- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
18 березня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києвіклопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 18.03.2025 вирішувалось клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
2. Доводи клопотання
У змісті клопотання захисник стверджує, що ч. 5 ст. 214 КПК України закріплено перелік відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Разом з тим стороною обвинувачення імперативні вимоги названої норми не були дотримані.
Так, 03.10.2023 ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Однак відомості про кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 в ЄРДР не були доповнені обставинами і елементами нової підозри ОСОБА_8 .
Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 містять заяву ОСОБА_9 від 03.05.2023 щодо ймовірного вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення. При цьому названа заява містить відомості про суму неправомірної вигоди, кому та в інтересах кого вона надається. Разом з цим, в порушення вимог ч. 5 ст. 214 КПК України ця інформація не знайшла свого відображення у ЄРДР, досудове розслідування викладених у заяві ОСОБА_9 обставин у передбаченому КПК України порядку не розпочато.
З цих підстав захисник виснує, що заява ОСОБА_9 не зареєстрована у внутрішній автоматизованій системі електронного документообігу НАБУ, а негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД) у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 проведені в порушення ч. 3 ст. 214 КПК України.
За наведених обставин адвокат ОСОБА_7 стверджує, що перевірка обставин на підтвердження або спростування факту реєстрації/не реєстрації заяви ОСОБА_9 в НАБУ із дотриманням належної правової процедури є необхідним для з`ясування питання допустимості або недопустимості доказів сторони обвинувачення, зокрема НСРД проведених у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Посилаючись на вищевикладене у сукупності захисник просить тимчасовий доступ до інформації про те:
-на якій правовій підставі, або ж з яких причин заява ОСОБА_9, датована 03.05.2023, що містить вхідний реєстраційний номер 15/2, всупереч Інструкції, затвердженої Наказом № 141 директора НАБУ від 29.12.2020, не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу НАБУ;
-в якому журналі (паперовому) реєструвалась заява ОСОБА_9, датована 03.05.2023, що містить вхідний реєстраційний номер 15/2, та яким офіційним документом (Інструкцією, Положенням тощо) передбачено реєстрацію подібного роду документів (заяв про вчинення кримінального правопорушення) саме в паперовому вигляді;
-надати належним чином засвідчену копію витягу із журналу (в паперовому вигляді) із відомостями про реєстрацію заяви ОСОБА_9, датована 03.05.2023, що містить вхідний реєстраційний номер 15/2.
3. Позиція учасників судового засідання
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Звернув увагу на те, що стороною захисту вичерпано процесуальні механізми для самостійного отримання необхідної інформації. Наполягав на порушенні порядку реєстрації вхідної кореспонденції в НАБУ при реєстрації заяви ОСОБА_9, датованої 03.05.2023. Акцентував увагу на значимості запитуваної інформації для встановлення допустимості доказів сторони обвинувачення, в тому числі НСРД.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні порушив питання про уточнення прохальної частину клопотання про тимчасовий доступ та просив надати такий доступ до «носія інформації, на якому реєструвалася заява ОСОБА_9, датована 03.05.2023». Додатково пояснив, що тимчасовий доступ не був отриманий на стадії досудового розслідування з огляду на те, що сторона захисту інформацію, яка стала підставою для цього клопотання, отримала за наслідками доступу до електронних документів в інформаційній системі Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі ухвали суду.
Захисник ОСОБА_6 клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів підтримав.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів. Наполягав на тому, що клопотання захисника є необґрунтованим. Свою позицію пояснив тим, що метою застосування тимчасового доступу до речей і документів є можливість здобути інформацію, яка є важливою для кримінального провадження. Зі свого боку інформація щодо реєстрації у НАБУ заяви ОСОБА_9, датованої 03.05.2023, до такої інформації не належить. Зауважив, що названа заява не була підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР на підставі службової записки детектива НАБУ. На момент звернення ОСОБА_9 до НАБУ із заявою від 03.05.2023 кримінальне провадження за епізодом, в якому звинувачується ОСОБА_8, вже існувало, а тому така заява не могла вплинути на процедуру реєстрації кримінального провадження. До того ж сама собою заява про вчинення кримінального правопорушення згідно практики Верховного Суду не є доказом у кримінальному провадженні, а є лише підставою для початку досудового розслідування. Підсумував, що процедура реєстрації заяви, яка не була підставою для внесення відомостей до ЄРДР та не є джерелом доказів у кримінальному провадженні, не може враховуватись судом при постановленні вироку.
