- Головуючий суддя (ККС ВС): Бущенко А.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 991/7253/23
провадження № 51-7441кмо23
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_8,захисника ОСОБА_9 розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 16 січня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Обставини справи
1. Ухвалою від 23 серпня 2023 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_10 надала дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52016000000000380 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (КК).
2. 11 січня 2024 року слідчий суддя ВАКС відмовив у відкритті провадження за заявою захисника про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами згаданої ухвали, пославшись на позицію Верховного Суду про те, що ухвали слідчого судді не підлягають перегляду за нововиявленими обставинами.
3. Оскарженою ухвалою суддя АП ВАКС відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника на підставі частини 4 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), пославшись на те, що таке рішення слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Він вважає, що апеляційна інстанція не взяла до уваги, що:
відповідно до рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 10 квітня 2024 року частина 1 статті 459 КПК не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили;
нововиявленою обставиною у цьому випадку є ухвала слідчого судді ВАКС від 27 жовтня 2023 року про відвід слідчого судді ОСОБА_10, яка винесла ухвалу від 23 серпня 2023 року, оскільки саме з моменту постановлення цієї ухвали сторона захисту довідалась, що вказана слідча суддя є упередженою;
ухвала слідчого судді про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування постановлена із суттєвим обмеженням прав особи, зокрема права на захист, що є підставою для перевірки її законності судом апеляційної інстанції;
суддя АП ВАКС мав керуватися нормами глави 34 КПК, які визначають порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, а не положеннями статті 399 КПК.
6. Також захисник вважає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням загальних засад кримінального провадження та з виходом за межі повноважень, що є підставою для касаційного перегляду даного рішення.
7. Прокурор надіслав на адресу Суду письмові пояснення, в яких просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення і проводити касаційний розгляд без його участі.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
8. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалою від 29 жовтня 2024 року передала кримінальне провадження на розгляд Об`єднаної палати на підставі частини 2 статті 434-1 КПК, оскільки вважала за необхідне повернутися до розгляду питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді.
9. Підставою для повторного розгляду питання, вже розглянутого Об`єднаною палатою 03 лютого 2020 року[1], колегія суддів вважає ухвалення КСУ рішення від 10 квітня 2024 року[2], на яке посилається захист у касаційній скарзі.
10. Цим рішенням КСУ визнав конституційним припис частини 1 статті 459 КПК, відповідно до якого «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами», оскільки він не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, зокрема, й ухвал слідчих суддів.
11. Друге питання, винесене колегією суддів на розгляд Об`єднаної палати, стосується порядку оскарження судових рішень, винесених в порядку перегляду за нововиявленими обставинами. Колегія суддів вважає, що оскарження таких рішень має відбуватися в порядку, передбаченому частиною 2 статті 467 КПК, у зв`язку з чим необхідно відступити від висновку Другої судової палати Касаційного кримінального суду[3] про те, що оскільки ухвала, постановлена за результатами розгляду заяви про перегляд рішення слідчого судді в порядку глави 34 КПК, не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до статті 309 КПК, то така ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Позиції учасників судового провадження
12. У судовому засіданні захисник підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Оцінка суду
13. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Об`єднана палата дійшла таких висновків.
Щодо можливості перегляду ухвали слідчого судді
14. Сторона захисту в обґрунтування можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді посилається на рішення КСУ від 10 квітня 2024 року (див. пункт 9 вище), у якому розглядалась відповідність Конституції України (Конституція) положення частини 1 статті 459 КПК, яка передбачає: «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами».
15. КСУ в цьому рішенні дійшов висновку, що це положення відповідає Конституції, оскільки не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів.
16. Сторона захисту вважає, що цей висновок КСУ означає, що ухвала слідчого судді, зокрема, та, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
17. Об`єднана палата зазначає, що положення частини 1 статті 459 КПК, якщо розглядати його ізольовано від інших положень законодавства, не виключає можливості перегляду за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, ухвалених під час кримінального провадження.
