- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/1671/25
Провадження №11-сс/991/170/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023.
Історія провадження
1.Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 за частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частинами 2, 3 статті 332, частиною 2 статті 376-1, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), всього розслідується 18 епізодів.
2.19.02.2025 в межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332, частиною 3 статті 332, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 1 статті 114-1, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 114-1, частиною 3 статті 27 - частиною 3 статті 332, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 2 статті 376-1 КК (всього 9 епізодів).
3.24.02.2025 детектив подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 002 800 грн, з покладенням на підозрюваного ряду процесуальних обов`язків.
4.26.02.2025 слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
5.28.02.2025 на зазначену ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
6.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання детектива про застосування запобіжного заходу; (2) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 002 800 грн, з покладенням на підозрюваного ряду процесуальних обов`язків.
7.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні/організації вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 332, 114-1, 368, 376-1 КК (всього 9 епізодів); (2) існують три ризика кримінального провадження, передбачені статтею 177 КПК - переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (3) враховуючи встановлені ризики, більш м`які запобіжні заходи (у цьому випадку особисте зобов`язання), не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; (4) належну поведінку підозрюваного може забезпечити застава у розмірі 3 002 800 грн, при цьому застава визначена з врахуванням майнового стану підозрюваного. Так, (4.1) у 2023 році він задекларував особисті готівкові збереження у сумі 31 000 доларів США, (4.2) у 2023 році його дохід склав 1 196 046 грн та за три квартали 2024 року - 757 848 грн, при цьому його дружина має окремий заробіток та в 4 кварталі 2023 року (ФОП) задекларувала отримання доходу в розмірі 442 520 грн, (4.3) є висока ймовірність, що підозрюваний за ухвалення рішень міг отримати неправомірну вигоду у розмірі приблизно 106 500 доларів США (213 рішень х 500 доларів США).
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
8.В апеляційній скарзі захисник просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. У разі якщо суд не знайде підстав для застосування особистого зобов`язання, то вирішити питання про приведення у відповідність розміру застави до обставин кримінального провадження або привести його у відповідність до вимог пункту 2 частини 5 статті 182 КПК, визначивши помірний для підозрюваного розмір застави.
9.Доводи апеляційної скарги стосувались: (1) необґрунтованості підозри; (2) відсутності ризиків кримінального провадження; (3) неврахування обставин, передбачених статтею 178 КПК; (4) непомірності застави; (5) неврахування певних обставин при покладенні обов`язку носити засіб електронного контролю.
10.Щодо необґрунтованості підозри захисник посилався на те, що: (1) відсутні докази вчинення підозрюваним інкримінованого злочину за статтями 114-1 та 332 КК [перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та незаконне переправлення осіб через державний кордон України], а сам факт встановлення місця проживання дитини з батьком без позбавлення матері батьківських прав не надавав чоловікам законних підстав для перетину державного кордону під час дії воєнного стану; (2) прийняті переважно на користь позивачів судові рішення [щодо встановлення факту проживання дитини з батьком] були ухвалені за згодою обох сторін, набули чинності та до цього часу не скасовані; (3) до показань підозрюваних в іншому кримінальному провадженні (№ 52023000000000211) та окремих свідків слід ставитись критично, адже вони перебувають у процесуальній залежності від сторони обвинувачення. На думку захисту надання викривальних показань суддею ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_8, які були безпосередньо викриті під час отримання неправомірної вигоди, має на меті створити штучні умови для укладення угоди з прокурором про визнання винуватості та домогтися призначення більш м`якого покарання. Окрім цього у ОСОБА_5 склались з ними неприязні стосунки на грунті спроб втручання цих осіб у діяльність ОСОБА_5 як голови суду; (4) будь-яких доказів отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 за ухвалення на користь позивачів судових рішень у вказаній категорії справ не здобуто; (5) суть підозри зводиться до оцінки судового рішення та незгоди з ним, а вручення підозри за надуманих обставин та як наслідок обрання запобіжного заходу є втручанням правоохоронного органу в діяльність суддів, що є порушенням незалежності судової гілки влади. Так, рішення у цивільних справах, на які є посилання у повідомленні про підозру, є чинними та не переглядались в апеляційному та касаційному порядку. Ці рішення стосувались сімейних правовідносин, при їх ухваленні жодних питань щодо обороноздатності держави не вирішувалось та будь-яких негативних та/або тяжких наслідків вони не спричинили.
11.Заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні: (1) щодо ризику переховування - ОСОБА_5 був обізнаний з наявністю цього кримінального провадження з 2024 року, адже у нього двічі проводились обшуки в житлі та службовому кабінеті, було повідомлено про підозру судді ОСОБА_7, адвокату ОСОБА_8, декільком працівникам апарату суду, 19.02.2025 йому вручено повідомлення про підозру, проте з цього часу він жодним чином не скомпрометував себе будь-якими діями, направленими на переховування. Крім цього, ОСОБА_5 з 03.12.2024 проходить військову службу за мобілізацією та розуміє, що у випадку дезертирства йому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі за статтею 408 КК. Останній раз він перетинав кордон на законних підставах (має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей) та мав можливість залишити територію України, проте цього не вчинив, наразі на виконання оскаржуваної ухвали передав паспорт для виїзду за кордон на зберігання до уповноважених органів; (2) щодо ризику впливу на свідків та інших співучасників - жодних дій з тиску на учасників провадження ОСОБА_5 не вчиняв та з січня 2025 року він тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя у зв`язку з рішенням ВРП про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у виді подання про звільнення судді з посади; (3) щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - під час досудового розслідування ОСОБА_5 всіляко сприяв слідству (добровільно видав речі, що мають доказове значення, повідомив відомі йому паролі від особистого телефону, своїх рідних та близьких та інших гаджетів), а також з метою запобігання звинуваченням у тиску добровільно прийняв рішення зупинити діяльність щодо здійснення правосуддя та був призваний на військову службу за мобілізацією.
12.При ухваленні оскаржуваної ухвали не були належним чином враховані обставини, передбачені статтею 178 КПК, зокрема: (1) ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки - він одружений, має на утриманні 3-х дітей (2 дітей є малолітніми) та постійно проживає у смт. Затока; (2) він призваний за мобілізацією та проходить військову службу у військовій частині на посаді офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу частини; (3) з грудня 2024 року його грошове забезпечення складає близько 27 тис. грн та іншого доходу ОСОБА_5 не має; (4) з лютого 2022 року підприємницька діяльність дружини, що пов`язана з готельним бізнесом у смт. Затока, практично згорнута; (5) чималі кошти родина ОСОБА_5 витрачає на навчання старшого сина у Республіці Словаччині.