Додатково пояснив, що ОСОБА_9 є особою, до якої застосовано заходи забезпечення безпеки. Прізвище, ім`я, по батькові є несправжніми. Зі свого боку реєстрація заяви від особи із зміненими даними не здійснюється у загальному порядку. У зв`язку з цим зауважив, що надання інформації щодо реєстрації та обліку заяви від 03.05.2023 може призвести до розкриття справжніх даних ОСОБА_9 .
Водночас зазначив, що ОСОБА_9 належить до переліку свідків сторони обвинувачення, яких прокурор просив допитати під час судового розгляду. У зв`язку з цим питання щодо звернення ОСОБА_9 до НАБУ із заявою від 03.05.2023 можуть бути з`ясовані безпосередньо у свідка.
Представник Національного антикорупційного бюро України, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. Разом з цим надіслав до суду пояснення щодо клопотання захисника ОСОБА_7, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання. Стверджував, що клопотання захисника є безпідставним та необґрунтованим. Адже сторона захисту не порушувала питання про отримання запитуваних у цьому клопотанні відомостей під час досудового розслідування. Крім цього звернув увагу, що захисник просить надати тимчасовий доступ не до речей чи документів, а до інформації, яка за своєю суттю є роз`ясненням правового регулювання діловодства в НАБУ. Ба більше жодним чином не обґрунтоване значення запитуваної інформації для кримінального провадження.
Щодо копії витягу із журналу із відомостями про реєстрацію заяви ОСОБА_9 представник володільця майна наполягав на тому, що захисником недоведена наявність такого витягу у володінні НАБУ. Водночас наголосив, що тимчасовий доступ до речей і документів не передбачає створення нових документів з подальшим наданням їх копій. Крім цього, так само як і у випадку з тимчасовий доступом до інформації, захисником недоведено значення відповідного витягу для кримінального провадження.
4. Оцінка та висновки Суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІV КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий захід забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Отже, предметом тимчасового доступу можуть бути виключно такі речі чи документи, які існують у володінні певної фізичної чи юридичної особи на момент вирішення судом клопотання про тимчасовий доступ.
На користь даного висновку Суду свідчать також положення п. 1 ч. 3 ст. 163 КПК України, які покладають на сторону кримінального провадження, яка звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ, обов`язок довести, що запитувані речі чи документи перебувають або можуть перебувати у володінні конкретної фізичної чи юридичної особи.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 161 КПК України ухвала суду про тимчасовий доступ до речей і документів повинна містити розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято судом. Отже, згадана норма не уповноважує суд при постановленні рішення про дозвіл на тимчасовий доступ зобов`язувати особу, яка зазначена в ухвалі суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, надавати роз`яснення щодо певних питань або створювати будь-які нові документи.
З огляду на вищенаведене вочевидь не відповідає правовій природі тимчасового доступу до речей і документів прохання захисника ОСОБА_7 про надання доступу до інформації про те:
-на якій правовій підставі, або ж з яких причин заява ОСОБА_9, датована 03.05.2023, що містить вхідний реєстраційний номер 15/2, всупереч Інструкції, затвердженої Наказом № 141 директора НАБУ від 29.12.2020, не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу НАБУ;
-в якому журналі (паперовому) реєструвалась заява ОСОБА_9, датована 03.05.2023, що містить вхідний реєстраційний номер 15/2, та яким офіційним документом (Інструкцією, Положенням тощо) передбачено реєстрацію подібного роду документів (заяв про вчинення кримінального правопорушення) саме в паперовому вигляді.
У зв`язку з викладеним у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів у цій частині належить відмовити.
Вирішуючи питання про надання дозволу на тимчасовий доступ до витягу із журналу з відомостями про реєстрацію заяви ОСОБА_9 . Суд враховує положення ч. 2 ст. 333 КПК України, яка зобов`язує суд під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів враховувати причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
З огляду на зазначене Суд дійшов висновку, що перед тим, як встановлювати наявність підстав для надання дозволу на тимчасовий доступу до речей та документів, визначених ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, необхідно встановити причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Виконуючи приписи ч. 2 ст. 333 КПК України Судом враховано, що сторона захисту інформацію, яка стала підставою для цього клопотання, отримала за наслідками доступу до електронних документів в інформаційній системі Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі ухвали, постановленої на стадії судового розгляду. Таким чином підстави для відповідного клопотання під час досудового розслідування були відсутні.
