- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/1846/25
Провадження 1-кс/991/1843/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_10 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_11,
представника заявників ОСОБА_12,
детектива ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника заявників - адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про скасування арештів майна
у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
04.03.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 (далі-заявник) про скасування арешту майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_10 в судовій справі №991/1846/25 (провадження 1-кс/991/1843/25).
04.03.2025 до ВАКС надійшло клопотання того ж заявника в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_10 в судовій справі №991/1871/25 (провадження 1-кс/991/1867/25).
06.03.2025 ухвалою слідчого судді об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/1846/25 (провадження 1-кс/991/1843/25) матеріали судових справ №991/1846/25 (провадження 1-кс/991/1843/25), №991/1871/25 (провадження 1-кс/991/1867/25).
10.03.2025 здійснено судовий розгляд клопотань.
2. Короткий виклад клопотань та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні-1 заявник просив: «1. Розглянути зазначене клопотання про часткове скасування арешту майна в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України. 2. Для розгляду цього клопотання витребувати у канцелярії (архіві) Вищого антикорупційного суду судову справу № 991/7305/23 та дослідити наявні у них письмові докази. 3. Скасувати арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, площею 0,0572 га, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, на яку було накладено арешт відповідно до ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у судовій справі № 991/7305/23 разом з іншим майном підозрюваного ОСОБА_3 »,
що обґрунтувалось зокрема таким: «Відповідно до договору будівельного підряду №8/75 від 19.04.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець), зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи (зведення житлового будинку (без внутрішнього оздоблення), а Замовник зобов`язується оплатити вказані роботи.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2023 року сторони Договору підтвердили виконання робіт за основним Договором, а саме, зведення житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 3222480800:07:008:5192 (0,0572 га), а також Довідкою від 20.07.2023 року підтверджено оплату за виконані роботи.
Згідно з умовами попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.04.2023 року, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, за плату, у строк до 16.09.2023 року, земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий номер 3222480800:07:008:5192, що знаходиться у селі Хмільна, Бучанського району, Київської області, шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Однак, укласти основний договору купівлі-продажу земельної ділянки не видалось можливим, оскільки 22.08.2023, ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 у справі №991/7305/23 (провадження 1-кс/991/7334/23) було частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, із забороною відчуження належного йому майна, у тому числі на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, площею 0,0572 га.
Зазначений арешт був накладений слідчим суддею за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 про арешт майна у межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
Метою накладення цього арешту є забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у разі його притягнення до кримінальної відповідальності за вироком суду.
ОСОБА_1, не оскаржуючи ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у справі №991/7305/23 (провадження 1-кс/991/7334/23) у цілому, вважає за необхідне звернутись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про часткове зняття арешту в частині скасування арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, площею 0,0572 га, та обґрунтовує свою правову позицію наступним.
Так, у січні 2025 року ОСОБА_1, було повністю здійснено внутрішнє та зовнішнє оздоблення новоствореного будинку площею 75,4 кв.м. з метою проживання у ньому.
29.01.2025 року було виготовлено технічний паспорт.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності на новостворений об`єкт будівництва, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480800:07:008:5192 (0,0572 га).
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 77334524 від 19.02.2025 року, було відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, у зв`язку з наявним обтяженням на земельну ділянку, що накладено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 року у справі № 991/7305/23 (провадження 1- кс/991/7334/23).
Тобто, законна власниця будинку - ОСОБА_1 не може зареєструвати право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно через накладений арешт на земельну ділянку, на якій знаходиться новостворений будинок. Вона також не має права укласти основний договір купівлі-продажу земельної ділянки з тих же підстав.
Крім того, відповідно до Довідки Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «ТЕРРА ПАРК» від 16.01.2025 року № 2025/02, ОСОБА_1 відмовлено у під`єднанні до системи водовідведення та водопостачання, а також у отриманні особового рахунку, через відсутність права власності на будинок та наявність арешту на земельну ділянку…
Як вбачається із ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у судовій справі № 991/7305/23, арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, у тому числі на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, був накладений для забезпечення покарання у вигляді конфіскації належного підозрюваному майна.
