Документ № 125580778

Справа № 991/1263/25

Провадження 1-кс/991/1266/25

У Х В А Л А

14.02.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000135, за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.11.02.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор), про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52024000000000135.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та, що такі не зменшились.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.28.08.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 280 000 гривень та покладено стоком на два місяці обов`язки: (1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135, прокурора, суду; (2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю /а.с. 56-79 т. 1/.

3.3.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.12.2024 у справі № 991/13598/25 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 згідно ухвали слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі № 991/7623/24 та продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 у справі №?991/12071/24, в частині покладених на підозрюваного додаткових обов`язків, а саме: обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного в такій редакції - не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; обов`язок, передбачений п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, носити електронний засіб контролю - скасовано. У решті запобіжний захід залишено без зміни /а.с. 314 т. 1/.

3.4.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 23.12.2024 у справі № 991/14115/24 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків. Строк дії зазначеної ухвали визначено два - до 23.02.2025 /а.с. 12-32 т. 5/.

3.5.09.12.2024 ОСОБА_3 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступу до матеріалів досудового розслідування /а.с. 312, 313 т. 1/.

3.6.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладення додаткового обов`язку;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.7.22.03.2024 розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52024000000000135 /а.с. 22, 23 т. 1/.

3.8.09.12.2024 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої 14.08.2024 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України - набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України - умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб /а.с. 24-50 т. 1/.

3.9.Так, за змістом підозри, ОСОБА_3, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023, будучи на підставі Указу Президента України № 482/2019 від 05.07.2019, головою Донецької обласної державної адміністрації, та відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України, набув у власність активи: 21 об`єкт нерухомості та один транспортний засіб, загальною вартістю не менше 72 840 521,4 грн, що на 72 138 169,36 грн перевищують його законні доходи.

Відповідно до повідомлення про підозру, набуття цих активів здійснено ОСОБА_3, шляхом надання відповідних доручень батькам дружини ОСОБА_17 - ОСОБА_18, ОСОБА_19 та бабі дружини ОСОБА_20 .

Як зазначається у повідомленні про підозру, за зазначеною схемою ОСОБА_3 набуто наступне майно: чотирикімнатну квартиру площею 191,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 6 276 843 грн, фактично набуту 03.01.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_20 (далі - квартира АДРЕСА_3 ); гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 22,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 194 322 грн, фактично набутий 17.03.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - гаражний бокс № НОМЕР_1 ); садовий будинок площею 228,3 кв. м у котеджному містечку за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, вартістю 2 708 000 грн, фактично набутий 30.04.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - садовий будинок АДРЕСА_5 ); земельну ділянку площею 0,2500 га у котеджному містечку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Лебедівська, садове товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3», кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, вартістю 1 354 000 грн, фактично набуту 30.04.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - земельна ділянка № 1); гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 21,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_6, вартістю 406 800 грн, фактично набутий 16.07.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - гаражний бокс № НОМЕР_2 ); земельну ділянку площею 0,2440 га у котеджному містечку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Лебедівська, садове товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3», кадастровий номер: 3221884000:37:203:0168, вартістю 1 818 312 грн, фактично набуту 27.04.2021, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 далі - земельна ділянка НОМЕР_8); квартиру площею 90,5 кв. м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_4», за адресою: АДРЕСА_7, ринковою вартістю від 7 190 225 грн, фактично набуту 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - квартира АДРЕСА_8, ринковою вартістю від 5 847 520 грн, фактично набуту 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - квартира АДРЕСА_9, ринковою вартістю від 1 004 400 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - машино-місце НОМЕР_5); машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_4», за адресою: АДРЕСА_10, ринковою вартістю від 1 004 400 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - машино-місце НОМЕР_6); квартиру площею 88,9 кв. м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою: АДРЕСА_11, вартістю 4 415 652,14 грн, фактично набуту 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - квартира АДРЕСА_12, вартістю 5 067 058,26 грн, фактично набуту 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - квартира АДРЕСА_13, вартістю 1 032 002,43 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - машино-місце НОМЕР_7); машино-місце площею 18,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_14, вартістю 1 116 000,53 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - машино-місце НОМЕР_8); приміщення площею 2,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_15, вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - приміщення НОМЕР_9); приміщення площею 2,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_16, вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - приміщення НОМЕР_10); групу нежитлових приміщень площею 188,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_17, вартістю 11 867 040 грн, фактично набуті 30.05.2023, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_20, а у подальшому, на підставі договору дарування, за ОСОБА_19 (далі - приміщення № НОМЕР_11); квартиру площею 77,9 кв. м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_4», за адресою: АДРЕСА_18, ринковою вартістю від 5 733 440 грн, фактично набуту 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - квартира АДРЕСА_19, ринковою вартістю від 5 689 280 грн, фактично набуту 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - квартира АДРЕСА_20, ринковою вартістю від 1 004 400 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 (далі - машино-місце НОМЕР_12; машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_4», за адресою: АДРЕСА_31, ринковою вартістю від 1 004 400 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_18 (далі - машино-місце НОМЕР_13; транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW Х3, 2020 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4, вартістю 2 086 094 грн, фактично набутий шляхом оформлення права власності на нього за ОСОБА_19 .

