- Головуючий суддя (ККС ВС): Бущенко А.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 991/385724
провадження № 51-4367км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4, ОСОБА_5,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 24 червня 2024 року про виявлені істотні порушення вимог процесуального закону детективом Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 та неналежне процесуальне керівництво прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_5 (далі - окрема ухвала).
Обставини справи
1. Ухвалою від 24 червня 2024 року АП ВАКС за клопотанням сторони захисту відмовила в задоволенні клопотання детектива, погодженого з прокурором про накладення арешту на гроші в сумі 52 425 євро та 11 955 доларів США, вилучені під час обшуку в ОСОБА_7, скасувавши в цій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2024 року.
2. Апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для арешту цих грошей у якості речового доказу не доведені, а мета забезпечення спеціальної конфіскації заявлено стороною обвинувачення неналежним процесуальним способом.
3. Оскарженою окремою ухвалою АП ВАКС повідомила директора НАБУ та керівника САП про виявлені в ході розгляду клопотання істотні порушення вимог процесуального закону згаданими представниками сторони обвинувачення.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Прокурор ОСОБА_5, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржену окрему ухвалу.
5. Він вважає помилковим висновок апеляційного суду, що подане детективом «уточнення» до клопотання про арешт майна без погодження з процесуальним керівником становить собою порушення частин 2 та 3 статті 40 і частини 1 статті 170 КПК. Вказівка як на підставу для накладення арешту на забезпечення спеціальної конфіскації, яку детектив просив врахувати, не суперечила змісту та меті клопотання погодженого з прокурором, і оскаржене рішення не містить обґрунтування для визнання такого порядку дій істотним порушенням процесуального закону.
7. Також не погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо неналежного процесуального керівництва з боку прокурора і звертає увагу на суперечливість її висновків.
Позиції учасників судового провадження
9. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав доводи скарги.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені доводи, Суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити.
11. Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 14 червня 2021 року[1] суд за наявності підстав має повноваження постановити ухвалу, яка не вирішує справу по суті, однак звертає увагу уповноважених органів на встановлені у провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
12. Не заперечуючи повноваження постановити таку ухвалу, Суд підкреслює, що його слід використовувати лише тоді, коли є очевидні та беззаперечні порушення закону, які загрожують правопорядку, можуть істотно порушити права і свободи.
13. АП ВАКС вважала порушенням з боку детектива та прокурора те, що детектив подав слідчому судді «уточнення» до клопотання про арешт майна, змінивши підстави та зміст початкового клопотання без погодження з процесуальним керівником. На думку суду, це порушило вимоги частин 2 та 3 статті 40 і частини 1 статті 170 КПК.
14. Суд зазначає, що в початковому клопотанні, погодженому з прокурором, детектив обґрунтовував необхідність арешту грошей тим, що їх «вилучено, оскільки є підстави вважати, що вони могли бути отримані незаконно». Далі він послався на статтю 170 КПК, процитувавши, зокрема, частину, що передбачає арешт майна у випадку якщо «існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно … підлягає спеціальній конфіскації …».
15. Під час розгляду клопотання детектив за пропозицією слідчого судді надав документ з більш детальним обґрунтуванням можливої спеціальної конфіскації, вказавши, що спірні гроші «підлягають спеціальній конфіскації», оскільки «одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від такого майна». На додаток до статті 170 КПК, детектив процитував статті 96-1 та 96-2 Кримінального кодексу України.
16. Таким чином, головне питання в контексті цієї справи полягало в тому, чи (1) була спеціальна конфіскація заявлена як мета арешту майна в початковому клопотанні, а «уточнення» лише розвивало цю вимогу, чи (2) спеціальна конфіскація як мета була заявлена лише в «уточненні».
17. Слідчий суддя вважав, що клопотання обґрунтовувалося необхідністю як збереження речових доказів, так і забезпечення можливої спеціальної конфіскації. АП ВАКС не погодилася і вважала, що клопотання не містило посилання на спеціальну конфіскацію, а сторона обвинувачення змінила підставу для арешту майна вже під час розгляду клопотання.
18. Рішення АП ВАКС щодо арешту майна не є предметом розгляду в цій справі, тому Суд не може висловлювати свою думку щодо правильності такого висновку АП ВАКС. Проте, оскільки ця ухвала стала основою для оскарженої окремої ухвали, Суд враховує її зміст, але лише в тій мірі, в якій це важливо для предмету його розгляду.
19. Суд зазначає, що оцінка того, чи був заявлений у клопотанні певний довід або вимога, і чи є аргументи, висловлені під час розгляду клопотання, розвитком цього доводу або цієї вимоги, або ж вони є суттєво новими, залежить від багатьох факторів, які можуть становити окремий предмет спору між сторонами.
20. Та обставина, що при розгляді цього питання АП ВАКС визнала доводи однієї сторони більш переконливими, є звичайним результатом змагального процесу і не свідчить про порушення процесуального закону іншою стороною. У будь-якому разі позиція сторони обвинувачення щодо необхідності погодження з прокурором всіх доводів, які детектив висловлює під час судового розгляду, не може вважатися таким явним порушенням кримінального процесуального закону в обставинах цього провадження, яке дає підстави для постановлення окремої ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду від 24 червня 2024 року про виявлені істотні порушення вимог КПК детективом ОСОБА_6 та неналежне процесуальне керівництво прокурором ОСОБА_5 скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] № 686/9636/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771973