Проте при ухваленні слідчим суддею рішення про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, зокрема на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, факт розташування на цій земельній ділянці будинку, який належить іншій особі не встановлювався…
Крім цього, накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5192, як на майно підозрюваного ОСОБА_3, що підлягає конфіскації, не досягає мети дієвості провадження, оскільки, навіть у разі її конфіскації у власність держави (територіальної громади), підлягає (відповідно до ст. 40 ЗКУ та ст. 377 ЦКУ) безоплатній передачі у власність власнику побудованого будинку…
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 відмовлено у під`єднанні до системи водовідведення та водопостачання, також остання не може отримати і особовий рахунок на електроенергію з тих же підстав.
Так, відповідно до Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року №190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 р. за № 936/15627 (далі - Правила), приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання (п. 1 розділу ІІІ Правил).
Для одержання технічних умов споживач подає виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення такі документи: заяву; опитувальний лист (додаток 3); ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території - в масштабі 1:500 із зазначенням підземних інженерних комунікацій (при необхідності); копії документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою; викопіювання з містобудівної документації зі схемою прив`язки до систем водопостачання та водовідведення, яка пропонується; копію дозволу на спеціальне водокористування та копію спеціального дозволу на користування надрами (у разі наявності обов`язку щодо їх отримання); розрахунок витрат водоспоживання і водовідведення об`єкта згідно з діючими нормами, завірений підписами керівника проєктної організації та замовника; у разі наміру замовника приєднатися до водопровідної мережі та/або мережі водовідведення, які не належать виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, додатково надається погодження (згода) власника цих мереж (п. 3 розділу ІІІ Правил).
Тому, реалізація свого права, у тому числі для належного оформлення та отримання відповідних технічних умов на користування житлово-комунальними послугами та оформлення особових рахунків, є необхідним скасувати накладений арешт, оскільки арешт позбавляє власника будинку можливості належним чином реалізувати право власності на нерухоме майно (будинок), що розташований на арештованій земельній ділянці та у повній мірі користуватись ним.
У даному ж випадку проживати у будинку без електроенергії (у тому числі опалення будинку), водопостачання та водовідведення НЕМОЖЛИВО)».
із доданим до клопотання таким: 1. ордер 2. ухвала від 22.08.2023 в справі 991/7305/23 про накладення арешту 3. витяг з ДЗК 3222480800-07-008-5192 4. Довідка 5. договір купівлі-продажу 6. Договір підряду, акт, довідка 7. Рішення про відмову 8. Свідоцтво 9. Техпаспорт від 29.01.2025.
2.2. В клопотанні-2 заявник просив:«1. Розглянути зазначене клопотання про часткове скасування арешту майна в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України. 2. Для розгляду цього клопотання витребувати у канцелярії (архіві) Вищого антикорупційного суду судову справу № 991/7305/23 та дослідити наявні у них письмові докази. 3. Скасувати арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, площею 1,7 га, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, на яку було накладено арешт відповідно до ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у судовій справі № 991/7305/23 разом з іншим майном підозрюваного ОСОБА_3 »,
що обґрунтувалось зокрема таким: «Відповідно до договору будівельного підряду № 2/132 від 18.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_2 (Замовник) та ОСОБА_3 (Підрядник), зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи (зведення житлового будинку (без внутрішнього оздоблення) з терасою, встановлення паркану, воріт, тротуару, підготовку та подання документів для реєстрації права власності), а Замовник зобов`язується оплатити вказані роботи.
На виконання договору будівельного підряду №2/132 від 18.01.2022 року, ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти, що підтверджується актами приймання передачі від 18.01.2022 року, 30.03.2023 року, 19.04.2023 року.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 19.04.2023 року сторони Договору підтвердили виконання робіт за основним Договором, а саме, зведення житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 3222480800:07:008:5250 (1,7 га), а також Довідкою від 19.04.2023 року підтверджено оплату за виконані роботи.
Згідно з умовами попереднього договору від 18.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, за плату, земельну ділянку площею 1,7 га, кадастровий номер 3222480800:07:008:5250, що знаходиться у селі Хмільна, Бучанського району, Київської області, шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Однак, укласти основний договору купівлі-продажу земельної ділянки не видалось можливим, оскільки 22.08.2023, ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 у справі №991/7305/23 (провадження 1-кс/991/7334/23) було частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, із забороною відчуження належного йому майна, у тому числі на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, площею 1,7 га.
