- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3142/25
Провадження 1-кс/991/3140/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 квітня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 дослідив скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
ВСТАНОВИВ:
1.10 квітня 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 05 квітня 2025 року він направив на електроні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також детективу Національного Антикорупційного Бюро України ОСОБА_3 заяву про вчинення детективом ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які на думку заявника містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10 квітня 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_2 з огляду на таке.
4.1.Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
4.2.Зі змісту заяви встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до НАБ України із заявою про вчинення детективами Національного антикорупційного бюро України низки кримінальних правопорушень, які, на його думку, підпадають під кваліфікацію ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем) та ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК України (замах на розтрату чужого майна - заволодіння коштами на відрядження групою осіб).
Наявність в діях детектива НАБ України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, заявник пов`язує із порушенням його права на захист, як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000574, незаконністю слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні та порушенням детективом процесуальних норм.
Наявність в діях детектива НАБ України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК України, заявник пов`язує із безпідставним, на його переконання, витрачанням бюджетних коштів у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52021000000000574.
4.3.Однією з умов розгляду скарги на бездіяльність детектива слідчим суддею Вищого антикорупційного суду є дотримання правил підсудності. За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
4.4.Однією із засад, що є спільною для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
5.Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364 та 191 КК України містяться у примітці до ст. 45 цього ж кодексу, отже слідчий суддя має перевірити наявність хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
5.1.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України.
5.2.Серед суб`єктів вчинення кримінального правопорушення у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБ України відсутні.
5.3.Стосовно розміру предмета кримінального правопорушення або завданої шкоди. Щодо ймовірної кваліфікації за ст. 364 чи ст. 191 КК України розмір завданої шкоди повинен у дві тисячі і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено, зокрема, службовою особою державного органу, правоохоронного органу).
Належить зазначити, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінальних правопорушень або розміру завданої ними шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).
Слідчий суддя враховує ту обставину, що у матеріалах скарги відсутні докази розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди, які б міг перевірити слідчий суддя і надати належну правову оцінку заяві ОСОБА_2 . Загалом, орієнтиром у цьому питанні може виступити попередня кваліфікація заявника.
5.3.1.Так, ОСОБА_2 вбачає у діях детектива ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України - привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Залежно від розміру завданої шкоди, дії, передбачені у частині 2 статті 191 КК України, можуть бути кваліфіковані, у тому числі заявником, за частиною 4 (у великих розмірах) чи 5 (в особливо великих розмірах) цієї статті.
У статті 191 КК України у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто, з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Податкового кодексу України, перевищує 378 500 грн.
У статті 191 КК України в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто, з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Податкового кодексу України, перевищує 908 400 грн.
З огляду зазначену заявником кваліфікацію слідчий суддя встановив, що у заяві не йдеться про те, що розмір ймовірно завданої шкоди перевищує 6 056 000 грн., що виключає судовий контроль слідчим суддею ВАКС.
5.3.2.Відповідальність за ст. 364 КК України наступає виключно у разі спричинення матеріальної шкоди у визначеному законом розмірі. А як вбачається із змісту заяви ОСОБА_2, ним не наведено відомостей, що діями детектива спричинено матеріальну шкоду.
5.4.Крім того, в скарзі скаржник не зазначив відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК, що свідчить про відсутність ознаки підсудності ВАКС, передбаченої пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
6.Таким чином, слідчий суддя об`єктивно позбавлений можливості встановити належність зазначених заявником кримінальних правопорушення до підсудності ВАКС, яка визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, що є передумовою здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
7.Отже, слідчий суддя приходить до висновку про порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження.
8.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги.
На підставі вищенаведеного, керуючись приписами ст. 33-1, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, 304, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1