За таких обставин, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що у період з 03.01.2020 по 30.05.2023 набув у власність, шляхом реєстрації на пов`язаних осіб, активи у вигляді рухомого та нерухомого майна загальною вартістю не менше 72 840 521,4 грн.

Водночас, відповідно до інформації, вказаної в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, ОСОБА_3 задекларував наявність в нього станом на 31.12.2019 коштів у загальній сумі 300 000 грн, а у його дружини ОСОБА_17 - 20 000 доларів США, що станом на 31.12.2019 та на 03.01.2020 відповідало 473 724 грн. Отже, станом на 03.01.2020 активи подружжя ОСОБА_21, які могли бути використані для придбання зазначених активів, складали 773 724 гривні.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний дохід ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_17 після утримання податку на доходи фізичних осіб з 2020 по 6 місяць 2023 року склав: 3 022 941,59 грн у ОСОБА_3 ; 1 706 650 грн у ОСОБА_17, тож законні доходи подружжя ОСОБА_21 упродовж 2020-6 місяців 2023 років склали 4 729 591,59 грн.

Отже, різниця між вартістю набутих ОСОБА_3 у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 активів та законними доходами останнього (з урахуванням понесених витрат у зазначений період) складає 72 138 169,36 грн.

Станом на 01.01.2023 шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складали 8 723 000 грн.

З огляду на викладене, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що, будучи головою Донецької обласної державної адміністрації, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 набув активи, вартість яких на 72 138 169,36 грн перевищує його законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Окрім того, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у тому, що набуваючи упродовж 2020-2023 років за обставин, наведених у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, низку активів сукупною вартістю 72 840 521,4 грн, він, з метою приховання факту набуття цих активів та бажаючи не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за такі дії, а також з метою приховання свого реального майнового стану від органів, уповноважених на здійснення фінансового контролю, займаючи посади голови Донецької обласної державної адміністрації та Голови Антимонопольного комітету України у 2021, 2023 та 2024 роках вносив завідомо недостовірні відомості до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020-2023 роки (далі - Декларація-2020, Декларація-2021, Декларація-2022, Декларація-2023 відповідно).

Так, ОСОБА_3, будучи головою Донецької обласної адміністрації, 17.03.2021 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2020 рік, а 23.03.2021 - виправлену щорічну декларацію за 2020 рік, в яких не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 році за його дорученням батьками дружини ОСОБА_18, ОСОБА_19 та бабою дружини ОСОБА_20, а також укладені правочини з їх придбання, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2020 відомості про квартиру АДРЕСА_3, гаражні бокси НОМЕР_14 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2020 інформацію про володіння зазначеним вище транспортним засобом вартістю 2 086 094 грн, який фактично перебував у володінні ОСОБА_3 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_17 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2020 інформацію про вчинені правочини з придбання квартири АДРЕСА_3, гаражних боксів № 24 та АДРЕСА_21 та автомобілю.

