- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1780/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/189/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 березня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року щодо застосування відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52024000000000047,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з надходженням 05.03.2025 апеляційної скарги від захисника, поданої відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 27.02.2025, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 5 а. с. 24, 32-42, 48-49).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 10 000 000,00 (десять мільйонів) грн із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52024000000000047 проводиться розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо того, що співробітник Служби безпеки України /далі - СБУ/ ОСОБА_7, який є службовою особою, спільно з громадянином України ОСОБА_9 04.01.2024 висловили прохання ОСОБА_10 щодо надання неправомірної вигоди й у подальшому одержали від нього протягом січня-квітня 2024 таку неправомірну вигоду в особливо великому розмірі (загалом 358 000 доларів США) за (а) невжиття заходів щодо припинення, розкриття та розслідування виявлених кримінальних правопорушень, (б) нерозголошення відомостей про можливе вчинення кримінальних правопорушень і про його особисте життя; (2) описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК; (3) існують ризики, наведені в п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (5) застосування щодо ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання установленим ризикам; (6) застава у визначеному розмірі з покладеними обов`язками здатна утримувати ОСОБА_7 від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки та не є завідомо непомірною для нього.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скарг ою
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн з покладенням відповідних обов`язків.
4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що: (1) нова підозра за ч. 4 ст. 368 КК є необґрунтованою; (2) наявність ризиків не доведено; (3) розмір застави необґрунтований; (4) не доведено неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу; (5) при визначенні виду запобіжного заходу не взято до уваги вимоги ст. 178 КПК.
4.2. В судовому засіданні захисник підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній. Пояснив, що не заперечує факт перерахування ОСОБА_9 йому на криптогаманець криптовалюти у розмірі 1 000 USDT в день народження мами підозрюваного, але стверджує, що отримання ним цих коштів не має відношення до злочину, вчинення якого йому інкримінується стороною обвинувачення.
5.2. Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що підозра обґрунтована, ризики наявні, застосований вид запобіжного заходу визначений правильно, розмір застави є помірним.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо обґрунтованості підозри
7. Слідчий суддя зазначив про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК.
7.1. Захисник вказав, що підозра за ч. 4 ст. 368 КК є необґрунтованою, оскільки ґрунтується виключно на протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 16.01.2025 та зміненій щодо нього підозрі.
7.2. ОСОБА_7 підтримав доводи свого захисника.
7.3. Прокурор зауважив, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами. Також зазначив, що склад кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК наявний, оскільки ОСОБА_7 є службовою особою СБУ, якому в ході службової діяльності стала відома інформація про протиправні дії та подробиці особистого життя працівника прикордонної служби, і він замість того, щоб зупинити протиправну діяльність та ініціювати притягнення до відповідальності, почав вимагати неправомірну вигоду.
7.4. За підсумками перевірки доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції погоджується, що наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
7.5. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/.
7.6. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
7.7. Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж стандарт «поза розумним сумнівом», який застосовується під час вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).
7.8. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочину, про який йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.
7.9. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:
7.9.1. детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК (т. 1 а. с. 19-20);
7.9.2. 26.02.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а саме у тому, що він, будучи співробітником СБУ у період часу з 05.01.2024 по 27.04.2024 за пособництва ОСОБА_9 вимагав та одержав від ОСОБА_11 разову та щомісячну неправомірну вигоду у загальному розмірі 358 000 дол США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 13 657 315 грн (т. 1 а. с. 32-48).