13.Щодо непомірності застави в розмірі 3 002 800 грн захисник зазначив таке: (1) за даними детектива ОСОБА_5 та його дружина отримали у 2023-2024 роках 2,8 млн грн, при цьому не враховано витрати на підтримання життєдіяльність та утримання 3-їх дітей; (2) інкриміновані ОСОБА_5 злочини не є особливо тяжкими та за практикою ВАКС навіть у справах щодо особливо тяжких злочинів застава визначається у розмірі від 181 тис. грн до 2,5 млн грн; (3) відповідно до судової практики у справах за частиною 1 статті 114-1 КК в середньому визначається застава на рівні 60-242 тис. грн; (4) помірною для підозрюваного є застава у максимально встановленому для такої категорії справ розмірі.
14.Слідчим суддею при покладенні обов`язку носити засіб електронного контролю безпідставно не було прийнято до уваги те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та його діяльність пов`язана з розмінуванням території, тому в разі виконання такого завдання він може наражати на небезпеку себе та оточуючих військовослужбовців.
Заперечення прокурора на апеляційну скаргу
15.Прокурор вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
16.Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри прокурор посилався на таке: (1) в контексті обставин цієї справи склад злочину за статтею 114-1 КК (перешкоджання законній діяльності ЗСУ) виражається в наступному: (1.1) у зменшенні чисельності боєздатного складу, що як наслідок послаблює здатність підрозділу виконувати бойові завдання, тоді як в умовах воєнного стану кожна одиниця особового складу є критично важливою для оборони; (1.2) підриві дисципліни та мотивації через незаконне звільнення військовослужбовця чи ухилення від мобілізації, що може створити прецедент для інших; (1.3) блокуванні мобілізаційних заходів, що в цілому перешкоджає реалізації мобілізаційного плану, затвердженого державою, а також може зірвати формування резервів чи укомплектування підрозділів; (2) у справі за позовом ОСОБА_9, в якій ОСОБА_5 забезпечив ухвалення суддею ОСОБА_7 позитивного рішення, ОСОБА_5 до подачі позову було відомо про те, що ОСОБА_9 перебуває у лавах ЗСУ, адже ОСОБА_5 консультував відповідача на предмет переліку документів, необхідних для подачі позову - це підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ; (3) судові рішення за позовом ОСОБА_9 прийнято за згодою сторін лише з одною метою - створення штучних підстав для звільнення ОСОБА_9 з лав ЗСУ, а не з метою забезпечення прав дитини; (4) ОСОБА_5 виніс рішення за позовом ОСОБА_11 (зять ОСОБА_12 ) на прохання свого знайомого ОСОБА_12 з надуманих фактичних обставин з метою забезпечення ОСОБА_11 можливості безперешкодно перетинати кордон - це підтверджується показаннями ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; (5) ОСОБА_5 виніс ухвалу про роз`яснення рішення [за позовом ОСОБА_11 про визначення місця проживання визначення місця проживання дитини з батьком], якою підтвердив факт, що ОСОБА_11 самостійно займається вихованням малолітньої дитини без участі матері. Саме таке формулювання повністю відтворює положення законодавства про підстави для відстрочки від призову за мобілізацію та для перетину державного кордону України.
17.Щодо аргументів захисту про відсутність ризиків прокурор зазначив таке: (1) ОСОБА_5 може в будь-який момент звільнитись з лав ЗСУ, використовуючи як підставу для цього наявність у нього на утриманні 3-х неповнолітніх дітей та відповідно перетнути державний кордон; (2) ОСОБА_5 повертався з-за кордону до України до моменту повідомлення йому про підозру та на той час вживати заходів щодо переховування необхідності не було; (3) оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру лише у лютому 2025 року та лише з цього часу йому стали відомі показання інших учасників справи, які підтверджують його керівну роль у організованій групі, то він може вдатись до спроб впливу на цих осіб.
Позиції учасників провадження
18.Підозрюваний та захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
19.Прокурор (1) в судове засідання не з`явився, (2) надіслав до Суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності у зв`язку з перебування на підвищенні кваліфікації у Тренінговому центрі прокурорів та неможливості участі інших прокурорів із групи прокурорів через зайнятість у судових засідання, (3) проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Оцінка та мотиви Суду
20.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
21.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити: (1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави; (2) якщо так, то чи обґрунтованою є визначена слідчим суддею застава в розмірі 3 002 800 грн.
22.На ці питання Суд надає ствердні відповіді з мотивів, викладених нижче.
23.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
24.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
25.Отже, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.
(1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
26. ОСОБА_5 [на час подій суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, до 07.12.2023 заступник голови суду, з 01.02.2023 голова суду] підозрюється у вчиненні 9 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 332, 114-1, 368, 376-1 КК, які за версією слідства він вчинив у складі організованої групи чи за попередньої змовою групою осіб. Суть інкримінованих злочинів зводиться до того, що ОСОБА_5 створив організовану групу та керував нею з метою створення військовозобов`язаним громадянам штучних підстав для отримання відстрочки від мобілізації та для виїзду за кордон шляхом ухвалення судових рішень у сімейних справах (за позовами чоловіків про визначення місця проживання дитини з батьком, про розірвання шлюбу та/або про позбавлення матері батьківських прав), при цьому він: (1) особисто ухвалив 3 таких рішення, (2) організував ухвалення 4 таких рішень іншими суддями (суддею ОСОБА_7 та суддею ОСОБА_13 ), (3) організував отримання за одне з таких рішень неправомірної вигоди іншим суддею (суддею ОСОБА_7 ), (4) організував втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою розподілу відповідних справ на конкретно визначених суддів зі складу учасників організованої групи.
27.Так, за версією слідства у період з 26.08.2022 по 04.06.2024 функціонувала організована група (її максимальна кількість осіб - 10 осіб), до складу якої входили: окремі судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області [судді ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13 ], в тому числі в окремі періоди голова та заступник голови суду, окремі працівники апарату суду [заступник керівника апарату суду, консультант суду - відповідальна особа за автоматизований розподіл справ, помічники окремих суддів], адвокат та його помічник.
28.Діяльність організованої групи була спрямована на штучне створення підстав військовозобов`язаним громадянам отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та виїзд за кордон шляхом ухвалення за неправомірну вигоду за одне засідання без участі сторін позитивних судових рішень суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у тому числі за надуманих обставин про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.
29.Так, у зв`язку з введенням на всій території України з 24.02.2022 воєнного стану через військову агресією російської федерації оголошено загальну мобілізацію та за положеннями чинного законодавства громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 заборонено виїзд за межі України. Разом з тим до 17.05.2024 не підлягали призову на військову службу під час мобілізації та відповідно мали право на перетин кордону чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, абзац 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014 та № 2122-IX від 15.03.2022, що була чинна до 18.05.2024). З 18.05.2024 абзац 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено в новій редакції, відповідно до якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації зокрема чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини позбавлений батьківських прав, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
30. ОСОБА_5 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_8 створив із числа працівників суду (суддів та працівників апарату) організовану групу та керував нею. За версією слідства ОСОБА_5, зокрема: (1) керував організованою групою, (2) не допускав інших осіб до її складу без особистого схвалення, (3) визначав ролі залучених осіб, (4) визначив єдиний розмір неправомірної вигоди суддям за ухвалення відповідного судового рішення у розмірі 500 доларів США та працівникам апарату суду за забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю у розмірі 2 000 грн, (5) забезпечував приховання противної діяльності організованої групи та запобігав її викриттю через наявні зв`язку в правоохоронних органах, (6) особисто ухвалював позитивні рішення, (7) втручався у процес здійснення правосуддя іншими суддями з числа учасників організованої групи з метою забезпечення ухвалення позитивних рішень у вказаній категорії справ.