Отже, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що умисно не вказав у Декларації-2020 інформацію про володіння 5 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю 13 026 059 грн, а також інформацію про вчинені правочини з придбання вищевказаних активів на вказану суму, а всього на суму 26 052 118 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

У подальшому, за змістом підозри, ОСОБА_3, будучи Головою Антимонопольного комітету України, 24.12.2023 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2021 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2021 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_18, ОСОБА_19 та бабою дружини ОСОБА_20, а також понесені у зв`язку з цим у 2021 році видатки, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2021 про квартиру АДРЕСА_3, гаражні бокси НОМЕР_15, земельні НОМЕР_30 НОМЕР_8; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2021 інформацію про володіння транспортним засобом, який фактично перебував у володінні ОСОБА_3 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_17 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2021 інформацію про вчинений правочин з придбання земельної ділянки НОМЕР_8.

Отже, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що умисно не вказав у Декларації-2021 інформацію про володіння 6 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю 14 844 371 грн, а також інформацію про правочин з придбання земельної ділянки на суму 21 493 562,74 гривень, а всього на суму 36 337 933,74 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Окрім того, за змістом підозри, ОСОБА_3, будучи Головою Антимонопольного комітету України, 25.12.2023 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2022 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2022 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_18, ОСОБА_19 та бабою дружини ОСОБА_20, а також укладені правочини з їх придбання, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2022 відомості про квартири АДРЕСА_3, НОМЕР_23, АДРЕСА_22, гаражні бокси НОМЕР_15, земельні ділянки НОМЕР_27 машино-місця НОМЕР_5, НОМЕР_6; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2022 інформацію про володіння транспортним засобом, який фактично перебував у володінні ОСОБА_3 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_17 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2022 інформацію про вчинені правочини з придбання квартир АДРЕСА_23, АДРЕСА_22, приміщень № НОМЕР_24, машиномісць №2, НОМЕР_7.

Отже, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що умисно не вказав у Декларації-2022 інформацію про володіння 10 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю 16 332 041 грн, а також інформацію про правочини з придбання квартир АДРЕСА_23, АДРЕСА_22, приміщень № НОМЕР_24, машиномісць НОМЕР_25 на суму 3 941 358,46 грн, а всього на суму 20 273 399,46 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Також, за змістом підозри, ОСОБА_3, будучи Головою Антимонопольного комітету України, 31.03.2024 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2023 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2023 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_18, ОСОБА_19 та бабою дружини ОСОБА_20, а також укладені у 2023 році правочини з придбання таких активів, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2023 відомості про квартири АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, НОМЕР_26, гаражні бокси НОМЕР_15, земельні ділянки НОМЕР_27 машино-місця НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_28 приміщення № НОМЕР_24, НОМЕР_11; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2023 інформацію про володіння транспортним засобом, який фактично перебував у володінні ОСОБА_3 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_17 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2023 інформацію про вчинені правочини з придбання квартир АДРЕСА_26 .

Отже, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що умисно не вказав у Декларації-2023 інформацію про володіння 21 об`єктом нерухомого майна та одним транспортним засобом сукупною вартістю 35 328 876,86 грн, а також інформацію про правочини з придбання квартир НОМЕР_29 АДРЕСА_27, на суму 1 350 240 грн, всього на суму 36 679 116,9 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.12.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.13.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.14.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.15.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-протоколів тимчасових доступів до речей і документів від 11.06.2024, 31.05.2024, які містяться в нотаріальних справах щодо об`єктів нерухомості, у тому числі договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та майнових прав на них /а.с. 80-240 т. 1/;

-листа ТОВ «АВТ Баварія Київ» від 11.07.2024 № 298 щодо придбання ОСОБА_19 автомобіля BMW Х3 /а.с. 241, 242 т. 1/;

-протоколу огляду від 10.04.2024 з додатками, відповідно до якого детективом оглянути відомості вебпорталу Верховної Ради України, а саме документи щодо призначення ОСОБА_3 на посади голови Донецької обласної адміністрації та звільнення з такої посади, а також призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України /а.с. 115-118 т. 2/;

-протоколів огляду інформаційних систем від 26.03.2024, 29.03.2024 та 09.04.2024 з додатками, відповідно до яких детективами проведено огляд Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами та бази даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народженню, за результатами чого встановлено наявність родинних зв`язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_20 /а.с. 1-30, 111-114 т. 2/;

-протоколу огляду від 29.03.2024 з додатками, відповідно до якого детективом оглянуто відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, щодо отриманих доходів за період з 1998 року по 2023 рік наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 /а.с. 31-58 т.2/;

