- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 760/1279/19
Провадження 1-кп/4910/8/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурор а ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про можливість продовження судового розгляду у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Свердловськ Луганської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
1.1. 11.01.2019 до Солом`янського районного суду міста Києва із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшло кримінальне провадження №52018000000000920 від 25.09.2018, для розгляду якого 15.01.2019 відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів у складі головуючої судді ОСОБА_8, суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10
17.01.2019 призначено підготовче судове засідання на 01.03.2019, й 01.03.2019 призначено судовий розгляд на 06.05.2019 з перервами до 02.07.2019, 10.09.2019, однак 05.09.2019 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва кримінальне провадження №52018000000000920 від 25.09.2018 передано до ВАКС для розгляду.
1.2. 11.09.2019 до ВАКС із Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_11 і ОСОБА_3
09.06.2023 в зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_11 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №98ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_12
19.06.2023 у зв`язку із перебуванням ОСОБА_12 у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №130ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_13
30.09.2024 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_13 у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату №122ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого до складу колегії суддів знову включена суддя ОСОБА_14 .
1.3. 16.09.2019 ухвалою призначено підготовче судове засідання на 26.09.2019, з перервами до 11.10.2019, 28.10.2019.
28.10.2019 ухвалою призначено судовий розгляд на 31.10.2019 з перервами до 05.11.2019, 03.12.2019, 20.12.2019, 22.01.2020, 11.02.2020, 24.02.2020, 26.03.2020, 09.04.2020, 30.04.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 25.06.2020, 15.07.2020, 21.07.2020, 03.09.2020, 15.09.2020, 30.09.2020, 22.10.2020, 10.11.2020, 24.11.2020, 17.12.2020, 21.12.2020, 05.02.2021, 11.02.2021, 25.03.2021, 08.04.2021, 15.04.2021, 13.05.2021, 25.05.2021, 27.05.2021, 09.06.2021, 24.06.2021, 22.07.2021, 09.09.2021, 07.10.2021, 04.11.2021, 23.11.2021, 09.12.2021, 23.12.2021, 12.01.2022, 17.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022 (задоволено клопотання захисника про зупинення провадження в справі та клопотання прокурора про призначення судово-медичної експертизи, призначено судово-медичну експертизу і зупинене судове провадження до отримання висновку експертизи), 15.01.2025, 12.02.2025, 26.02.2025, 20.03.2025 (поновлено судове провадження).
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В судовому засіданні у зв`язку із змінами в складі колегії суддів на обговорення учасникам судового провадження було поставлено питання про можливість продовження судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.
2.2. Суддя ОСОБА_2 повідомила учасників судового провадження, що ознайомилась з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, із технічними записами попередніх судових засідань, згідна з прийнятими судом процесуальними рішеннями, вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді, відтак не вбачає процесуальних підстав для судового розгляду спочатку.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала проти продовження судового розгляду, вважаючи відсутньою необхідність розпочинати такий розгляд з початку в цьому кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 і обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти продовження судового розгляду і наполягали на необхідності такого спочатку, подавши відповідне клопотання про таке.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, до яких зокрема належать розумні строки розгляду справи судом, що втілено у нормах частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, де установлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, а також в статті 7 КПК серед численних засад кримінального провадження та в частині 1 статті 21 КПК, якою визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Конкретний правовий зміст засади «розумність строків» визначає стаття 28 КПК, в частинах 1-3 якої конкретизовано, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Також частинами 5, 6 статті 28 КПК визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим кодексом.
Частиною 1 статті 283 КПК визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Аналогічно й стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз вищенаведеного свідчить, що поняття «розумний строк» не тотожне здійсненню кримінального провадження будь-яким чином у найшвидший термін, оскільки розкриваючи зміст такого поняття закон використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночним поняттям, проте процесуальне законодавство очевидно вимагає високого стандарту дотримання такої засади кримінального провадження.
Очевидною метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження, й відтак з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження суд має забезпечити баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст чого визначено частинами 1, 2 статті 22 КПК, а саме, що стороною обвинувачення і стороною захисту самостійно обстоюються їх правові позиції, права, свободи і законні інтереси засобами, передбаченими цим кодексом, для чого сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Таке корелюється й з аналізом практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV визнається джерелом національного права, та згідно із якою громадяни України найчастіше (близько 40% усіх звернень) звертаються до ЄСПЛ зі скаргами щодо надмірної тривалості розгляду цивільних та кримінальних справ, за результатами розгляду яких ЄСПЛ ухвалена ціла низка рішень проти України, де констатовано порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року саме в контексті недотримання розумності строків.
