- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/2432/25
Провадження № 1-кс/991/2426/25
У Х В А Л А
24 березня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024
клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
в с т а н о в и в :
20.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_3, погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про арешт тимчасово вилученого майна, належного ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2025 вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 1).
Обґрунтування клопотання
З клопотання детектива слідує, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, органом досудового розслідування, серед іншого, досліджуються обставини вимагання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої йому влади чи службового становища депутатом Одеської обласної ради, який займає посаду голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_6 та займає відповідальне становище, при спілкуванні з головою Одеської обласної ради ОСОБА_7 та депутатом Одеської обласної ради, який займає посаду т.в.о. директора Комунального підприємства Спортивно-концертного комплексу «Одеський палац спорту» (далі - КП СКК «Одеський палац спорту», палац спорту), ОСОБА_5 .
За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування за ч. З ст. 368 КК України.
Окрім цього, органом досудового розслідування досліджуються обставини висловлення депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_5, який займає посаду т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту», за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_7, пропозиції голові Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_6, який займає відповідальне становище та є депутатом Одеської обласної ради, надати останньому неправомірну вигоду.
За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування за ч. З ст. З69 КК України.
Предметом неправомірної вигоди у двох вищезазначених епізодах є право користування торгівельними павільйонами, що були встановлені КП «СКК «Одеський палац спорту» на прилеглій території.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 24.01.2023 ОСОБА_8 призначено т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту» засновником якого є Одеська обласна рада. Палац спорту розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 31 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:47:002:0014 площею 2.0737 га. На території зазначеної земельної ділянки встановлені торгівельні павільйони громадського харчування, які за наявними даними передаються службовими особами палацу спорту в користування третім особам за договорами оренди.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.11.2023, ОСОБА_6 при спілкуванні з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді права користування підконтрольними йому особами кількома торгівельними павільйонами, обґрунтувавши це наявністю в себе статусу керівника місцевої районної адміністрації та певних повноважень у вигляді, зокрема, спроможності унеможливити фінансово-господарську діяльність на зазначеній вище території шляхом зміни організації дорожнього руху. На вказану вимогу не пізніше 08.11.2023, ОСОБА_5 за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_7 погодився та висловив ОСОБА_6 пропозицію надати останньому неправомірну вигоду, що ним вимагалася.
18.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 детективами НАБУ проведено обшук приміщення КП СКК «Одеський палац спорту» за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 31, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5, в ході якого виявлено та вилучено такі речі:
- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, номер моделі: MTUV3ZD/A, ІМЕІ НОМЕР_1 .
На вказаному мобільному телефоні міститься інформація, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні. Окрім того, у месенджері «WhatsApp» у переписці з головою Одеської обласної ради ОСОБА_7 налаштований таймер автоматичного видалення повідомлень.
18.03.2025 постановою детектива вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У ході досудового розслідування цього кримінального провадження необхідно забезпечити збереження вищезазначеного мобільного телефон як речового доказу, з метою проведення необхідних судових експертиз (комп`ютерної техніки і програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів) та інших досліджень, а також забезпечення збереження вищевказаних речей та проведення інших слідчих (процесуальних) дій з використанням всіх вказаних доказів.
З урахуванням наведеного та з метою збереження речового доказу детектив прохав накласти арешт на речі вилучені в ході обшуку приміщення Спортивно?концертного комплексу Одеський палац спорту за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 31, а саме мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, номер моделі: MTUV3ZD/A, IMEI НОМЕР_1,
Позиції учасників справи
Детектив НАБУ ОСОБА_3, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Втім, до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без його участі, вимоги клопотання підтримав та прохав задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_9, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Адвокат ОСОБА_9 подала письмові заперечення проти задоволення клопотання, в яких зазначила, що ОСОБА_5 добровільно видав всі запитувані документи та речі, в тому числі і вищевказаний мобільний телефон з наданням доступу до всіх наявних в ньому додатків. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_5 не надавав згоди та не міг висловлювати ОСОБА_6 пропозиції надати останньому неправомірну вигоду у вигляді права користування підконтрольними йому кількома торгівельними павільйонами, оскільки це не входить до компетенції та повноважень ОСОБА_5 .
Також у запереченнях міститься прохання розглядати клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна без участі власника майна та його представника, у зв`язку з участю адвоката в інших судових засіданнях у м. Одеса, у задоволенні клопотання прохала відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна у відсутність власника майна та його представника.