Зазначений арешт був накладений слідчим суддею за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 про арешт майна у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
Метою накладення цього арешту є забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у разі його притягнення до кримінальної відповідальності за вироком суду.
ОСОБА_2, не оскаржуючи ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у справі №991/7305/23 (провадження 1-кс/991/7334/23) у цілому, вважає за необхідне звернутись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про часткове зняття арешту в частині скасування арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, площею 1,7 га, та обґрунтовує свою правову позицію наступним.
Так, у січні 2025 року ОСОБА_2, було повністю здійснено внутрішнє та зовнішнє оздоблення новоствореного будинку площею 133,4 кв.м. з метою проживання у ньому.
29.01.2025 року було виготовлено технічний паспорт.
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності на новостворений об`єкт будівництва, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480800:07:008:5250 (1,7 га).
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 77334064 від 19.02.2025 року, було відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, у зв`язку з наявним обтяженням на земельну ділянку, що накладено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 року у справі № 991/7305/23 (провадження 1- кс/991/7334/23).
Тобто, законна власниця будинку - ОСОБА_2 не може зареєструвати право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно через накладений арешт на земельну ділянку, на якій знаходиться новостворений будинок. Вона також не має права укласти основний договір купівлі-продажу земельної ділянки з тих же підстав.
Крім того, відповідно до Довідки Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «ТЕРРА ПАРК» від 14.01.2025 року № 2025/01, ОСОБА_2 відмовлено у під`єднанні до системи водовідведення та водопостачання, а також у отриманні особового рахунку, через відсутність права власності на будинок та наявність арешту на земельну ділянку…
Як вбачається із ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 22.08.2023 у судовій справі № 991/7305/23, арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, у тому числі на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, був накладений для забезпечення покарання у вигляді конфіскації належного підозрюваному майна.
Проте при ухваленні слідчим суддею рішення про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, зокрема на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, факт розташування на цій земельній ділянці будинку, який належить іншій особі не встановлювався…
Крім цього, накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480800:07:008:5250, як на майно підозрюваного ОСОБА_3, що підлягає конфіскації, не досягає мети дієвості провадження, оскільки, навіть у разі її конфіскації у власність держави (територіальної громади), підлягає (відповідно до ст. 40 ЗКУ та ст. 377 ЦКУ) безоплатній передачі у власність власнику побудованого будинку…
Як зазначалося вище, ОСОБА_2 відмовлено у під`єднанні до системи водовідведення та водопостачання, також остання не може отримати і особовий рахунок на електроенергію з тих же підстав.
Так, відповідно до Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України
07 жовтня 2008 р. за № 936/15627 (далі - Правила), приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання (п. 1 розділу ІІІ Правил).
Для одержання технічних умов споживач подає виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення такі документи: заяву; опитувальний лист (додаток 3); ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території - в масштабі 1:500 із зазначенням підземних інженерних комунікацій (при необхідності); копії документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою; викопіювання з містобудівної документації зі схемою прив`язки до систем водопостачання та водовідведення, яка пропонується; копію дозволу на спеціальне водокористування та копію спеціального дозволу на користування надрами (у разі наявності обов`язку щодо їх отримання); розрахунок витрат водоспоживання і водовідведення об`єкта згідно з діючими нормами, завірений підписами керівника проєктної організації та замовника; у разі наміру замовника приєднатися до водопровідної мережі та/або мережі водовідведення, які не належать виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, додатково надається погодження (згода) власника цих мереж (п. 3 розділу ІІІ Правил).
Тому, реалізація свого права, у тому числі для належного оформлення та отримання відповідних технічних умов на користування житлово-комунальними послугами та оформлення особових рахунків, є необхідним скасувати накладений арешт, оскільки арешт позбавляє власника будинку можливості належним чином реалізувати право власності на нерухоме майно (будинок), що розташований на арештованій земельній ділянці та у повній мірі користуватись ним.
