- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/1681/25
Провадження 1-кс/991/1683/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на рішення (постанову) детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 28.10.2024 про зупинення досудового розслідування винесену в кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018, та в подальшому виділену з матеріалами за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України в Кримінальне провадження №52024000000000578 від 07.11.2024р.,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на рішення (постанову) детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 від 28.10.2024 про зупинення досудового розслідування, винесену в кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 та в подальшому виділену з матеріалами за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в кримінальне провадження № 52024000000000578 від 07.11.2024 (далі - Скарга), в якій захисники просять:
- скасувати постанову від 28.10.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018.
Скарга мотивована наступним:
1) ОСОБА_7 безпідставно оголошений у міжнародний розшук (у оскаржуваній постанові зазначено, що місцезнаходження ОСОБА_7 невідоме, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах досудового розслідування міститься облікова картка громадянина України, який перебуває тимчасово за кордоном, в якій зазначено адресу місця проживання ОСОБА_7 в Республіці Кіпр; адвокатом перед стороною обвинувачення неодноразово ініціювалось проведення допиту ОСОБА_7 через Посольство України в Республіці Кіпр, при цьому, надавались копії довідки про перебування на консульському обліку від 24.10.2019, сторінки закордонного паспорта ОСОБА_7 з відміткою про взяття на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Республіці Кіпр та декларації про місце проживання від 22.10.2024; місцезнаходження ОСОБА_7 було відоме стороні обвинувачення станом на дату винесення постанови про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук - 28.10.2024);
2) винесення постанови про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук є формальним (в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості на підтвердження скерування постанови про оголошення особи в міжнародний розшук до Інтерполу; відсутні докази включення ОСОБА_7 до баз даних розшукуваних осіб Інтерполу; постанова про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук була винесена без вчинення жодних дій, направлених на фактичний розшук);
3) внаслідок безпідставного винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 28.10.2024 ОСОБА_7 фактично був позбавлений можливості надати покази щодо обставин кримінального провадження.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висловили загальну позицію щодо підтримання доводів Скарги, просили задовольнити із викладених у ній підстав. Крім того, зазначили, що детективом на виконання вимог ч. 2 ст. 280 КПК України не вчинено всі дії для розшуку ОСОБА_7 до зупинення досудового розслідування (досудове розслідування зупинено в один день із оголошенням ОСОБА_7 у міжнародний розшук; маючи інформацію про місце проживання підозрюваного у Республіці Кіпр, детективом не перевірялось чи дійсно ОСОБА_7 проживає за вказаною адресою). Формального направлення запитів не достатньо для розшуку підозрюваного, Інтерпол публікує не лише червоне оповіщення, для публікації синього оповіщення не вимагається обрання щодо особи запобіжного заходу. При цьому, ОСОБА_7, який офіційно перебуває за кордоном, жодного разу не надходили повістки про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України. При цьому, здійснення розшуку ОСОБА_7 не означає обов`язкове зупинення досудового розслідування, можливим є здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).
Детектив НАБУ ОСОБА_6 заперечував проти доводів Скарги, просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що на виконання вимог ч. 2 ст. 280 КПК України органом досудового розслідування після оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 внесено відомості до АРМОР щодо перебування ОСОБА_7 в розшуку; направлено доручення до Державної прикордонної служби України щодо розшуку ОСОБА_7 ; направлено лист до національної поліції з метою здійснення розшуку особи через Інтерпол, однак за даним листом поки не було вжито заходів, оскільки була відсутня ухвала про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу (запобіжний захід обрано 28.02.2025).
Дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України).
Статтею 280 КПК України передбачено підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 280 КПК України).
Частиною 3, 5 статті 110 КПК України встановлено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У рамках кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018 ОСОБА_7 17.10.2024 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Вказане не оспорювалось стороною захисту при розгляді Скарги.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_6 від 28.10.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_6 від 28.10.2024 (далі - Постанова) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокурори ОСОБА_9 від 07.11.2024 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, виділено в окреме провадження, якому присвоєно номер 52024000000000578.
Згідно з описом (додаток до постанови від 07.11.2024) матеріалів кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018, які були виділені в кримінальне провадження № 52024000000000578 від 07.11.2024, до виділених матеріалів входить Постанова.
