Документ № 126016377

Справа № 991/2098/25

Провадження 1-кс/991/2094/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025 (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);

2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, термін дії яких закінчується;

4) 31.01.2025 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав. Зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення Клопотання з огляду на необґрунтованість підозри, відсутність ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваного. Письмові заперечення долучені до матеріалів Клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у рамках якого до суду подано Клопотання.

29.01.2025 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (Т. 1 а.с. 32 зворот.).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 (справа № 991/1231/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.04.2024. Визначено заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; (4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 14.04.2024.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 (справа № 991/1231/24) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 (справа № 991/2922/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 09.06.2024, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.04.2024 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі 9 084 000,00 грн. та з цього моменту до нього діє запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 (справа № 991/4787/24) продовжено до 05.08.2024 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2024 (справа № 991/6543/24) продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на два місяці.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 (справа № 991/11023/24) продовжено на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 1, 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 (справа № 991/12979/24) продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 21.01.2025.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа № 991/14255/24) змінено запобіжний захід, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 у справі № 991/2922/24 до підозрюваного ОСОБА_4, у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 9 084 000 грн. до 5 000 000 грн. та повернуто заставодавцю ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» кошти у сумі 4 084 000.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 (справа № 991/311/25) продовжено на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

29.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341- III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014.

31.01.2025 з кримінального провадження провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_49, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в провадження № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2013-2014 років компаніями ОСОБА_50 під приводом подальшого транзиту в Україну ввезено нафтопродукти, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів.

За вказаним фактом у 2014 році слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальні провадження, у межах яких накладено арешт на нафтопродукти з метою збереження речових доказів та забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна для забезпечення відшкодування державі збитків, що завдано внаслідок вищевказаних незаконних дій.

У ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник спільний умисел щодо заволодіння нафтопродуктами, замаскувавши це під передачу речових доказів для реалізації підконтрольному державному підприємству, їх продаж за заниженою ціною підконтрольному приватному суб`єкту господарювання та виведення коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата, на рахунки інших підконтрольних приватних суб`єктів господарювання.

Правила реалізації речових доказів передбачали їх передачу торговельному підприємству, що на конкурсній основі визначатиметься податковими органами, з подальшим контролем за реалізацією та розміщенням одержаних коштів на депозитному рахунку уповноваженого банку органу досудового розслідування. Ці норми перешкоджали реалізації злочинного умислу.

ОСОБА_7, який через тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України мав можливість впливу на Кабінет Міністрів України, правоохоронні та інші державні органи, для реалізації злочинного умислу призначив ОСОБА_51, з якою ОСОБА_8 перебував у фактичних шлюбних відносинах, на посаду заступника Керівника Головного управління з питань правоохоронних органів та протидії корупції Адміністрації Президента України.

У подальшому ОСОБА_7 надавав ОСОБА_51 інструкції щодо розробки правового механізму передачі державним підприємствам майна, що арештовано у кримінальному провадженні, а також впливав на окремих службових осіб Мінюсту для прийняття Постанови Кабінету Міністрів України, що затверджувала альтернативний порядок реалізації речових доказів. Проте таку постанову Кабінетом Міністрів не було прийнято.

У подальшому, з 06.03.2014 по 30.09.2014, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою вчинення особливо тяжкого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - створили злочинну організацією, до якої увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також інші невстановлені на даний час особи, керували нею та брали участь у вчинюваних нею злочинах.

Злочинна організація на чолі з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановила контроль над ДП «Укртранснафтопродукт» (далі - державне підприємство, ДП), у тому числі шляхом призначення на керівні посади в державне підприємство членів злочинної організації. Покупцем нафтопродуктів ОСОБА_8 підібрано підконтрольне йому ТОВ «Укройлпродукт», а для виводу коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата за реалізовані нафтопродукти, підшукано ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані», та встановлено над ними контроль.

Для постійного контролю над коштами, що використовувались для створення видимості розрахунків між державним підприємством та підконтрольними приватними компаніями, злочинною організацію використано ПАТ «Фортуна-Банк», контролером та Головою Спостережної ради якого також був ОСОБА_8

ОСОБА_7, впливаючи на відповідних службових осіб МВС України, ініціював передачу арештованих нафтопродуктів державному підприємству. ОСОБА_11 відкрив рахунки державного підприємства в ПАТ «Фортуна-Банк».

