Документ № 126896291

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1718/25

Провадження № 1-кп/991/22/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 20.02.2025 у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15.06.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. москва російської федерації, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, працюючого директором ТОВ «Автотехцентр», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого у Королівстві Іспанія, м. Валенсія, остання відома адреса місця проживання в Україні: АДРЕСА_2,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

1. Історія кримінального провадження

04.07.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15.06.2021 за обвинуваченням Особи 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК (т. 1 а.с. 1).

На підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.09.2022 (у справі № 991/2251/22, провадження № 1-кп/991/38/22) стосовно ОСОБА_7 здійснювалося спеціальне судове провадження (in absentia). Обвинувачений перебував у міжнародному розшуку у зв`язку із ухиленням від органів досудового розслідування та суду.

23.01.2024 з Міністерства юстиції України на адресу суду надійшло повідомлення про затримання 21.01.2024 обвинуваченого ОСОБА_7 органами Інтерпола на території Королівства Іспанія (вх № 2875/24-Вх).

05.02.2025 Вищим антикорупційним судом (у справі № 991/2251/22) через Міністерство юстиції України до компетентних органів Королівства Іспанія направлено клопотання про видачу (екстрадицію) в Україну ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, для притягнення до кримінальної відповідальності (вих. № 991/2251/22/3389/2024).

20.02.2025 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості (т. 1 а.с. 50).

25.02.2025 у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 виділенні в окреме провадження.

23.04.2025 до суду надійшли зміни до угоди про визнання винуватості від 22.04.2025 (т. 1 а.с. 126).

2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 .

Для встановлення необхідних ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7, та не допустити порушення презумпції невинуватості щодо іншого співучасника вчиненого злочину, відносно якого здійснюється судовий розгляд у загальному порядку, суд використовує щодо останнього деперсоніфікацію анкетних даних.

Отже, відповідно до обвинувального акта та угоди про визнання винуватості від 20.02.2025 зі змінами від 22.04.2025 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, а саме у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, за таких обставин.

Наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі ? ДП«МТП «Чорноморськ» або Підприємство) від 02.11.2020 № 115-К Особу 1 в.о. заступника директора з розвитку ? начальника спеціалізованого поромного комплексу, призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ» з 03.11.2020 по 20.11.2020, у зв`язку із відпусткою в.о. директора Підприємства ОСОБА_9 .

У подальшому наказом Міністра інфраструктури України від 18.11.2020 № 83-Ос «Про відсторонення керівника ДП«МТП «Чорноморськ» на в.о. заступника директора з розвитку ? начальника спеціалізованого поромного комплексу ДП «МТП «Чорноморськ» Особу 1 покладено виконання обов`язків цього підприємства на період відсторонення ОСОБА_9 від виконання службових обов`язків з управління ДП «МТП «Чорноморськ».

Відповідно до наказу ДП «МТП «Чорноморськ» від 19.11.2020 № 360 Особа 1 приступив 19.11.2020 до виконання обов`язків директора ДП «МТП «Чорноморськ».

Згідно із п. 1.1 статуту ДП «МТП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15.12.2017 № 449 (далі - Статут), Підприємство є державним унітарним підприємством і діє як комерційне підприємство, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі ? Уповноважений орган управління).

Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство утворено з метою організації і надання послуг зі здійснення технологічних вантажних операцій з переміщення вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать Підприємству, а також для отримання прибутку.

Згідно із п. 2.4. Статуту основними завданнями Підприємства є утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого йому на праві господарського відання, у тому числі модернізація, ремонт, реконструкція та будівництво об`єктів портової інфраструктури.

Підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до законодавства України та цього Статуту (п. 3.2. Статуту) та має право в порядку, встановленому законодавством, укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути стороною по справі у судах (п. 3.6. Статуту).

Управління підприємством здійснюють його органи управління. Органами управління Підприємства є директор Підприємства та наглядова рада підприємства (п. 7.1. Статуту).

