- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/4493/23
Провадження 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 березня 2025 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження у кримінальному провадженні № 52017000000000717.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
представника володільця речей і документів ОСОБА_11,
секретаря судового засідання ОСОБА_12 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року та № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 .
2.27 лютого 2025 року захисник ОСОБА_4 звернувся до колегії суддів з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження, а саме: 1) витребування службової документації щодо порядку передачі та архівування матеріалів у процесі реорганізації; 2) проведення аналітичної роботи щодо руху відповідних документів; 3) встановлення компетентних посадових осіб, які можуть володіти інформацією про місцезнаходження розшукуваних документів, після чого провести їх допити в якості свідків; 4) проведення огляду приміщень можливого зберігання документів та огляду самих документів, що можуть містити інформацію про місцезнаходження розшукуваних матеріалів; 5) здійснення тимчасового доступу до речей і документів здійснити на підставі ухвали суду, з метою встановлення місцезнаходження документів, що мають істотне значення для судового розгляду цього кримінального провадження, а саме: 1) наказів Голів Державної фіскальної служби України, якими розподілялись, у тому числі тимчасово, обов`язки між керівництвом Державної фіскальної служби України, а саме установлювався тимчасовий розподіл обов`язків по керівництву роботою структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів та органів Державної фіскальної служби України, державних підприємств, які перебувають у сфері управління Державної фіскальної служби України, підвідомчих бюджетних установ та організацій; 2) Положень про Державну фіскальну службу України, затверджених постановами Кабінету Міністрів України; 2) Регламентів Державної фіскальної служби України, затверджених наказами Державної фіскальної служби України; 3) Положень про Департамент оподаткування юридичних осіб, Департамент податкового та митного аудиту та Координаційно-моніторинговий департамент, які є частиною апарату Державної фіскальної служби України, які були чинними на період часу з червня 2014 року по травень 2015 року, та на період часу з березня 2017 року по вересень 2018 року.
Доручення провести слідчі (розшукові) дії адвокат просив надати детективам Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000717.
2.1.Обґрунтовував своє клопотання таким.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 призначено Головою Державної фіскальної служби України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 424-р від 05.05.2015. Вказану посаду ОСОБА_6 займав до 31.01.2018, коли його було звільнено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 35-р.
Наступного дня після свого призначення на посаду, а саме 06.05.2015, ОСОБА_6 прийняв Наказ № 338 «Про тимчасовий розподіл обов`язків між керівництвом ДФС» (надалі - Наказ), на підставі якого підпорядкував собі в тому числі Департамент оподаткування юридичних осіб, Департамент податкового та митного аудиту, а також Координаційно-моніторинговий департамент.
Вказані документи було надано прокурором в якості доказів сторони обвинувачення на етапі дослідження доказів у кримінальному провадженні.
Зазначеною обставиною сторона обвинувачення демонструє, що ОСОБА_6 у такий спосіб прагнув здійснювати одноособовий контроль за сферою діяльності ДФС України, яка стосувалася в тому числі відшкодування ПДВ.
Натомість, на переконання сторони захисту, прийняття вказаного Наказу обумовлювалось цілком логічним та зрозумілим мотивом, який полягав у необхідності належної організації роботи центрального органу виконавчої влади, функції якого стосувалися декількох сфер діяльності, а, отже, потребувалось здійснення розподілу обов`язків між новопризначеним Кабінетом міністрів України та керівництвом Державної фіскальної служби України.
Положення про Державну фіскальну службу України (надалі - Положення) на той час передбачало, що Голова Державної фіскальної служби України міг мати лише двох заступників, на одного з яких -першого заступника, вже в силу дії Положення, покладено функції з координації діяльності підрозділів податкової міліції.
Положенням про ДФС України у п.п. 16 п. 11 зазначено, що Голова ДФС України розподіляє обов`язки між своїми заступниками, що необхідно здійснювати саме від початку призначення на посаду, з метою забезпечення належної роботи податкової міліції, митної та податкової сфер.
На переконання адвоката, вказаний п.п. 16 п. 11 Положення про ДФС України умисно пропущений у змісті обвинувального акта серед переліку інших підпунктів цього пункту в частині повноважень Голови Державної фіскальної служби України, передбачених зазначеним Положенням, оскільки спотворює вигадану «архітектуру» обвинувачення.
Відтак, на переконання адвоката, твердження сторони обвинувачення щодо бажання ОСОБА_6 досягти одноособовий контроль за процедурою бюджетного відшкодування ПДВ, негайного отримання впливу на формування переліку суб`єктів господарювання, яким має здійснюватися бюджетне відшкодування ПДВ, а також формування у засновників та посадових осіб платників податків розуміння того, що остаточне рішення про здійснення відшкодування ПДВ тому чи іншому платнику приймається саме ним - є видаванням бажаного стороною обвинувачення за дійсне.