Зі змісту Постанови вбачається, що для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування стали наступні підстави:
- 28.10.2024 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_7 ;
- детективом виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких на момент винесення Постанови необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного;
- ОСОБА_7 перебуває за межами території України та неодноразово не прибував без поважних причин на виклик детектива.
Таким чином, у Постанові зазначено обставини, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, та така підстава передбачена законом у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а також зазначено мотиви прийняття постанови.
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України (а.с. 148), ОСОБА_7 14.09.2024 покинув територію України після чого, користуючись належним йому паспортом громадянина України для виїзду за кордон, до України не повертався.
Згідно інформаційної довідки Міністерства закордонних справ України (а.с. 25) та довідки про перебування на консульському обліку (а.с. 95) ОСОБА_7 перебуває на тимчасовому консульському обліку у Посольстві України в Республіці Кіпр з 24.10.2024 до 23.10.2025.
В обліковій картці громадянина України, який тимчасово перебуває за кордоном (а.с. 26-27) у пункті 6 зазначено поштову адресу місця тимчасового перебування ОСОБА_7 за кордоном - у Республіці Кіпр.
Так, вищезазначені документи свідчать про те, що ОСОБА_7, починаючи з 24.10.2024 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Республіці Кіпр.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 85 від 29.01.2020, тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
З урахуванням визначення терміну «тимчасовий консульський облік», та з огляду на перебування ОСОБА_7 на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Республіці Кіпр строком до 23.10.2025, його перебування у Республіці Кіпр за адресою тимчасового перебування, вбачається, що така адреса є місцем тимчасового перебування ОСОБА_7 за кордоном.
Підпунктом 4 п. 2 зазначеного Порядку встановлено, що постійний консульський облік - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово).
Згідно ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
За ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Адреса у Республіці Кіпр, про яку зазначає сторона захисту, не підпадає під ознаки терміну «місця проживання особи», що використовується у ст. 135 КПК України, оскільки є місцем тимчасового перебування ОСОБА_7 за кордоном. Відомості про те, що за цією адресою ОСОБА_7 зареєстрував своє місце проживання за кордоном (став на постійний консульський облік), у матеріалах справи відсутні.
При цьому, ч. 7 ст. 135 КПК України передбачено вручення повістки про виклик особі, яка проживає за кордоном, а не яка тимчасово перебуває (перебуває на тимчасовому обліку) за кордоном.
Органом досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_7 до НАБУ на 23.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024 вручалися шляхом:
- 17.10.2024 вручення керівнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_7, а саме керівнику «Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмаз» по вул. Радянській, буд. 50 А в м. Новомосковську» (код ЄДРПОУ 37066135) (підтверджується - листом до ОСББ «Алмаз» №? 524-294/30849 від 17.10.2024 з підписом керівника) (а.с. 124);
- надіслання поштовим відправленням за адресами: АДРЕСА_1 (місце проживання ОСОБА_7 ), м. Київ, пров. Георгіївський, буд. 2, кім. 12 (Підприємство об?єднання громадян «Добробут» ДОГО «УСЗВІ МВС УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ36354124) - адміністрація за місцем роботи ОСОБА_7 (підтверджується - відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходів №? 86 від 11.10.2024)), м. Київ, пров. Георгіївський, буд.2, кім. 12 (ТОВ «Агротандем - Плюс» (ЄДРПОУ 34214926) - адміністрація за місцем роботи ОСОБА_7 (підтверджується - відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходів №? 86 від 11.10.2024)) (а.с. 128-129);
- надіслання у мобільних застосунках WhatsApp, Telegram та Viber на абонентські номери операторів мобільного зв?язку НОМЕР_1 (підтверджується - договором між готелем та ОСОБА_7 від 26.11.2014, карткою ДМС ОСОБА_7 від 09.10.2024, листом МЗС №?71/16-522/5-146682 від 28.10.2024), НОМЕР_2 (підтверджується - автобіографією ОСОБА_7 ), НОМЕР_3 (підтверджується - відомостями щодо декларанта ОСОБА_7, з Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК станом на 09.10.2024), якими користується ОСОБА_7 (а.с. 131-142);
- надіслання на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджується - відомостями щодо декларанта ОСОБА_7 з Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК станом на 09.10.2024), якою користується ОСОБА_7 (а.с. 130).