У даному ж випадку проживати у будинку без електроенергії (у тому числі опалення будинку), водопостачання та водовідведення НЕМОЖЛИВО»
із доданим до клопотання таким: 1. ордер 2. акт виконаних робіт 3. акт приймання коштів 18.01.22 4. акт приймання коштів 19.04.23 5. акт приймання коштів 30.03.23 6. довідка 7. довідка 8. договір будівельного підряду 2132 від 18.01.2022. 9. попередній договір 10. проект 11. рішення про відмову у реєстрації 12. свідоцтво 13. технічний паспорт.
2.3. В судовому засіданні заявник ОСОБА_5 підтримав подані клопотання і просив такі задовольнити, скасувавши арешт на майно.
Детектив НАЬУ ОСОБА_6, який діяв на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_7, просив відмовити у задоволенні клопотання, надавши письмове заперечення, де зокрема зазначив таке: «Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 27.03.2024 кримінальне провадження 42019110350000029 об?єднано з кримінальним провадженням №52017000000000841 від 29.11.2017. Матеріали кримінального провадження 52017000000000841 відкрито сторонам 28.03.2024 року. Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні №42019110350000029 у справі №991/7305/23 22.08.2023 постановлено ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, якому 15.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України…Серед земельних ділянок, на які накладено арешт, в тому числі наявна земельна ділянка кадастровий номер 3222480800:07:008:5192. Станом на поточну дату вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_3 . В ході аналізу наданих представником третьої сторони документів встановлено що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19.04.2023 укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222480800:07:008:5192, відповідно до положень якого основний договір повинен був укластись до 16.09.2023.Відповідно до тверджень представника ОСОБА_1 зазначений договір не був укладений через неможливість вчинення правочину у зв`язку з накладенням арешту на вищезазначену земельну ділянку. Як вбачається з тверджень скаржника, на зазначеній земельній ділянці, до моменту її передання у власність ОСОБА_1, на замовлення останньої у період з 19.04.2023 по 20.07.2024, тобто за три місяці, споруджено об?єкт нерухомого майна - одноповерховий житловий будинок площею 75 кв.м. Водночас, відповідно до технічного паспорту на зазначений і об`єкт нерухомості, який складено 29.01.2025, роком спорудження зазначеного будинку вказано 2025 рік. Таким чином, згідно тверджень скаржника, ОСОБА_1, будучи поінформованою стосовно неможливості набуття земельної ділянки у власність у зв?язку з її арештом в кримінальному провадженні, впродовж 2 років фінансували будівництво об?єкту нерухомого майна на землі, яка їй не належала…. Скаржником не наведено підстав, які б вказували на необґрунтованість арешту або того, що потреба у ньому відпала», додавши: витяг з ЄРДР в кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017; постанову прокурора САП від 27.03.2024 про об?єднання матеріалів досудового розслідування; доручення від 28.03.2024; постанову від 03.02.2025 про визначення старшого слідчої групи та слідчих; ухвалу ВАКС від 04.04.2024 по справі №991/2389/21 (роздруківка з ЄДРСР); ухвалу ВАКС від 25.06.2024 по справі №991/4604/21 (роздруківка з ЄРДСР); доручення від 07.03.2025.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тобто будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом, та має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява №8793/79).
3.2. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, заявник, який подав клопотання про скасування арешту майна, повинен довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/або зникнення потреби в його застосуванні.
3.3. 22.08.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 у судовій справі № 991/7305/23 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 із забороною відчуження, а саме: 98 земельних ділянок з певними кадастровими номерами, зокрема 3222480800:07:008:5192 площею 0.0572 га і 222480800:07:008:5250 площею 1.7 га; інше нерухоме майно ОСОБА_3, а також майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_8 із забороною відчуження,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «15.08.2023 старшим детективом Національного бюро Пятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_15, за погодженням з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, яке того ж дня вручено ОСОБА_3 особисто під підпис, що підтверджується копією повідомлення про підозру, яке міститься в матеріалах справи.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного...
Санкції ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, що інкримінуються ОСОБА_3, передбачають відповідальність у виді позбавлення волі з конфіскацією майна…
Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді детектив у судовому засіданні довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.08.2023 ОСОБА_3 належать земельні ділянки з такими кадастровими номерами:..
