- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/10365/24
Провадження 1-кп/991/108/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 суддів за участі:ОСОБА_2 ОСОБА_3 секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_6 ОСОБА_7 обвинуваченогоОСОБА_8 його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвоката обвинуваченого його захисників, адвокатів ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5
кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.02.2025 ? судовий розгляд.
1.3. 10.03.2025 від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:
У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Потребу у продовженні строку дії зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; можливістю безперешкодного перетину державного кордону, що пов`язана з його неодноразовим перетином та непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв`язку з воєнним станом, з огляду на його вік; майновим станом обвинуваченого, який надає йому можливість забезпечити своє існування в умовах переховування.
Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_8 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.
У зв`язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_8 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив продовжити строк дії раніше визначених обов`язків.
1.4. Того ж дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Необхідність у продовженні строку дії раніше обраних обов`язків прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов`язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого; активами в іноземній банківській установі, які надають йому фінансову можливість забезпечити існування в умовах переховування.
Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а також тим, що обвинувачений може використовувати знайомства, зв`язки, соціальний статус та авторитет з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.
На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у продовженні ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.
1.5. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 звернувся з письмовими запереченнями на клопотання прокурора про продовження йому строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в яких зазначив, що клопотання прокурора не відповідає положенням ч. 3 ст. 199 КПК України. Наголосив на тому, що обов`язок повторної здачі паспорта для виїзду за кордон є необґрунтованим, а розмір визначеної йому застави не можна вважати помірним, тому з урахуванням наявних ризиків він має бути визначений на рівні 680 000 грн.
1.6. Також заперечення на клопотання прокурора надійшли від захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, яка прохала суд відмовити у його задоволенні. Захисник зауважила, що ухвала, якою її підзахисному був обраний запобіжний захід, постановлена не «Іменем України»; слідчим суддею та у подальшому колегією суддів не перевірено повноважність прокурора на вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру; слідчим суддею під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу не перевірялась обґрунтованість підозри, тоді як результати отриманих в ході проведення НС(Р)Д є недопустимими доказами; прокурором не надано доказів на підтвердження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків, на які він посилався у своєму клопотанні.
1.7. Крім того захисник обвинуваченого ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_11, звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання із покладенням на ОСОБА_10 наступних обов`язків:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ;
- повернути заставодавцям внесену за ОСОБА_10 заставу.
В обґрунтування доводів цього клопотання захисник навела аналогічні доводи, що й в запереченнях на клопотання прокурора про продовження строку дії визначених ОСОБА_10 обов`язків, додатково зауваживши на сумлінному виконанню обвинуваченим покладених на нього законом обов`язків, а саме прибувати за кожним викликом детектива, прокурора, суду; відсутності спроб до втечі чи незаконного впливу на свідків; добровільній здачі наявного у нього паспорт для виїзду за кордон. Наголосила на існуванні у ОСОБА_10 міцних соціальних зв`язків, проживанні членів родини обвинуваченого в Україні, бездоганній репутацію ОСОБА_10 за місцем роботи, наявності відзнак, відсутності у нього судимостей, що нівелює ризик втечі. Натомість, та обставина, що наразі ОСОБА_10 відсторонений від здійснення правосуддя, то ризик незаконного впливу на свідків теж є неактуальним.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_8 .
2.1.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.
2.1.2. Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, адвокат ОСОБА_9, щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.
2.2. Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 .
2.2.1. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11, клопотання підтримали.
2.2.2. Прокурор щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 заперечував.
2.3. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_10 .
2.3.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.
2.3.2. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11, щодо клопотання прокурора про продовження її підзахисному строку дії обов`язків, заперечували.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, суд дійшов до таких висновків.