Також ЄСПЛ зокрема зазначав, що використання засобів, доступних за національним законодавством, з метою захисту своїх інтересів не можна розглядати як обставину, що виправдовує довготривалий розгляд справи (наприклад, рішення в справах «Колесніков проти України» від 20.10.2011 (заява №697/07), «Федорова проти України» від 12.05.2011 (заява №1853/08), «Силін проти України» від 13.07.2006 (заява №23926/02), «Єфименко проти України» від 18.07.2006 (заява №55870/00), та на думку ЄСПЛ, таке є свідченням істотних недоліків системи кримінального обвинувачення. Водночас наприклад, у рішенні в справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009 (заява №19312/06), ЄСПЛ позитивно відзначив заходи, вжиті судом першої інстанції щодо пришвидшення перебігу провадження, зокрема за допомогою забезпечення щільного графіка слухань і направлення нагадувань прокуратурі та експертам стосовно їхніх процесуальних стосовно їхніх процесуальних обов`язків.
Таким чином, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ надмірна тривалість розгляду справи судом здатна призвести до моральних страждань особи, що може включати в себе: тривалу невизначеність спірних правовідносин, необхідність відвідування безлічі судових засідань, що відбуваються у конфліктній обстановці, та їх багаторазові відкладення, неможливість здійснювати звичайну щоденну діяльність, підрив репутації особи в тій чи іншій сфері і т. п.
3.2. Частиною 1 статті 318 КПК визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 319 КПК визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті та статтею 320 цього кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 319 КПК, суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
3.3. Частинами 2, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом, й висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак суд враховує викладену в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 13.06.2023 в справі №461/5454/14-к таку правову позицію, яка має універсальний характер та може бути врахована у розрізі конкретних обставин будь-якого кримінального провадження:
«17. Суд наголошує, що принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення.
18. У той же час Суд зазначає, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, і засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин цей принцип реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб.
19. Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (частина 2 статті 28 КПК)…
21. Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо долі судового розгляду після заміни судді, не міг не взяти до уваги право обвинувачених осіб отримати судове рішення в розумний строк (стаття 6 Конвенції, частина 5 статті 28 КПК), яке при анулюванні результатів попереднього розгляду і розгляді справи з початку практично не можливо було забезпечити.
22. Суд також приймає до уваги, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки.
23. Суд зазначає, що в цій справі сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію головним чином документальними доказами. На відміну від показань свідків, де безпосереднє сприйняття показань і спостереження за поведінкою свідка, його відповідями і іншими обставинами може мати суттєве значення для оцінки достовірності таких показань, на дослідженні документів ці фактори не позначаються. У Суду немає підстав для сумніву, що суддя, яка прийшла на заміну, дослідила документи, надані сторонами.
24. Суди попередніх інстанцій також прийняли до уваги, що вирішальна більшість суддів у колегії - два з трьох - не були замінені і приймали участь у дослідженні доказів. Крім того, докази, значення яких для встановлення обставин справи сторона обвинувачування оспорювала в суді апеляційної інстанції, зокрема висновок експертів від 24 травня 2019 року, був досліджений вже новим складом суду.
25. За таких обставин рішення суду продовжити розгляд справи не виглядає довільним, враховуючи, у тому числі, і поведінку сторони обвинувачення (частина 3 статті 28 КПК), а саме - відсутність будь-якого обґрунтування з її боку щодо необхідності проводити весь об`ємний судовий розгляд з початку…
29. Виходячи з цього, Суд вважає, що сторона обвинувачення не обґрунтувала, що порушення, на яке вона посилається, перешкодило чи могло перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у значенні статті 412 КПК, а тому відхиляє цей довід касаційної скарги».
3.4. В цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт з додатками надійшов 11.01.2019 спочатку до Солом`янського районного суду міста Києва і згодом 11.09.2019 до ВАКС, підготовче судове засідання тривало до 28.10.2019, коли розпочато судовий розгляд, за час якого призначено загалом 49 судових засідань (45 до зупинення провадження і 4 після надходження висновку судово-медичної експертизи), з яких ефективно відбулось лише близько 30%, зокрема через факти, які об`єктивно уповільнювали розгляд судової справи: запровадження у березні 2020 року карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), численні неприбуття захисника з неповажних причин (на що суд вимушено реагував шляхом звернення до органів адвокатського самоврядування, втім таке виявилось недієвим) і згодом її несподівана смерть, необхідність призначення нового захисника і ознайомлення нового захисника з матеріалами кримінального провадження, регулярні клопотання обвинуваченого про відкладення судових засідань в зв`язку з хворобою, яка унеможливлювала участь в судових засіданнях, початок у лютому 2022 року повномасштабної агресії росії проти України, тривале проведення судово-медичної експертизи з травня 2022 року до грудня 2024 року, а також через особливості колегіального розгляду у ВАКС усіх справ, що обумовлювало неможливість частого призначення судових засідань з огляду на зайнятість суддів-членів колегії у різних справах із різними складами колегій, здійснення судового контролю як слідчими суддями (що є пріоритетним), відпустки суддів та їх хвороби тощо.
За час судового розгляду судом вже досліджено усі наявні докази сторони обвинувачення і сторони захисту, зокрема допитані усі свідки як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.