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 здійснюється, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифіковано як особливо тяжкі злочини, тому, на переконання слідчого судді, арешт нерухомого майна, власниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_8, забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав підозрюваного, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, з огляду на завдання кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна…
Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, зазначене прокурором у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.
Тому, враховуючи доведеність детективом наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження майна виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено».
3.4. Згідно із статтею 59 КК, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
В цьому випадку під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4, 5 статті 191 і частиною 3 статті 209 КК України, й санкція за частиною 5 статті 191 КК передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та санкція частини 3 статті 209 КК передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
З вищенаведеного вбачається, що арешт на майно ОСОБА_3 накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна у разі ухвалення обвинувального вироку, та таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, враховуючи, що досягнення мети цього кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу.
Водночас такий арешт накладений слідчим суддею у найменш обтяжливий спосіб без обмеження права користування ОСОБА_3 арештованим майном, а саме лише в частині обмеження відчуження майна з метою запобігання його зміни чи знищенню, оскільки відчуження - це можливість його власника визначати долю такого майна, наприклад шляхом продажу чи дарування.
3.5. Статтею 373 Цивільного кодексу України (ЦКУ) визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Стаття 380 ЦКУ визначає, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Чинний Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV зі змінами, регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 5 цього Закону України №1952-IV «Об`єкти, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав» Закону України, визначено таке: 1. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості. 2. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. 3. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
З огляду на вищенаведене, житлові будинки і земельні ділянки є окремими об`єктами права власності, кожен з яких може бути зареєстрований незалежно один від одного.
Заявник стверджував, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю оплатили виконані роботи щодо зведення житлових будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 3222480800:07:008:5192 (0,0572 га), та зведення житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 3222480800:07:008:5250 (1,7 га), що підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2023 і 19.04.2023, а також відповідними довідками.
Відтак ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право на оформлення прав власності на зведені житлові будинки, незалежно від відсутності у них права власності на земельні ділянки під такими будинками, а відмова державного реєстратора у такій реєстрації може бути ними оскаржена у порядку статті 37 Закону України №1952-IV, зокрема до суду.
Щодо посилань заявника на укладені 19.04.2023 між ОСОБА_3 (Продавець) і ОСОБА_9 (Покупець) та 18.01.2022 попередній договір між ОСОБА_3 (Продавець) і ОСОБА_2 про майбутнє укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, якими передбачалось укласти основні договори купівлі-продажу відповідно у строк до 16.09.2023 та 18.07.2023, належить зазначити, що статтею 635 ЦКУ визначено таке: 1. Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню. 2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. 3. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. 4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором. 5. Будь-які платежі на підтвердження зобов`язання за попереднім договором щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості, а також встановлення інших фінансових зобов`язань сторін, крім штрафних санкцій, за попереднім договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості не допускаються.
Відтак, оскільки терміни дії зазначених попередніх договорів давно спливли, то встановлені ними зобов`язання припинились, й суд не може взяти їх до уваги.
Також є необґрунтованими твердження заявника щодо статусу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, оскільки наявні матеріали з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку свідчать, що право власності на земельні ділянки 3222480800:07:008:5192 і 3222480800:07:008:5250 наразі зареєстровані за ОСОБА_3, тобто саме такий є власником арештованого майна, тоді як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають лише бажання набути такі права власності.
Таким чином, є неспроможними доводи заявника про порушення прав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через арешти земельних ділянок, на яких розташовані їх житлові будинки, оскільки відсутні докази створення перешкод у користуванні цими житловими будинками чи їх обслуговуванні, тим більше, що такі особи мають право на укладення із ОСОБА_3 як власником земельних ділянок будь-яких договорів щодо користування такими ділянками, наприклад оренди чи позички.
3.6. Дослідивши клопотання про скасування арештів майна разом із доданими матеріалами, слідчий суддя вважає відсутніми обставини необґрунтованого накладення арештів чи відпадіння потреби у таких, або непропорційного втручання у права і свободи особи через накладення арешту на майно ОСОБА_3 як заходу забезпечення кримінального провадження, а тому належить відмовити у задоволенні поданих клопотань.
Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотань представника заявників - адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про скасування арештів майна.
Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 17.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_10 _________________