3.1. Правове регулювання та межі судової оцінки
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог частини четвертої цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Статті 194, 199 КПК України визначають порядок застосування та продовження запобіжного заходу. Виходячи з їх змісту, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор;
(3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень цих статей, а також з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, суд може змінити раніше застосований до обвинуваченого запобіжний захід, або продовжити строк дії раніше визначених обов`язків лише у разі, якщо сторона, яка звернулась до суду з відповідним клопотанням, доведе, що раніше заявлені ризики зменшилися або втратили свою актуальність, що спростовує потребу у подальшому збереженні самого запобіжного заходу або з обмежувальних заходів, які покладаються на обвинуваченого одночасно з ним.
Отже, оскільки розгляд клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу та прокурора про продовження строку дії таких обов`язків в обох випадках передбачає аналіз ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе об`єднати їх розгляд із урахуванням індивідуального характеру судового рішення щодо кожного обвинуваченого.
3.2. Щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
3.2.1. Встановлені судом обставини
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.
21.12.2023 за ОСОБА_8 була внесена застава, зокрема, ОСОБА_27 у розмірі 1 251 500 грн.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, неодноразово продовжувався.
Востаннє ухвалою суду від 16.01.2025 продовжений строк дії двох обов`язків: утримування від спілкування зі свідками з приводу обставин цього кримінального провадження, а також здати на зберігання до уповноважених органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
На теперішній час відносно ОСОБА_8 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 грн.
3.2.2. Ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується в одержанні, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України).
Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості належить до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Ба більше, це кримінальне правопорушення є корупційним, що унеможливлює застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом до цих правовідносин.
Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, час перебування на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду; можливість накопичення фінансових ресурсів за тривалий період перебування на посаді судді апеляційного суду.
Також варто враховувати, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідним Указом Президента України продовжено до 09.05.2025.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд, ураховуючи вік обвинуваченого, не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Однак, ураховуючи стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує підтвердження прокурором виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням обвинувального акта. На цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.
3.2.3. Ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_8 .
Прокурор у клопотанні покликався на авторитет та зв`язки, набуті обвинуваченим ОСОБА_8 під час здійснення ним повноважень судді Київського апеляційного суду та його взаємозв`язок із свідками, більшість з яких є працівниками апарату цього суду, що надає обвинуваченому потенційну можливість впливати на цих осіб.
Безумовно, отримані в силу службової діяльності стосунки наведеного характеру або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.
Крім того, важливе значення відіграє така засада кримінального провадження як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а отже у суду існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.
Отже, у суду існує достатньо підстав вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може вдатись до впливу на працівників суду та інших осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.2.4. Висновки суду
За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків переховування ОСОБА_8 від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують зазначений у клопотанні прокурора обов`язки утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання до відповідного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
З урахуванням наведених мотивів, а також з огляду на те, що обов`язки, строк дії яких просив продовжити прокурор, не є надмірно обтяжливими для обвинуваченого ОСОБА_8, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
3.3. Щодо обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.3.1. Встановлені судом обставини
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 до ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023 зазначену ухвалу залишено без змін.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_10 обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, неодноразово продовжувався.
Востаннє ухвалою суду від 16.01.2025 продовжений строк дії двох обов`язків: утримування від спілкування зі свідками з приводу обставин цього кримінального провадження, а також здати на зберігання до уповноважених органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
До закінчення дії обов`язків в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження їх строку.
3.3.2. Ризик переховування ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та/або суду
Згідно з відомостями обвинувального акта ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
При цьому зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Крім того, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд, ураховуючи вік обвинуваченого, не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану.
Також під час оцінки цього ризику суд ураховує інші обставини, а саме обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10, зокрема, використання обвинуваченим заходів конспірації.
Крім того, професійний досвід, займана посада обвинуваченого та набуті ним зв`язки серед службових осіб органів державної влади, правоохоронних органів можуть бути використані для вчинення дій, пов`язаних з незаконним перетином державного кордону, або ж переховуванням у межах країни.
Існування в умовах переховування може бути забезпечене за рахунок матеріальних ресурсів ОСОБА_10, з огляду на доходи, які він отримав, обіймаючи посаду судді.