Після постановлення за клопотаннями слідчого слідчими суддями рішень про передачу державному підприємству нафтопродуктів, ОСОБА_7 вплинув на службових осіб МВС України та для отримання контролю над місцями зберігання нафтопродуктів забезпечив участь підрозділів МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.

ОСОБА_11, діючи від імені державного підприємства, уклав з іншим членом злочинної організації ОСОБА_10, який діяв від імені ТОВ «Укройлпродукт», договір постачання та додатки до нього, умови якого передбачили ціну нижче за ринкову через «вимушеність продажу», що начебто була обумовлена наявністю вищевказаних судових рішень, та відстрочення остаточних розрахунків за отримані нафтопродукти.

Однак навіть визначена у такий спосіб вартість нафтопродуктів не була перерахована на депозитний рахунок уповноваженого банку органу досудового розслідування для забезпечення вищевказаної конфіскації. Натомість, ОСОБА_8 організовано перерахування коштів ДП на рахунки ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» у якості передоплати за договорами поставки.

Як наслідок, кошти, що перераховувались ТОВ «Укройлпродукт» на рахунки державного підприємства, із володіння злочинної організації не вибували, проте члени злочинної організації отримували у своє розпорядження і нафтопродукти.

ОСОБА_9 та ОСОБА_4 під видом уповноважених представників ДП організовано фізичне переміщення нафтопродуктів загальною вартістю 817 052 406,75 грн з місць їх зберігання у розпорядження злочинної організації з оформленням супроводжуючих документів, у тому числі: нафтопродуктів, що зберігались за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18 - на суму 179 643 845,26 грн; нафтопродуктів, що зберігались за адресою м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та вул. Чайковського, 263 - на загальну суму 440 176 384,08 грн; нафтопродуктів, що зберігались за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 - на суму 550 156 469,77 грн.

У 2017 році, після виведення НБУ ПАТ «Фортуна-Банк» з ринку, ОСОБА_8 втратив можливість постійного контролю коштами на всіх стадіях перерахувань.

У зв`язку із цим, злочинна організація, скориставшись заздалегідь передбаченою у договорі можливістю відстрочення платежів, припинила розрахунки з державним підприємством, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 396 411 000,03 грн.

З метою позбавити будь-якої можливості стягнути заборгованість з ТОВ «Укройлпродукт» ОСОБА_8 також організовано банкрутство вказаного товариства з подальшою його ліквідацією.

У такий спосіб злочинною організацією під керівництвом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реалізовано протиправну схему по заволодінню нафтопродуктами на загальну суму 817 052 406,75 грн, внаслідок чого вирок суду щодо членів злочинної організації ОСОБА_50 від 30.10.2017 у частині спецконфіскації нафтопродуктів та коштів, одержаних від їх реалізації, залишився не виконаним, чим спричинено збитки державі на суму 817 052 406, 75 грн.

Відтак, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а також в участі у злочинній організації, створеної з метою вчинення особливо тяжкого злочину, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ).

