- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3231/25
Провадження 1-кс/991/3229/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 квітня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, детектива ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000000000598 та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 11 квітня 2025 року надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23 квітня 2024 року.
2.У клопотанні зазначено, що детектива Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК стосовно ОСОБА_7
07 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді ВАКС накладено арешт на майно, вилучене 21 жовтня 2024 року під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні Державного бюро розслідувань, а саме: гроші загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 євро; гроші загальною сумою 320 000 доларів США та 240 000 євро; наручний годинник у металевому корпусі сірого кольору марки Audemars Piguet.
На переконання адвоката, кошти, які були вилучені в житлі ОСОБА_6 вилучені незаконно, у подальшому арешт накладено на них необґрунтовано та у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Так, як зазначає адвокат, 27 червня 2024 року слідчими ДБР в рамках кримінального провадження № 12024041650001048 від 20 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 127 КК стосовно ОСОБА_7 було проведено обшук, без ухвали слідчого судді, у квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі проживає ОСОБА_6, з сином та батьком.
Внаслідок обшуку у ОСОБА_6 було вилучено та згодом арештовано гроші у розмірі 202 088 євро та 269 200 доларів США. Арешт на вказані кошти не накладався до 07 листопада 2024 року. Вказані кошти детективами Національного бюро було вилучено у слідчих ДБР у ході проведення тимчасового доступу до речей та документів 21 жовтня 2024 року. У подальшому детектив визнав їх речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024000000000598 та слідчий суддя наклав арешт на них з метою збереження речових доказів - 07 листопада 2024 року.
Захисник вважає, що із 27 червня 2024 по 07 листопада 2024 року незаконно вилучене майно без жодних процесуальних та фактичних підстав перебувало у правоохоронних органів.
Щодо необґрунтованості накладення арешту адвокат зазначає, що кошти, вилучені за адресою: АДРЕСА_2, не містять жодних ознак речових доказів, передбачених ст. 98 КПК. Вони належать на праві власності ОСОБА_6 та її батьку - ОСОБА_8, та були законно набуті внаслідок підприємницької діяльності та продажу майна. В ухвалі слідчого судді помилково встановлено, що власником цього майна є ОСОБА_7 . Детективом не надано доказів, що саме ці кошти свідчать про незаконне збагачення ОСОБА_7 і належать йому, тобто відсутні докази коли, за яких обставин він незаконно набув саме цю суму коштів та передав ОСОБА_6 .
Адвокат також вказує у клопотанні, що з моменту накладення арешту на майно минуло майже півроку. У березні 2025 року ОСОБА_6 було допитано як свідка детективом, де вона пояснила джерела походження вилучених у неї коштів та свою непричетність до злочинів. 18 січня 2024 року згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано. Згідно договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 11 серпня 2023 року їх спільний син проживає з ОСОБА_6, тобто вони з ОСОБА_7 не проживають однією сім`єю.
Відтак, на переконання адвоката, зазначені кошти не можуть бути доказом незаконного збагачення, чи декларування недостовірної інформації ОСОБА_7, так як законним шляхом були набуті ОСОБА_6, яка на день вилучення коштів та навіть на час внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР не була членом його сім`ї. Також адвокат вказує, що колишньому чоловіку ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підозра не вручена по сьогоднішній день.
З огляду на викладене, адвокат просить скасувати арешт на майно, вилучене 21 жовтня 2024 року під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні ДБР, а саме: кошти у розмірі 269 200 доларів США та 202 088 євро, вилучені за адресою: АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_6 .
3.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.
3.1.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 - підтримала заявлене клопотання. Додатково зазначила, що, починаючи з 2019 року, ОСОБА_7 декларував свої доходи та доходи своєї сім`ї щорічно, у зв`язку з тим, що він набув статусу народного депутата. У цих деклараціях відображено дохід ОСОБА_6 від здійснення підприємницької діяльності та наявність у неї особистих коштів. Просила врахувати надані адвокатом ОСОБА_3 документи, які підтверджують законність походження коштів та їх належність саме ОСОБА_6 .