Мотиви суду
Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на цьому етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 18.03.2025 детективом НАБУ на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук приміщення КП СКК «Одеський палац спорту» за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 31 та 20.03.2024 клопотання про арешт тимчасово вилученого майна через канцелярію подано до суду.
Отже, клопотання детектива про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно зі сформованим 19.03.2025 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 6). в указаному кримінальному провадженні виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином:
І. Службова особа органу місцевого самоврядування, що займає відповідальне становище, здійснила вимагання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої їй влади чи службового становища (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України) (епізод № 5);
ІІ. Особа, яка належить до суб`єктів, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, за сприяння іншої особи висловила пропозицію надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України) (епізод № 8);
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 24.01.2023 ОСОБА_8 призначено т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту» засновником якого є Одеська обласна рада. Палац спорту розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 31 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:47:002:0014 площею 2.0737 га. На території зазначеної земельної ділянки встановлені торгівельні павільйони громадського харчування, які за наявними даними передаються службовими особами палацу спорту в користування третім особам за договорами оренди.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.11.2023, ОСОБА_6 при спілкуванні з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді права користування підконтрольними йому особами кількома торгівельними павільйонами, обґрунтувавши це наявністю в себе статусу керівника місцевої районної адміністрації та певних повноважень у вигляді, зокрема, спроможності унеможливити фінансово-господарську діяльність на зазначеній вище території шляхом зміни організації дорожнього руху. На вказану вимогу не пізніше 08.11.2023, ОСОБА_5 за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_7 погодився та висловив ОСОБА_6 пропозицію надати останньому неправомірну вигоду, що ним вимагалася.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання, зокрема даними, які містяться у: (і) протоколах за результатами проведення оперативно?розвідувальних заходів від 14.11.2023 та 02.02.2024 (т. 2 а.с. 15, 32); (іі) протоколі огляду ділянки місцевості від 06.12.2024 (т. 2 а.с. 49); (ііі) витягах з реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 56, 80); (іv) протоколі огляду веб?сайту Одеської обласної ради від 06.12.2024 (т. 2 а.с. 60); (v) висновку експерта від 10.02.2025 (т. 2 а.с. 110) та іншими матеріалами кримінального провадження - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
18.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 детективами НАБУ проведено обшук приміщення КП СКК «Одеський палац спорту» за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 31, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5, в ході якого виявлено мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, номер моделі: MTUV3ZD/A, ІМЕІ НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 142).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку було оглянуто зміст інформації, що міститься в мобільному телефоні ОСОБА_5 .
Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_13 у застосунку «WhatsApp» виявлено бесіду з головою Одеської обласної ради ОСОБА_10 (номер « НОМЕР_2 ») в якій налаштовано автоматичне видалення повідомлень (т. 2 а.с. 142).
З посилання на те, що видалена переписка може мати значення для доказування у цьому кримінальному провадженні, тому вона потребує відновлення із залучення відповідних експертів, детектив вирішив його вилучити.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 18.03.2025 вилучений під час обшуку належний ОСОБА_5 мобільний телефон визнано речовим доказом, оскільки він містить інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідає визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 2 а.с. 148).
Детективом НАБУ та за участі спеціаліста ОСОБА_11 проведено огляд вилучено мобільного телефону ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 142).
Під час проведення цієї слідчої дії у застосунку «WhatsApp» виявлено бесіду з головою Одеської обласної ради ОСОБА_10 (номер « НОМЕР_2 ») в якій налаштовано автоматичне видалення повідомлень (т. 2 а.с. 142).
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 19.03.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (т. 2 а.с. 152).
Експерту на дослідження переданий мобільний телефон для здійснення, за можливості, копіювання інформації, яка зберігається на ньому.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільного телефона, вилученого під час обшуку у приміщенні КП СКК «Одеський палац спорту», з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, виходячи з сукупності наведених обставин у цьому кримінальному провадженні, зокрема: (і) установлення детективом під час обшуку у застосунку «WhatsApp» бесіду з головою Одеської обласної ради ОСОБА_10, в якій налаштовано автоматичне видалення повідомлень; (іі) необхідність здійснення експертного дослідження телефону з метою копіювання усієї інформації, що міститься на ньому, - слідчий суддя вважає виправданим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою перешкоджання можливості втрати та знищення важливої для нього інформації.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням тяжких та нетяжких злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільний телефон забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку приміщення Спортивно?концертного комплексу Одеський палац спорту за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 31, а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, номер моделі: MTUV3ZD/A, IMEI НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_12