3.5. Суд зазначає, що наполягаючи на новому проведенні спочатку всіх без винятку процесуальних дій, які вже були здійснені до заміни судді, щодо яких суддя ОСОБА_2 (яка замінила вибулу суддю) висловила беззастережну згоду, обвинувачений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7, не навели будь-якого раціонального обґрунтування необхідності такого та не навели жодної підстави, яка могла б виправдати необхідність проведення повного повторного судового розгляду, посилаючись винятково на своє формальне право, передбачене частиною 2 статті 319 КПК та на твердження про порушення вимог КПК, також не навели будь-яких фактів, коли попередній склад суду досліджував би докази з порушенням загальних засад кримінального провадження, що призвело б до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Також суд враховує, що протягом всього періоду судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи, має серйозні захворювання (що підтверджено висновком судово-медичної експертизи), які потребують тривалого медичного лікування (зокрема стаціонарного), мають важкий перебіг та характеризуються ускладненнями і супутніми захворюваннями.
Відтак, враховуючи баланс особистих інтересів ОСОБА_6 як обвинуваченого порівняно із суспільними завданнями кримінального провадження (якими, серед іншого, є як охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, так і забезпечення швидкого, повного і неупередженого судового розгляду), суд вважає, що продовження судового розгляду спочатку порушить право обвинуваченого на розгляд кримінального провадження у розумні строки, а також буде свідчити про порушення концепції гуманності, яка виражає ставлення до людини принаймні з двох боків: визнає соціальну цінність людської особистості й відкидає все, що є несумісним з такою її оцінкою. Гуманізм є моральною вимогою до поведінки людей, тобто категорією морального усвідомлення людини найвищою соціальною цінністю в державі.
3.6. Системний аналіз частин 1 і 2 статті 319 КПК засвідчує, що судовий розгляд спочатку після заміни судді - це не імперативний обов`язок суду, і рішення про можливість продовження судового розгляду шляхом визнання відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, належить до дискреційних повноважень суду, оскільки охоплюється суддівським розсудом, заснованим на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи з подальшим вмотивованим обґрунтуванням.
Положення статті 319 КПК не передбачають право на оскарження рішення суду про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку, що свідчить про те, що таке рішення суду не може становити істотного порушення норм КПК, ба більше враховуючи відсутність такого у переліку, наведеному в частині 2 статті 412 КПК.
Окрім того, суд зазначає, що незмінність складу суду як прояв засади безпосередності дослідження та оцінки доказів не є абсолютним, та істотність його порушення належить оцінювати виключно в контексті обставин конкретної справи. Тобто засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді кримінального провадження, притаманна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що повністю відповідає нормам законодавства та судовій практиці, яка склалася в Україні. Тому істотність порушення, яке гіпотетично допущено під час судового розгляду, є оціночною категорією, й суд самостійно визначає, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та чи вплинуло таке порушення на остаточне судове рішення.
При цьому, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) щодо застосування норм статті 2 КПК, викладеною у постанові від 31.08.2022 в справі №756/10060/17, відповідно до якої послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що належна юридична процедура є не самоціллю, а необхідним засобом досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Тобто доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, може бути нівельоване не в будь-якому випадку, а лише у разі порушення прав людини і основоположних свобод, або наявність обґрунтованих сумнівів щодо походження доказів, їх надійності і достовірності.
3.7. Суд також зазначає, що частинами 4-6 статті 107 КПК визначено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. Учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
З огляду на таке, норми частини 2 статті 319 КПК щодо встановлення певних умов можливості продовження судового розгляду виглядають архаїчними, оскільки не враховують факт та мету запровадження фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів, яке спрямоване саме на досягнення завдань кримінального судочинства та захист прав як учасників судового провадження, так й будь-яких інших осіб.
Інакше є незрозумілим, для якої мети судова система України щороку витрачає гігантські кошти на технічне фіксування тисяч й тисяч судових засідань та зберігання їх записів. Адже, порівняно із раніше здійснюваним рукописним складанням протоколів судових засідань, їх звуко- та відеозапис містить незрівнянно повнішу інформацію - зокрема щодо повного відтворення словесної частини та розмовних і психологічних обставин судових засідань (що є абсолютно недоступним для письмового протоколу), - а відтак надає як судді, який замінив вибулого, так й будь-якому учаснику судового провадження можливість ознайомитись із повним попереднім перебігом судового провадження, що само по собі робить недоцільним необхідність повторного дослідження доказів та нове проведення раніше здійснених процесуальних дій.
3.8. З огляду на наведене та за наявних обставин, що склалися під час судового розгляду у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018, суд вважає, що рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, повністю відповідатиме конституційним вимогам до правосуддя в Україні, вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, будь-яким чином не зможе негативно вплинути на судовий розгляд, а також не буде істотним порушенням норм КПК чи будь-яких прав чи свобод обвинуваченого.
Керуючись статтями 2, 28, 31, 35, 319, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 щодо обвинувачення ОСОБА_6 ..
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 25.03.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________