- Головуючий суддя (ВАКС): Крук Є.В.
Справа № 991/1884/25
Провадження 1-кс/991/1881/25
В И Щ И Й А Н Т И К О Р У П Ц І Й Н И Й С У Д
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5. Ст. 191 КК України, в кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025
В С Т А Н О В И В:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 05.03.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 04.03.2025 прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, для розгляду якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні ; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
1.3. В клопотанні прокурор просив продовжити на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 08.01.2025 у справі № 991/13575/24, а саме: «Продовжити на 2 (два) місяці, але в межах строку досудового розслідування строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9 ; 5) здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну».
Розглянувши клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя його задовольняє, з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
2.1. Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4. Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5. Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
2.6. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.7. Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.8. Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
2.9. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.10. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.11. Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчому судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.12. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.
2.13. Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.
2.14. Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
3.2. Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000092 від 20.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5. ст. 191 КК України (т. 1, а.п. 20-22).
Також слідчим суддею встановлено, що 13.03.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру в кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5. ст. 191 (т. 1, а. с. 37-87).
02.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру в кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5. ст. 191 (т. 1, а. с. 88-122).
Постановою про виділення матеріалів досудових розслідувань від 20.02.2025 з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 у нове кримінальне провадження були виділені матеріали, зокрема, щодо ОСОБА_4, та новому кримінальному провадженню було присвоєно № 52025000000000092 (т. 1, а.п. 25-29).
28.02.2025 р. ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5. ст. 191 КК України (т. 1, а. с. 117-172).
03.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 (т. 2, а.п. 229).
Таким чином, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5. ст. 191 КК України - пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість такої підозри підтверджується фактичними даними, зібраними під час досудового розслідування, які відображені в тому числі (але не виключно) у наявних у матеріалах провадження доказах (т. 1, а.п. 225-226; т. 2, а.п. 49-105,187-228; т. 3 на оптичному диску в додатках, аркуші електронних документів 23-265; т. 4 на оптичному диску в додатках, аркуші електронних документів 1-209, 217-265; т. 5 на оптичному диску в додатках, аркуші електронних документів 1-173, 183-262; т. 6 на оптичному диску в додатках, аркуші електронних документів 55-101, 130-182), та поясненнях, наданих прокурором під час судового засідання.
3.3. Разом з цим, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Отже, слідчим суддею враховані вимоги ст. 8, 9 КПК України та усталена практика ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
3.4. Під час дослідження матеріалів провадження слідчим суддею було також встановлено, що 08.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_14 в справі № 991/13575/24 було змінено раніше застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою з визначенням (як альтернативного заходу) можливості внесення застави в розмірі 400 000 грн, та покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці наступних додаткових обовя`зків: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9 ; 5) здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 2, а.п. 173-186).
3.5. Вирішуючи питання про наявність або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б слугували підставою для продовження підозрюваному строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.
На переконання слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином.
Окрім того, згідно вимог ст. 69, 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину не передбачено. Таким чином, слідчий суддя вважає вірогідним переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, з огляду на покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та враховуючи відсутність можливості уникнути відбування покарання.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану, Державного реєстру прав на нерухоме майно, реєстраційної картки ТЗ, Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, Державного реєстру платників податків у ОСОБА_4 та членів його родини наявні активи, достатні для переховування останньої від органу досудового розслідування, прокурора та суду (т. 1, а.п. 124-142, 153-167).
Відповідно до матеріалів провадження (т. 1, а.п 168-169) ОСОБА_4 володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, та він особисто перетинав державний кордон України, в тому числі під час введення воєнного стану в Україні, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для нього обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду.
Також існує ризик перешкоджання з боку ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, про що, зокрема, може свідчити зміст розмови ОСОБА_4 і ОСОБА_15 від 29.12.2022, зафіксовану протоколом НСРД від 21.02.2023, під час якої ОСОБА_4 просить ОСОБА_15 «моніторити» перебіг досудового розслідування відносно нього (т. 3 на оптичному диску в додатках, аркуш електронного документу 117).
Слідчим суддею ураховано, що надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні може підвищувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, адже, у відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України, відкриття матеріалів досудового розслідування може свідчити про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акту та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
ІV. Висновки
4.1. Вказані обставини свідчать про продовження існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_16 від органу досудового розслідування, прокурора та суду, що обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Окрім того, на думку слідчого судді, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні, та ризик протидії ОСОБА_4 досудовому розслідуванні в даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження щодо ОСОБА_4 дії обов`язку, який полягає в уникненні спілкування зі свідками та підозрюваними є об`єктивно виправданим.
4.2. Вирішуючи питання щодо виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи, слідчий суддя ураховує, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про те, що, зокрема, запобігти вчиненню підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом покладення відповідних обов`язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним ризикам.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 задовольнити.
Продовжити на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
1) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092;
3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з наступними особами:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
5) здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1