- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/10675/24
Провадження 1-кс/991/10721/24
У Х В А Л А
31.03.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
1.23.09.2024 ОСОБА_4 звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) зі скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ) та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - прокурор САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у нерозгляді його заяви про визнання потерпілим.
2.У цей же день скарга згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.У судове засідання 26.09.2024 скаржник не з`явився та надалі заявив слідчій судді відвід, у задоволення якого відмовлено ухвалою від 09.12.2024.
4.20.12.2024 ОСОБА_4 знову заявив відвід слідчій судді, у задоволення якого відмовлено ухвалою від 26.12.2024.
5.20.01.2025 ОСОБА_4 з`явився у судове засідання та заявив відвід слідчій судді, який ухвалою судді від 22.01.2025 залишено без розгляду.
6.Після зазначеного, у судові засідання 27.01., 30.01., 04.02., 11.02., 25.02., 04.03., 11.03, 17.03., 24.03., 31.03.2025 скаржник, будучи повідомленим, не прибув. Водночас, неодноразово подавав до канцелярії суду заяви про відвід слідчої судді, які ухвалами від 27.01., 11.02., 24.03., 31.03.2025 залишені без розгляду.
7.І хоч розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу (ч. 3 ст. 306 КПК), але небажання заявника користуватися цими правами жодним чином не позбавляє слідчу суддю обов`язку розглянути скаргу по суті. Отже, слідча суддя вважає за необхідне та можливе розглянути скаргу у відсутність ОСОБА_4 .
8.Від керівника Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 (далі - керівник підрозділу НАБУ) надійшли письмові пояснення, у яких він просив розглядати скаргу за його відсутності та відмовити у її задоволенні.
9.САП свого представника у судове засідання не направила.
10.Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
11.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
12.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
13.Отже, бездіяльність під час досудового провадження, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
14.Так, згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
15.Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
16.Норми ст. 55 КПК України не визначають строку, у межах якого слідчий, прокурор має прийняти рішення щодо вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого або відмови у визнанні потерпілим після надходження відповідної заяви.
17.Водночас, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 56 КПК України, під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне визнання його потерпілим.
18.Із наведеного слідує, що у разі надходження заяви про залучення до провадження як потерпілого слідчий, прокурор зобов`язані негайно розглянути таку заяву та вчинити одну, із передбачених ст. 55 КПК України дій.
19.Отже, ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1, 2, 5 ст. 55 КПК України.
20.За таких обставин, слідча суддя вважає, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України строк на бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
21.Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
22.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
23.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст.216 КПК України.
24.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, окрім інших, статтею 368 КК України, зокрема, суддею, прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».
25.Як встановлено слідчою суддею, ОСОБА_4 звертався до НАБУ із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за № 52024000000000384 на підставі ухвали слідчої судді від 11.07.2024 у справі № 991/5693/24 за заявою ОСОБА_6 . Водночас, з матеріалів скарги слідчою суддею встановлено, що така заява стосувалась вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, окрім інших, суддями Печерського районного суду м. Києва, а також Генеральним прокурором та його заступником.
26.За таких обставин скарга підлягає розгляду в цьому суді.
27.З приводу викладених у скарзі обставин слідча суддя зазначає таке.
28.Слідчою суддею встановлено, що 18.09.2024 ОСОБА_4 звернувся до НАБУ із заявою, у якій окрім іншого повідомляв про те, що він є потерпілим від злочинів, про які зазначив у заяві від 19.06.2024 ОСОБА_6 .
29.01.10.2024 листом за вих. № 512-294/29079 керівник підрозділу НАБУ, за результатами розгляду зазначеної заяви повідомив ОСОБА_4 про те, що у ній не міститься достатніх об`єктивних відомостей, які б свідчили про пов`язаність ОСОБА_4 з обставинами можливого вчинення кримінального правопорушення, які встановлюються під час здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні № 52024000000000384 від 23.07.2024, а тому твердження заявника про його залучення як потерпілого є необґрунтованими та абстрактними. Також, зазначеним листом повідомлено ОСОБА_4 про результати розгляду інших, порушених у заяві від 18.09.2024 питань.
30.Із наведеного висновується, що заява ОСОБА_4 від 18.09.2024 розглянута керівником підрозділу НАБУ і за результатами такого розгляду надіслано відповідь.
31.Окремо слідча суддя звертає увагу на відсутність постанови про відмову у визнанні потерпілим.
32.Так, зі змісту зазначеного листа керівника підрозділу НАБУ встановлено, що він виготовлений на офіційному бланку НАБУ, містить відомості про дату його складання, прізвище, ім`я, посаду особи, яка його склала, зміст обставин, які є підставами для розгляду заяви, мотиви прийнятого рішення.
33.За таких обставин, оскільки процесуальне рішення про розгляд заяви ОСОБА_4 прийнято не у формі «постанови», а у формі «листа», однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають ключовим вимогам КПК, які ставляться до змісту постанови, висновується, що такий є процесуальним рішенням, яким належно здійснено розгляд заяви.
34.Такі висновки слідчої судді узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 724/86/20 та від 21.03.2023 у справі № 336/941/19, згідно з якими, в контексті застосування приписів ст. 110 КПК зазначено, що «зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації».
35.Отже, встановлено, що керівником підрозділу НАБУ розглянуто заяву ОСОБА_4 від 18.09.2024 та скеровано на його поштову адресу лист, який по свої суті є процесуальним рішенням, у якому керівник підрозділу НАБУ висловив свою позицію щодо порушених ОСОБА_4 питань.
36.З огляду на викладене, на час розгляду скарги, заява ОСОБА_4 розглянута керівником підрозділу НАБУ, отже оскаржувана бездіяльність відсутня.
37.У той же час, будь-яких яких даних, які б підтверджували звернення ОСОБА_4 із заявою про визнання його потерпілим до прокурора, матеріали скарги не містять.
38.За таких обставин, слідчою суддю не встановлено бездіяльності прокурора САП щодо не розгляду заяви ОСОБА_4 про визнання його потерпілим.
39.Водночас, положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов`язання припинити дію; (3) зобов`язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.
40.Отже, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 2, 220, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
п о с т а н о в и л а:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1