31.Масове та систематичне надходження цих позовних заяв забезпечував адвокат ОСОБА_8 шляхом рекламування діяльності групи під виглядом надання правової допомоги. При цьому розподіл відповідних позовних заяв на заздалегідь визначеного суддю з числа учасників організованої групи забезпечувався шляхом втручання в систему документообігу суду (до 27.06.2023) та шляхом подання неналежно оформленої позовної заяви допоки справа не розподілиться на заздалегідь визначеного суддю (з 28.06.2023 - через надходження 27.06.2023 до Білгород-Дністровського РВП ГУПН в Одеській області повідомлення про кримінальне правопорушення, в тому числі про втручання в автоматизовану систему документообігу суду при автоматизованому розподілі судових справ про визначення місця проживання дитини із батьком, на підставі якої до ЄРДР внесено відомості за частиною 1 статті 376-1 КК).
32.З 26.08.2022 до 06.03.2022 до складу організованої групи входили два судді - ОСОБА_5 (на час подій заступник голови суду та з 01.02.2023 голова суду) та ОСОБА_7 (до 01.02.2023 голова суду), а 06.03.2023 ОСОБА_5 залучив до складу організованої ще й суддю ОСОБА_13 шляхом організації проведення зборів та зміни спеціалізації судді ОСОБА_13 - йому додатково визначено спеціалізацію «Спори, що виникають із сімейних правовідносин».
33.За час функціонування організованої групи з 26.08.2022 по 04.06.2024 суддями Білгород-Дністровського районного суду Одеської області ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на виконання спільної мети організованої групи ухвалено 1040 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років, з них: суддею ОСОБА_5 - 213, суддею ОСОБА_7 - 479, суддею ОСОБА_13 - 348.
34.Останнє рішення у цій категорії справ ухвалив 04.06.2024 суддя ОСОБА_13, інші судді припинили ухвалювати рішення у цій категорії справ раніше, а саме: (1) суддя ОСОБА_5 16.10.2023 - восени 2023 року він повідомив суддів-учасників організованої групи про те, що їх протиправної діяльністю почали цікавитися інші правоохоронні органи у зв`язку з чим він перестає особисто ухвалювати рішення у цій категорії справ; (2) суддя ОСОБА_7 09.01.2024 - у зв`язку з викриттям його детективами НАБУ на отриманні неправомірної вигоди за ухвалення судового рішення про визначення місця проживання дитини разом із батьком та встановлення факту самостійного виховання дитини батьком без участі матері.
35.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 [на час подій суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, до 07.12.2023 заступник голови суду, з 01.02.2023 голова суду] підозрюється у вчинені 9 кримінальних правопорушень, а саме в тому, що:
(1) у складі організованої групи сприяв незаконному переправленню ОСОБА_14, 1988 року народження, через державний кордон України шляхом ухвалення 12.12.2022 у справі № 495/9643/22 рішення [про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА_14 в м. Києві та відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав] для можливості використання в умовах воєнного стану цього рішення як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину [25.03.2023 ОСОБА_14 на підставі цього рішення виїхав за кордон]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 332 КК як сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому організованою групою;
(2) у складі організованої групи сприяв незаконному переправленню ОСОБА_15, 1976 року народження, через державний кордон України шляхом ухвалення 16.03.2023 у справі № 495/2028/23 рішення [про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА_15 в м. Одесі та відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав] для можливості використання в умовах воєнного стану цього рішення як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину [20.10.2023 і 19.11.2023 ОСОБА_15 на підставі цього рішення виїжджав за кордон]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 332 КК як сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому повторно організованою групою з корисливих мотивів;
(3) у складі організованої групи організував ухвалення 16.06.2023 суддею ОСОБА_13 у справі № 495/6045/23 рішення [про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_16, 1980 року народження, у м. Києві та відібрання неповнолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком без участі матері] з метою створення ОСОБА_16 штучних підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в період дії воєнного стану [на підставі зазначеного рішення суду 18.09.2024 ОСОБА_16 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа, яка самостійно утримує дитину віком до 18 років]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 1 статті 114-1 КК як організація перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненого організованою групою;
(4) у складі організованої групи організував сприяння незаконному переправленню ОСОБА_17, 1998 року народження, через державний кордон України шляхом організації ухвалення 26.10.2023 суддею ОСОБА_7 у справі № 495/11124/23 рішення [про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_17 та відібрання неповнолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком без участі матері] для можливості використання в умовах воєнного стану цього рішення як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину [21.06.2024 на підставі цього рішення виїхав за кордон за відсутності реальних законних підстав]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 3 статті 332 КК як організація сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненого повторно з корисливих мотивів, організованою групою;
(5) у складі організованої групи організував одержання 26.10.2023 суддею ОСОБА_7 від адвоката ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США (за курсом НБУ становило 14 612 грн) за ухвалення в інтересах ОСОБА_17 зазначеного вище позитивного судового рішення від 26.10.2023 у цивільній справі № 495/11124/23. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 3 статті 368 КК як організація одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого організованою групою;
(6) на прохання свого знайомого ОСОБА_12 сприяв незаконному переправленню ОСОБА_11, 1977 року народження, через державний кордон України за відсутності законних підстав у період дії воєнного стану шляхом прийняття 21.11.2022 у справі № 495/8702/22 рішення [про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком ОСОБА_11 та відібрання малолітньої дитини від матері, без позбавлення її батьківських прав] та шляхом прийняття 15.02.2023 ухвали про роз`яснення зазначеного рішення [із вказівною, що рішення є підтвердженням факту самостійного виховання ОСОБА_11 малолітньої дитини без участі матері дитини] для можливості використання в умовах воєнного стану цих рішень як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину [на підставі вищезазначених судових рішень ОСОБА_11 з 18.03.2023 по 17.05.2024 здійснив 20 виїздів за кордон]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 2 статті 332 КК як сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб;
(7) на прохання своїх знайомих ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_10 організував створення підстав для демобілізації ОСОБА_9, який за мобілізацією проходив службу в лахах ЗСУ - організував ухвалення 22.03.2023 суддею ОСОБА_7 у справі № 495/2284/23 рішення за позовом ОСОБА_9 [про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини разом із батьком та стягнення аліментів]. Це рішення ОСОБА_9 використав 28.04.2023 при поданні рапорту про звільнення з військової служби через сімейні обставини, а саме самостійне вихованням дітей віком до 18 років - на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військової обов`язок та військову службу»]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 114-1 КК як організація перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
(8) на прохання свого знайомого ОСОБА_12 організував та забезпечив ухвалення 04.06.2024 ОСОБА_13 рішення у справі № 495/3746/24 за позовною заявою ОСОБА_11 до ОСОБА_20 [про позбавлення батьківських матері дитини] з метою створення ОСОБА_11 штучних підстав отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в період дії воєнного стану [на підставі зазначеного рішення суду 13.08.2024 ОСОБА_11 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особа, яка самостійно утримує на виховує дитину віком до 18 років]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 114-1 КК як організація перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
(9) у складі організованої групи організував незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області з метою швидкого авторозподілу судових справ щодо самостійного виховання батьком дитини віком до 18 років за позовами адвоката ОСОБА_8 та інших зацікавлених осіб у великій кількості на заздалегідь визначених ОСОБА_5 суддів вказаного суду, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а з 06.03.2023 - ще й ОСОБА_13 [у такий спосіб протягом 26.08.2022 - 27.06.2023 було розподілено 300 судових справ]. Ці дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 2 статті 376-1 КК як організація умисного внесення службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи, що функціонує в суді, неправдивих відомостей чи несвоєчасного внесення відомостей до такої системи, несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в таких системах, чи іншого втручання в роботу таких систем, вчиненого організованою групою.