-протоколу огляду від 08.04.2024 з додатками, відповідно до якого детективом оглянуто відомості бази декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо декларацій ОСОБА_3 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки /а.с. 59-110 т. 2/;

-протоколу огляду бази АРМОР від 16.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_17 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП 12.02.2023 на автомобілі BMW X3 д.н.з. НОМЕР_3, де місце проживання водія зазначене: АДРЕСА_5 /а.с. 119-123 т. 2/;

-інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо реєстрації права власності за ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зазначених вище об`єктів нерухомості, а також майна, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_17 /а.с. 152-169 т. 3/;

-протоколу огляду аналітичної онлайн-системи «You control» від 03.06.2024 щодо ТОВ «КУА ОЗОН» (код за ЄДРПОУ 33936496) /а.с. 126-160 т.2/;

-протоколів огляду від 02.07.2024, 04.07.2024, 17.07.2024, 13.08.2024 під час яких детективом оглянуто інформацію, вилучену 08.05.2024 у ПрАТ «ВФ Україна» щодо телефонних з`єднань номерів мобільного зв`язку належних ОСОБА_3, ОСОБА_17 ОСОБА_19 та ОСОБА_20, в тому числі з ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_22, а також щодо місця перебування базових станцій, в зону дії яких найчастіше потрапляли з`єднання зазначених абонентів /а.с. 161-176, 208-233 т. 2, а.с. 125, 126 т. 3/;

-протоколу огляду від 03.07.2024 з додатками, відповідно до якого детективом оглянуто мобільний телефон, вилучений 26.06.2024 у ОСОБА_23 під час обшуку в рамках кримінального провадження №52024000000000174, у якому виявлено листування з абонентом ІНФОРМАЦІЯ_2, яке містить вкладення з назвами: «Авто.docx», «Київ.docx», «Ужгород.docx», «Мої записи.docx», «Майно (розш довідка).docx», «Біографічна довідка.docx», «Необхідні документи.docx», «План дій.docx» /а.с. 177-207 т. 2/;

-протоколів огляду від 12.08.2024 з додатками, під час яких детективом оглянуто інформацію, вилучену у ПАТ «Акордбанк», АТ «Юніверсал Банк», АТ «Комінбанк», ПАТ «РВС Банк» ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, зокрема щодо зняття/переказу готівки, здійснення оплат такими особами /а.с. 1-113 т. 3/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_14, відповідно до якого, свідок надала показання, що ОСОБА_3 та ОСОБА_17 її сусіди, а також, що під час здійснення нею нотаріальних дії щодо оформлення договорів купівлі-продовжу квартири АДРЕСА_28, окрім покупців була присутня ОСОБА_17 /а.с. 204-208 т. 3/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_8, відповідно до якого, свідок надала показання, що про придбання земельної ділянки №2 з нею постійно контактувала дівчина ОСОБА_24, а також, що хтось із представників покупця їй пропонував вказати у договорі меншу вартість земельної ділянки, однак свідок відмовилась /а.с. 225-228 т. 3/;

-протоколів огляду від 19.08.2024 та 23.09.2024 з додатками, відповідно до яких детективом оглянуто мобільний телефон, що вилучений у ОСОБА_17, а також інформацію, скопійовану з пам`яті названого телефону, зокрема, листування ОСОБА_17 та ОСОБА_3 /а.с. 58-152 т. 4/;

-протоколів огляду від 20.08.2024, 26.08.2024 з додатками, відповідно до яких детективом оглянуто мобільний телефон, що вилучений у ОСОБА_3, зокрема, його листування із ОСОБА_17 /а.с. 15-57 т. 4/;

-протоколів огляду від 15.08.2024 з додатками, під час яких детективом оглянуто документи, а також мобільні телефони, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_19 /а.с. 162-201 т. 4/;

-висновку експертів № 3697-Е від 04.10.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, відповідно до якого загальна ринкова вартість активів, право власності на які у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 зареєстровано за ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а саме: садового будинку АДРЕСА_5, земельної НОМЕР_30 квартир АДРЕСА_23, АДРЕСА_22, АДРЕСА_29, АДРЕСА_27, машино-місць НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_28 могла становити 38 194 711 грн станом на дату набуття відповідного активу /а.с. 243-311 т.1/, а також інших документів, долучених до цього клопотання у їх сукупності та взаємозв`язку /а.с. 114-124, 127-138, 170-203, 209-224, 229-258 т. 3, а.с. 1-14, 153-161, 202-312 т. 4/.