Відповідно до п. 8.1. Статуту директор Підприємства самостійно, в межах своєї компетенції, вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу управління та наглядової ради підприємства, а також директор Підприємства:

? несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства;

? діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших суб`єктах господарювання, громадських об`єднаннях, в усіх установах та організаціях тощо;

? розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту;

? укладає договори (угоди, контракти), видає довіреності, відкриває в установах банків поточні та інші рахунки у національній та іноземній валюті;

? несе відповідальність за свої рішення згідно із законодавством України та умовами укладеного з ним контракту;

? несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну;

? затверджує штатний розпис, положення про відокремлені та структурні підрозділи Підприємства. Штатний розпис в частині керівного складу Підприємства затверджується за погодженням з Уповноваженим органом управління;

? затверджує організаційну структуру Підприємства за погодженням з Уповноваженим органом управління;

? призначає на посаду та звільняє з посади працівників Підприємства відповідно до штатного розпису Підприємства;

? здійснює розподіл обов`язків між першим заступником Директора Підприємства та заступниками Директора Підприємства;

? в межах своєї компетенції видає накази, розпорядження, дає доручення (вказівки), обов`язкові до виконання для всіх працівників Підприємства, його відокремлених та структурних підрозділів;

? утворює (визначає) та забезпечує функціонування підрозділу (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.

Отже, згідно із ст. 18 КК та ч. 1 примітки до ст. 364 КК Особа 1 є службовою особою.

Так, 13.06.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області в особі виконуючого обов`язки начальника Регіонального відділення ОСОБА_10 та ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» в особі директора ОСОБА_11 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до даного договору ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» орендувало строком на 49 років державне нерухоме майно загальною площею 13 106,50 кв. м з метою організації навантажувально - розвантажувальних робіт, яке обліковувалося на балансі ДП «МТП «Чорноморськ» та зобов`язувалося сплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 2 506 570 грн, з яких 70 відсотків до державного бюджету та 30 відсотків ? до ДП «МТП «Чорноморськ».

Після укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» в результаті господарської діяльності виникла значна кредиторська заборгованість, у зв`язку із чим на підставі заяви одного з кредиторів боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» ? ТОВ «Автотехцентр» Господарським судом Одеської області 29.05.2020 відкрито провадження про банкрутство ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», визнано вимоги ТОВ «Автотехцентр» до ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» у сумі 9 105 744,42 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» та призначено розпорядником майна боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» арбітражного керуючого ОСОБА_12 .

У подальшому ухвалами Господарського суду Одеської області від 07.10.2020 та від 12.10.2020 визнано інші вимоги кредиторів, а саме:

? ПАТ «БАНК «ВОСТОК» у сумі 1 180 370,65 грн;

? Головне управління Державної податкової служби в Одеській області у сумі 2 834 011,44 грн;

? ОСОБА_11 у сумі 786 997,09 грн;

? вимоги працівників ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» у сумі 9 399 995,29 грн;

? ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» у сумі 4 234 703,68 грн;

? АТ «БАНК АЛЬЯНС» у сумі 3 950 709,50 грн;

? ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» у сумі 338 582 грн;

? ТОВ «ФРЕГАТ» у сумі 152 904 грн;

? ТОВ «СОГОС ШІПШПІНГ ЛТД» у сумі 3 279 636,78 грн;

? ТОВ «Охоронно-детективне агентство «АНТИТЕРРОР» у сумі 724 204 грн;

? ТОВ «Фінансова компанія «Юг Капітал» у сумі 3 291 419,86 грн;

? ТОВ «ЕКС-РАЙТ» у сумі 959 204 грн;

? Профспілка робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ у сумі 1 848 510,17 грн;

? ДП «МТП «Чорноморськ» у сумі 51 787 170,63 грн, що забезпечило можливість вказаного Підприємства, як кредитора із найбільшою кількістю голосів, отримати більшість голосів на зборах кредиторів та, таким чином, приймати в межах процедури банкрутства основні рішення щодо боржника, зокрема, щодо схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього, інших питань, передбачених чинним законодавством, у тому числі віднесених до компетенції комітету кредиторів.

Під час здійснення процедури банкрутства боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», на стадії розпорядження майном, 04.09.2020 до Господарського суду Одеської області та арбітражного керуючого ОСОБА_12 звернулось ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА» із заявою № 5-09 про участь у санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» в якості інвестора, а 15.10.2020 ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», в інтересах якої діяла ОСОБА_11, звернулося до ДП «МТП «Чорноморськ», ТОВ «Автотехцентр» та арбітражного керуючого ОСОБА_12 із аналогічною за змістом заявою.