7.10. Наявність обґрунтованої підозри, окрім протоколу допиту ОСОБА_9 від 16.01.2025, у якому зафіксовано викривальні покази щодо ОСОБА_7 та обставини вчиненого злочину, зокрема про створення номерів НОМЕР_1, НОМЕР_2, криптовалютного гаманця, отримання порад та вказівок від ОСОБА_7 і змову із ним, факт прохання та одержання неправомірної вигоди, конвертації криптовалюти USDT в готівку (долари США) і подальшу їх передачу (т. 2 а. с. 52-76), підтверджується також:
(1) протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2024, у якому зафіксовано, що ОСОБА_10 впізнав особу ОСОБА_9, з яким спілкувався 04.01.2024 (т. 2 а. с. 32-34);
(2) показаннями свідка ОСОБА_12, зафіксованими у протоколі допиту від 07.06.2024, згідно із якими він підтвердив, що за проханням ОСОБА_10 перерахував 5000 USDT на криптогаманець, наданий ОСОБА_10 (т. 2 а. с. 47-51);
(3) показаннями свідка ОСОБА_13, зафіксованими у протоколах допиту від 07.06.2024 та 15.10.2024, у яких він повідомив про обставини обміну криптовалютних активів USDT ОСОБА_9 на готівкові кошти в доларах США (т. 2 а. с. 77-106);
(4) показаннями свідка ОСОБА_14, зафіксованими у протоколах допиту від 07.06.2024 та 16.07.2024, в ході яких він повідомив про обставини допомоги ОСОБА_9 створювати криптовалютний гаманець (т. 2 а. с. 107-122);
(5) результатами огляду руху криптовалютних активів, зафіксованими у протоколі від 13-14.05.2024, у якому відображено вхідні та вихідні операції по криптогаманцю НОМЕР_5, на який надавалась неправомірна вигода (т. 2 а. с. 123-140);
(6) результатами огляду флешнакопичувачів та ноутбуку, зафіксованими у протоколах від 31.05.2024, 18-26.07.2024, 13.08.2024, 29.01.2025, згідно із яким оглянуто електронні документи у вигляді фото, відео та текстових файлів, які ОСОБА_9 демонстрував ОСОБА_10 04.01.2024 (т. 2 а. с. 141-166, 173-210);
(7) висновком експерта від 28.01.2025 щодо флешнакопичувачів, на яких містились документи у вигляді фото, відео та текстових файлів, які ОСОБА_9 демонстрував ОСОБА_10 04.01.2024 (т. 2 а. с. 211-228);
(8) результатами огляду телефонів ОСОБА_9, зафіксованими у протоколах від 29.05.2024, 16-24.07.2024, у яких зафіксовано зміст листування із ОСОБА_7 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема про те, що: (а) о 10.01.2024 о 22 год 02 хв ОСОБА_9, використовуючи номер телефону НОМЕР_2 у месенджері WhatsApp направив ОСОБА_7, на його номер телефону НОМЕР_1, повідомлення про надходження на криптогаманець НОМЕР_5 190 000 USDT, чим фактично повідомив останнього про одержання частини від загальної суми неправомірної вигоди; (б) 07.04.2024 о 18 год 41 хв ОСОБА_9 перерахував з криптогаманця НОМЕР_5 на криптогаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_7, НОМЕР_6 криптовалюту у розмірі 1 000 USDT (т. 3 а. с. 1-227);
(9) оглядом трафіків, відображеним у протоколі від 01.10.2024-03.12.2024, у якому зафіксовано обставини телефонних з`єднань телефонів ОСОБА_10 і ОСОБА_9 (т. 4 а. с. 197-262);
(10) витягами з ухвал слідчих суддів від 18.04.2024 №1009, від 07.11.2024 №3028 та №3029, якими надано дозвіл на використання матеріалів негласних слідчих розшукових дій /далі - НС(Р)Д/ у кримінальному провадженні №52024000000000047 (т. 2 а. с. 242-247);
(11) протоколами про результати проведення НС(Р)Д - аудіоконтроль особи від 01.03.2024 №19/1810 та від 24.01.2024 № 19/622, у яких зафіксована зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_10 04.01.2024 (т. 3 а. с. 228-245);
(12) протоколами про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 01.03.2024 №19/1808, від 25.03.2024 №19/2729а, від 24.04.2024 №19/3943, від 17.04.2024 №19/3728, від 17.04.2024 №19/3730, від 15.01.2025 №19/483, від 15.01.2025 №19/482, від 22.05.2024 №19/2912/55/112-2024, де зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 стосовно надання останнім неправомірної вигоди (т. 4 а. с. 1-88);
(13) оглядом відомостей із банків, відображеним у протоколі від 11.02.2025, у якому зафіксовано пересилання коштів між підозрюваним та ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 237-240).