3.16.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000135 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

3.17.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.18.Водночас, слідча суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

Щодо наявності ризиків

3.19.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

3.20.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

3.21.Зокрема, злочини, передбачений ст. 368-5 КК України є тяжкими, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з обов`язковим додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.22.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України за вчинення корупційних кримінальних правопорушень не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.23.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк.

3.24.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.25.Водночас, слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.26.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному буде призначено покарання більш м`яке, ніж передбачено законом.

3.27.Окрім того, у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.

3.28.Натомість, підозрюваний у 2024 році двічі виїжджав з України /а.с. 141 т. 3/. До того ж посада Голови Антимонопольного комітету України, яку обіймає ОСОБА_3, передбачає можливість підозрюваним самостійно приймати рішення про необхідність відряджень, зокрема закордонних. Наведене переконує слідчу суддю, що підозрюваний, у тому числі під приводом відрядження, може безперешкодно залишити територію України. Ба більше, як зазначає у письмових запереченнях сторона захисту, саме у закордонні відрядження двічі у 2024 році виїздив ОСОБА_3 .

3.29.Водночас, той факт, що ОСОБА_3 після виїзду за межі України щоразу повертався, не спростовує наявності ризику переховування, адже до того він не був повідомлений про підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, а отже і не було необхідності переховуватись. Так само не спростовує зазначеного ризику і той факт, що підозрюваний жодного разу не вдавався до спроб його реалізації після застосування до нього запобіжного заходу, натомість вказує на дієвість такого запобіжного заходу.

3.30.З цього приводу слідча суддя ураховує, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.31.Вирішуючи питання щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 володіє значними матеріальними активами, які можуть забезпечити комфортне життя в умовах переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.32.З цього приводу слідча суддя враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у набутті упродовж 2020 - 2023 років активів загальною вартістю не менше 72 840 521,4 грн.

3.33.Також, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_3 протягом 2004-2023 років було нараховано понад 6 млн грн доходів, а його дружині ОСОБА_17 за період 2011-2023 років - 2 864 854 грн /а.с. 31-38 т. 2/.

3.34.Окрім того, підозрюваному на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_17 належить квартира загальною площею 32.3 кв. м, за адресою АДРЕСА_1, а також він є співвласником квартири, за адресою АДРЕСА_30 /а.с. 153, 154 т. 3/.

3.35.Поряд з цим, дружина підозрюваного володіє земельною ділянкою, квартирою та гаражем посередквартальної забудови /а.с. 156-158 т. 3/. Водночас, слідча суддя зазначає, що хоча таке майно і знаходиться на тимчасово окупованій території України, проте це не виключає його відчуження власником, з метою отримання матеріальної вигоди.

3.36.Наведене у сукупності переконує слідчу суддю, що у підозрюваного наявні достатні ресурси для тривалого життя в умовах розшуку.

3.37.Водночас, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що на майно, яке сторона обвинувачення вважає таким, що набуто за рахунок незаконного збагачення, накладено арешт. Адже тут слідча суддя бере до уваги не можливість підозрюваного відчужити таке майно, а навпаки, наявність у нього фінансових можливостей для його придбання, зважаючи на те, що офіційно відображених доходів очевидно було недостатньо для такого. За таких обставин слідча суддя не виключає наявності у підозрюваного інших, незадекларованих активів та доходить висновку, що накладення арешту на майно не вплинуло на погіршення матеріального стану підозрюваного.

3.38.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 38 років /а.с. 3 т. 2/, він одружений /а.с. 6-9 т. 2/, має двох малолітніх дітей /а.с. 19-21, 25-27 т. 2/, перебуває на посаді Голови Антимонопольного комітету України /а.с. 116 т. 2/.

3.39.Зазначене загалом підтверджує міцність соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, проте не нівелює можливостей підозрюваного переховуватись.

