Документ № 126852109

Справа № 991/1114/25

Провадження №11-сс/991/275/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження № 42024000000000115 (далі - апеляційна скарга).

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42024000000000115 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 376-1, частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 364, частиною 3 статті 255 Кримінального кодексу України (далі - КК), за фактом можливого втручання в автоматизовану систему документообігу суду Черкаського окружного адміністративного суду у період з 01.01.2020 по 31.10.2023.

2.27.01.2025 детективом НАБУ прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42024000000000115 (далі - постанова про закриття кримінального провадження).

3.10.02.2025 ОСОБА_6 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду було подано скаргу на постанову детектива від 27.01.2025 про закриття кримінального провадження № 42024000000000115 (далі - скарга).

4.31.03.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 27.01.2025 про закриття кримінального провадження (далі також - ухвала слідчого судді).

5.14.04.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга), цього ж дня ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 27.01.2025 про закриття кримінального провадження.

7.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення таким: (1) слідчий суддя забезпечив заявнику ОСОБА_6 можливість брати участь у розгляді скарги (зокрема шляхом дистанційного провадження) та надати відповідні пояснення щодо поданої скарги, втім остання такою можливістю не скористалась; (2) під час вивчення матеріалів кримінального провадження детективом встановлено, що (а) заява ОСОБА_6 не містить жодних об`єктивних конкретизованих обставин, які могли б бути перевірені, (б) зазначені нею відомості є суб`єктивною оцінкою певних явищ та подій, адже не аргументовані жодним чином; (в) будь яких фактів або відомостей, які б могли пояснити висновок про існування протиправних дій будь кого із працівників Черкаського окружного адміністративного суду, в тому числі судді ОСОБА_7 у заяві відсутні; (3) детективом вживалися заходи, спрямовані на з`ясування обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 від 19.12.2023 (двічі направлявся виклик); (4) заявниця до детектива не прибула, про причини неявки не повідомила, доказів на підтвердження обставин, які б підтверджували подію вчинення кримінального правопорушення, не надала; (5) оскаржувана постанова детектива ОСОБА_8 відповідає вимогам процесуального закону, вона містить відомості про зміст обставин, які стали підставами для її прийняття, та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення норм КПК, з якими слідчий суддя погодився.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

8.В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить: (1) поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді через ознайомлення з її повним текстом 05.04.2025; (2) скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу до слідчого судді.

9.Скаржниця вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, та прийнята з істотним порушенням вимог КПК з огляду на наступне: (1) мотиви оскаржуваної ухвали є суперечливими та взаємовиключними, мотивів щодо відхилення доводів скарги не наведено; (2) слідчим суддею проігноровано відводи від 25.03.2025 та 29.03.2025 та розглянуто скаргу по суті, що є істотним порушенням КПК.

Позиції учасників провадження

10. ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась; про причини неявки Суд не повідомила; про місце, дату та час розгляду була належним чином повідомлена електронною поштою (а. с. 109) та в системі «Електронний суд». При цьому апелянтка: (1) також не з`явилася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції [можливість чого була забезпечена цим судом за зверненням судді-доповідача (а. с. 111) за клопотанням апелянтки (а. с. 101)]; (2) безпосередньо до початку судового засідання не відповідала на телефонні дзвінки секретаря судового засідання.

11.Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. На підтвердження своєї позиції надав для огляду матеріали кримінального провадження.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги (1) щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, та за наявності підстав для його поновлення - (2) щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.

(1) Щодо клопотання на поновлення строку апеляційного оскарження

14.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

15.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК). Правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 4910/16/19-к).

16.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

17.У цьому провадженні: (1) 31.03.2025 слідчий суддя оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали без участі скаржниці, водночас ухвала була постановлена за її викликом, у зв`язку з чим останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 07.04.2025 (перший робочий день після 05.04.2025 [день тижня - субота]); (2) повний текст оскаржуваної ухвали був складений та оголошений 04.04.2025 (а. с. 82), його копію апелянту направлено поштою 07.04.2025 (а. с. 89); (3) за твердженням апелянта вона ознайомилась з її повним текстом 05.04.2025, матеріали кримінального провадження були надані для огляду та були отримані нею 10.04.2025 (а. с. 91); (4) 14.04.2025 ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку. Суть клопотання зводиться до того, що причиною пропуску строку оскарження була необізнаність з мотивами оскаржуваного рішення.

18.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

19.З огляду на те, що: (1) причиною пропуску строку апеляційного оскарження була необізнаність з мотивами прийнятого судом рішення, (2) апелянт подав апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання повного тексту оскаржуваної ухвали та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження - Суд визнає зазначену причину пропуску процесуального строку поважною та вважає за можливе поновити ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 31.03.2025.

(2) Щодо розгляду доводів апеляційної скарги по суті

20.В апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, її обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК). Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

21.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (частина 2 статті 9 КПК).