18. У той же час при вирішенні питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, якими не закінчується розгляд справи, слід взяти до уваги інші положення законодавства, а також правову природу і призначення інституту перегляду за нововиявленими обставинами.
19. Стаття 460 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. Стаття 3 КПК чітко розрізняє стадії досудового розслідування і судового провадження (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК).
20. Об`єднана палата звертає увагу на використану в статті 459 КПК термінологію, яка свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи: про застосування примусових заходів медичного характеру (стаття 513 КПК), про застосування примусових заходів виховного характеру (стаття 501 КПК), про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (стаття 483-15 КПК), про звільнення особи від кримінальної відповідальності (стаття 288 КПК).
21. Об`єднана палата також бере до уваги підхід законодавця до перегляду за нововиявленими обставинами в інших юрисдикціях. В цивільному, господарському або адміністративному процесі предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи (стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 320 Господарського процесуального кодексу України, стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Ці положення не суперечать Конституції, оскільки становлять собою виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення швидкого і ефективного судочинства.
22. Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
23. КСУ у рішенні, на яке посилається сторона захисту, також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обгрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
24. Отже КСУ виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
25. В цьому контексті Об`єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
26. Міркування належної організації судочинства, які виправдовують обмеження права на перегляд за нововиявленими обставинами для судових рішень, що не вирішують справу по суті, тим більш є нагальними в контексті кримінальної юстиції, де вимога розумної швидкості процесу є більш нагальною порівняно з іншими видами судочинства.
27. Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи[4], ніж коли мова йде про кримінальні справи[5]. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго[6].
28. Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень (див. наприклад, частини 2 та 3 статті 392 КПК).
29. Об`єднана палата не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення.[7] У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
30. У той же час Об`єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію[8], і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду[9].
31. Також, вирішуючи питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчого судді, суд має прийняти до уваги, що відсутність повної інформації під час прийняття рішення в умовах незакінченого розслідування не може вважатися фундаментальним недоліком рішення, який дозволяє його перегляд за нововиявленими обставинами. Також не може бути підставою для такого перегляду виявлення обставин, що є природним наслідком рішення, перегляду якого вимагає зацікавлена особа, як, наприклад, у разі виявлення доказів певних обставин під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді[10].
32. Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішення щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
33. Колегія суддів, передаючи це провадження на розгляд Об`єднаної палати, вважала за необхідне сформулювати висновок, що на оскарження будь-яких рішень, ухвалених за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, поширюються правила частини 2 статті 467 КПК, яка передбачає:
«Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції».
34. Об`єднана палата вважає, що положення частини 2 статті 467 КПК чітко визначають, що рішення, які приймаються за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, оскаржуються в порядку, передбаченому для оскарження того рішення, про перегляд якого йдеться в клопотанні.
35. Об`єднана палата звертає увагу на те, що законодавцем встановлені обмеження на оскарження ухвал слідчого судді і процесуальних ухвал суду, виходячи з міркування забезпечення розумної швидкості кримінального провадження. Якщо погодитися з тим, що для рішень, ухвалених в порядку перегляду за нововиявленими обставинами, закон передбачає можливість апеляційного і касаційного перегляду, це позбавить сенсу обмеження, накладені законодавцем на оскарження таких ухвал, і зруйнує мету, з якою закон передбачив такі обмеження.
36. Таким чином, в залежності від того, чи підлягає первісна ухвала слідчого судді або суду апеляційному оскарженню, вирішується питання про те, чи підлягає такому оскарженню ухвала, постановлена за заявою про перегляд такої ухвали.
Щодо доводів касаційної скарги захисника
37. Об`єднана палата зазначає, що ухвала слідчого судді від 11 січня 2024 року не є предметом касаційного розгляду, однак буде взята до уваги в тому обсязі, в якому це необхідно для розгляду касаційних вимог про скасування оскарженої ухвали апеляційної інстанції.