Після подання вказаних заяв, до ОСОБА_11 у жовтні 2020 року звернулись особи, серед яких службові особи ДП «МТП «Чорноморськ», які висловили прохання надати їм за посередництва директора і засновника ТОВ «Автотехцентр» ОСОБА_7 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за укладення державним підприємством договору про відступлення права вимоги до боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» в інтересах ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», однак довести до кінця свої наміри не змогли, у зв`язку із відстороненням Уповноваженим органом управління 18.11.2020 в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» ОСОБА_9 від виконання службових обов`язків з управління державним підприємством (стосовно обставин вказаних подій здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні).

У листопаді 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особа 1 та директор і засновник ТОВ «Автотехцентр» ОСОБА_7, який раніше був знайомий із Особою 1, діючи з корисливих мотивів, вступили у злочинну змову з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11, яка діяла в інтересах ТОВ «Тріар Україна», значилася одним із визнаних судом кредиторів боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» і була зацікавлена у санації та відновленні платоспроможності вказаного підприємства, яке раніше очолювала.

Відповідно до злочинної змови Особи 1 та ОСОБА_7, останній був залучений Особою 1 в якості пособника з метою сприяння вчиненню кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_7 мав висловити ОСОБА_11 прохання Особи 1 про надання неправомірної вигоди за вчинення ним всупереч ст. 22, 42 Закону України «Про запобігання корупції», дій із використанням наданого йому службового становища щодо схвалення ДП «МТП «Чорноморськ» у межах процедури банкрутства на зборах кредиторів запропонованого ТОВ «Тріар Україна» плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» та укладення із інвестором договору відступлення права вимоги ДП «МТП «Чорноморськ» до боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», а також ОСОБА_7 мав одержати цю неправомірну вигоду з метою її подальшої передачі Особі 1

У подальшому, 02.12.2020 відбулось засідання зборів кредиторів боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 5 - Р, каб. 12, каб. 24, одним з питань порядку денного якого було схвалення плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонованого інвестором ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», в результаті якого, в тому числі за пропозицією раніше залученого в.о. директором «МТП «Чорноморськ» Особою 1 на підставі договору про надання правової допомоги представника Підприємства - адвоката ОСОБА_13, прийнято рішення про перенесення засідання зборів кредиторів боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» щодо розгляду даного питання на 07.12.2020.

Після цього, о 21 год 15 хв 03.12.2020 у телефонній розмові, здійсненої за допомогою месенджера «Telegram», директор та засновник ТОВ «Автотехцентр» ОСОБА_7, діючи умисно як пособник, із корисливих мотивів та за попередньою змовою із в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особою 1, з метою отримання неправомірної вигоди, з відома останнього висловив прохання ОСОБА_11 надати йому для подальшої передачі Особі 1 неправомірну вигоду у розмірі 250 000 доларів США за вчинення останнім дій із використанням наданого йому службового становища, а саме за схвалення ДП «МТП «Чорноморськ», як кредитором із найбільшою кількістю голосів, запропонованого ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА» плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» на зборах кредиторів, що мали відбутись 07.12.2020.

У подальшому о 14 год 15 хв 05.12.2020 ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особою 1, під час зустрічі біля будинку № 50 по вул. Парковій у м. Чорноморськ Одеської області повторно висловив ОСОБА_11 прохання надати неправомірну вигоду, зазначивши при цьому, що без її надання план санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонований ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», 07.12.2020 на засіданні кредиторів схвалений не буде.

О 13 год 11 хв 06.12.2020, діючи за спільним злочинним планом з ОСОБА_7, в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особа 1, з метою одержання неправомірної вигоди, під час телефонної розмови, здійсненої за допомогою месенджеру «WhatsАрр», повідомив ОСОБА_11, що подальші перемовини щодо умов передачі йому неправомірної вигоди останній необхідно вести із ОСОБА_7 .