3.2.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 - підтримав своє клопотання. Зазначив, що вони просять скасувати арешт не на всі вилучені гроші у квартирі, де проживає його клієнтка, а лише на ту частину, яку вони можуть документально підтвердити. Просить врахувати, що ОСОБА_6 займається підприємництвом, активно з 2019 року і має досить ґрунтовний дохід, який періодично конвертує у долари і відповідно має свої заощадження. Також зазначив, що вона не проживає та не веде спільний побут з колишнім чоловіком, з яким розлучена з 2024 року і проживають вони у різних містах України. Адвокат повідомив, що його клієнтка має гроші для існування та життя, але просить скасувати арешт на ці гроші, оскільки у неї є документи про їх законність отримання, а тому утримувати їх у органу досудового розслідування підстав немає.
3.3.Детектив ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання і на обґрунтування своїх доводів подав письмові заперечення. Зазначив, що дійсно 27 червня 2024 року слідчими ДБР був проведений обшук, у тому числі, у квартирі, де проживає ОСОБА_6 . Під час обшуку слідчими виявлено та вилучено кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро, а також інше майно, зокрема, паспорт громадянина України ОСОБА_7 для виїзду за кордон, дублікат посвідчення народного депутата України ОСОБА_7, картку народного депутата України ОСОБА_7 для реєстрації та голосування в системі інформаційного обслуговування народних депутатів України.
Згідно зі щорічною декларацією НАЗК за 2023 рік, поданої ОСОБА_7, останній декларує значну кількість готівкових грошових коштів, наявних станом на кінець звітного періоду безпосередньо у ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_6, істотні доходи дружини від здійснення нею підприємницької діяльності, що, у свою чергу, може свідчити про законність походження готівкових коштів, вилучених під час обшуків у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20 червня 2024 року.
Натомість, як зазначає детектив, зібрані під час досудового розслідування № 42024000000000598 від 23 квітня 2024 року докази ставлять під сумнів як наявність законних доходів у ОСОБА_7 та ОСОБА_6, достатніх для накопичення таких сум готівкових коштів, так і відповідно законність набуття у власність коштів, які були вилучені в останніх слідчими ДБР.
Так, ОСОБА_6 за період з 2012 по ІІ квартал 2024 року отримала доходи у розмірі 42 669 870,21 грн. Водночас за період з 2012 до 2018 року включно дохід ОСОБА_6 склав лише 304 050,46 грн. Після того як ОСОБА_7 набув статусу народного депутата - 29 серпня 2019 року його дружина ОСОБА_6 була зареєстрована як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, після чого її доходи почали різко зростати. Така сама ситуація склалась і з батьком ОСОБА_6 - ОСОБА_8, який був оформлений приватним підприємцем і його дохід з 2020 року суттєво почав зростати.
Також детектив звертає увагу, що з 2016 року ОСОБА_6, а з 2017 року і ОСОБА_8 отримували дохід від ТОВ «Інфосстайл» (податковий номер 22899194, поточна назва - ТОВ «Компанія «Конкорд»), одним із бенефіціарних власників якого був ОСОБА_7, що свідчить про їх пов`язаність та тривале знайомство, починаючи із вказаного періоду.
На переконання детектива, існують обґрунтовані підстави вважати, що вилучені під час обшуку готівкові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є предметом незаконного збагачення народного депутата України ОСОБА_7 та можуть бути використані як доказ факту набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
4.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
5.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
У своєму клопотанні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вказав на необґрунтованість накладення арешту майна та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
6.Про обґрунтованість накладеного арешту на майно свідчить таке.
6.1.21 жовтня 2024 року детективом Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді від 03 жовтня 2024 року проведений тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні Державного бюро розслідувань, та вилучено: кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро, годинник марки «ROYAL OAK OFF SHOR (AUDEMARS PIGUET)» з числовим написом «08398», вилучені 24 червня 2024 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро, вилучені 27 червня 2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20 червня 2024, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21 жовтня 2024 та описом до нього.
6.2.Постановою заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 22 жовтня 2024 року вилучені кошти та годинник визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23 квітня 2024 року, оскільки наявні підстави для висновку, що вони є предметом незаконного збагачення народного депутата ОСОБА_7, що підтверджується копією постанови.
6.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2024 року задоволено клопотання та накладено арешт на майно, вилучене 21 жовтня 2024 року під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні Державного бюро розслідувань, а саме: грошові кошти загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 євро, грошові кошти загальною сумою 320 000 доларів США, грошові кошти загальною сумою 240 100 євро, наручний годинник у металевому корпусі сірого кольору марки Audemars Piguet, на звороті корпусу якого вигравіювані символи «№8398» (що з урахуванням характеру гравіювання візуально відповідає 08398), «6 92960» та «Royal Oak Off Shore».