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме копії: депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_52 від 31.03.2015 № ВР-1634; матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 у межах якого здійснювалось досудове розслідування щодо протиправних дій службових осіб групи компаній «Східно-європейська паливно-енергетична компанія» якими керував ОСОБА_53 у період з 2013 по 2014 роки при ввезені на територію України нафтопродуктів під приводом їх подальшого транзиту, однак були реалізовані на території України без сплати податків, зборів та платежів; листа Міністерства енергетики України за вх. № 260/23099 від 26.10.2021; договору поставки № 15-1/10/14 від 15.10.2014 з додатковими угодами та додатками до нього укладеного між ДП «Укртранснафтопродукт» в особі генерального директора ОСОБА_11 та ТОВ «Укройлпродукт» в особі ОСОБА_10 щодо поставки нафтопродуктів; вироку від 30.10.2017 у справі № 520/12933/17; матеріалів виконавчих проваджень № 63188865 та № 63190428 від 22.10.2020; статуту ДП «Укртранснафтопродукт»; наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.06.2014 № 90-к/к, від 04.06.2015 № 80-к/к, № 160-к/к, від 22.10.2015 №162-к/к, від 21.12.2015 № 206к/к, від 28.07.2016 № 110-к/к, від 24.05.2018 № 60-к/к; наказів генерального директора ДП «Укртранснафтопродукт» від 05.11.2014 № 14-к, від 01.12.2-14 № 17-к, від 26.10.2015 № 53-к; протоколів огляду від 26.04.2023, від 12.07.2023, від 03.05.2023, від 13.07.2023, від 17.07.2023, від 05.04.2023, від 02.12.2022, від 02.09.2022, від 23-24.01.2024, від 03.12.2023, від 06.12.2023; відомостей щодо ТОВ «Ітанікс Стронг», ТОВ «Трейд Інвест Компані»; матеріалів отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також оперативно-технічних пошукових заходів, зокрема протоколів від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10553цт, № 5/7/2/1-10552цт, від 02.11.2023 № 5/7/2/1-10544т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10547т, від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10541т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10539т, від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10543т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10545т, від 30.10.2023 № 11/11301, від 30.10.2023 № 11/11302; висновку судової товарознавчої експертизи від 05.12.2022 № 22874/22-53; висновку судової економічної експертизи від 24.11.2023 № 17456/23-72, протоколи допиту свідків від 08.02.2017, від 02.06.2020, від 22.04.2021, від 12.09.2022, від 19.09.2022, від 23.11.2022, від 28.11.2022, від 23.02.2023, від 10.03.2023, від 11.04.2023, від 27.04.2023, від 06.06.2023, від 28.06.2023, від 30.06.2023, від 11.07.2023, від 12.07.2023, від 24.07.2023, від 16.08.2023, від 21.08.2023, від 30.08.2023, від 31.08.2023, від 12.09.2023, від 20.09.2023, та інші матеріали (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а.с. 231).

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

У судовому засіданні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить те, що він має 2 (два) паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а саме: НОМЕР_1 (дійсний до 25.04.2026) та НОМЕР_2 (дійсний до 11.04.2028).

Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, ОСОБА_4 є особою, яка має інвалідність II групи, у зв`язку з чим підозрюваний не позбавлений можливості перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Крім того, протягом 2019-2023 років ОСОБА_4 16 разів виїздив за кордон, у тому числі, 7 разів після введення воєнного стану.

Також, згідно матеріалів Клопотання (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а.с. 231), дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_54 та його син ОСОБА_55 23.04.2022 виїхали за межі території України, відомості про їх повернення у матеріалах Клопотання відсутні.

Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків отримання підозрюваним паспортів наддасть останньому можливість здійснити виїзд за межі території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримані відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_8 надавав вказівки ОСОБА_4 щодо пливу на свідків, які вже допитані у Кримінальному провадженні. Зокрема, про це свідчить те, що у ході телефонної розмови ОСОБА_4 надає вказівку особам не з`являтися за викликом до слідчого та пропонує зустрітися для обговорення цього питання. Також, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_8 розроблено пам`ятки для діючих та колишніх підлеглих працівників щодо алгоритму дій в разі виклику на слідчі та процесуальні дії, що ставлять слідчі, що підтверджується протоколом огляду від 23-24.01.2024 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а.с. 231). Також підозрюваний ОСОБА_56 надав показання з приводу того, що у другій половині 2023 року відбулась його зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_8, під час якої вони обговорювали розслідування Кримінального провадження, вказували на важливість не надання правдивих свідчень (Т. 1 а.с. 190 зворот.). У січні 2024 року під час зустрічі з ОСОБА_4, останній цікавився питаннями, які ставили на допиті детективи НАБУ, а також надав вказівку запропонувати детективу неправомірну вигоду (Т.1 а.с. 191).

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 (справа № 991/311/25) встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доводам сторони захисту на спростування інших ризиків слідчим суддею не буде надано оцінку.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного та з огляду на стадію Кримінального провадження - завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні Кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч.2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, зокрема, актуальності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі Кримінального провадження, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, які не є обтяжливими для нього, а саме: (1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (2) утримуватись від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_57, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 ; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

31.01.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, тобто, до 14 травня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

З огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) утримуватись від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_57, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 ;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 14 травня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1