Надалі, о 15 год 28 хв 06.12.2020 ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні кафе «Лео» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 11-В, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_11 наступні, погоджені із в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особою 1 умови передачі неправомірної вигоди, а саме:

? 07.12.2020 представник ДП «МТП «Чорноморськ» на зборах кредиторів проголосує за схвалення плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонованого ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА»;

? 10.12.2020 неправомірна вигода у розмірі 250 000 доларів США має бути передана ОСОБА_7 у відділенні Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк»), розташованому по вул. Романа Кармена у м. Одеса, для поміщення в орендований ним індивідуальний сейф у спеціальному сховищі банку з метою подальшої передачі Особі 1 після затвердження Господарським судом Одеської області даного плану санації у справі про банкрутство ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн»;

? після передачі неправомірної вигоди у розмірі 250 000 доларів зі сторони ДП «МТП «Чорноморськ» США має бути підписаний договір про відступлення права вимоги до боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн».

07.12.2020 на зборах кредиторів боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 5 - Р, каб. 12, каб. 24, ОСОБА_13, залучений в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особою 1, не зважаючи на можливість останнього діяти самостійно від імені Підприємства відповідно до п. 8.1 Статуту, за присутності кредиторів, яким належать більше двох третин голосів (66 374 голосів присутніх кредиторів при загальній кількості 81 973), не будучи обізнаним із злочинним планом Особи 1, однак діючи за його вказівкою, проголосував від імені ДП «МТП «Чорноморськ» за схвалення плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонованого ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», діючи як представник державного підприємства, якому належить 50 101 голосів, що без урахування голосів інших кредиторів становило більшість голосів присутніх на зборах кредиторів.

Після чого, листом від 07.12.2020 № 01 - 29/12 розпорядник майна арбітражний керуючий ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» ОСОБА_12 подав до Господарського суду Одеської області для затвердження схвалений зборами кредиторів план санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонований ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», протокол загальних зборів кредиторів ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» від 07.12.2020 № 4 та протокол зборів комітету кредиторів № 2 від 07.12.2020, які містили перебіг та результати голосування кредиторів щодо зазначеного питання.

Об 11 год 30 хв 09.12.2020 директор та засновник ТОВ «Автотехцентр» ОСОБА_7, продовжуючи вчиняти дії, направлені на одержання неправомірної вигоди в інтересах Особи 1, у телефонній розмові, здійсненої за допомогою месенджеру «Telegram», додатково повідомив ОСОБА_11, що для передачі неправомірної вигоди їй о 15 год 10.12.2020 необхідно прибути до раніше вказаного ним місця ? відділення АТ «Укрсиббанк» № 555, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Кармена Романа, 21 А.

Надалі, о 15 год 53 хв 10.12.2020 ОСОБА_11 прибула до відділення АТ «Укрсиббанк» № 555, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Кармена Романа, 21 А, з метою передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7 для Особи 1.

Після чого, о 16 год 08 хв 10.12.2020, перебуваючи у приміщенні відділення АТ «Укрсиббанк» № 555, розташованого за вищевказаною адресою, ОСОБА_11 передала в якості неправомірної вигоди ОСОБА_7 для передачі в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особі 1 грошові кошти в сумі 250 000 доларів США (станом на 10.12.2020 еквівалентно згідно офіційного курсу Національного банку України 7 010 150 грн), що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за вчинення в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» Особою 1 дій з використанням наданого йому службового становища щодо схвалення ДП «МТП «Чорноморськ» плану санації боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», запропонованого інвестором ТОВ «ТРІАР УКРАЇНА», у межах процедури банкрутства на зборах кредиторів, та підписання договору відступлення права вимоги ДП «МТП «Чорноморськ» до боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн», після чого Особа 1 та ОСОБА_7 отримали можливість розпоряджатися вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

За наведених обставин, ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК.

3. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

3.1. 20.02.2025 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7, за участю захисника ОСОБА_6, укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК зі змінами від 22.04.2025 (т. 1 а.с. 52, а.с. 127).

3.2. Як істотні для цього кримінального провадження обставини, що враховані прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості, зазначені:

(1) Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній; кримінальним правопорушенням не завдано збитку та не заподіяно матеріальної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;

(2) Ступінь та характер сприяння обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, готовність визнання винуватості у інших кримінальних правопорушеннях та сприяння органу досудового розслідування у їх завершенні;

(3) Характер і тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зокрема: вчинення ОСОБА_7 злочину у співучасті з іншими особами; складність досудового розслідування щодо інкримінованого ОСОБА_7, цінність співпраці ОСОБА_7 для посилення доказової бази щодо відповідних обставин з одного боку, і з іншого боку - важливість швидкого судового провадження щодо нього для більш оперативного судового провадження стосовно решти осіб у кримінальному провадженні; належність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 до особливо тяжкого;