Зазначене, на думку Суду, зумовлює необхідність перевірки наявності підстав для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, визначених ст. 163 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Адвокат стверджує, що запитуваний стороною захисту у межах цього клопотання витяг із журналу з відомостями про реєстрацію заяви ОСОБА_9 перебуває у володінні Національного антикорупційного бюро України. Водночас жодного доказу існування відповідного витягу у володінні НАБУ Суду надано не було. Ба більше про недоведеність цієї обставини зазначав і представник володільця майна у своїх поясненнях.
Витяг по своїй суті є особливим видом документа в українському діловодстві, який передбачає створення на окремому носії інформації точного відтворення тексту певної частини оригінального документа без жодних змін чи скорочень. При цьому витяг повинен містити всі реквізити оригінального документа: назву організації, дату і номер документа, заголовок, розпорядчу частину (але тільки той пункт чи пункти, які стосуються конкретної особи чи питання), підписи відповідальних осіб, відтиск печатки організації, якщо вона передбачена.
Таким чином витяг є окремим офіційним документом, що має юридичну силу та виготовляється за певних умов на підставі основного документа.
Ознайомившись з матеріалами судової справи Судом не встановлено жодного доказу існування в НАБУ як витягу із журналу з відомостями про реєстрацію заяви ОСОБА_9, так і самого журналу реєстрації заяв про вчинення кримінального правопорушення. За наведених обставин захисником не дотримано вимоги п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК України при зверненні до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
При цьому, зважаючи на ч. 1, 3-4 ст. 163 КПК України, Судом не можуть бути враховані зміни до прохальної частини клопотання, про які просив обвинувачений у судовому засіданні. Адже у цьому випадку будуть порушені права володільця майна, який викликався у судове засідання та надав письмові заперечення на клопотання захисника ОСОБА_7 .
Водночас Суд зазначає, що за наслідками судового розгляду не знайшло також підтвердження і те, що інформація про реєстрацію заяви ОСОБА_9, датованої 05.03.2023, сама по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Так, захисник обґрунтовуючи значення запитуваного документа зазначає, що перевірка факту реєстрації/не реєстрації заяви ОСОБА_9 в НАБУ із дотриманням належної правової процедури є необхідним для з`ясування питання допустимості або недопустимості доказів сторони обвинувачення, зокрема НСРД проведених у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023. Разом з тим, Суд наголошує, що недотримання порядку документообігу в НАБУ, в тому числі при реєстрації/не реєстрації заяви ОСОБА_9, саме по собі не може свідчити про недопустимість доказів у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Зазначене пояснюється тим, що згідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, виключно недотримання вимог КПК України може свідчити про недопустимість отриманого органом досудового розслідування доказу у певному кримінальному провадженні.
Крім цього ч. 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів (ч. 2 цієї норми).
Отже, локальні нормативні акти НАБУ не є частиною кримінального процесуального законодавства, а тому недотримання їх вимог не може свідчити про недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права.
До того ж Суд звертає увагу, що заява про вчинення злочину буде мати процесуальне значення лише в контексті підстави для відповідного реагування органів досудового розслідування - внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки. Доказового значення певних фактичних обставин заява про вчинення злочину не має. Таке твердження Суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.05.2023 (справа № 761/13685/14-к).
Як встановлено під час судового розгляду заява ОСОБА_9, датована 05.03.2023, не була підставою для внесення до ЄРДР відомостей за епізодом, в якому звинувачується ОСОБА_8 . А тому дотримання/недотримання порядку документообігу в НАБУ при її реєстрації не може мати суттєвого значення для кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Крім цього суд звертає увагу на вже раніше досліджені документи, що вказують на те, що початок досудового розслідування та внесення відомостей в ЄРДР пов`язано із самостійним виявленням кримінального правопорушення органом досудового розслідування, а не із заявою ОСОБА_9, що впливало б на допустимість або недопустимість отриманих доказів без внесення відомостей в ЄРДР.
Таким чином, за результатом перевірки доводів адвоката ОСОБА_7, колегія суддів не встановила підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. У зв`язку з чим у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 159-166, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_10
Судді ОСОБА_11
ОСОБА_12