38. Сторона захисту вважає, що апеляційна інстанція не мала права відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі положень частини 4 статті 399 КПК, а повинна була керуватися:
(1) нормами, які регулюють порядок перегляду рішень за нововиявленими обставинами;
(2) загальними засадами кримінального судочинства, оскільки ухвала слідчого судді прийнята поза межами його повноважень.
39. Об`єднана палата вже дійшла висновку, що частина 2 статті 467 КПК, яка визначає порядок оскарження рішень за наслідками провадження за нововиявленими обставинами, прямо відсилає до процедури оскарження, передбаченої для первісного рішення. У випадку рішення за клопотанням про перегляд ухвали слідчого судді така процедура визначається частиною 4 статті 399 КПК, тому апеляційна інстанція правомірно послалася на це положення як на підставу для відмови у відкриття провадження за апеляційною скаргою сторони захисту.
40. Також сторона захисту не обґрунтувала в касаційній скарзі, у чому слідчий суддя, відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, вийшов за межі своїх повноважень.
41. Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливе порушення слідчим суддею процесуальних правил розгляду відповідного клопотання не можуть розцінюватися як вихід за межі повноважень[11]. Тим більше, що позиція сторони захисту в касаційній скарзі головним чином полягає саме в тому, що слідчий суддя не лише мав повноваження, але й був зобов`язаний розглянути заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, що суперечить тезі про вихід слідчого судді за межі повноважень.
42. Той факт, що слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на висновок Об`єднаної палати, висловлений у постанові від 03 лютого 2020 року, також не означає вихід за межі його повноважень. Вище Об`єднана палата зазначила, що в рішенні КСУ від 10 квітня 2024 року не йдеться про те, що будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
43. Ухвала слідчого судді, перегляду якої вимагала сторона захисту, не є тим рішенням, яке підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування не створює ситуації, яка не може бути виправлена іншими засобами, крім як переглядом цього рішення за нововиявленими обставинами.
44. Сторона захисту посилається на те, що під час спеціального досудового розслідування обмежуються права сторони захисту, у тому числі право на захист підозрюваної особи. Однак Об`єднана палата зазначає, що ці права можуть бути відновлені без будь-якого оскарження цього рішення. Відповідно до частини 5 статті 297-4 КПК, звичайний режим досудового розслідування відновлюється у випадку добровільного з`явлення підозрюваної особи до органу досудового розслідування. За таких обставин не можна стверджувати, що законодавство не передбачає інших засобів відновлення прав підозрюваної особи, крім перегляду за нововиявленими обставинами.
45. На підставі викладеного, Об`єднана палата не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника.
Висновок про застосування норм права
Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині 2 статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, Об`єднана палата
ухвалила:
Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження щодо ОСОБА_11 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_6 ОСОБА_7
[1] Постанова від 3 лютого 2020 року, № 522/14170/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87424124
[2] Рішення у справі за конституційною скаргою ОСОБА_12 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України, 10 квітня 2024 року, № 5-р(II)/2024, справа № 3-37/2022(75/22),
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710?24#Text
[3] Ухвала від 09 жовтня 2024 року, № 344/8676/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122220949
[4] Moreira Ferreira v. Portugal (no. 2) [GC], no. 19867/12, § 67, 11 July 2017
[5] Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands, 27 October 1993, § 32, Series A no. 274; Levages Prestations Services v. France, 23 October 1996, § 46, Reports of Judgments and Decisions 1996-V
[6] Wemhoff v. Germany, 27 June 1968, § 18, Series A no. 7; Kart v. Turkey [GC], no. 8917/05, § 68, ECHR 2009 (extracts)
[7] Samat v. Turkey, no. 29115/07, § 62, 21 January 2020; OOO Link Oil SPB against Russia (dec.), no. 42600/05, 25 June 2009
[8] Balan v. the Republic of Moldova (no. 2), no. 49016/10, § 30, 29 November 2022
[9] Ryabykh v. Russia, no. 52854/99, § 52, ECHR 2003-IX
[10] Див., mutatis mutandis, Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union v. Ukraine, no. 10640/05, § 147, 26 June 2018
[11] 02 січня 2019 року, № 757/6583/18-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/79084540;