Щодо обґрунтованості підозри
36.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
37.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
38.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень детектив серед іншого надав: (1) матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД); (2) протоколи огляду телеграм-каналу, телефонів та інформації з них; (4) матеріали судових справ, зазначених у повідомленні про підозру; (5) протоколи допитів свідків; (6) заяви про вчинення кримінального правопорушення.
39.Цими матеріалами підтверджується викладені у повідомленні по підозру обставини створення та функціонування у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області організованої групи та керівна ролі у ній ОСОБА_5 .
40.Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 ухвалив/організував ухвалення 7-ми судових рішень, зазначених у повідомленні про підозру: (1) цими рішеннями визначалось місце проживання малолітньої чи неповнолітньої дитини разом із батьком, в окремих випадках визначалось місце проживання тримісячної дитини з батьком із відібранням її у матері; (2) місце проживання дитини визначалось у різних населених пунктах на території України, в тому числі поза межами Білгород-Дністровського міськрайонного суду - у м. Києві, м. Одесі, м. Миколаєві; (3) сторонами у справі були клієнти адвоката ОСОБА_8 або знайомі ОСОБА_5 та рішення у таких справах ухвалювались суддями ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13 ; (4) всі ці рішення є ідентичними за змістом, вони ухвалювались за аналогічним алгоритмом - в одне судове засідання протягом 7-19 днів з моменту надходження позовної заяви до суду, без участі сторін, від яких містились заяви про розгляд справи у їх відсутність, в тому числі від відповідача - матері дитини про визнання позову, зокрема про визнання позову про позбавлення матері батьківських прав; (5) всі ці рішення не переглядались в апеляційному порядку, окрім одного, яке було скасовано за результатами такого перегляду і суди вищих інстанцій констатували штучний характер спірних правовідносин та намагання позивача [військовослужбовця] у цій справі застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення з військової служби під час особливого періоду. Більш того, касаційний суд постановив окрему ухвалу про звернення до ВРП стосовно судді ОСОБА_7, рішення якого переглядалось; (6) авторозподіл ряду зазначених справ здійснювався з втручанням в систему документообігу суду.
41.Надані стороною обвинувачення докази підтверджують викладені в повідомленні про підозру обставини, а саме:
(1) щодо ухвалення суддею ОСОБА_5 рішення у справі № 495/9643/22 за позовом ОСОБА_14
(1.1) 12.12.2022 суддя ОСОБА_5 прийняв рішення у справі № 495/9643/22 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_21, яким місце проживання малолітньої дитини було визначено разом із батьком у м. Києві та дитину відібрано у матері без позбавлення її батьківських прав (том 3 а. с. 156-161);
(1.2) на підставі цього рішення суду ОСОБА_14 25.03.2023 виїхав з України (том 3 а. с. 143-155);
(1.3) це рішення суду було ухвалено через 12 днів з моменту надходження 01.12.2022 позовної заяви суду, при цьому менше ніж за місяць до його ухвалення, а саме 07.11.2022 ОСОБА_21, тобто відповідач у справі, звернулась до адвоката ОСОБА_8 з проханням: «Нужно сделать так, чтоби муж (военнообязаний) мог виезжать с ребенком за границу … ви как-то сделали ето без развода и лишения матери родительских прав» (том 3 а. с. 141-143);
(1.4) реєстрація та авторозподіл зазначеної судової справи здійснювалися в АСДС «Д-3» консультант суду ОСОБА_22 у такий спосіб, щоб в авторозподілі справи брав участь лише один суддя - суддя ОСОБА_5 (том 4 а. с. 171-172). Так, 1) при реєстрації (створенні) обліково-статистичної картки на зазначену справу зазначалась категорія справи «Справи у спорах що виникають із сімейних відносин»; 2) проте станом на момент розподілу в ОСК зазначалась спеціалізація «Спори про недоговірні зобов`язання», яка вочевидь не відповідає суті справи та яка була наявна лише у суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; 3) в подальшому суддя ОСОБА_7 був доданий до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді»; 4) у такий спосіб в автоматизованому розподілі цієї справи брав участь лише один суддя, на якого власне така справа і розподілялась - суддя ОСОБА_5 ; 5) після авторозподілу суддя ОСОБА_7 був вилучений з блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді»;
(2) щодо ухвалення суддею ОСОБА_5 рішення у справі № 495/2028/23 за позовом ОСОБА_15
(2.1) 16.03.2023 суддя ОСОБА_5 прийняв рішення у справі № 495/2028/23 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_23, яким місце проживання неповнолітньої дитини було визначено разом із батьком у м. Одесі та дитину відібрано у матері без позбавлення її батьківських прав (том 4 а. с. 49-53);
(2.2) на підставі цього рішення суду ОСОБА_15 20.10.2023 та 19.11.2023 перетнув державний кордон України в напрямку «виїзд» (том 4 а. с. 12-16, 24-32);
(2.3) це рішення суду було ухвалено через 16 днів з моменту надходження 01.03.2023 позовної заяви суду, при цьому менше ніж за місяць до його ухвалення, а саме 23.02.2023 ОСОБА_15 зв`язувався з адвокатом ОСОБА_8 щодо отримання консультації на предмет законного способу виїзду за кордон, за результатами чого уклав з ним договір про надання правової допомоги (загальна сума оплати за ним приблизно 2 тис доларів) та в подальшому ОСОБА_8 передав ОСОБА_15 зазначене рішення суду, проте як пояснив ОСОБА_24 він не підписував жодних процесуальних документів та особисто не подавав їх до суду (том 4 а. с. 1-5);
(3) щодо організації прийняття суддею ОСОБА_13 рішення у справі № 495/6045/23 за позовом ОСОБА_16
(3.1) 16.06.2023 суддя ОСОБА_13 прийняв рішення у справі № 495/6045/23 за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_25, яким визначив місце проживання малолітньої дитини разом із батьком у м. Миколаєві (том 4 а. с. 76-81);
(3.2) на підставі зазначеного рішення ОСОБА_16 18.09.2024 отримав відстрочку від призову під час мобілізації як особа, яка сама утримує дитину віком до 18 років, на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (том 4 а. с. 69-70, 82);
(3.3) це рішення було прийнято через 7 днів з моменту надходження 09.06.2023 позовної заяви до суду (том 4 а. с. 89-111), при цьому 06.06.2023 між адвокатським об`єднанням «ІНФОРМАЦІЯ_2» та позивачем ОСОБА_16 укладено договір про надання такої правової допомоги. Оплату за цим договором у сумі 152 000 грн здійснила ОСОБА_25, тобто відповідач по справі, із зазначенням у призначенні платежу «оплата … за ОСОБА_16 ». Оплата була здійснена 09.06.2023 та в цей же день позовна заява була подана до суду (том 4 а. с. 63-66);
