- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/1680/25
Провадження №11-сс/991/171/25
У Х В А Л А
24 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023,
В С Т А Н О В И Л А:
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_12, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного суду, будучи професійним суддею, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, у серпні 2008 року створив стійке ієрархічне об`єднання, до якого залучив ряд осіб, зокрема, окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, у тому числі заступника голови цього суду ОСОБА_6, працівників апарату судів, членів їх сімей, учасники якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів. Діяльність злочинної організації була спрямована на постановлення суддями системи господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, забезпечення залишення їх в законній силі в разі оскарження, шляхом тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в систему автоматизованого розподілу справ з метою отримання неправомірної вигоди від представників сторін у господарських спорах, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає неправомірну вигоду.
Створена ОСОБА_12 злочинна організація продовжувала свою діяльність й після обрання його суддею Вищого господарського суду України, призначення головою суду. Користуючись службовим становищем та підтримкою вищих посадових осіб центральних та місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, ОСОБА_12 забезпечував призначення на суддівські та адміністративні посади усієї системи господарських суддів, у тому числі Вищого господарського суду України, лояльних до нього осіб, осіб з близького оточення, які були готові виконувати його незаконні вказівки щодо прийняття рішень в інтересах злочинної організації. Наприкінці 2010 року ОСОБА_12 вплинув на прийняття головою господарського суду міста Києва рішення щодо звільнення з посади судді та голови цього суду шляхом переведення на посаду судді Вищого господарського суду України. Після чого за сприяння ОСОБА_12 . 14.01.2011 ОСОБА_6 переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, а 25.01.2011 - призначено головою суду. Аналогічно в подальшому ОСОБА_13, використовуючи своє службове становище голови Вищого господарського суду України та наявні зв`язки з вищими посадовими особами держави, забезпечив призначення ОСОБА_6 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, голови цього суду, а в подальшому на посаду судді та заступника голови Вищого господарського суду України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 з 2008 по 2014 рік, перебуваючи на посаді судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України спільно з іншими учасниками злочинної організації долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії, здійснював підбір, залучення учасників злочинної організації та за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, одержував частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період з серпня по листопад 2008 року злочинна організація заволоділа корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд», майновими та немайновими правами товариства, одержаними в якості предмету неправомірної вигоди шляхом прийняття ОСОБА_6 завідомо неправосудного рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено та зобов`язано раду укласти з товариством договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу у порядку, визначеному ЗК України та ЗУ «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення товариства із заявою. В подальшому, в період між прийняттям вказаного судового рішення та укладенням договору оренди з товариством, дружину підозрюваного ОСОБА_14 та співмешканку ОСОБА_12 . ОСОБА_15 через підконтрольну юридичну особу включено до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» (50% статутного капіталу).
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержані в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч.2 ст.368 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
02.12.2024 о 15 год 15 хв ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст.615 КПК України, а 03.12.2024 йому повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань задоволено. Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 січня 2025 року без визначення застави.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2025 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року скасовано, постановлено нову, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року клопотання задоволено частково. Продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 березня 2025 року включно та зменшено визначену суму застави до 50 000 000 грн.
24 лютого 2025 року слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 50 000 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року клопотання задоволено частково, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 27 квітня 2025 року включно та зменшено визначену суму застави до 10 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Державного бюро розслідувань про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозру у вчинені інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень вважає необґрунтованою. Матеріали клопотання не містять доказів, які б вказували на його причетність до інкримінованих правопорушень. Наголошує на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між винесенням підозрюваним рішення від 09.10.2008 у справі № 8/170н та купівлею його колишньою дружиною міноритарної частки в ТОВ «Дрімвуд». Посилання сторони обвинувачення на неправомірність прийнятого ОСОБА_6 рішення є безпідставним, оскільки не скасоване судове рішення не може бути незаконним. Версія щодо набуття неправомірної вигоди ОСОБА_6 спростовується тим, що ТОВ «Дрімвуд» не приступило до використання орендованої земельної ділянки, договір оренди був розірваний, а відтак компанія та її учасники не отримали жодної матеріальної вигоди від укладення договору оренди. Органом досудового розслідування факт нібито отримання ОСОБА_6 хабаря у 2008 році визначається як єдине кримінальне правопорушення, вчинене злочинною організацією. Доказів вчинення злочинною організацією інших злочинів, матеріали клопотання не містять. Відтак вважає, що по інкримінованих злочинах спливли граничні строки притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, встановлені ст.49 КК України.
Стрімкий кар`єрний ріст підозрюваного пояснює його щоденною самовідданою роботою та звертає увагу, що питання його переведення з одного суду до іншого опосередковувались указами президента, постановами парламенту, а призначення на адміністративні посади - рішеннями Вищої ради юстиції поза межами будь-якого зв`язку з текстом підозри. Наголошує, що наявне в матеріалах листування ОСОБА_6 з ОСОБА_12 було пов`язане виключно з волонтерською діяльністю підозрюваного, більше вони не спілкувались.
Сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження факту невідповідності матеріального рівня підозрюваного та його колишньої дружини, отриманим доходам. Наявними в матеріалах клопотання листами керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР спростовується володіння ОСОБА_14 готелями «Prinz Eugen» та «Каvalier» в м.Відень. Підозрюваний не має жодного відношення до підприємницької діяльності його колишньої дружини та дітей.
Відсутність у чинному Кримінальному кодексі України такого складу злочину як винесення завідомо неправосудного рішення та участь у злочинах, вчинених злочинною організацію, вказує на відсутність події злочинів. Також захисник заявляє про притягнення Офісом ГПУ ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності двічі за нібито вчинення одного і того ж самого правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України. Викладені в повідомлені про підозру фактичні обставини повністю дублюють фактичні обставини обвинувального акту, що перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді м.Києва. Постановленням ОСОБА_6 одного і того ж судового рішення обґрунтовується одночасна наявність 2 кримінальних проваджень щодо нього, але з різною правовою кваліфікацією одного і того ж діяння.
Захисник заявляє про відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України. Обґрунтовуючи відсутність ризиків, ОСОБА_8 посилається на: сплив майже 11 років з моменту ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що істотним чином зменшує ризики; належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 в цьому та інших кримінальних провадженнях протягом більш, ніж 8 років; сталі соціальні зв`язки підозрюваного; його волонтерську діяльність. На відсутність ризику переховування від органів слідства та суду вказує і те, що паспорти для виїзду за кордон підозрюваного незаконного вилучені та наразі не повернені прикордонною службою.
Починаючи з 2016 року і по теперішній час стороною обвинувачення проведено більше 10 обшуків за місцем тимчасового перебування ОСОБА_6, в об`єктах, що належать йому та членам сім`ї, за результатами яких вилучали документи, техніку та інші речі. У слідчих було достатньо часу для опрацювання одержаної інформації та отримання доступу до з`єднань з різними абонентами. Значну частину матеріалів слідчі отримали з матеріалів іншого кримінального провадження. Всі можливі свідки, серед яких судді, працівники судів, інші особи, яким могло бути щось відомо за даними фактами, вже або були допитані, або досі не встановлені. Тримання ОСОБА_6 під вартою у зв`язку з тим, що орган досудового розслідування не спроможний в розумні строки здійснити усі необхідні процесуальні слідчі дії, є таким що порушує права та законні інтереси підозрюваного.
Визначений слідчим суддею розмір застави вважає абсолютно непомірним для підозрюваного та членів його родини. Наявних в ОСОБА_6 грошових коштів не достатньо для сплати застави з огляду на його активну волонтерську діяльність. На належні йому автомобіль, мотоцикл, причіп та грошові кошти на банківських рахунках за рішенням суду накладено арешт, так само як і на все рухоме та нерухоме майно. Грошові кошти дружини підозрюваного та членів його родини також арештовано, що унеможливлює відчуження майна з метою внесення застави.
Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін. Наголошує на наявності визначених ст.177 КПК України ризиків. Вказує на значні можливості та ресурси підозрюваного для переховування, посилаючись на дані ДПС та служби фінансового моніторингу, за якими загальний сукупний дохід родини становить понад 150 млн грн. Вважає, що ОСОБА_6 контролює активи за кордоном, координує дії ОСОБА_14, свого сина та інших довірених осіб у схемах легалізації доходів. Підозрюваний, використовуючи свій авторитет та зв`язки може здійснюватиме тиск на суддів та інших свідків у даному кримінальному провадженні.
За результатами апеляційного розгляду з участю підозрюваного, захисників та прокурора колегія суддів дійшла таких висновків.
Продовжуючи підозрюваному строк дії запобіжного заходу, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
Такий висновок слідчого судді колегія суддів повторно ретельно перевірила з метою виключення можливої помилки, допущеної раніше, оскільки сторона захисту категорично наполягала на необґрунтованості підозри, виходу суду за межі підозри, закінчення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджена дослідженими матеріалами кримінального провадження, серед яких, його рішення як судді господарського суду Донецької області від 09.10.08 у справі № 8/170пн; рішення Святогірської міської ради від 21.10.2008 року; договір оренди від 19.11.2008; інформація про ТОВ «Дрімвуд»; відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_6 ; протокол огляду від 06.10.2023; відомості щодо доходу ОСОБА_6 та членів його сім`ї.