22.Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК).

23.Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (частина 1 статті 60 КПК).

24.Заявник має право подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК).

25.Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

26.У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

27.Суд погоджується з висновком слідчого судді, що рішення детектива про закриття кримінального провадження є вмотивованим, а досудове розслідування, враховуючи зміст заяви про вчинення злочину, проведено всебічного, повно і об`єктивно з дослідженням всіх обставин справи та оцінки зібраних доказів.

28.Так, Судом встановлено наступне:

(1)19.12.2023 ОСОБА_6 звернулася до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, в якій зазначила, що судді Черкаського окружного адміністративного суду спільно з працівниками апарату суду імовірно вчинили кримінальні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 28 - статтею 255, частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366, статтею 376-1 КК;

(2)23.01.2024 та 29.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2023 (у справі № 757/58978/23 к) викладені у вищевказаній заяві ОСОБА_6 відомості стосовно незаконних, на її думку, діянь суддів та працівників Черкаського окружного адміністративного суду внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато такі кримінальні провадження: (а) № 42024000000000115 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 376-1 КК; (б) № 42024000000000116 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366 КК; (в) № 42024000000000117 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 364 КК; (г) № 42024000000000171 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 3 статті 255 КК;

(3)06.03.2024 постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 матеріали досудових розслідувань у зазначених кримінальних провадженнях об`єднані в одному кримінальному провадженні за № 42024000000000115;

(4)05.12.2024 постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 визначено підслідність кримінального провадження № 42024000000000115 від 23.01.2024 за Національним антикорупційним бюро України;

(5)14.01.2025 та 20.01.2025 детективом на адресу заявника ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) надіслано дві повістки про її виклик до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості свідка на 20.01.2025 та 27.01.2025 (вих. № 515-294/989 від 14.01.2025 та вих. № 515-294/1539 від 20.01.2025) [а. с. 17-18];

(6) ОСОБА_6 на зазначені виклики до детектива не прибула, про причини неявки не повідомила; з моменту внесення відомостей її заяви до ЄРДР (29.01.2024) до моменту закриття об`єднаного кримінального провадження (27.01.2025) жодних доказів на підтвердження обставин, які б підтверджували подію вчинення кримінального правопорушення, заявниця не надала;

(7)27.01.2025 постановою детектива НАБУ ОСОБА_8 кримінальне провадження № 42024000000000115 від 23.01.2024 закрите на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а. с. 19-21).

29.Слідчим суддею зроблено обґрунтовані висновки, що: (1) постанова детектива НАБУ ОСОБА_8 відповідає вимогам процесуального закону, у тому числі містить відомості про зміст обставин, які стали підставами для її прийняття, та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення норм КПК; (2) викладені у постанові обставини та висновки ґрунтуються на фактичних даних кримінального провадження; (3) держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження; (4) детектив обґрунтовано зауважив, що заява ОСОБА_6 не містила жодних фактів та аргументованих доводів про кримінальний характер дій працівників Черкаського окружного адміністративного суду, зокрема судді ОСОБА_7, а для допиту та пояснення своїх мотивів заявник до детектива не прибула; (5) ухвалами від 26.03.2025 та 31.03.2025, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, заяви ОСОБА_6 про відвід визнано повторними та такими, що мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування судового розгляду, через що вони залишені без розгляду відповідно до частини 4 статті 81 КПК.

30.Додатково на підтвердження обґрунтованості оскаржуваної ухвали Суд зазначає таке.

31.Заява про вчинення кримінального правопорушення містять такі відомості про можливу подію кримінального правопорушення: у період з 01.01.2020 по 31.10.2023 заявниця 136 разів зверталась із позовними заявами до Черкаського окружного адміністративного суду, втім на суддю Черкаського окружного суду ОСОБА_7 (призначено на посаду судді 17.04.2019) розподілено лише 2 (два) позови ОСОБА_6 . Зазначені обставини заявниця вважала доказом вчинення злочинів проти правосуддя.

32.Згідно частини 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

33.Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України (частини 11-13 статті 18 КАСУ).

34.Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ тощо (пункт 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення).

35.Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням. Збори суддів визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ. (пункти 56, 66 Положення).

36.Розділ ІV наведеного положення містить комплекс норм, які регламентують особливості автоматизованого розподілу судових справ. Аналіз змісту цих правил дозволяє дійти висновку, що на результат автоматичного розподілу справи впливають багато різних чинників як то спеціалізація суддів в конкретному судді, якщо така впроваджена зборами суддів, коефіцієнти навантаження конкретних суддів, перебування суддів у відпустках, відрядженнях, на навчанні, тимчасова непрацездатність, наявність допуску до державної таємниці тощо.

37.Крім того, пунктом 82 Положення передбачені випадки (16 підпунктів) коли передача судової справи (провадження) проводиться раніше визначеному судді, судді-доповідачу без застосування автоматизованого розподілу. За відсутності заборони у процесуальному законі збори суддів мають право передбачити інші випадки передачі судових справ (проваджень) раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу.

