- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/3227/24
Провадження № 11-кп/991/47/25
Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
У Х В А Л А
04 квітня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024, у кримінальному провадженні № 42023000000001295 від 04.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
У С Т А Н О В И Л А:
Вищий антикорупційний суд 14.11.2024 ухвалив вирок у кримінальному провадженні № 42023000000001295 від 04.08.2023.
20.12.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із суду першої інстанції надійшли матеріали вищезазначеного кримінального провадження разом з апеляційними скаргами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 та захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_10 і ОСОБА_9 на вирок від 14.11.2024.
За цими апеляційними скаргами, суддя-доповідач 24.12.2024 відкрила апеляційне провадження, виконала вимоги ч. 1 ст. 401 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та після чого постановила ухвалу від 06.01.2025, якою закінчила підготовку до апеляційного розгляду та призначила апеляційний розгляд за апеляційними скаргами.
19.02.2025 через систему «Електронний суд» захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на вирок від 14.11.2024, ухвалений в цьому кримінальному провадженні.
Цього ж дня, з суду першої інстанції на адресу суду апеляційної інстанції надійшла ідентична апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7, яка на адресу суду першої інстанції була надіслана засобами поштового зв`язку 13.02.2025 (поштове відправлення № 6100200121461).
Зазначені апеляційні скарги адвокат ОСОБА_7 подав разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. За його змістом посилається на те, що він не брав участь у цьому кримінальному провадженні ні на стадії досудового розслідування, на під час судового розгляду в суді першої інстанції. З обвинуваченим договір на надання професійної правничої допомоги у вигляді здійснення його захисту у цьому кримінальному провадженні підписаний лише 09.02.2025, та тільки з цього часу в нього виникли повноваження щодо здійснення захисту ОСОБА_6 . Отже, вказане об`єктивно перешкодило подати апеляційну скаргу на вирок до 14.12.2024, а тому адвокат ОСОБА_7 просить поновити йому строк на оскарження вироку.
Суддя-доповідач 20.02.2025 своєю ухвалою призначила розгляд вказаного клопотання у судовому засіданні.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 в повному обсязі підтримав своє клопотання, просив йому поновити строк на оскарження вироку. Інші захисники обвинуваченого підтримали клопотання свого колеги.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти поновлення строку на оскарження вироку.
Колегія суддів вислухала думку учасників провадження щодо заявленого клопотання, дослідила матеріали справи, а також заявлене клопотання, та дійшла таких висновків.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й вироку, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині судового рішення, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, правило дотримання строку на оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Зі змісту оскаржуваного вироку колегія встановила, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 суд першої інстанції розглядав за участі прокурорів ОСОБА_11 та ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисників адвокатів ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_13, ОСОБА_10
14.11.2024 суд першої інстанції ухвалив вирок та цього ж дня одразу після виходу з нарадчої кімнати проголосив його відповідно до положень ст. 376 КПК України.
Таким чином, у цьому випадку визначений п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України 30-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 15.11.2024 та сплинув 14.12.2024, що припадає на вихідний день, а тому граничним днем подання апеляційної скарги було 16.12.2024 (понеділок).
Водночас свою апеляційну скаргу захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 подав засобами поштового зв`язку 13.02.2025, тобто, поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку необхідно розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 у справі № 523/11081/17).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, в якому суд акцентує увагу на тому, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на «безладний рух». З аналізу практики ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення має бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
За наведених обставин, саме у клопотанні має бути наведене належне обґрунтування причин, які завадили захиснику вчасно (протягом 30 днів з дня оголошення вироку) звернутися до суду апеляційної інстанції.
Натомість обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_7 зазначає, що лише 09.02.2025 обвинувачений ОСОБА_6 підписав своїм кваліфікованим електронним підписом договір про надання професійної правничої допомоги, та лише з цієї дати в адвоката виникли повноваження щодо здійснення захисту ОСОБА_6 . Додатково, з ордера на надання правничої допомоги, колегія встановила, що відповідний договір укладений 05.02.2025
На переконання колегії суддів, укладення обвинуваченим ОСОБА_6 договору з новим захисником на представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції після закінчення строків на апеляційне оскарження відповідного судового рішення не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таку ж позицію щодо тотожних обставин 21.06.2024 висловлювала інша колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в іншій судовій справі (№ 991/11115/23, провадження № 11-сс/991/106/24). 08.07.2024 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками суду апеляційної інстанції та відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою (справа № 991/11115/23, провадження № 51 - 3381 ск 24).
До того ж аналогічну правову позицію щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі залучення на стадії касаційного розгляду нового захисника неодноразово висловлював і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 01.10.2020 у справі 334/1952/18 та від 07.11.2023 у справі № 317/1651/23).
Жодних інших обставин, які б надавали колегії суддів можливість відійти від загального правила та вважати виправданим у такому випадку застосування відповідних позицій ЄСПЛ стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у клопотанні адвоката ОСОБА_7 не наведено.
З урахуванням сукупності вищевикладених обставин, колегія суддів констатує відсутність передбачених законом підстав для поновлення адвокату ОСОБА_7 пропущеного строку на апеляційне оскарження. Під час розгляду клопотання він не навів, а колегія суддів не встановила жодних об`єктивних причин, які б перешкоджали стороні захисту вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як не встановила і наявність особливих та непереборних обставин чи підтвердження того, що відновлення пропущеного строку необхідне для виправлення серйозних судових помилок. Тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на оскаржуваний вирок підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 115-117, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4