Рішенням судді господарського суду Донецької області ОСОБА_6 від 09.10.08 у справі № 8/170пн (т.15, а.с.139-146) задоволено позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради м.Слов`янська Донецької області, визнано право товариства на набуття в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 20 га., строком на 49 років та 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкту - спортивно-оздоровчого комплексу, зобов`язано Святогірську міську раду укласти з товариством відповідний договір оренди. Рішенням Святогірської міської ради від 21.10.2008 року (т.2, а.с.191) ТОВ «Дрімвуд» надано в оренду земельну ділянку, площею 20,00 га. терміном на 49 років та 9 місяців із земель рекреаційного призначення, а 19.11.2008 укладено відповідний договір оренди (т.2, а.с.180-183).
З долученої до клопотання інформації про ТОВ «Дрімвуд» (т.2, а.с.26-45) вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками товариства через створене 29.10.2008 ТОВ «ЕКСЕКВО» є дружина підозрюваного ОСОБА_14 та співмешканка ОСОБА_12 ОСОБА_15 . Такими вони стали в період між постановленням судового рішення на користь ТОВ «Дрімвуд» та його примусовим виконанням. Це може свідчити про одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди у вигляді корпоративних та майнових прав ТОВ «Дрімвуд» за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, тобто, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
З наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (т.6, а.с.64-81) інформації прослідковується наступна тенденція трудової діяльності підозрюваного: з 2005 року ОСОБА_6 займав посаду судді та заступника Голови господарського суду Донецької області; 14.01.2011 його переведено на посаду судді господарського суду м.Києва; 25.01.2011 призначено головою господарського суду м.Києва; 23.02.12 підозрюваного обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду; 13.03.2012 - головою Київського апеляційного господарського суду; 18.04.2013 року ОСОБА_6 обраний суддею Вищого господарського суду України; 16.05.2013 року його призначено на посаду заступника голови Вищого господарського суду України. На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 12.01.2017 ОСОБА_6 відсторонено від здійснення правосуддя, а Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.03.2021 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.
Аналіз інформації, що міститься в державних реєстрах та матеріалах досудового розслідування, вказує на не значні доходи ОСОБА_6 . Разом з тим, матеріальний рівень членів сім`ї підозрюваного дуже високий.
Матеріали кримінального провадження містять висновок аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 13.12.2024, згідно якого протягом 2010-2014 років ОСОБА_14 придбала майно на суму 96,5 млн. грн., хоча вона не отримувала офіційних доходів у такому розмірі, певні операції щодо придбання нею нерухомого майна на суму 34 609 132 грн мають ознаки легалізації (т.9, а.с.37-105).
Згідно протоколу огляду речей та документів від 11.05.2024 (т.7 а.с.165-177) проведено огляд Узагальненого матеріалу №1074/2023/ДСК від 13.12.2023, підготовленого Державною службою фінансового моніторингу України.Держфінмоніторинг дійшов висновку про наявність підстав вважати, що фінансові операції, пов`язані із списанням грошових коштів з рахунків ОСОБА_14 за кордон у період 26.11.2020 по 02.08.2021 на загальну суму 9,35 млн грн, у тому числі 0,032 млн дол. США та 0,255 млн євро, на власний рахунок (Австрія) та для оплати юридичних послуг компаніям-нерезидентам, такими, що можуть бути спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (приховування чи маскування джерел походження коштів).
Також Держфінмоніторинг проаналізував відомості підрозділів фінансових розвідок іноземних країн (Ліхтенштейну, Латвії, Панами, Австрії), суб`єктів первинного фінансового моніторингу, інформацію з відкритих джерел щодо задекларованих доходів та дійшов висновку, що проведені фінансові операції ОСОБА_6 та ОСОБА_14 є такими, які спрямовані на легалізацію (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (протокол тимчасового доступу до речей та документів від 20.03.2024, т.6 а.с.88-250).
Протокол огляду вилученого у ОСОБА_6 мобільного телефону від 06.10.2023 (т.5, а.с. 216-217) містить листування підозрюваного з ОСОБА_12, який пише «тебе нужно будет продумать о связях и потом восстановиться в суд…», «когда поменяются должностные лица в Украине и если у меня будет такая возможность я бы тебе помог». На це ОСОБА_6 відповідає «…при загарбниках з вражої Росії я б ніколи не працював, тому прошу вас більше ніколи не казати про ці перспективи…».
В матеріалах кримінального провадження наявна заява судді ОСОБА_16 про вчинення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які полягають в зловживанні владою або службовим становищем, втручанню в діяльність судових органів, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (т.10, а.с.111-114). Також наявні заяви суддів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про залучення їх до кримінального провадження в якості потерпілих. Із заяв вбачається, що ОСОБА_6, перебуваючи на керівних посадах в системі господарських судів України, здійснював тиск на суддів задля прийняття ними необхідних йому судових рішень в конкретних справах, передаючи вказівки особисто, або через довірених осіб (т.10, а.с.129-130, 136-137). Аналогічні за змістом покази містять протоколи допитів свідків - суддів господарського суду м.Києва ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_21 (т.11, а.с.53-248).