З метою спростування позиції сторони обвинувачення про те, що прийняття ОСОБА_6 . Наказу № 338 «Про тимчасовий розподіл обов`язків між керівництвом ДФС» нібито свідчить про бажання ОСОБА_6 здійснювати одноособовий контроль за сферою діяльності ДФС України, яка стосувалася, в тому числі, відшкодування ПДВ, негайно отримати вплив на формування переліку суб`єктів господарювання, яким має здійснюватися бюджетне відшкодування ПДВ тощо, у сторони захисту виникла необхідність у отриманні документів, якими регулювалось питання розподілу обов`язків між керівництвом та підпорядкування у Державній фіскальній службі України до призначення ОСОБА_6 на посаду Голови Державної фіскальної служби та після його відсторонення, подальшого звільнення з посади.
2.2.Адвокат нагадав суду хронології спроб сторони захисту отримати відповідні відомості.
09.01.2024 адвокатом було направлено до Державної податкової служби України адвокатський запит, в якому просив надати завірені належним чином копії документів, якими регулювалось питання розподілу обов`язків між керівництвом та підпорядкування у ДФС України до призначення ОСОБА_6 на посаду 05.05.2015 (попередній документ, що діяв до призначення на посаду) та після його звільнення з посади Голови Державної фіскальної служби 31.01.2018 (наступний прийнятий документ, після звільнення).
16.01.2024 та 22.01.2024 отримано відповідь на адвокатський запит від Департаменту організації роботи Державної податкової служби України зі змісту якого вбачається, що в задоволенні адвокатського запиту відмовлено.
З листа вбачається, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1127 «Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» доручено Міністерству юстиції та Державній архівній службі забезпечити прийняття Центральним державним архівом вищих органів влади та управління від апарату Державної фіскальної служби, а обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити прийняття державними архівами областей, м. Києва від відповідних головних управлінь областей, м. Києва та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в упорядкованому стані архівних справ, внесених до Національного архівного фонду, документів з кадрових питань (особового складу), документів з основної діяльності, які не завершені в діловодстві та/або строки тимчасового зберігання яких не закінчилися, у тому числі документів, що містять інформацію з обмеженим доступом. Також проінформовано, що доступ до баз даних та документів Державної фіскальної служби України в Державній податковій службі України відсутній.
З огляду на наявність відомостей про те, що необхідна документація нібито передана до державного архіву, 19.01.2024 адвокатом було направлено до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України адвокатський запит, в якому було висловлено прохання надати завірені належним чином копії документів, якими регулювалось питання розподілу обов`язків між керівництвом та підпорядкування у Державній фіскальній службі України, перелік яких наведено вище.
26.01.2024 надійшла відповідь на адвокатський запит, а саме лист за підписом Директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 26.01.2024 в якій зазначено про те, що запитувані документи до архіву на зберігання не надходили, а тому для подальшого вирішення питання варто звернутися до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.
В подальшому сторона захисту неодноразово ініціювала отримання доступу до необхідних документів, що мають значення для даного кримінального провадження, направляючи відповідні адвокатські запити до голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби ОСОБА_15, однак ці запити систематично були проігноровані.
09.05.2024 адвокатом було подано до колегії суддів клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.
30.05.2024 року ВАКС постановив ухвалу, якою було надано адвокату ОСОБА_4 право здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби з можливістю вилучення їх копій.
06.06.2024 Голові Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України ОСОБА_15 було направлено супровідний лист із завіреною судом копією ухвали ВАКС від 30.05.2024 в якому наголошувалось, що строк виконання ухвали становить один місяць з дня її постановлення, а саме до 30 червня 2024 року.
11.06.2024, а в подальшому 14.06.2024 отримано відповідь від Департаменту організації роботи Державної податкової служби, в якому зазначалось, що направлений адвокатом лист із копією вищенаведеної ухвали Державна податкова служба України передає за належністю для розгляду до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.
В подальшому стороною захисту будь-якої відповіді так і не було отримано, а згодом стало відомо, що у зв`язку зі звільненням ОСОБА_15 з посади заступника Голови Державної податкової служби України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2024 року № 786-р) він більше не виконує обов`язки Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.
23.09.2024 адвокатом було направлено адвокатський запит до Прем`єр-міністра України та адвокатський запит до ДПС України, щоб з`ясувати відомості про особу, яка тепер виконує обов`язки Голови Комісії з реорганізації ДФС України, а також про чинне місцезнаходження Комісії з реорганізації ДФС України.
30.09.2024 отримано відповідь на адвокатський запит від заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України зі змісту якого вбачається, що станом на 30.09.2024 урядом не приймалося рішення стосовно затвердження Голови Комісії з реорганізації ДФС України у зв`язку із звільненням ОСОБА_15 з посади заступника Голови ДПС України.
02.10.2024 адвокат отримав лист від ДПС України про те, що станом на дату надання відповіді рішення Кабінету Міністрів України про затвердження нового Голови Комісії з реорганізації ДФС України до ДПС України не надходило.