38.Отже, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення факти (подано певну значну кількість позовних заяв в конкретний суд за певний період, незначна частка з яких розподілена на одного з суддів) без доповнення їх заявником більш конкретними відомостями, обґрунтуваннями та документальним підтвердженням, що свідчили б про порушення встановлених правил автоматичного розподілу в конкретному суді, з урахуванням значного масиву факторів, які можуть впливати на результат автоматичного розподілу справ (чи навпаки підстав для передання справ судді без здійснення автоматичного розподілу) в цьому ж суді на переконання Суду не містять жодних об`єктивних даних про те, що при розподілі позовних заяв ОСОБА_6 до Черкаського окружного адміністративного суду в період з 01.01.2020 по 31.10.2023 мали місце хоч які-небудь порушення, тим більше про умисний характер дій уповноважених осіб цього суду та наявність ознак кримінального правопорушення в їх діях.

39.Відомості заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2023 у справі № 757/58978/23-к (а. с. 16).

40.Разом з тим ні в заяві про вчинені кримінальні правопорушення, ні на стадії досудового розслідування, ні в судовому засіданні перед слідчим суддею, ні в суді апеляційної інстанції заявницею на підставі пункту 2 частини 2 статті 60 КПК не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних даних чи обґрунтовану ймовірність вчинення суддями Черкаського окружного адміністративного суду спільно з працівниками апарату кримінальних правопорушень, які заявниця самостійно попередньо кваліфікувала за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 376-1, частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 364, частиною 3 статті 255 КК, тобто (1) незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя; (2) службове підроблення; (3) зловживання владою або службовим становищем; (4) створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, вчинені службовою особою з використанням службового становища.

41.Таким чином, мало місце внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення, перевірка яких не потребує значного за обсягом досудового розслідування. Згідно усталеної практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. У разі ж внесення таких відомостей до ЄРДР кримінальне провадження може бути закрите з тих же самих підстав.

42.У разі незгоди із результатами здійсненого автоматичного розподілу поданих ОСОБА_6 позовних заяв до конкретного суду чи нерозуміння причин такого результату заявниця мала змогу звернутись до Черкаського окружного адміністративного суду із відповідним інформаційним запитом, проаналізувати надані відомості на предмет їх відповідності встановленим правилам авторозподілу в цьому суді, а не ініціювати кримінальне провадження щодо невизначеного предмету розслідування та невизначеного кола осіб.

43.У скарзі слідчому судді ОСОБА_6 зазначає серед іншого, що детектив не допитав фігурантів у цьому кримінальному провадженні (голову суду, суддю ОСОБА_11, працівників апарату суду), не дослідив і не надав правової оцінки кожному з фактів, зазначених у її заяві від 23.01.2024, не надав ОСОБА_6 можливості долучити до матеріалів провадження документи, які доказують факт втручання в АСДС Черкаського окружного адміністративного суду та інші докази.

44.Втім ні голова суду, ні конкретний суддя не встановлюють особливих правил здійснення автоматичного розподілу справ в конкретному суді, це повноваження зборів суддів відповідного суду. Апелянт не надала жодних підтверджень, що протягом року з моменту реєстрації кримінального провадження вона зверталась до органу досудового розслідування із клопотанням про долучення хоч яких-небудь доказів на підтвердження наведених в заяві про кримінальне правопорушення обставин, проведення слідчих дій, більше того ухилилась від допиту в якості свідка на виклики детектива.

45.Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України (заява № 8371/02, § 27, рішення від 26.04.2007), та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003) [рішення у справі Пономарьов проти України, від 03.04.2008, заява № 3236/03, § 41].

46.Принцип диспозитивності (стаття 26 КПК), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, які винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень КПК. У зв`язку з цим розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту (постанови ККС ВС від 28.01.2020 у справі № 738/329/17, від 19.05.2020 у справі № 683/2848/15-к та від 17.06.2020 у справі № 554/6960/18). Зазначена позиція щодо диспозитивності та сумлінної процесуальної поведінки стосується і заявника у кримінальному провадженні.

47.Пасивність заявниці протягом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, численні нез`явлення скаржниці в судові засідання, призначені слідчим суддею, відсутність її під час апеляційного розгляду, свідчить про втрату нею процесуального інтересу у цій справі.

48.Суд також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо безпідставності залишення слідчим суддею без розгляду другої та третьої заяви про відвід слідчому судді (від 26.03.2025 та 31.03.2025 відповідно). Вони обґрунтовано залишені без розгляду слідчим суддею відповідно до частини 4 статті 81 КПК.

49.У зв`язку з цим, Суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

50.На підставі наведеного, керуючись статтями 110, 284, 309, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів постановила:

1.Заяву ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025.

2.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3