7.11. На думку колегії суддів, наведена інформація може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінуються, а саме він, будучи службовою особою СБУ, спільно з громадянином України ОСОБА_9 04.01.2024 висловили прохання ОСОБА_10 щодо надання неправомірної вигоди й у подальшому одержали від нього таку неправомірну вигоду в особливо великому розмірі (358 000 доларів США) за невжиття заходів щодо припинення, розкриття та розслідування виявлених кримінальних правопорушень, нерозголошення відомостей про можливе вчинення кримінальних правопорушень і про його особисте життя.
7.11.1. Вказане спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 .
7.11.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.
(§2) Щодо наявності/відсутності ризиків
8. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
8.1. Сторона захисту вказала про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи тим, що вони є необґрунтованими та не підтвердженими.
8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність трьох ризиків, зазначених в ухвалі.
8.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів враховує зміст ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК, виходячи з яких убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», зважаючи на який існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.5. На думку колегії суддів, наведені слідчим суддею в ухвалі факти та обставини переконливо й не абстрактно демонструють існування ризиків, про які у клопотанні зазначала сторона обвинувачення.
8.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7, яке є особливо тяжким (т. 1 а. с. 32-48); (2) наявністю у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_3 з терміном дії до 15.08.2027 (т. 1 а. с. 58); (3) наявністю у підозрюваного широкого кола знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, здобутих у період обіймання посад в СБУ та Державній прикордонній службі України, які він може використати із метою переховування від органів досудового розслідування та суду, зокрема шляхом залишення території України (т. 2 а. с. 229-235); (4) майновим станом підозрюваного та членів його родини, а саме тим фактом, що за період 2023 ОСОБА_7 отримав понад 480 000 грн, а за 2024 рік - понад 700 000 грн заробітної плати (т. 2 а. с. 237-240); (5) не віднайденням органом досудового розслідування всіх коштів неправомірної вигоди, які могли бути передані ОСОБА_7 .
8.5.2. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: (1) враховуючи посаду підозрюваного, перебуваючи на волі під час досудового розслідування він може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються (т. 2 а. с. 229-235); (2) ОСОБА_7 отримав у розпорядження електронні документи у вигляді фото, відео та текстових файлів, що містять відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 та іншими особами Державної прикордонної служби України і частину цієї інформації, за пособництва ОСОБА_9, продемонстрував ОСОБА_10, за що останній надав неправомірну вигоду, а інша невстановлена частина матеріалів про можливі неправомірні дії ОСОБА_10 залишилася у ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб; (3) предмет неправомірної вигоди, який був переданий ОСОБА_10 ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_15 не був віднайдений у повному обсязі органом досудового розслідування та не вилучений; (4) ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, під час якого передача неправомірної вигоди відбулася ймовірно у вигляді криптовалютних активів та подальше її перетворення в готівкові кошти, вказує на ускладнення пошуку предмета злочину (т. 1 а. с. 32-48).
8.5.3. Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні наявний, оскільки: (1) КПК встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ОСОБА_7, із метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати не лише на іншого підозрюваного ОСОБА_9, консультувати його, координувати із ним свою процесуальну поведінку, узгоджувати тактику і стратегію захисту, створювати альтернативну версію подій, а й на інших працівників СБУ, яким відомі обставини ймовірної протиправної поведінки ОСОБА_10, фото, відео та текстові файли стосовно якого використовувались для одержання підозрюваними неправомірної вигоди; (3) підозрюваний ОСОБА_9 вже надав та у подальшому може надати стосовно ОСОБА_7 додаткові показання, внаслідок чого він може спробувати здійснити впливав на ОСОБА_9 з метою змусити його відмовитись надавати показання або надати неправдиві показання (2 а. с. 52-76).
8.6. Як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
8.6.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
8.6.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
(§3) Щодо застосованого запобіжного заходу
9. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що, застосування щодо ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним установлених ризиків.