(4) Особу ОСОБА_7, його вік (61 рік), який раніше не судимий, характеризується позитивно, має хронічні захворювання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину віком 14 років та непрацездатну матір віком 85 років, має постійне місце роботи, не працював на посадах пов`язаних із проходженням державної служби. Окрім того, обвинувачений систематично, починаючи з 2014 року, надає допомогу Збройним Силам України, а також має намір відповідно до умов Угоди про визнання винуватості, добровільно зробити значний грошовий та матеріальний внесок на підтримку Збройних Сил України;

(5) Наявний значний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого проведення судового провадження, у викритті інших співучасників, закріплення доказової бази щодо вчиненого ним та іншими співучасниками злочину, що забезпечується шляхом надання визнавальних показань ОСОБА_7, а також його викривальних показань щодо злочину, вчиненого іншими особами;

Оцінюючи наявність суспільного інтересу, прокурором враховується, що отримання показань від ОСОБА_7 щодо обставин отримання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо затвердження плану санації ТОВ «Євпропіан Агро Інвестментс Юкрейн» та укладення договору переуступки з боку ДП «МТП «Чорноморськ», спрятиме викриттю причетних до їх вчинення інших осіб, притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.

(6) Наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами;

(7) Наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК пом`якшують покарання для обвинуваченого, а саме: щире каяття;

(8) Обставини, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

(9) Спеціальна конфіскація не застосовується.

3.3. ОСОБА_7 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні. Обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Обвинувачений ОСОБА_7 зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті іншого обвинуваченого шляхом надання під час судового розгляду кримінального провадження № 52021000000000313 від 15.06.2021 правдивих викривальних показань щодо обставин скоєння зазначеного кримінального правопорушення, його ролі у вчиненні злочину.

Окрім того, ОСОБА_7 зобов`язується співпрацювати із прокурором, органом досудового розслідування у викритті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 3692 КК (незалежно від можливої подальшої зміни кваліфікації правопорушення), яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52020000000000651 від 19.10.2020 та/або іншому окремому кримінальному провадженні (кримінальних провадженнях), матеріали в яке (які) можуть бути виділено із вказаного провадження (незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування), шляхом надання під час досудового розслідування та/або судового розгляду кримінального провадження (кримінальних проваджень) правдивих викривальних показань щодо обставин скоєння зазначеного кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) і ролі інших осіб в його вчиненні.

3.5. У кримінальному проваджені № 52021000000000313 від 15.06.2021 до ОСОБА_7 цивільний позов не заявлявся. Тому угодою не передбачені умови звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

3.6. Узгоджене сторонами покарання.

З урахуванням особи обвинуваченого та викладених вище обставин сторони погодили призначення ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з позбавленням права обіймати посади керівника суб`єктів господарювання приватної форми власності протягом 1 (одного) року, без конфіскації майна.

У зв`язку з цим сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

3.7. Інші умови угоди.

Сторони дійшли згоди, що ОСОБА_7 протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання чинності вироком Вищого антикорупційного суду про затвердження цієї Угоди про визнання винуватості, зобов`язується забезпечити перерахування від свого імені та/або від імені інших фізичних та/або юридичних осіб одноразово або частинами, грошових коштів у загальному розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) гривень на підтримку Збройних Сил України за такими реквізитами: Отримувач: Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; Код ЄДРПОУ 39696398; Рахунок IBAN № НОМЕР_55; ТВБВ № 10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк», МФО: 322669; Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ згідно з листом до САП від 11.03.2024 № 116/6/9345 командувача ОСОБА_14 ».

Окрім того, ОСОБА_7 протягом одного року з дня затвердження Вищим антикорупційним судом цієї Угоди про визнання винуватості, зобов`язується додатково забезпечити перерахування від свого імені та/або третіх фізичних та/або юридичних осіб одноразово або частинами, грошових коштів у загальному розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень на підтримку Збройних Сил України за вищевказаними реквізитами.

У разі закриття вказаного спеціального рахунку (п. 4.3. Угоди), вказані кошти у розмірі 8 000 000 грн підлягають перерахуванню на будь-який інший спеціальний рахунок відкритий державними органами на підтримку Збройних Сил України та/або їх медичних потреб.