(3.4) реєстрація та авторозподіл зазначеної судової справи здійснювалися в АСДС «Д-3» консультант ОСОБА_22 у такий спосіб, щоб в авторозподілі справи брав участь лише один суддя - суддя ОСОБА_13 (том 4 а. с. 172-174): 1) при реєстрації (створенні) обліково-статистичної картки на зазначену справу зазначалась категорія справи - «справи у спорах що виникають із сімейних відносин»; 2) проте станом на момент розподілу в ОСК зазначалась спеціалізація «Кримінальні справи», яка вочевидь не відповідає суті справи та яку мали судді ОСОБА_13 та ОСОБА_26 ; 3) в подальшому суддя ОСОБА_26 була додана до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді», при цьому в цей же день вона приймала участь у розподілі інших справ зі спеціалізацією «Кримінальні справи»; 4) у такий спосіб в автоматизованому розподілі цих справ брав участь лише один суддя, на якого власне така справа і розподілилась - суддя ОСОБА_13 ; 5) після авторозподілу суддя ОСОБА_26 була вилучений з блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді» та змінено спеціалізацію з «Кримінальні справи» на «Спори, що виникають із сімейних правовідносин»;
(4) щодо організації прийняття суддею ОСОБА_7 рішення у справі № 495/11124/23 за позовом ОСОБА_17 та отримання за це неправомірної вигоди
(4.1) за показаннями ОСОБА_7 зазначена справа надійшла від адвоката ОСОБА_8 13.10.2023 та 26.10.2023 у цій справі він прийняв позитивне рішення на користь позивача ОСОБА_17, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 через помічника судді ОСОБА_27 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США в силу раніше досягнутих домовленостей (том 4 а. с. 144-148). При цьому ОСОБА_7 зазначив, що у справі не було жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених в позовні заяві, але враховуючи факт визнання позовних вимог та відповідних домовленостей з ОСОБА_8 він ухвали позитивного рішення;
(4.2) зазначені показання узгоджуються з показаннями ОСОБА_8 та ОСОБА_27 (том 4 а. с. 149-155, 140-143);
(4.3) зі змісту переписки між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 у період 11.09.2023 - 16.10.2023 (том 4 а. с. 118-136) вбачається, що ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_17 для можливості перетину держаного кордону визначити за рішенням суду місце проживання з ним дитини, зазначивши про виключно успішний досвід в забезпеченні ухвалення таких рішень. При цьому повідомив, що таке рішення суд буде приймати без участі сторін та незалежно від місця поживання сторін, які у цій справі проживають у Києві [«ми все сами делаем»]. При цьому ОСОБА_17 повідомляв ОСОБА_8, що він [ ОСОБА_17 ] проживає разом дружиною та відповідно разом з нею виховує дитину;
(4.4) 04.10.2023 ОСОБА_17 перерахував ОСОБА_8 на зазначений ним рахунок 134 750 грн (том 4 а. с. 137-139);
(4.5) додатково суд зазначає, що зазначені обставини вже перевірялись слідчим суддею і Судом та були встановлені на рівні обґрунтованої підозри при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді ВАКС від 01.08.2024 у справі № 991/6571/24, залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 03.09.2024);
(5) щодо організації ухвалення суддею ОСОБА_7 рішення у справі № 495/2284/23 за позовом ОСОБА_9
(5.1) 22.03.2023 суддя ОСОБА_7 прийняв рішення у справі № 495/2284/23 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, яким 1) шлюб між ними розірвано, 2) визначено місце проживання дитини за адресою постійного проживання батька в смт. Затока та відібрано дитину у матері без позбавлення її батьківських прав, 3) стягнено аліменти з матері (том 3 а. с. 208-214);
(5.2) відповідно до наявного у телефоні ОСОБА_5 листування та записів в його особистому щоденнику питанням щодо організації ухвалення суддею ОСОБА_7 зазначеного рішення займався ОСОБА_5 (том 3 а. с. 179-182, 183-185), що узгоджується з іншими матеріалами справи. Так, підозрюваний ОСОБА_7 показав, що зазначене рішення він ухвалив на прохання ОСОБА_28, оскільки останній пояснив, що начебто у нього існує конфлікт інтересів (том 3 а. с. 200-204). З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі № 495/2284/23 є знайомими ОСОБА_5 та він консультував їх щодо подачі зазначеної позовної заяви до суду (показання свідків ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_9 - том 3 а. с. 186-189, 190-195, 196-199);
(5.3) при цьому позивач ОСОБА_9 був військовослужбовцем та 28.04.2023 подав ухвалене суддею ОСОБА_7 рішення до військової частини для звільнення з військової служби через сімейні обставини, а саме: самостійне вихованням дітей віком до 18 років, яке встановлено рішенням суду - на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військової обов`язок та військову службу»;
(5.4) за апеляційною скаргою військової частини це рішення було скасовано постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2023 в частині визначення місця поживання дитини із батьком та стягнення аліментів та в цій частині у позові відмовлено (том 3 а. с. 215-223). Касаційний цивільний суд ВС постановою від 13.03.2024 зазначене рішення апеляційної інстанції залишив без змін (том 3 а. с. 224-233);
(5.5) крім цього, з огляду на грубе та суттєве порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права касаційний суд постановив окрему ухвалу про повідомлення ВРП про виявлені порушення, допущені при розгляді цієї справи суддею ОСОБА_7 (том 3 а. с. 234-240). Зокрема, ЦКС ВС зазначив: 1) про штучний характер спірних правовідносин та намагання позивача у цій справі застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення з військової служби під час особливого періоду; 2) в період введення в Україні воєнного стану та функціонування усіх органів державної влади та Збройних Сил України в умовах дії особливого періоду, коли постає нагальна необхідність у належному виконанні громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, розгляд справи за позовом військовослужбовця про встановлення факту, який може бути підставою для звільнення з військової служби, без фактичного залучення до участі у справі органу у справах дітей, третіх осіб, для яких рішення суду про задоволення позову створюватиме відповідні обов`язки, а також без належного встановлення усіх обставин справи, повідомлення учасників справи про її розгляд у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, свідчить про істотне порушення норм матеріального та процесуального права, які не можуть залишатися без уваги; 3) позов про визначення місця проживання малолітньої дитини у цій справі фактично пред`явлений військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; 4) за наданими поясненнями служби у справах дітей вжиті цим органом заходи щодо перевірки умов проживання, виховання та утримання дитини - виявилися безрезультатними, оскільки дитина не проживає за адресою, вказаною у позовній заяві, не відвідує навчальні заклади та не стоїть на обліку у місцевих медичних установах смт Затоки;
(6) щодо прийняття/організації прийняття судових рішень за позовом ОСОБА_11 суддею ОСОБА_5 у справі № 495/8702/22 та суддею ОСОБА_13 у справі № 495/3746/24
(6.1) прийняття/організацію прийняття зазначених судових рішень забезпечив ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_12, який близько товаришує з ОСОБА_5, в інтересах зятя ОСОБА_12 - ОСОБА_11 для отримання останнім відстрочки від мобілізації та можливості виїзду за кордон в умовах воєнного стану (том 3 а. с. 6-12);