3.40.Адже з огляду на достатність фінансових ресурсів для облаштування побуту за кордоном, підозрюваний має спроможність забезпечити проживання за кордоном не лише своє, а і дружини та дітей.

3.41.З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу виїхати за межі території України, зважаючи на наявність достатніх матеріальних ресурсів для тривалого перебування за кордоном, слідча суддя переконана, що підозрюваний, будучи необтяжений певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення йому відповідного паспорту та скасування обов`язку не відлучатись за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду, про що клопотала сторона захисту, може вжити заходів для залишення території України.

3.42.Окрім того, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ним. Адже, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.43.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду продовжує існувати.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

3.44.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.45.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.46.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.47.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.48.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.49.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.50.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.51.Поряд з цим, прокурор слушно зазначив, що частина свідків у кримінальному провадженні є або були сусідами ОСОБА_25, або ж тим чи іншим способом пов`язані з ним, що зумовлює можливість впливати на них для викривлення наданих ними викривальних свідчень щодо нього.

3.52.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.53.Слідча суддя вважає такий ризик не доведеним.

3.54.Адже нині кримінальне провадження № 52024000000000135 перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування /а.с. 312, 313 т. 1, а.с. 39-44 т. 5/.

3.55.Умовою переходу кримінального провадження до цієї стадії є впевненість сторони обвинувачення у тому, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КК України).

3.56.Це не виключає безумовно існування цих ризиків, втім, прокурор не навела обґрунтованих доводів щодо можливостей їх реалізації підозрюваним.

3.57.Водночас, є надуманими покликання прокурора на те, що незважаючи на завершення досудового розслідування у провадженні, цей ризик продовжує існувати, оскільки під час виконання вимог ч. 6 ст. 290 КПК України сторона захисту зобов`язана надати стороні обвинувачення доступ до речових доказів та матеріалів, які мають намір використати як докази в суді, то такі докази можуть також містити інформацію, яка може бути використана стороною обвинувачення, існує ризик їх знищення, приховання чи спотворення ОСОБА_3 до моменту дослідження судом.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.58.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.59.Адже, ОСОБА_3 упродовж 2008-2017 працював в органах прокуратури та завершив трудову діяльність на посаді військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, а отже в силу своєї професійної діяльності обізнаний із методами роботи правоохоронних органів, а також органів прокуратури та суду, а тому може використати такі знання з метою протидії розслідуванню.

3.60.До того ж, ОСОБА_3, з огляду на його трудову діяльність, зокрема і на перебування на посаді Голови Антимонопольного комітету України, набув широке коло знайомств і зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він також може використати з метою перешкоджання кримінальному провадженню у тому числі під час виконання вимог ст. 290 КПК України.

Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.61.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.62.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.63.09.12.2024 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту і потерпілому доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 312, 313 т. 1/. Отже, кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами такого.

3.64.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.65.Слідча суддя зауважує, що, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно не є закінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.66.В матеріалах судової справи відсутня інформація щодо встановлення строку стороні кримінального провадження на ознайомлення з його матеріалами у відповідності до вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, тому неможливо спрогнозувати час, який займе таке ознайомлення.

3.67.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.68.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрювану.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного та покладення додаткового обов`язку

3.69.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.70.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є тяжким та пов`язане із позбавленням волі.

3.71.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає. За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким

3.72.Також слідча суддя бере до уваги відомості про міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його майновий стан, про що зазначалось в цій ухвалі, а також, що підозрюваний не скаржився на проблеми зі здоров`ям.

3.73.Однак, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Повністю не нівелюються такі ризики і застосованим запобіжним заходом у вигляді застави.

3.74.Звідси, з огляду на встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: (1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135, прокурора, суду; (2) не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_26, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

3.75.Водночас, слідча суддя відмовляє у клопотанні сторони захисту про скасування обов`язків не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду та здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Позаяк, на переконання слідчої судді, скасування таких посилить встановлений ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

3.76.Поряд з цим, відсутність з-боку підозрюваного спроб реалізації встановлених ризиків та порушень покладених на нього обов`язків, не обумовлює скасування таких, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.77.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 14.04.2025, строк дії обов`язків, а саме:

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135, прокурора, суду;

-не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду;

-повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_26, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1