- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/3140/25
Провадження 1-кс/991/3138/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скарги ОСОБА_2 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) при розгляді клопотання про проведення додаткових слідчих дій,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
10.04.2025 до ВАКС надійшла скарга від 10.04.2025 ОСОБА_2 (далі- скаржник) на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_3 при розгляді клопотання про проведення додаткових слідчих дій, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/3140/25 (провадження 1-кс/991/3138/25).
10.04.2025 до ВАКС надійшла скарга від 10.04.2025 того ж скаржника на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_4 при розгляді клопотання про проведення додаткових слідчих дій, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі № 991/3143/25 (провадження 1-кс/991/3141/25).
10.04.2025 до ВАКС надійшла скарга від 10.04.2025 того ж скаржника на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_5 при розгляді клопотання про проведення додаткових слідчих дій, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі № 991/3145/25 (провадження 1-кс/991/3143/25).
10.04.2025 до ВАКС надійшла скарга від 10.04.2025 того ж скаржника на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_6 при розгляді клопотання про проведення додаткових слідчих дій, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі № 991/3149/25 (провадження 1-кс/991/3147/25).
10.04.2025 ухвалою слідчого судді об`єднано в одне судове провадження з присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/3140/25 (провадження 1-кс/991/3138/25) матеріали судових справ №991/3140/25 (провадження 1-кс/991/3138/25), № 991/3143/25 (провадження 1-кс/991/3141/25), №991/3145/25 (провадження 1-кс/991/3143/25), № 991/3149/25 (провадження 1-кс/991/3147/25).
2. Короткий виклад скарг.
Скаржник в усіх скаргах тотожно просив: «1. Винести ухвалу суду якою надати вказівку виконати наступні слідчі дії: внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за фактом вчинення детективом НАБУ ОСОБА_7 .? злочинів передбачених ст.364, ст. 15 ч.2 ст.191 КК України; розпочати за вказаними фактами досудове розслідування та провести невідкладні слідчі дії попередивши розтрату коштів та матеріальні збитки бюджету; 2. Розгляд моєї скарги проводити без моєї участі»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «В провадженні Детективів Національного Бюро Першого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ знаходиться кримінальне провадження №52021000000000574 від 07.12.2021р. за підозрою ОСОБА_2 за ч.5 ст.191, ч.З ст.15 ч.5 ст.191 КК України. Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, мною встановлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено неповно та з обвинувальним ухилом, тому ОСОБА_8 необгрунтовано повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України. У зв`язку з цим 05.04.2025 р. я направив на електронну пошту [email protected] та povidomlennia [email protected] та ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 …. клопотання про проведення додаткових слідчих дій, в якому просив: 1 Внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за фактом вчинення детективом НАБУ ОСОБА_9 злочинів передбачених ст.364, ст.15 ч.2 ст.191 КК України. 2. Розпочати за вказаними фактами досудове розслідування та провести невідкладні слідчі дії попередивши розтрату коштів та матеріальні збитки бюджету. Станом на 10.04.2025р. детектив не надав відповідь на клопотання від 05.04.2025р, хоча відповідно до ч. 1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Тому Я вимушений звернутись до слідчого судді»
із доданими до скарг копіям заяв про злочини вчинені детективами НАБУ такого змісту:
«Я, ОСОБА_2, звертаюсь до Вас з заявою про вчинення детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) низки кримінальних правопорушень, які, на мою думку, підпадають під кваліфікацію ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем) та ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК України (замах на розтрату чужого майна - заволодіння коштами на відрядження групою осіб). Зловживання службовим становищем та порушення моїх прав на захист: Я відмовляюсь від участі в допиті як підозрюваний на території Республіки Австрія, оскільки вважаю, що це порушує мої права, гарантовані міжнародними угодами та Конституцією України. Я маю право на мовчання та захист від самозвинувачення, і, згідно зі ст. 49 Австрійського кримінально- процесуального кодексу (StPO), не можу бути примушений до дачі показань. Це порушення моїх прав на захист є одним із аспектів, що підлягають розгляду. Незаконність планованих слідчих дій та ознаки замаху на розтрату бюджетних коштів: Сторона обвинувачення висловила намір провести обшук за місцем мого проживання в Австрії, а також місце проживання моїх родичів, включаючи неповнолітню дитину та батька-інваліда, за яким я здійснюю догляд. Вважаю це психологічним насильством і порушенням прав моїх близьких, що є недопустимим. Зловживання службовим становищем та невідповідність дій детектива нормам КПК України: Сторона обвинувачення намагається отримати інформацію на підставі ст. 93 КПК України, хоча такі відомості повинні отримуватись лише за ухвалою слідчого судді. Це є порушенням процесуальних норм та свідчить про зловживання владою з боку детектива ОСОБА_10 . Зловживання та марнотратство державних коштів: Планування поїздки для проведення слідчих дій, які не можуть бути виконані, сприяє витраченню державних коштів на безперспективне відрядження, що є зловживанням та марнотратством. Кошти мали б бути спрямовані на більш важливі потреби, зокрема на підтримку Збройних Сил України. Враховуючи вищезазначене, я вважаю, що детективи НАБУ, зокрема ОСОБА_10, вчинив кримінальні правопорушення, які підпадають під кваліфікацію ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем) та ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК України (замах на розтрату чужого майна). Прошу Вас: 1. Внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за фактом вчинення детективом НАБУ ОСОБА_7 злочинів передбачених ст.364, ст.15 ч.2 ст.191 КК України. 2. Розпочати за вказаними фактами досудове розслідування та провести невідкладні слідчі дії попередивши розтрату коштів та матеріальні збитки бюджету. 3. Повідомити мене про результати у строк 24 години. 4. Визнати мене потерпілим за вчиненими правопорушеннями».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається зі змісту усіх скарг, в них стверджувалось про нібито направлення 05.04.2025 до НАБУзаяви про злочини, вчинені детективами НАБУ, проте скаржник не надав жодних документальних доказів такого, тобто не довів сам факт надсилання до НАБУ таких заяв.
3.4. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який не підлягає розширеному тлумаченню, а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
3.5. Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191 і 364 КК, формально належать до предметної підсудності ВАКС.
Разом з тим, можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 191 чи 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2025 році у будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000). Проте скаржник у скарзі не навів жодних ознак розміру предмета кримінального правопорушення чи завданої шкоди на зазначені суми чи понад такі, відтак відсутня визначена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК умова підсудності ВАКС.
Також особи, щодо яких подані заяви і скарги, жодним чином не належать до вичерпного переліку, наведеному в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й водночас відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтями 369 і 369-2 КК щодо осіб, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Таким чином, зі змісту скарги не вбачається й будь-якої ознаки предметної підсудності ВАКС, передбаченої пунктами 1 чи 3 частини 5 статті 216 КПК.
Також зі змісту заяв скаржника до САП і НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень. Окрім того, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Слідчий суддя також зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 216 КПК слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.
3.6. Частинами 2, 3 статті 304 КПК визначено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі і доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявна підстава, визначена пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК, відтак скаргу належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Повернути ОСОБА_2 скарги на бездіяльність детективів НАБУ разом з усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________