(6.2) 21.11.2022 суддя ОСОБА_5 прийняв рішенням у справі № 495/8702/22 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_20 [донька ОСОБА_12 ], яким було визначено місце проживання тримісячної дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком та відібрано дитину від матері без позбавлення матері батьківських прав;
(6.3) це рішення прийнято через 19 днів з дня надходження 02.11.2022 позовної заяви до суду (том 3 а. с. 39, 43-46);
(6.4) реєстрація та авторозподіл зазначеної судової справи здійснювалися в АСДС «Д-3» консультант ОСОБА_22 за таким алгоритмом (том 4 а. с. 170-171): 1) при реєстрації (створенні) обліково-статистичної картки на зазначену справу зазначалась категорія справи - «про розірвання шлюбу», хоча вимогу про розірвання шлюбу позовна заява не містила, більш того у ній зазначалось, що сторони не перебувають у зареєстрованому шлюбі (перебувають у «цивільному шлюбі»); 2) проте станом на момент розподілу в ОСК зазначалась спеціалізація «Спори про недоговірні зобов`язання», яка вочевидь не відповідає суті справи та яку мали лише судді ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; 3) в подальшому суддя ОСОБА_7 додавався до блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді»; 4) у такий спосіб в автоматизованому розподілі цих справ брав участь лише один суддя, на якого власне така справа і розподілялась - суддя ОСОБА_5 ; 5) після авторозподілу суддя ОСОБА_7 був вилучений з блоку «Судді, які не мають права брати участь у розгляді»;
(6.5) 15.02.2023 суддя ОСОБА_5 роз`яснив це рішення таким чином - рішення суду є підтвердженням факту, що ОСОБА_11 самостійно займається вихованням малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, без участі матері (том 3 а. с. 48-50). Таке роз`яснення відповідало використаному у законодавстві формулюванню однієї з підстав для отримання чоловіками відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме: «чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років» (пункт 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції до 18.05.2024);
(6.6) 04.06.2024 суддя ОСОБА_13 прийняв рішення у справі № 495/3746/24 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_20, яким останню було позбавлено батьківських прав відносно її дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 3 а. с. 66-74). Зазначена справа була розподілена на суддю ОСОБА_13 з 5 разу - раніше подані 4 позовні заяви [розподілені на суддів ОСОБА_30, ОСОБА_7 (розподілялась двічі), ОСОБА_31 ], були повернуті за заявою ОСОБА_11 про повернення позову (том 3 а. с. 80-103, 104-136). Відповідно до матеріалів НСРД ОСОБА_12 щодо подання до суду позовної заяви в інтересах ОСОБА_32 з метою отримання відстрочки від призову комунікував з ОСОБА_35 ОСОБА_35, яка є помічником судді ОСОБА_5 (том 3 а. с. 76-79, 6-12);
(6.7) при цьому заходи щодо звернення з цієї позовною заявою вживались у квітні 2024 року, що узгоджується з часом внесення змін до законодавства в частині підстав для отримання чоловіками відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, 11.04.2024 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2018, яким була передбачена серед іншого така підстава для отримання чоловіками відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - «чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) позбавлений батьківських прав» (пункт 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції з 18.05.2024);
(6.8) у подальшому на підставі зазначених рішень суду ОСОБА_11 13.08.2024 отримав відстрочку від призову під час мобілізації у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (том 3 а. с. 54, 55, 66-74);
(7) щодо організації втручання в автоматизовану систему документообігу суду
(7.1) відповідно до рішення зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.03.2023, оформленого протоколом № 3, вбачається, що: 1) у всіх 7 суддів, які здійснюють правосуддя, наявна категорія судових справ «Спори, що виникають із сімейних відносин» (як у суддів цивільної колегії, так і кримінальної), 2) лише у двох суддів наявна категорія «Спори про недоговірні зобов`язання» - у судді ОСОБА_5 та ОСОБА_7, 3) кримінальні провадження розглядали два судді - ОСОБА_13 та ОСОБА_26 (том 2 а. с. 206-208);
(7.2) з наведених вище обставин розподілу судових справ [які за викладених у позовних заявах обставин виникали із сімейних відносин] вбачається, що вони розподілялись лише на 3 суддів - ОСОБА_5, ОСОБА_7 та з 06.03.2023 на ОСОБА_13 . При цьому при їх розподілі на зазначених суддів в систему документообігу суду вносились дані, що не відповідають суті справи, а саме: «Спори про недоговірні зобов`язання» (при розподілі справ на суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ) та «Кримінальні справи» (при розподілі на суддю ОСОБА_13 ), що було обумовлено наявністю відповідної спеціалізації у цих суддів;
(7.3) в контексті обставин розподілу справ цієї категорії лише на двох суддів ( ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ) одна з суддів Білгород-Дністровського районного суду зазначила ОСОБА_5 про наявність в цьому «корупційної складової» та, як зазначив ОСОБА_5 при спілкуванні із ОСОБА_7, ця фраза його потішила (том 2 а. с. 182-183);
(7.4) факт втручання в автоматизовану систему документообігу суду з метою розподілу справу на суддів ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 (з 06.03.2023) підтверджується відповідним висновком експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи від 11.07.2024 та детальний алгоритм такого втручання наведений вище (том 4 а. с. 156-174);
(7.5) зазначені дії здійснювала ОСОБА_22, яка є консультантом суду та за посадою має доступ до автоматизованої системи суду з правом розподілу та перерозподілу цивільних справ (том 2 а. с. 194-199);
(7.6) за показаннями ОСОБА_22 (том 2 а. с. 133-139) з весни 2022 року до суду почали масово надходити позовні заяві про визначення місця проживання дитини з батьком. Приблизно восени 2022 року її безпосередній керівник - ОСОБА_34 (заступник керівника апарату суду) довела до її відома вказівку ОСОБА_5 (заступник голови суду та він фактично здійснював керівництво всіма адміністративними процесами в суді) про необхідність швидкого розподілу справ за вказаними позовами на ОСОБА_7 (голову суду) та ОСОБА_5 у зв`язку з чим вона здійснювала відповідне втручання в систему документообігу суду. Оскільки спільну спеціалізацію «Спори про недоговірні зобов`язання» мали лише два судді - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і не мали інші судді, то розподіл справ на цих суддів здійснювався з використанням саме цієї спеціалізації та подальшим штучним виключенням з розподілу одного з цих суддів. З метою розподілу справи на суддю ОСОБА_13 використовувався інший алгоритм - використовувалась спеціалізація «Кримінальні справи», яку мали лише 2 судді - ОСОБА_13 та ОСОБА_26, тому для розподілу справи на ОСОБА_13 штучно виключалась з авторозподілу ОСОБА_26 ;