9.1. Сторона захисту вказала про недоведеність необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
9.2. Прокурор зазначив, що слідчий суддя правильно обрав вид запобіжного заходу.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, застосувавши до ОСОБА_7 тримання під вартою з можливістю внесення застави.
9.4. Надаючи відповідну оцінку, колегія суддів виходить із стандарту доведення «достатні підстави».
9.4.1. Так, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти установленим ризикам. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).
9.4.2. Отже, інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини.
9.5. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.6. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою є: (а) домашній арешт; (б) застава; (в) особисте зобов`язання; (г) особиста порука.
9.7. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
9.8. Санкцією ч. 4 ст. 368 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
9.9. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000047 щодо ОСОБА_7 стосується розслідування обставин вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 1 а. с. 32-48).
9.10. Разом з цим, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (42 роки), не скаржився на проблеми зі здоров`ям, одружений (т. 5 а. с. 15), має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2015 років народження (т. 5 а. с. 14, 16, 18), батьків похилого віку (т. 2 а. с. 233), в т. ч. батька, який проживає разом із ним (т. 5 а. с. 17), за 2023 рік отримав понад 480 000 грн заробітної плати, а за 2024 рік - понад 700 000 грн (т. 2 а. с. 237-240), не судимий, доказів застосування до нього раніше запобіжних заходів не надано, дані про повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення відсутні.
9.11. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки: (1) попередить можливість переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду; (2) підозрюваний не зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) у ОСОБА_7 не буде можливості незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
9.11.1. У випадку внесення застави за підозрюваного стримуючим фактором від настання ризиків буде загроза звернення відповідної суми в дохід держави.
9.11.2. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою чи застава у визначеному слідчим суддею розмірі, не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, і, зважаючи на поведінку підозрюваного, професійні навики та його майновий стан, застосування таких заходів може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
(§4) Щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею
10. Слідчий суддя, зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_7, а саме, в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 358 000 доларів США, котрі наразі органом досудового розслідування не відшукані та не вилучені, обставини кримінального правопорушення, індивідуальні особливості підозрюваного та його імовірну роль у вчиненні злочину, дійшов висновку, що підозрюваний матиме можливість сплатити заставу у розмірі 10 000 000 грн, та саме такий розмір застави буде здатний утримувати ОСОБА_7 від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки.
10.1. Сторона захисту зазначила, що застосована слідчим суддею сума застави, є явно не помірною для ОСОБА_7 та просила зменшити визначений розмір застави до 605 600 грн.
10.2. Прокурор вказав, що застосований розмір застави є помірним.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини справи, роль у них підозрюваного та, зважаючи на майновий стан ОСОБА_7, правильно визначив суму застави.
10.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
10.4.1. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.4.4. Водночас сума застави повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими ОСОБА_7 :
(1) обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а саме у тому, що він, будучи співробітником СБУ у період часу з 05.01.2024 по 27.04.2024 за пособництва ОСОБА_9 вимагав та одержав від ОСОБА_11 разову та щомісячну неправомірну вигоду у загальному розмірі 358 000 дол США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 13 657 315 грн (т. 1 а. с. 32-48);
(2) за період 2023 року отримав понад 480 000 грн, а за 2024 рік - понад 700 000 грн заробітної плати (т. 2 а. с. 237-240) ;
(3) не віднайдення органом досудового розслідування частини коштів з суми 358 000 доларів США, які ймовірно були передані ОСОБА_7, як неправомірна вигода.
10.6. Ураховуючи особу ОСОБА_7, його майновий стан та наявність обґрунтованої підозри, визначений слідчим суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.
10.7. Крім того, з огляду на обставини справи, в тому числі, високу ймовірність настання ризиків, зважаючи на характеризуючі відомості, майновий стан і зв`язки підозрюваного, визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений зазвичай для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не є свавільним, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
10.8. Таким чином, визначена сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК, а її сплата дозволить запобігти встановленим ризикам, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_7 від вчинення відповідних дій.
(§5) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 182, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4