Слідчий суддя дійшов до таких висновків при накладенні арешту: наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України; рішення старшого детектива про необхідність вилучення цих речей є виправданим; не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_7 ; накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження; не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до його знищення, сховання, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження; враховуючи доведеність наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, заборона відчуження, розпорядження та користування вилученим майном виправдає ступінь втручання у право власності; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
6.4.Ба більше, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2025 року залишено без змін ухвалу слідчого судді від 07 листопада 2024 року.
6.5.Тому, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що арешт на зазначені кошти накладений як на доказ, який може містити відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку щодо непереконливості посилань адвоката ОСОБА_3 на необґрунтованість накладення відповідного арешту.
6.6.Крім того, слідчий суддя відхиляє доводи адвокатів щодо незаконності вилучення коштів за місцем проживання ОСОБА_6 .
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 не долучено всіх документів для належної оцінки вказаного доводу, оскільки надано лише копію протоколу обшуку від 27 червня 2024 року. З нього встановлено, що обшук невідкладний був проведений слідчими ДБР, і був пов`язаний із врятуванням майна, а саме речей і документів, що містять інформацію про обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Разом з тим, з наданої детективом копії ухвали слідчого судді ВАКС від 07 листопада 2024 року про накладення арешту на майно слідчий суддя зазначив таке: «Встановлено, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 03.10.2024 у справі № 991/7894/24, якою надав тимчасовий доступ до речей, які перебувають у володінні Державного бюро розслідувань….
У мотивувальній частині ухвали слідчим суддею, зокрема встановлено, що слідчими Головного слідчого управлінні Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України. У вказаному кримінальному провадженні проведені такі слідчі дії, а саме: 24.06.2024 обшук (в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України) квартири за адресою: АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, годинник марки «ROYAL OAK OFF SHOR (AUDEMARS PIGUET)» з числовим написом «08398», кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро; 27.06.2024 обшук (в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України) квартири за адресою: АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_6, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2024 у справі № 757/30086/24-к та від 19.07.2024 у справі № 757/31621/24-к надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024, старшому слідчому Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_11, на проведення обшуку за місцями проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідно.»
З огляду на викладене судовий контроль після проведення обшуку відбувся і відповідно слідчим суддею надано дозвіл на його проведення, а тому є всі підстава вважати, що існувала обґрунтована підозра, що було вчинене кримінальне правопорушення та речі, які були вилучені за місцем проживання, у тому числі, ОСОБА_6 мають суттєве значення для кримінального провадження і можуть бути визнані доказами у подальшому.
Ба більше, як вбачається з наданої детективом копії ухвали колегії суддів АП ВАКС від 09 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 07 листопада 2024 року, доводи адвокатів щодо незаконності проведення самого обшуку вже були предметом розгляду у апеляційній інстанції.
Так, як зазначила колегія суддів у своєму рішенні: «Довід апеляційної скарги про те, що обшук проведено 27.06.2024, а ухвалу про дозвіл постановлено лише 19.07.2024, що свідчить про порушення ч.3 ст.233 КПК України, є неспроможним.
Так, відповідно до ч.3 ст.233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, ст.233 КПК України встановлено обов`язок прокурора, слідчого, дізнавача за погодженням із прокурором невідкладно після проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Разом з тим, дата постановлення ухвали про проведення обшуку не стверджує порушення обов`язку прокурора, слідчого, дізнавача невідкладного звернення з клопотанням про проведення обшуку. А тому, оскільки відсутні дані про дату подання клопотання про проведення обшуку, немає підстав вважати наявним порушення вимог ст.233 КПК України.»
Тобто, на даному етапі не існує підстав стверджувати, що вказані слідчі дії проведені із порушенням або незаконно. У подальшому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що кошти, які були вилучені у ОСОБА_6 та знаходились у слідчих ДБР були вилучені детективами на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 21 жовтня 2024 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). На момент вилучення вказаних коштів вони перебували у володінні слідчих ДБР, а тому їх вилучення відбулося в межах законодавства. КПК не містить заборони на отримання доказів з іншого кримінального провадження, яке перебуває в іншому органі досудового розслідування шляхом тимчасового доступу.