Також, ОСОБА_7 протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня скасування Вищим антикорупційним судом арешту майна, накладеного згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2021 у справі № 991/10215/20, зобов`язується забезпечити безоплатну передачу належних йому та його дружині на праві спільної сумісної власності транспортних засобів на потреби військової частини НОМЕР_1, код НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), яка згідно з листом від 26.01.2025 № 642/1627 звернулася на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із проханням передати транспортні засоби для виконання бойових завдань. Передачі зазначеній військовій частині підлягають такі транспорті засоби:

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» VARIO 512 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (VIN: НОМЕР_4 );

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» 709D, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 (VIN: НОМЕР_6 );

- транспортний засіб «VOLVO» B10 M, 1997 року, д.н.з. НОМЕР_7 (VIN: НОМЕР_8 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 (VIN: НОМЕР_10 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 (VIN: НОМЕР_12 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 (VIN: НОМЕР_14 ).

Належним підтвердженням виконання цього обов`язку з боку обвинуваченого буде акт приймання-передачі відповідного транспортного засобу, підписаний з одного боку - ОСОБА_7 за згодою його дружини ОСОБА_15, а з іншого боку - командиром військової частини або уповноваженою особою зі скріпленням підпису гербовою печаткою військової частини.

Також ОСОБА_7 зобов`язаний зняти відповідні транспортні засоби з обліку для забезпечення подальшої їх постановки на облік військової частини.

Окрім того, ОСОБА_7 протягом 60 (шістдесяти) робочих днів із моменту затвердження судом указаної угоди зобов`язується забезпечити передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації як об`єктів нерухомого майна: (1) земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101) та (2) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м. (реєстраційний номер 781481851101).

З цією метою ОСОБА_7 зобов`язаний забезпечити отримання згоди власника іншої 1/2 частини цього майна - своєї дружини ОСОБА_15 (у формі яка необхідна для передачі такого майна), а також виконання (вчинення) від свого імені та/або від імені ОСОБА_15 будь-яких інших дій, що передбачені чинним законодавством, які є необхідними для передачі активів значених у цьому пункті Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для подальшої реалізації.

Згода дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_15 на здійснення перерахунку коштів, а також на передачу транспортних засобів і нерухомого майна згідно умов цієї Угоди, підтверджується її нотаріально посвідченою заявою.

3.8. Умови застосування спеціальної конфіскації угодою не передбачені.

3.9. Зі змісту угоди вбачається, що сторонам зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

А саме, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог ст. 473 КПК наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.

Сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК обмежується їх право на оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Їм роз`яснено, що такий вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК, зокрема щодо роз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена.

Також сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до ч. 3 ст. 424 КПК обмежується їх право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок.

Їм роз`яснено, що такий вирок або рішення суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

- засудженим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4-7 ст. 474 КПК, у тому числі нероз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена.

У цій угоді прокурором та обвинуваченим засвідчено, що їм роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди.

3.10. Наслідки невиконання угоди.

В угоді роз`яснено наслідки невиконання угоди. А саме, що відповідно до ст. 476 КПК у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановленої ст. 3891 КК.

4. Позиції учасників судового розгляду щодо поданої угоди

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості та прохав її затвердити. Зазначив, що угода відповідає вимогам чинного законодавства, укладена добровільно, норми кримінального процесуального закону дозволяють у цьому кримінальному провадженні укласти угоду про визнання винуватості, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження та/або інших осіб. Зауважив, що існують достатні фактичні підстави для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

Обвинувачений ОСОБА_7 прохав затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Запевнив суд, що він повністю та беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також зазначив, що угоду ініційовано стороною захисту, її укладення є добровільним та він цілком розуміє і усвідомлює: (1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачують, що він має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; (2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК; (3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; (4) вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.

З приводу висунутого обвинувачення ОСОБА_7 показав у судовому засіданні, що вчинив інкримінований йому злочин так та за тих обставин, як це викладено в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Свою винуватість визнав повністю, у вчиненому розкаюється. Також ОСОБА_7 повідомив, що умови угоди про визнання винуватості фінансового та майнового характеру для нього та його сім`ї не є занадто обтяжливими. Для виконання взятих на себе за угодою фінансових та майнових зобов`язань він має намір найскоріше прибути в Україну. ОСОБА_7 не має будь-яких застережень щодо надання ним правдивих викривальних показання у згаданих в угоді кримінальних провадженнях.