(7.7) зазначені дії ОСОБА_22 вчиняла до червня 2023 року, що узгоджується з датою надходження до місцевого відділу поліції відповідної заяви про відповідний злочин. Так, 28.06.2023 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про вчинення суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду кримінальних правопорушень, зокрема про можливе втручання в систему автоматизованого розподілу справ, за результатами розгляду якого внесено відомості до ЄРДР за частиною 1 статі 367 КК (том 2 а. с. 156-165). З матеріалів справи вбачається, що після цієї дати з метою здійснення розподілу справи на заздалегідь визначеного суддю подавались неналежно оформлені позовні заяви із наступним їх відкликанням в разі розподілу справи на суддю, який не був у складі організованої групи.
42.Наведені обставини в сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Щодо доводів захисту про необґрунтованість підозри
43.Під час апеляційного розгляду сторона захисту зазначала про: (1) відсутність доказів вчинення підозрюваним інкримінованих йому злочинів за статтями 114-1 та 332 КК та фактичну незгоду з судовими рішеннями; (2) недостовірність показань інших підозрюваних та свідків, зокрема через наявність неприязних стосунків з підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
44.Відхиляючи доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, Суд звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходи суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідні кримінальні правопорушення.
45.Зазначаючи про необґрунтованість підозри за статтею 114-1 КК, захист наводив перелік способів вчинення цього злочину - шляхом насильства, погрози, обману, підкупом, проте диспозиція цієї статті не міститься конкретного способу вчинення злочину.
46.Враховуючи те, що: (1) наведені в повідомленні про підозру судові рішення містили формулювання передбачених законом підстав для отримання відстрочки від призову під час мобілізації та відповідно надавали військовозобов`язаним чоловікам можливість для перетину державного кордону в умовах воєнного стану, при цьому залежно від прийнятих законодавцем змін щодо підстав отримання відстрочки від призову змінювались і формулювання позовних вимог та судових рішень (від визначення місця поживання дитини з батьком [до 18.05.2024] до позбавлення матері батьківських прав [після 18.05.2024]); (2) ці рішення є підставою для відстрочки від призову та є підставою для перетину чоловіками державного кордону в умовах воєнного стану, тому ці рішення безпосередньої стосуються процесу мобілізації/демобілізації (зокрема, поповнення чи зменшення чисельності особового складу, що впливає на можливість виконання бойових завдань); (3) з матеріалів справи вбачається, що дійсною метою ініціювання таких справ було отримання чоловіками (позивачами у справі) саме відстрочки від призову під час мобілізації чи виїзду за кордон, а не врегулювання сімейних відносин та захист прав дитини, тож судові рішення ухвалювались з метою створення саме штучних підстав для отримання військовозобов`язаними чоловіками відстрочки від призову під час мобілізації та створенням підстав для можливості виїзду з України - ухвалення суддями цих рішень можуть кваліфікуватись за статтею 114-1 КК як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та за статтею 332 КК як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод.
47.Щодо тверджень захисту про те, що у ОСОБА_5 склались з ними неприязні стосунки на ґрунті спроб втручання цих осіб у діяльність ОСОБА_5 як голови суду, то будь-яких обставин на підтвердження цих аргументів не наведено та відповідно доказів не надано.
48.У контексті цих тверджень захисту Суд зазначає, що встановив обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри на підставі письмових доказів (зокрема, матеріалів НСРД, телефонного листування, висновку експерта). Додані ж до клопотання протоколи допитів учасників провадження Суд використовує для: (1) встановлення кола підозрюваних та свідків в контексті оцінки наявності ризику незаконного впливу на них та визначення кола осіб, з якими слід заборонити спілкування підозрюваного в разі покладення на нього відповідного процесуального обов`язку, а також для (2) оцінки достовірності наданих стороною обвинувачення письмових доказів.
49.Разом з тим надані ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також іншими учасниками провадженні показання узгоджуються з наявними в справі доказами.
50.Підсумовуючи наведене, Суд відхиляє доводи захисту про необґрунтованість підозри.
(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
51.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
52.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
53.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційних скарг перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею трьох ризиків, передбачених статтею 177 КПК.
54.Так, Суд погоджується висновками слідчого судді про наявність встановлених ризиків:
(1) ризику переховування від органів досудового розслідування з огляду на сукупність таких обставин: 1) тяжкість інкримінованих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк від трьох до дев`яти років, та неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів; 2) тимчасове відсторонення ОСОБА_5 (з 13.01.2025) від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади; 3) добровільну мобілізацію (з 05.12.2024) до ЗСУ та наявність у військовослужбовців права на виїзд закордон в умовах воєнного стану; 4) наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та історію перетину державного кордону - 10 виїздів за кордон під час запровадженого на території України воєнного стану, 5) наявність у підозрюваного в силу займаної посади широкого кола зв`язків серед представників влади, в тому числі можливо в ДПС України, та проживання у прикордонному районі, що обумовлює ризик перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску; 6) відсутність у підозрюваного та його дружини нерухомого майна, що свідчить про відсутність зв`язку з конкретним місцем;
(2) ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні через те, що: 1) в силу статусу судді та тривалого часу зайняття адміністративної посади (голови суду та заступника голови суду) він має вплив на свідків у кримінальному провадженні, особливо працівників апарату суду; 2) необхідно безпосередньо допитувати свідків судом на стадії судового розгляду. Також Суд додатково враховує такі обставини: 3) інкриміновану йому керівну роль у організованій групі, 4) показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; 5) обізнаність зі змістом показань свідків та інших підозрюваних;
(3) ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - наявність широкого кола зав`язків в силу займаної посади та особистої ситуації (є уродженцем Білгород-Дністровського району), обставини та характер кримінальних правопорушень свідчать про високий рівень підготовки, конспіративності дій ОСОБА_5, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої дії всіма доступними засобами.