У матеріалах Скарги відсутні докази того, що на момент направлення вказаних повісток у органу досудового розслідування була наявна інформація про взяття ОСОБА_7 на постійний консульський облік та реєстрацію ним в порядку взяття на постійний консульський облік місця проживання за кордоном.
Зазначене вказує на відсутність у органу досудового розслідування підстав для вручення ОСОБА_7 повісток про виклик у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, а за такого ОСОБА_7 належно повідомлений про його виклики до НАБУ на 23.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024.
На жоден із зазначених викликів підозрюваний ОСОБА_7 без поважних причин до НАБУ не з`явився.
За такого, оголошення міжнародного розшуку (як одного з видів розшуку) підозрюваного ОСОБА_7 відповідає положенням ч. 1 ст. 281 КПК України.
Разом з тим, Постанова відповідає вимогам статті 110 КПК України, зокрема, містить вступну частину, прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову, мотивувальну частину, яка містить відомості про підстави для прийняття відповідного рішення, що зазначені вище, резолютивну частину, яка містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, підпис особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, підпис особи, яка погодила прийняте рішення.
Статтею 110 КПК України, ч. 4 ст. 280 КПК України не передбачено такої вимоги до змісту постанови про зупинення досудового розслідування як обґрунтування обставин, які стали підставами для прийняття такої постанови.
Частина 5 ст. 110 КПК України встановлює вимогу про необхідність зазначення що саме стало підставою для прийняття відповідної постанови.
Прийняття рішення про необхідність проведення тих чи інших слідчих/процесуальних дій (оголошення у розшук особи) під час досудового розслідування перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого/прокурора, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності (ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України).
За такого, слідчий суддя при розгляді Скарги на рішення про зупинення досудового розслідування не уповноважений надавати оцінку обґрунтованості та законності прийнятих рішень, зокрема, що передувало прийняттю таких рішень (про оголошення особи у розшук), які стали підставою для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування та винесення Постанови. Факт існування відповідних підстав та їх відображення у Постанові свідчить про те, що рішення про зупинення досудового розслідування прийнято у відповідності до положень закону.
Пункт 2 ч. 1 ст. 280 КПК України чітко регламентує, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок встановити наявність факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин, постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним скарги на постанову про зупинення досудового розслідування та ставить під сумнів законність постанови детектива, якою таку особу оголошено у міжнародний розшук.
Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).
Вказаний висновок узгоджується з висновком колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22), в ухвалі від 10.04.2024 (справа № 991/1940/24 провадження № 11- сс/991/245/24), в ухвалі від 09.01.2025 (справа № 991/13414/24).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Аналіз зазначеної норми процесуального закону дає підстави зробити висновок, що оголошення у розшук підозрюваного здійснюється у разі якщо він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, за умови його належного повідомлення про такий виклик, і наявності однієї з наступних умов:
1) якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме;
2) підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України;
3) підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України.
При цьому, термін «місцезнаходження» згадується тільки у першій умові.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 281 КПК України передбачено, що до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення йогомісцезнаходження.
Таким чином системний аналіз положень ч. 1 ст. 281 КПК України дає підстави зробити висновок, що слідчий/прокурор повинен вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного до оголошення його у розшук у разі, якщо місце знаходження підозрюваного на неокупованій території Україні невідомо. А у разі, якщо підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України, прокурор/слідчий таких заходів вживати не зобов`язані.
Такий висновок цілком логічно співвідноситься з можливостями слідчого/прокурора встановлювати місцезнаходження підозрюваного шляхом проведення слідчих (розшукових) дій на неокупованій території України і відсутності таких можливостей на тимчасово окупованій території України або за її межами до оголошення підозрюваного у міжнародний або міждержавний розшук.
Як вбачається зі змісту постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7 від 28.10.2024 та підтверджується відомостями щодо перетину кордону (а.с. 148), ОСОБА_7 14.09.2024 перетнув державний кордон України, після цього, користуючись належним йому паспортом громадянина України для виїзду за кордон, до України не повертався. Таким чином, станом на дату оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_7, він виїхав та перебуває за межами території України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у слідчого/прокурора обов`язку вживати заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного, який виїхав та перебуває за межами України.