Захисник ОСОБА_6 прохала затвердити угоду про визнання винуватості, підтвердила, що ініціатором укладення такої угоди є сторона захисту. Захисник вважає, що умови угоди відповідають вимогам закону. Запевнила, що з боку ОСОБА_7 укладення угоди було добровільним.

5. Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового засідання та з`ясувавши передбачені ч. 4, 6 ст. 474 КПК обставини, перевіривши угоду на предмет її відповідності вимогам КПК та закону України про кримінальну відповідальність, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Так, згідно з ч. 7 ст. 474 КПК суд має перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону, та відмовити в затвердженні угоди за наявності передбачених даною процесуальною нормою підстав, зокрема якщо умови угоди суперечать закону, правова кваліфікація дій обвинуваченого є неправильною, угода не відповідає інтересам суспільства, її умови порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні сумніви в добровільності укладення угоди, очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, або ж відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Отже, суду належить перевірити, з`ясувати та дійти переконання про відсутність обставин, які б унеможливлювали затвердженню угоди про визнання винуватості.

5.1. Щодо відповідності змісту угоди вимогам законодавства

Згідно із ст. 472 КПК в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 470 КПК у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин, зокрема, у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки).

З огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, яке відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК є особливо тяжким корупційним злочином, кримінальне провадження щодо якого направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, для укладення такої угоди обов`язково повинно бути погодження заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником.

Так, на виконання вищевказаних положень, укладення цієї угоди про визнання винуватості та відповідні зміни до неї погоджено із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 .

Відтак, зі змісту угоди вбачається, що її укладено повноважними особами з дотриманням передбачених процесуальним законом процедур. В угоді зазначено дату її укладення, усі необхідні відомості та реквізити, її скріплено підписами сторін. Форма та зміст угоди відповідають вимогам законодавства.

5.2. Щодо відповідності умов угоди вимогам законодавства

Відповідно до ч. 2 та п. 2, ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів.

За змістом ст. 474 КПК перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Перевірка достовірності обставин, які згідно із ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, зокрема ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, є обов`язком прокурора. На суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, який ст. 12 цього ж Кодексу віднесений до особливо тяжкого злочину.

За встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті обставин вчинення кримінального правопорушення, який в угоді про визнання винуватості зі змінами та у судовому засіданні ОСОБА_7 беззаперечно у повному обсязі визнав та підтвердив, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі.

Досліджені під час судового засідання обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, свідчать про існування достатніх та об`єктивних підстав для визнання ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення.

Зі змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості слідує, що потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Окрім того, умовами угоди передбачена співпраця обвинуваченого ОСОБА_7 у викритті іншого співучасника у цьому провадженні Особи 1, а також в інших кримінальних правопорушеннях та ролі інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд вважає, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам, передбаченим ч. 4 ст. 469 КПК.

Перевіряючи питання щодо підсудності Вищому антикорупційному суду провадження стосовно ОСОБА_7, у розумінні ст. 331 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», суд враховує, що кримінальне провадження № 52021000000000313 від 15.06.2024 розслідувалося Національним антикорупційним бюро України, зокрема, за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, а також наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, зокрема, щодо розміру предмету кримінального правопорушення.

Отже, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 підсудне Вищому антикорупційному суду.

5.3. Щодо відповідності угоди інтересам суспільства

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор повинен врахувати:

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства в цілому. Суспільний інтерес - це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статтею 2 КПК, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м`якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом`якшенню.

Попри абстрактний характер поняття суспільний інтерес, означена норма процесуального закону досить чітко його розкриває та дає зрозуміти, в якому саме аспекті повинні оцінюватися умови угоди про визнання винуватості, щоб відповідати інтересам суспільства.