55.Хоч у ОСОБА_5 наявні соціальні зв`язки (він одружений, має трьох дітей - двох малолітніх та одну неповнолітню дитину), однак враховуючи викладені вище обставини, це не зменшує встановлені ризики.
56.В апеляційній скарзі захисник також посилався на належну процесуальну поведінку підозрюваного - добровільну видачу ОСОБА_5 детективам мобільного телефону та надання паролю доступу до нього. Ця обставина враховується Судом в контексті загальної кількості заявлених ризиків (відсутності ризику знищення документів, що мають значення для кримінального провадження), що в цій справи впливає на оцінку розміру застави.
(3) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
57.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
58.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, встановлені обставини інкримінованих правопорушень та ризики, більш м`які запобіжні заходи ніж застава (у цій справі лише особисте зобов`язання, адже заяв про взяття підозрюваного на поруки не надходило) - не зможуть запобігти встановленим ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
(4) Щодо обґрунтованості розміру застави
59.Слідчий суддя визначив розмір застави в розмірі 3 002 800 грн.
60.Під час апеляційного розгляду сторона захисту зазначала про те, що належну поведінку підозрюваного забезпечить застава у визначених КПК межах щодо особи, підозрюваної у тяжкому кримінальному правопорушенні, та у цій справі відсутній виключний випадок для визначення застави понад ці межі.
61.Колегія суддів відхиляє зазначені доводи захисту та водночас погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави, виходячи з нижченаведених мотивів.
62.Відповідно до частини 5 статті 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
63.За усталеною практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК межі впливають: (1) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, та його корупційний характер; (2) обставини кримінального правопорушення (ухвала від 30.01.2023 у справі № 991/6608/22); (3) правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного (ухвали від 13.06.2024 у справі № 991/4826/24, від 10.07.2023 у справі № 991/4668/23); (4) розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди (ухвали від 16.04.2021 у справі № 991/1973/21, від 12.05.2021 у справі № 991/1974/21); (5) спосіб імовірного вчинення злочину (ухвала від 23.05.2024 у справі № 991/3799/24); (6) майновий стан підозрюваного та/або близьких осіб (ухвала від 23.06.2022 у справі № 991/1938/22).
64.Суд також звертає увагу на те, що виділення законодавцем з усіх кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів тих, які предметно підсудні Вищому антикорупційному суду, свідчить про їх винятковість. Цим, зокрема, зумовлює відповідно і винятковість розмірів застав у цій категорії справ.
65.У цій справі застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн до 242 240 грн) не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
66.У цій справі наявний виключний випадок, через що застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК.
67.Виключність випадку обумовлюється сукупністю таких обставин: (1) тяжкістю та кількістю інкримінованих кримінальних правопорушень - ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні 9 тяжких кримінальних правопорушень, при цьому злочин за статтею 376-1 КК нараховує 300 епізодів, (2) корупційним характером та обставинами вчинення злочинів - відповідно до повідомленої підозри злочини були спрямовані на ухвалення судових рішень в інтересах військовозобов`язаних осіб з метою створення штучних підстав для отримання відстрочки від призову під час мобілізації та для незаконного [за відсутності дійсних правих підстав, встановлених судовим рішенням] перетину ними державного кордону в умовах воєнного стану, отримання за це суддями неправомірної вигоди. Отже, обставини вчинення злочинів, які встановлені на рівні стандарту обґрунтована підозра, стосувались сфери обороноздатності держави, що є вкрай актуальним питанням в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України. Окремо Суд враховує масовість та систематичність ухвалення таких рішень після початку повномасштабного вторгнення - з 26.08.2022 по 04.06.2024 трьома суддями було прийнято 1040 таких рішень, з них 213 ухвалено суддею ОСОБА_5 ; (3) видом співучасті та її суб`єктним складом - за версією сторони обвинувачення злочини вчинені організованою групою, у складі якої ймовірно діяли судді, працівники апарату суду, адвокат, або вчинені суддями за попередньою змовою групою осіб; (4) керівною роллю підозрюваного у цій організованій групі та активною роллю при вчиненні злочинів за попередньою змовою, що встановлено на рівні стандарту «обґрунтована підозра»; (5) правовим статусом підозрюваного, що обумовлений зайняттям посади ним судді та керівних адміністративних посад - заступника голови суду та голови суду.
68.При визначенні розміру застави слідчий суддя правильно врахував майновий стан підозрюваного та його дружини, в тому числі можливу наявність у підозрюваного прихованих активів. Так, (1) у 2023 році він задекларував особисті готівкові збереження у сумі 31 000 доларів США, (2) у 2023 році його дохід склав 1 196 046 грн та за три квартали 2024 року - 757 848 грн, при цьому його дружина має окремий заробіток та в 4 кварталі 2023 року (ФОП) задекларувала отримання доходу в розмірі 442 520 грн, (3) є висока ймовірність, що за ухвалення рішень могла бути отримана неправомірна вигода у розмірі приблизно 106 500 доларів США (213 рішень по 500 доларів США).
69.Хоч захист і посилався на те, що родина підозрюваного витрачає значні кошти на забезпечення навчання неповнолітньої дитини за кордоном, проте доказів здійснення відповідних витрат Суду не надав.
70.Враховуючи наведене вище, Суд дійшов висновку про обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави, він не є завідомо непомірним для підозрюваного та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
(5) Щодо інших доводів захисту
71.Захист зазначав про те, що покладений на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю може перешкоджати виконанню підозрюваним як військовослужбовцем бойових завдань з розмінування територій та може поставити у небезпеку життя підозрюваного та інших військовослужбовців при виконанні ними таких завдань. Проте встановлення цих обставин потребує спеціальних знань, якими колегія судів не володіє, водночас доказів щодо відповідного впливу засобу електронного контролю на умови виконання підозрюваним військового обов`язку, так само доказів виконання підозрюваним відповідних завдань не надано. Тож Суд відхиляє цей аргумент, разом з тим зазначає, що в разі підтвердження відповідним доказами може бути підставою для ініціювання зміни обсягу обов`язків в межах застосованого запобіжного заходу.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
72.Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі.
73.З наведених мотивів апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
74.Керуючись статтями 177, 178, 182, 404, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3