Пошук

Документ № 125613830

  • Дата засідання: 05/02/2025
  • Дата винесення рішення: 05/02/2025
  • Справа №: 991/758/25
  • Провадження №: 52024000000000465
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про скасування арешту майна
  • Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.

Справа № 991/758/25

Провадження 1-кс/991/753/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №52024000000000465 від 11.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, просив скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі №991/14215/24, на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764411573101.

В обґрунтування поданого клопотання адвокат послався на те, що вказаною ухвалою слідчого судді від 25.12.2024 у справі №991/14215/24, серед іншого, накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4, зокрема на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764411573101. Проте, така житлова будівля з належними до неї будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, була знищена за заявою власника - ОСОБА_4 від 15.07.2021, що підтверджуєтеся висновком про знищення/знесення майна та довідкою Чернівецького міського комунального БТІ №1311 від 20.06.2024. Таким чином, за доводами адвоката, вказаний будинок фактично було знесено та останній не існував під час накладення арешту по справі №991/14215/24, натомість тривала процедура оформлення документів про знищення. Однак, у зв`язку із наявністю запису про арешт майна ОСОБА_4 наразі не може внести відповідні зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Адвокат додав, що ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу як у кримінальному провадженні за №52017000000000802 від 17.11.2017, так і у виділеному кримінальному провадженні №52024000000000465 від 11.09.2024, в межах якого накладався арешт на зазначене майно. До того ж, неіснуюче майно ОСОБА_4 не містить ознак речових доказів, визначних у ст. 98 КПК України, щодо обставин, які розслідуються у згаданому кримінальному провадженні. Таким чином, на даний час такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 не виправдовує потреб досудового розслідування. Окрім того, на переконання адвоката, органом досудового розслідування не повідомлено ОСОБА_5 (чоловіка ОСОБА_4 ) про підозру у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, у зв`язку із чим він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що було встановлено в ухвалах Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справах №991/3377/24 та №991/4819/24. Вказане стало підставою для звернення адвоката до суду з даним клопотанням.

Судовий розгляд здійснювався 05.02.2025.

Детектив Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 у судове засіданні не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути вищезазначене клопотання без участі детективів, додав, що прийняття рішення про обґрунтованість доводів та доцільності скасування арешту залишає на розсуд слідчого суді.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав подане ним клопотання та наполягав на скасуванні арешту з майна ОСОБА_4 .

Заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з положень ст. 174 КПК України, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Як слідує з наявних матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52024000000000465 від 11.09.2024, матеріали якого виділені з кримінального провадження №52017000000000802 від 17.11.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 369 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі №991/14215/24 накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження, у тому числі на майно, що належить ОСОБА_4, а саме на:

1) нежитлові приміщення №36-1-36-9 за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805608673101, що на праві власності належить ОСОБА_4 (право власності зареєстроване 04.04.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2018);

2) житловий будинок, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, на праві спільної часткової у розмірі частки 45/100 належить ОСОБА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764411573101 (право власності зареєстроване 06.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2018);

Арешт на зазначене майно накладено у зв`язку із необхідністю забезпечення збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У клопотанні, поданому до суду, в порядку ст. 174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі №991/14215/24, на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764411573101, що належить ОСОБА_4 ..

При цьому, адвокатом зауважено, щожитлова будівля з належними до неї будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, знищена та станом на час накладення арешту по справі № 991/14215/24 будинок не існував та тривала процедура оформлення документів про знищення.

На підтвердження своїх доводів надав копію висновку про знищення/знесення майна (реєстраційний номер документу: DT01:4423-6123-4463-2686, статус документа: діючий), де серед переліку об`єктів, які знищено/знесено зазначено: "Житловий будинок садибного типу «Сергіївська 8 б Чернівці» за адресою Чернівецька обл., Чернівецький район, Чернівецька територіальна громада". Відповідно до примітки: Житловий будинок літ А загальною площею 108,03 кв.м. з належними до нього будівлями та спорудами - знесені.

Окрім того, як вбачається із довідки начальника Чернівецького міського комунального Бюро технічної інвентаризації ОСОБА_7 від 20.06.2024 №1311 житловий будинок літ. А з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею 108,03 кв.м. на АДРЕСА_1 - знесені.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що станом на час звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна та постановлення слідчим суддею ухвали про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4, а саме на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, - такий будинок вже було знесено та він перестав існувати. Наведене стверджується, зокрема довідкою начальника Чернівецького міського комунального Бюро технічної інвентаризації ОСОБА_7 від 20.06.2024 №1311. Проте, стороною обвинувачення, при зверненні до суду із клопотанням про арешт майна, не було належним чином перевірено інформацію щодо такого об`єкту нерухомості.

Вказане очевидно виключає можливість застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна, яке перестало існувати.

За таких обставин, арешт, накладений на майно ОСОБА_4, а саме на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764411573101, підлягає скасуванню.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, підлягає задоволенню.

Поряд з цим, слідчий суддя не перевіряє та не надає оцінку доводам адвоката щодо повідомлення про підозру ОСОБА_5, оскільки вони виходять за межі розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, зажаючи на підставу для арешту майна - забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі № 991/14215/24 (провадження № 1-кс/991/14315/24) на частку в розмірі 45/100 житлового будинку, з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764411573101, що належить ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1