на утриманні неповнолітню дитину 2019 року народження і здійснює самостійне виховання такої дитини. Майно батьків ОСОБА_6, на яке посилається детектив, або пошкоджено внаслідок ракетних ударів або ніяк не використовується через повномасштабне вторгнення. Просили врахувати, що їх клієнт не має таких коштів, щоб внести заставу і вона є очевидно непомірною для нього.

4.3.Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.

4.4.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

5.Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

5.1.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

5.2.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

5.3.Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.

5.3.1.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

6.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 лютого 2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 розпочате 10 березня 2023 року. ОСОБА_6 19 лютого 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_6 про його отримання 19 лютого 2025 року о 16 год 33 хв. (том 3 а.с. 55-67).

6.1.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

6.2.За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

-індивідуальні обставини, які стосуються особи підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

7.Щодо обґрунтованої підозри.

7.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

7.2.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

7.3.В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

7.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

7.5.Для визначення його причетності до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:

-Заява ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 08.10.2024 №294/27694-00-кп;

-Заява ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 19.11.2024 ЗГ № К-15959;

-Заява ОСОБА_34 про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2024 ЗГ № П-15083;

-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_13 (консультант суду, відповідальна за авторозподіл справ) від 02.08.2024 та 19.09.2024;

-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_34 (помічник адвоката ОСОБА_9 ) від 17.10.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_35 (секретар судового засідання у судді ОСОБА_8 ) від 01.10.2024;

-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_36 від 19.09.2024;

-Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_36 в якому міститься переписка із адвокатом ОСОБА_37 ;

-Протокол огляду документів виявлених на робочому місці ОСОБА_6 ;

-Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_13 в якому міститься переписка із ОСОБА_6 щодо авторозподілу вищевикладених судових справ;

-Копіями матеріалів позовних заяв.;

-Відомостями ДПСУ та РТЦК про перетин кордону та отримання відстрочок.

-Протокол допиту свідка ОСОБА_38 від 13.09.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 05.09.2024;

-Протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_25 від 05.09.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_39 від 21.11.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_40 від 08.11.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_41 від 06.11.2024;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 08.11.2024;

-Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35 щодо підтвердження незаконного втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду;

-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

7.6.Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

7.7.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

7.8.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

7.9.Окрім того, кримінальне провадження № 52023000000000114 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).

7.10.Тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вказаному кримінальному провадженні є не доведеними.

8.Щодо ризиків кримінального провадження.

8.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

8.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

8.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні,

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

8.4.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язано з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Злочин, який інкримінуються ОСОБА_6, є тяжким кримінальним правопорушеннями, його санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі "Becciev v. Moldova", п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6, у сукупності з іншими обставинами.

Батьки ОСОБА_6 займаються наданням рекреаційних послуг у курортому селищі Затока Одеської області, про що свідчить наявність низки об`єктів нерухомості у вказаному населеному пункті. ОСОБА_6 є єдиним сином у своїх батьків, які за своїм матеріальним становищем можуть забезпечити фінансування його проживання в інших регіонах України в т.ч. і за кордоном, що створює ризики зміни місця проживання на території України, з метою переховування від органу досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 05.02.2024, дійсний до 05.02.2034, а також рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/8225/22 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом із батьком та підтвердження факту самостійного виховання батьком малолітньої дитини, яке може бути ним використане як підстава для виїзду за кордон.

При цьому, Білгород-Дністровський район Одеської області територіально розташований безпосередньо на кордоні України з Республікою Молдова, що підсилює цей ризик, шляхом несанкціонованого перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та унеможливлює здійснення ефективного і своєчасного контролю за місцем перебування підозрюваного, шляхом застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, ніж застава.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

8.5.Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що фактично ОСОБА_6, враховуючи тривалий час роботи Білгород-Дністровському міськрайонному суді, може здійснювати вплив на окремих свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою схиляння їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань, та відмови від дачі показань на користь ОСОБА_6, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