З огляду на наведені фактори наразі відсутні підстави вважати, що заявлений прокурором ризик переховування від суду зник повністю чи був нівельований до такої міри, що виключає потребу в застосування обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому, зважаючи на стадію перебування цього кримінального провадження, суд відхиляє доводи прокурора щодо існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_10 від органів досудового розслідування, який є неспроможним. Ба більше, на цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.
3.3.3. Ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_10 .
Аналізуючи доводи прокурора щодо продовження існування наведеного ризику, суд у першу чергу виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Зазначене у поєднанні з авторитетністю посади судді, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_10 у Київському апеляційному суді, та наявністю у нього службових та інших зв`язків, здобутих під час роботи на посаді судді, вказує на існування у нього можливості впливу на як на свідків-працівників апарату суду так і інших осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення безпосередньо або шляхом використання своїх знайомств.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати продовження існування вірогідності незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на зазначених у клопотанні прокурором свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - спотворення доказів у справі.
3.3.4. Щодо можливості зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання
У клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_11 вказувала на існування міцних соціальних зав`язків, бездоганну поведінку обвинуваченого, належне виконання ним процесуальних обов`язків, добровільну здачу ОСОБА_10 закордонного паспорта, недопустимість доказів, які б свідчили про обґрунтованість висунутого йому обвинувачення тощо.
Проаналізувавши викладені стороною захисту докази, суд виходить з наступного.
Першочергово колегія суддів наголошує на тому, що сумлінне виконання ОСОБА_10 покладених на нього обов`язків, а саме відсутність з його боку спроб незаконного впливу на свідків, не може бути самостійною підставою для зміни йому запобіжного заходу на менш суворий, адже у самому клопотанні адвокат прохає залишити за обвинуваченим обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками.
Крім того, підтвердженим ризикам мають відповідати певні обов`язки. Виходячи з прохальної частини клопотання захисника, ризику переховування обвинуваченого від суду не відповідає жоден з обов`язків, які адвокат прохає покласти на ОСОБА_10, при тому, що, виходячи з приписів п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обов`язок прибувати за кожним викликом до суду покладається на обвинуваченого в силу набуття ним статусу підозрюваного/обвинуваченого, незалежного від запобіжного заходу.
Ба більше, на переконання колегії суддів, обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою суду від 16.01.2025, строк дії яких просив продовжити прокурор, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Ураховуючи, що суду не надано відомостей про існування фактів порушення обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, то це свідчить виключно про їх ефективність, достатність та здатність забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому.
Щодо існування у ОСОБА_10 міцних соціальних зв`язків, які за твердженнями захисника можуть запобігти ризику втечі обвинуваченого, суд вважає їх непереконливими, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.
Стосовно аргументів обвинуваченого ОСОБА_10, які стосувались непомірного визначення для нього розміру застави, суд переконаний, що з огляду на отриманий обвинуваченим за період 2022-2024 років дохід на посаді судді (т. 13, а.с. 131-132), визначений для нього розмір застави на рівні 4 000 000 грн не можна вважати надмірним чи непомірним.
Інші доводи обвинуваченого та його захисника вже були проаналізовані судом у попередніх ухвалах суду, якими ОСОБА_10 продовжувались покладені на нього обов`язки, тому з метою уникнення повторення суд не зупиняється на їх оцінці.
3.3.5. Висновки суду
Стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_10 на свідків, які виправдовують необхідність у покладенні на нього таких додаткових обов`язків, як: утримання від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та здача на зберігання уповноваженому органові паспорту (паспортів) для виїзду за кордон та інших документів, що надають право на виїзд з України.
З урахуванням наведених мотивів, а також з огляду на те, що обов`язки, строк дії яких просив продовжити прокурор, визначені судом у мінімальному обсязі, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу, то у його задоволенні слід відмовити з огляду на відсутність підстав, які б виправдовували потребу у застосування до ОСОБА_10 менш суворого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, про зміну запобіжного заходу ? відмовити.
2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обвинуваченого ОСОБА_8 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, до 11.05.2025 включно.
3. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обвинуваченого ОСОБА_10 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, до 11.05.2025 включно.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3