6.7.Щодо доводів про законність отримання коштів ОСОБА_6 і у зв`язку з цим необґрунтованість накладення на них арешту слідчий суддя також відхиляє. Роздруківки довідок з АТ «Приватбанк» підтверджують лише обороти по розрахунковим рахункам клієнтки банку ОСОБА_6 і ніяк не свідчать про те, що саме ці кошти були виведені у готівку і переведені у подальшому у валюту.
Продаж майна ОСОБА_6 та отримання доходу від нього не свідчить про походження саме цих вилучених коштів. Так, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування кримінального провадження триває і наразі орган досудового розслідування посилається на те, що дохід від відчуження нерухомого майна можливо має сумнівні ознаки і буде перевірятись.
Так, як зазначає детектив, 06 липня 2017 року ОСОБА_7 подарував ОСОБА_6 35/100 часток нежилих приміщень, які ОСОБА_6 17 вересня 2020 року продала ОСОБА_12 за 6 747 720 грн. При цьому ОСОБА_12 є дружиною ОСОБА_13, який у свою чергу є давнім бізнес-партнером ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, як договір дарування, так і договір купівлі-продажу можуть мати ознаки фіктивності або удаваності та не породжувати тих правових наслідків, на які вони були начебто спрямовані. При цьому 15 лютого 2024 року ОСОБА_6 начебто подарувала ОСОБА_7 12 634 680 грн. Зазначене у сукупності може свідчити про можливе використання статусу фізичної особи-підприємця для надання вигляду законності доходів, які не мають ознак законності, а тому вказане ще має бути перевірено у ході досудового розслідування.
7.Щодо втрати потреби арешту майна слідчий суддя зауважує таке.
7.1.Як встановлено у ході розгляду клопотання, досудове розслідування здійснюється за фактом того, що народний депутат України ОСОБА_7 упродовж 2022 року набув активи, вартість яких більше ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи; а також, що ОСОБА_7 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних більш ніж на 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також у судовому засіданні детектив повідомив, що у ході досудового розслідування будуть перевірятися обставини вчинення кримінальних правопорушень за період з 2019 року, оскільки під час розслідування виявлено, що період для дослідження має бути значно ширшим, враховуючи доходи і витрати ОСОБА_7 .
7.2.Доводи адвокатів про те, що вказані кошти не можуть бути доказом незаконного збагачення чи недекларування недостовірної інформації ОСОБА_7, так як законним шляхом були набуті ОСОБА_6, яка на день внесення відомостей до ЄРДР та на день вилучення коштів не була членом сім`ї ОСОБА_7, слідчий суддя відхиляє.
7.3.18 січня 2024 року згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано. Згідно договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 11 серпня 2023 року їх спільний син проживає з ОСОБА_6 .
7.4.Разом з цим, по-перше, кримінальне провадження № 42024000000000598 від 23 квітня 2024 року здійснюється щодо обставин 2022 року, а саме ймовірного вчинення народним депутатом України кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК, а також органом досудового розслідування будуть перевірятися події, які передували раніше - з 2019 року, тобто до розірвання шлюбу ОСОБА_6 із ОСОБА_7 .
7.5.По-друге, слідчий суддя враховує, що вилучені кошти можуть належати ОСОБА_7, оскільки 17 березня 2025 року народний депутат звернувся до ВАКС із клопотанням про скасування арешту майна. Вказане клопотання надійшло на розгляд іншому слідчому судді ВАКС, розгляд призначено на 21 квітня 2025 року. У вказаному клопотанні він просить скасувати арешт на гроші загальною сумою 320 000 доларів США та 240 100 євро та зобов`язати сторону обвинувачення повернути вказане майно власнику - ОСОБА_7 . Таке клопотання ОСОБА_7 дає підстави слідчому судді вважати, що вказані кошти можуть належати йому, а не ОСОБА_6, що, у свою чергу, є додатковою підставою для перевірки вказаних обставин у ході досудового розслідування.
7.6.Окрім того, не доведено, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, оскільки провадження у цьому кримінальному провадженні на даний час не завершено, а арешт було накладено для забезпечення збереження речових доказів, рішення про які згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України приймається за результатами остаточного рішення суду. Надати відповідь на питання про те, чи спірні кошти є предметом незаконного збагачення зможе або сторона обвинувачення при закритті провадження, або суд при ухвалені виправдувального/обвинувального вироку.
8. Подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 продовжує здійснювати підприємницьку діяльність та отримує від неї дохід, арешт не призвів до суттєвого погіршення її матеріального становища.
9. За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник власника майна.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000000000598 -залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_14