2.3.Отже, захисником таки не було встановлено особу, яка відповідальна за зберігання необхідних стороні захисту документів, а також не було встановлено остаточне місцезнаходження цих документів, тому вважає за необхідне повторно ініціювати питання тимчасового доступу до речей і документів, яке має бути здійснене за результатами розшуку цих документів.
З огляду на те, що 28.08.2019 Державною податковою службою України прийнято наказ № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, саме Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а отже має певне коло прав та обов`язків останньої.
Відтак, стороною захисту самостійно вживались всі можливі заходи щодо отримання тимчасового доступу до вищевказаних документів, однак, станом по сьогоднішній день - безрезультатно.
Комісія з реорганізації ДФС України безпідставно ухилилась від виконання законної ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024. Державна податкова служба України, як правонаступник ДФС України, також не вжила жодних активних заходів для забезпечення виконання законної ухвали. У зв`язку з цим сторона захисту наполягає на необхідності залучення НАБ України для здійснення розшуку запитуваних документів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 333 КПК України.
Оскільки ухвала Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 залишилася невиконаною через бездіяльність відповідних посадових осіб та органів, у сторони захисту виникла необхідність звернутися до суду з цим клопотанням у порядку ст. 333 КПК України.
У зв`язку з цим, адвокат просив суд доручити органу досудового розслідування, а саме детективам Національного антикорупційного бюро України, здійснити розшук вказаних вище документів шляхом проведення всіх необхідних слідчих (розшуковик) дій та у разі їх виявлення забезпечити тимчасовий доступ до них з можливістю вилучення копій для подальшого використання стороною захисту у цьому кримінальному провадженні.
2.4.Адвокат зазначив, що сторона захисту не могла ініціювати проведення вказаних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 220 КПК України на стадії досудового розслідування виключно тому, що адвокат ОСОБА_4 був залучений ОСОБА_6 до участі у кримінальному провадженні лише на стадії підготовчого провадження.
3.У судовому засіданні 13 березня 2025 року адвокат просив задовольнити своє клопотання.
3.1.Обвинувачений ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання свого адвоката. Зазначив, що документи, які цікавлять сторону захисту, перебувають у системі електронного документообігу ДПС України.
3.2.Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що витребування документів це процесуальна, а не слідча дія. Сторони рівні у своїх правах, захист може самостійно витребувати необхідні їй документи. Крім цього, отримання відомостей, які цікавлять адвоката, можливе із застосуванням інструментів адвокатської діяльності.
4.Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
5.Зі змісту клопотання та висловлених під час судового доводів вбачається, що захисник просить суд надати доручення детективам НАБ України здійснити слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, щоб забезпечити встановлення можливих місць зберігання документів, якими регулювалось питання розподілу обов`язків між керівництвом та підпорядкування в ДФС України до призначення ОСОБА_6 на посаду її голови та після його відсторонення, подальшого звільнення з посади.
30 травня 2024 року колегія суддів задовольнила клопотання адвоката від 09 травня 2024 року про тимчасовий доступ до цих документів. Проте, вказана ухвала залишилась нереалізована.
Звернення до суду з цим клопотанням від 27 лютого 2025 року було обумовлено тим, що захисник зіштовхнувся із труднощами під час отримання таких документів, що, на переконання суду, є дійсною метою сторони захисту.
6.Стаття 333 КПК України, яка регламентує застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження, не наділяє суд правом доручити органу досудового розслідування проведення інших процесуальних дій, про що зокрема клопоче адвокат, а обмежує такі доручення виключно слідчими (розшуковими) діями.
6.1.Витребування службової документації щодо порядку передачі та архівування матеріалів у процесі реорганізації, проведення аналітичної роботи щодо руху відповідних документів, встановлення компетентних посадових осіб, які можуть володіти інформацією про місцезнаходження розшукуваних документів, не відносяться до слідчих (розшукових) дій.
6.2.Здійснення тимчасового доступу до речей і документів також не є слідчою (розшуковою) дією, а є заходом забезпечення кримінального провадження.
7.Відомості, які гіпотетично може здобути орган досудового розслідування внаслідок 1) допиту у якості свідків посадових осіб, які можуть володіти інформацією про місцезнаходження розшукуваних документів, 2) проведення огляду приміщень можливого зберігання документів та 3) огляду самих документів, що можуть містити інформацію про місцезнаходження розшукуваних матеріалів, не відносяться до обставин, які підлягають доказуванню цьому кримінальному провадженні.
8.Також суд врахував, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Отримання документів, які цікавлять сторону захисту, та інформації про їх місцезнаходження можливе захисником самостійно з використанням механізмів, передбачених кримінальним процесуальним законом та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок.
Відповідно до п. 1, 3, 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього закону, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч. 2 цієї статті).
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина 3 цієї статті).
Отже, як кримінальний процесуальний закон, так і закон, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, гарантують захиснику у кримінальному провадженні ефективні механізми пошуку та збору доказів, у тому числі тих, про які йдеться у цьому клопотанні.
9.Враховуючи викладене, колегія дійшла до висновку про неможливість задоволення клопотання.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 93, 333, 369-372 КПК України суд постановив:
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3