Зокрема, після допиту ОСОБА_6 з приводу функціонування в Білгород-Дністровському міськрайонному суді протиправного механізму ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду, за надуманими обставинами, без перевірки доказів з істотним порушенням норм процесуального права, за кілька днів по тому був допитаний у якості свідка ОСОБА_26 прізвище якого фігурує в переписці ОСОБА_6 та ОСОБА_13 . Під час допиту останній, ймовірно надав неправдиві свідчення стосовно дати його перебування у м. Білгород- Дністровський, кількості поданих позовних заяв, та його особистої участі в подачі позовної заяви, що може свідчити про тиск на свідка та його інструктаж не надавати правдиві свідчення органу досудового розслідування. Так, у своєму допиті свідок ОСОБА_26 пояснив що лише один раз, а саме 22.01.2023 року, особисто подавав позовну заяву до суду. Водночас із матеріалів досудового розслідування вбачається, що з метою розподілу справи на «потрібного» суддю позовна заява ОСОБА_26 22.01.2023 двічі подавалась та реєструвалась у Білгород-Дністровському районному суді. Після того як справа двічі потрапляла не на «потрібного» суддю, ОСОБА_6 25.01.2023 звернувся до ОСОБА_13 з проханням посприяти у розподілі позовної заяви на суддю ОСОБА_8 надіславши повідомлення наступного змісту « ОСОБА_43 . Там есть иск ОСОБА_46 это мой лично, если можно что б я успел до конца года. Извините что прошу в Ваш праздник, нас закроют с 27.12. Спасибо». Цього ж дня, 25.01.2023, заява ОСОБА_26 двічі подавалась та реєструвалась у Білгород-Дністровському районному суді після чого була розподілена на суддю ОСОБА_8 яким 29.01.2023, тобто через 4 дні після надходження позовної заяви, винесено позитивне рішення про задоволення позовних вимог.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

8.6.Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вказаний ризик є досить обґрунтованим, з огляду на таке. ОСОБА_6 являється співробітником Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з 2012 року.

В силу своєї посади, особистих якостей ОСОБА_6 має широке коло зв`язків в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, які він може використати з метою незаконного ухиляння від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

9.Враховуючи вищевикладене слідчий суддя доходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Слідчий суддя не погоджується з доводами захисників про відсутність таких ризиків або малу їх ймовірність. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

10.Щодо індивідуальних обставин, які стосуються особи підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

10.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

10.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України;

- інкриміноване кримінальне правопорушення відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 35 повних років;

- стан здоров`я підозрюваного та проходження лікувань (том 4 а.с. 25-30);

- підозрюваний з 2012 року є працівником суду;

- має на утриманні неповнолітню дитину (том 4 а.с. 31-35);

- характеристики з місця роботи та за місцем проживання;

- акти обстеження майна, пошкодженого внаслідок надзвичайного ситуації воєнного характеру;

- майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як забезпечений. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів в 2023 році ОСОБА_6 отримав дохід (від ТУ ДСА України в Одеській області) в розмірі 331 288 грн, а за три квартали 2024 року - 231 082 грн.

Згідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 належить частка 24/100 на домоволодіння загальною площею 639,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_6 володіє автомобілем MERCEDES-BENZ GLE 350D 4 MATIC, 2016 року випуску (придбаний 12.11.2016, встановлена ціна 1 321 920 грн).

Окрім цього, згідно з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, батьки ОСОБА_6 володіють наступними об`єктами нерухомості:

- садовий будинок загальною площею 612,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок загальною площею 101 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

- садовий будинок загальною площею 779,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля офісу загальною площею 136,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частка 24/100 на домоволодіння загальною площею 639,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

11.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави.

11.1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

11.2.У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11.3.Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих стороною обвинувачення відомостей про майновий стан підозрюваного та документів наданих стороною захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_6, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини. Наявними в матеріалах клопотання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів в 2023 році ОСОБА_6 отримав дохід (від ТУ ДСА України в Одеській області) в розмірі 331 288 грн, а за три квартали 2024 року - 231 082 грн. Також слідчий суддя враховує наявність у власності підозрюваного певного майна.

11.4.З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, проте не у тому розмірі, який просить сторона обвинувачення, а у сумі 260 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 787 280 грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного.

11.5.Приймаючи до уваги визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, саме у такому розмірі як зазначає слідчий суддя. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити частково.

12.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

12.1.Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

12.2.Слідчий суддя не вбачає за можливості запобігання ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже він не пов`язаний із настанням негативних майнових наслідків для заставодавця, що можуть настати у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

12.3.В свою чергу, застава як запобіжний захід має середній рівень суворості. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, застава у сумі 787 280 грн цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави. Можливість втратити грошові кошти є фактором, що утримує підозрюваного від вчинення дій на шкоду кримінального провадження.

12.4.Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава у визначеному розмірі, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

13.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

13.1.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні і які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження.

13.2.У відповідності до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 26 квітня 2025 року.

13.3.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

13.4.Відтак слідчий суддя доходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання детектива.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 260 (двісті шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 787 280 (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) гривень.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

3.1.не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.3.утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10, ОСОБА_8, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_13, заступником керівника апарату суду ОСОБА_12, секретарем судових засідань ОСОБА_35, адвокатом ОСОБА_9, адвокатом ОСОБА_37, громадянами ОСОБА_44, ОСОБА_36 щодо обставин вчинення кримінального правовопорушення;

3.4.здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;

3.5.носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці - до 26 квітня 2025 року.

5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000.

6.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

8.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

9.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

10.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1