Зазначені обставини не виключають обґрунтованість тверджень сторони обвинувачення про ймовірну участь ОСОБА_6 у складі злочинної організації та у злочинах, вчинюваних нею.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано.
Слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини їх вчинення, майновий стан підозрюваного, членів його сім`ї, можливість існування прихованих статків, обізнаність з методикою та засобами діяльності правоохоронних органів.
Наявність у ОСОБА_6, який раніше обіймав посади судді, голови Апеляційного господарського та Господарського судів м.Києва, заступника голови Вищого господарського суду України, сталих зв`язків у судових та правоохоронних органах, вказує на його можливість впливу на свідків, серед яких судді, працівники апаратів судів, з якими він працював з 2008 по 2014 рік.
Крім того, наразі органом досудового розслідування перевіряються обставини можливої легалізації ОСОБА_6 та його дружиною майна, одержаного злочинним шляхом, а відтак підозрюваним може бути вжито заходів щодо відчуження належного майна з метою недопущення його подальшого арешту, що підтверджує існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Належне виконання підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні не вказує на відсутність ризиків в даному кримінальному провадженні та не може бути підставою для відмови у його застосуванні.
Враховуючи вищенаведене, характер кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність у нього зв`язків у судових та правоохоронних органах, можливість перебувати за межами України разом з членами своєї сім`ї, колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про недоведеність ризиків в даному кримінальному провадженні.
Також існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, зокрема: багатоепізодність та багатоетапність розслідуваної діяльності; проведення ряду досліджень і експертиз, серед яких комп`ютерно-технічна та телекомунікаційні експертизи систем та засобів, вилучених в ході обшуків за місцем поживання ОСОБА_6, близьких та довірених йому осіб, строк виконання яких є тривалим; значний обсяг відомостей та документів, до яких необхідно отримати доступ та проаналізувати отримані дані для планування і проведення інших слідчих дій; перевірка обставин щодо можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з можливістю внесення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам, які продовжують існувати.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою (заставодавцем).
Колегія суддів враховує значні матеріальні активи сім`ї ОСОБА_6 (колишньої дружини, дітей). З долученої до матеріалів клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно син підозрюваного ОСОБА_22 є співвласником 8 земельних ділянок, а колишній дружині підозрюваного ОСОБА_14 на праві приватної власності належить 6 квартир у місті Києві по АДРЕСА_1, придбані нею в період з 2020 по 2021 рік загальною площею від 104,9 до 173.2 м2 кожна. Також їй на праві приватної власності належить чотири гаражі (машиномісця в підземному паркінгу) в ЖК «Новопечерські липки».
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_14 володіє об`єктами нерухомості за кордоном: будинком в м.Анталія, Республіка Туреччина, придбаним в 2011 році за 250 тис. доларів США; апартаментами в м.Дубай, Об`єднані Арабські Емірати в комплексі «Palm Jumeirah», придбаними у 2013 році за 350 тис доларів США.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що протягом 2014-2023 років, тобто, після офіційного розлучення, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 неодноразово спільно перетинали державний кордон як транспортними засобами, так і авіарейсами (підтверджується інформацією з АІС ДМС України), спільно подорожували, проживали в нерухомості, зареєстрованій на одного з подружжя.
Практика ЄСПЛ не заперечує врахування кола оточення особи при визначенні розміру застави.
Зменшуючи розмір застави з 50 000 000 до 10 000000 гривень слідчий суддя виходив з того, що з часу розгляду попереднього клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу, органом досудового розслідування не здобуто нових доказів на обґрунтування пред`явленої підозри та доказів, які б додатково вказували про існування заявлених ризиків. Сторона обвинувачення не продемонструвала, що в зазначений період нею вчинялись активні дії спрямовані на розслідування кримінальних правопорушень, щодо яких ОСОБА_6 повідомлено про підозру, а спір про підслідність у даному кримінальному провадженні не виправдовує неефективність досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.
На підставі наведеного, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, колегія суддів дійшла висновку, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків на даному етапі кримінального провадження та не є непомірною.
Доводи сторони захисту про закінчення строків давності притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності за інкриміновані правопорушення, вчинені у складі злочинної організації, колегія суддів відхиляє, оскільки це не є підставою для визнання підозри необґрунтованою, а щодо можливої відповідальності за участь у злочинній організації, то строк давності взагалі не закінчився.
Доводи про відсутність права власності членів сім`ї підозрюваного на деяке майно (готелі) не має істотного значення для справи, суттєво не впливає на майновий стан підозрюваного.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Доводи апеляційних скарг вищенаведених висновків не спростовують та підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст.177, 182, 183, 194, 197, 407, 418 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3