Перебування підозрюваного за межами України та нез`явлення на виклики (ч. 1 ст. 281 КПК України) є самостійною підставою для оголошення його в розшук, у тому числі міжнародний. Обізнаність сторони обвинувачення про місцеперебування підозрюваного, який не з`являється на виклики, за межами України не є підставою для припинення розшуку, оскільки в такому випадку метою розшуку є забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування/прокурора/суду.
Таким чином, у даному випадку доказом того, що така підстава для зупинення досудового розслідування (оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_7 ) дійсно існує з огляду на положення статей 110, 281 КПК України є постанова слідчого/прокурора про оголошення у розшук.
Судовим розглядом Скарги встановлено, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_6 від 28.10.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.
Фактично, винесення вказаної постанови свідчить про те, що вказану особу оголошено у міжнародний розшук, саме цей факт свідчить про існування передбаченої законом підстави для зупинення досудового розслідування.
Частина 3 ст. 281 КПК України передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку» за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішення організаційних питань, які вирішуються після його оголошення. Подальше скерування матеріалів до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.
При цьому, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.
Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, визначають, що однією з цілей міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються.
При цьому не зазначається, що виключно вказана Інструкція регулює питання встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, зокрема оголошено їх міжнародний розшук.
Крім того, КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням інформаційної системи Інтерполу.
Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи ще не свідчить про те, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук ОСОБА_7 або не здійснення організацією Інтерпол його розшуку не свідчить про те, що підозрюваний не оголошений у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК України не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
Оскільки, детективом винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7, то можна зробити висновок, що останнього оголошено у міжнародний розшук (як один із видів розшуку), тобто існує така підстава для зупинення досудового розслідування, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Разом з тим, на виконання вимог ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування детективом для здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 :
- 28.10.2024 внесено відомості до ППС «АРМОР» щодо розшуку ОСОБА_7 (а.с. 150);
- надано доручення (вих. № 52-054/1/31930 від 28.10.2024) до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо здійснення розшуку у пунктах пропуску через державний кодон оголошеного у розшук підозрюваного ОСОБА_7 (а.с. 150-151).
Таким чином, детективом виконано всі достатні можливі на цьому етапі досудового розслідування дії для здійснення розшуку підозрюваного, до зупинення досудового розслідування.
Щодо доводів сторони захисту про можливість здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) щодо ОСОБА_7 без зупинення досудового розслідування слідчий суддя зазначає наступне.
Надання на підставі ухвали суду дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, якого оголошено у міжнародний розшук, не виключає можливість прийняття рішення про зупинення досудового розслідування з підстав оголошення цього підозрюваного у розшук. Відповідні рішення приймаються з різних підстав та переслідують різну мету.
При цьому, зупинення досудового розслідування обумовлене запобіганням невиправданому витрачанню його строків, вичерпання яких унеможливить подальше досудове розслідування/судове провадження, при цьому розшук підозрюваного продовжується.
Доводи сторони захисту про неможливість допиту підозрюваного ОСОБА_7 внаслідк зупинення досудового розслідування слідчим суддею відхиляються, оскільки прибуття ОСОБА_7 до органу досудового розслідування, у тому числі для його допиту, є підставою для відновлення досудового розслідування.
У КПК України відсутні вимоги, які встановлюються саме до змісту постанови про зупинення досудового розслідування кримінального провадження. Стаття 110 КПК України встановлює єдині вимоги до змісту процесуального рішення слідчого, прокурора, яке приймається у формі постанови, та такі вимоги мають бути застосовані слідчим/прокурором при прийнятті ними постанов з будь-яких питань.
Враховуючи викладене, у Постанові обґрунтовано обставини, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, в тій мірі, що є необхідним з урахуванням встановлених КПК України вимог. Наявність у Постанові передбачених законом підстав для зупинення досудового розслідування з урахуванням відповідності Постанови формальним вимогам, зазначеним у ч.5 ст. 110 КПК України, щодо структури, форми, змісту, є достатнім аби дійти висновку про її законність та обґрунтованість.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що Скарга не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 303, 305- 307, 309, 369- 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10