- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
26 березня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Засобами електронного зв`язку 25.03.2025 прокурором до суду скеровано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 .
2. Доводи клопотання
Згідно із клопотанням прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Рішенням слідчого судді від 30.01.2024 ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_9 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
31.01.2024 за ОСОБА_9 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_9 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.
Востаннє 12.02.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 продовжено на два місяці, тобто до 12.04.2025, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Посилаючись на те, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування ОСОБА_9 від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні), продовжують існувати, а також на новий ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Наполягав на тому, що ризики, встановлені попереднім судовим рішенням, продовжують існувати. Крім цього, звернув увагу на наявність нового ризику, а саме ризику того, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, шляхом затягування судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Додатково пояснив, що судовий розгляд неможливо завершити у межах строку дії попередньої ухвали, якою ОСОБА_9 продовжено строк дії процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим просив задовольнити клопотання та продовжити обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_9, строком на два місяці. Зауважив, що обов`язки, покладені на обвинуваченого, не є занадто обтяжливими, водночас у поєднанні із заставою у розмірі 18 168 000 грн є дієвим заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_9 надав пояснення щодо нового ризику, про який заначив прокурор у клопотанні та судовому засіданні. Пояснив, що ним надано суду довідку про тимчасову непрацездатність, а відтак підтверджено, що причиною неявки у судове засідання є хвороба Зауважив, що участь у судовому засіданні у стані захворювання перешкоджала б здійсненню ефективного захисту, а відтак поставила б його у нерівні умови із стороною обвинувачення.
Захисник ОСОБА_6 наполягав на хибності ототожнення прокурором понять «неявка у судове засідання» і «перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином», адже КПК України визначає окремі правові наслідки неявки, в тому числі обвинуваченого. З огляду на зазначене наголосив на безпідставності посилання прокурора на наявність нового ризику. Щодо інших ризиків зауважив про незмінність позиції сторони захисту про їх відсутність. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні мав спільну позицію із захисником ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_9 в частині оцінки обставин, покладених в обґрунтування клопотання прокурором. Разом з тим, питання щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_9, залишив на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію сторони захисту, висловлену у судовому засіданні. Окремо зазначив, що ризики із перебігом кримінального провадження неодмінно зменшуються, а тому обґрунтовувати клопотання одними і тими ж обставинами є неприпустимим.
4. Оцінка та висновки суду
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
30.01.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.05.2023. Одночасно з цим ОСОБА_9 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_9 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_30, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
31.01.2024 за ОСОБА_9 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_9 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_9, неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного від 12.02.2025 продовжені такі обов`язки як:1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_9, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_9 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження. Також встановлені слідчими суддями обставини щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення переглядалися колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирішуючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлена наявність існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, який за твердженням прокурора дотепер не втратив актуальність. В обґрунтування цього твердження сторона обвинувачення, в тому числі посилається на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, неможливість звільнення його від відбування покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину.
Судом встановлено, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, у відповідності до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_9 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.
Водночас Суд враховує, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з урахуванням ряду інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або свідчити про те, що вона маловірогідна («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia). До таких факторів, зокрема належать характер особи, її місце проживання, рід занять, майновий стан, сімейні зв`язки та усі види зв`язків з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova).
З огляду на викладене Судом береться до уваги характер посади, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_9, наявність широкого кола знайомств серед службових осіб правоохоронних та інших державних органів. Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 за певних умов може використати ці зв`язки з метою переховування від суду за межами території України.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на проживання дружини обвинуваченого та його сина за кордоном. Вказана обставина, на переконання Суду, свідчить про зменшення соціальних зв`язків у ОСОБА_9 на території України та їх збільшення за її межами.
Разом з цим Суд також зважає на те, що обвинувачений має дійсні паспорти для виїзду за кордон, а також значний досвід перетину державного кордону. Повернення таких паспортів обвинуваченому, у сукупності з тягарем можливого покарання, міцними соціальними зв`язками за межами України, а також наявністю знайомих серед службових осіб правоохоронних і державних органів, значно підвищить ризик можливого його переховування від суду.
За наведених обставин, з урахуванням встановлення актуальності ризику переховування обвинуваченого від суду, на думку Суду, виправданим є продовження строку дії таких обов`язків:1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що обвинувачений, будучі обізнаним про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
Наведене переконує Суд в необхідності продовження покладеного на обвинуваченого обов`язку в утриманні від спілкування зі свідками у даному провадженні, що мінімізує вищевказаний ризик.
В контексті твердження прокурора щодо нового ризику, з огляду на неявку обвинуваченого у судове засідання 20.03.2025, Суд зазначає таке.
Вичерпний перелік обставин, які через свою поважність виправдовують неявку обвинуваченого у судове засідання, визначений у ст. 138 КПК України. Причини неявки ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 20.03.2025, дійсно не охоплювались випадками, мова про які йде у ст. 138 КПК України. Разом з тим, така неявка до суду навряд може свідчити про наміри обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом затягування судового розгляду.
Зазначений висновок Суду пояснюється тим, що строки давності у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 відповідно до положень ст. 49 КК України складають п`ятнадцять років. Зі свого боку обвинувачений, за виключенням випадків його захворювання, завжди з`являється за викликом до суду, займає активну позицію у судових засідання щодо з`ясування фактичних обставин кримінального правопорушення. При цьому поведінка обвинуваченого під час судового провадження не має ознак зловживання правами з метою затягування судового розгляду.
За наведених обставин одна неявка обвинуваченого в судове засідання не може бути розцінена Судом як поведінка, спрямована на затягування судового розгляду з метою унеможливити його проведення в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. А тому Суд відхиляє твердження прокурора про наявність нового ризику позапроцесуальної поведінки обвинуваченого.
Незважаючи на зазначене, Суд переконаний, що за наслідками судового розгляду прокурором доведено необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 . Адже такі обов`язки спрямовані на мінімізацію ризиків, актуальність яких встановлено Судом.
На підставі викладеного клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 26 травня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3