В умовах сьогодення країни всього світу стикаються з двома тенденціями, (1) зростанням рівня організованої злочинності та виникненням нових способів приховування протиправної діяльності, з одного боку, та (2) прагненням підвищити стандарти захисту прав людини у кримінальному провадженні, з іншого. Ці тенденції обумовлюють суттєве зростання навантаження на правоохоронну та судову системи, що, менше з тим, відбувається без збільшення обсягу фінансування та в тих самих умовах кадрового забезпечення. Тому оптимізація кримінального судочинства повинна відбуватись шляхом пришвидшення та спрощення кримінального процесу, відмови від невиправданих ускладнень і процедурних рудиментів, запровадження нових кримінально-процесуальних форм досягнення мети кримінального провадження. Однією з таких форм є інститут угод, запроваджений в Україні у 2012 році, який забезпечує ефективність, розумність та раціональність судового процесу, а також гарантує бережливе ставлення до ресурсів всіх учасників справи.

До того ж, внаслідок укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_7 зобов`язався надати правдиві викривальні показання щодо інкримінованих йому та іншим особам кримінальних правопорушень, в цьому та інших кримінальних провадженнях. Його показання, як учасника кримінальних правопорушень сприятимуть узгодженню всіх доказів між собою, викристалізації фактичних обставин вчинення злочинів, розмежуванню ролей співучасників та притягненню до кримінальної відповідальності всіх причетних, що також становить суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Водночас, суспільний інтерес у цьому провадженні полягає у загальній та спеціальній превенції, яка завжди відбувається внаслідок притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності, коли сам ОСОБА_7 та інші особи (на його прикладі) мають можливість оцінити негативні наслідки вчинення кримінальних правопорушень та відмовитись від їх вчинення у майбутньому.

Затвердження угоди про визнання винуватості сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких злочинів за рахунок зменшення процесуального навантаження на прокурорів у цьому кримінальному провадженні та зміщенні акцентів на інші провадження, значно зекономить ресурс, який держава витратить у разі якщо угоду буде затверджено і призначено узгоджене покарання, в результаті чого мінімізуються оскарження кінцевого судового рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Окрім цього, обвинувачений бере на себе такі зобов`язання:

(а) забезпечити перерахування коштів у загальному розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень на підтримку Збройних Сил України;

(б) забезпечити безоплатну передачу належних йому та його дружині на праві спільної сумісної власності транспортних засобів на потреби військової частини НОМЕР_1, код НОМЕР_2 .

Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2025 № 642/1627 вказана військова частина виконує завдання за призначенням на території Донецької області та для забезпечення виконання своїх завдань планує та організовує матеріально?технічне забезпечення повсякденної та бойової діяльності. У військовій частині проходять службу військовослужбовці, які на даний час виконують бойові завдання на сході держави на лінії розмежування, першого та другого ешелону оборони.

(в) забезпечити передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації як об`єкту нерухомого майна: (1) земельної ділянки та (2) домоволодіння, належних йому та його дружині на праві спільної сумісної власності. Кошти від реалізації цього майна мають поповнити Державний бюджет.

Відтак, колегія суддів переконана, що перерахування коштів на підтримку Збройних Сил України, передача транспортних засобів, що належать на праві спільної сумісної власності, на безоплатній основі військової частини НОМЕР_1, яка безпосередньо виконує бойові завдання на сході України, та передача до Державного бюджету коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, відповідає інтересам суспільства, сприяє підвищенню обороноздатності держави, належному забезпеченню військовослужбовців матеріально-технічними засобами в умовах збройної агресії проти України.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, обов`язку надати правдиві викривальні показання обвинуваченим у цьому та інших кримінальних провадженнях, готовність спрямувати значну суму коштів на підтримку обороноздатності держави, передачу рухомого майна (транспортних засобів) на потреби військової частини та передачу нерухомого майна для реалізації такого майна, суд дійшов висновку про можливість затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості.

5.4. Щодо можливості порушити права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Судом установлено, що при укладенні цієї угоди брала участь захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6, як цього вимагають норми п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для будь-якої із сторін кримінального провадження. Фактично це було підтверджено кожною стороною безпосередньо в судовому засіданні. Сторони наполягали на затвердженні угоди та стверджували про добровільність її укладення.

Стосовно можливості угоди про визнання винуватості порушити права чи інтереси інших осіб, зокрема обвинуваченого Особи 1, слід зауважити, що в силу ст. 90 КПК преюдиціальне значення для суду в питанні допустимості доказів має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Для того, щоб встановити всі необхідні ознаки складу кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 та не допустити порушення презумпції невинуватості щодо іншого співучасника злочину, відносно якого здійснюється судовий розгляд у загальному порядку, суд використовує щодо останнього деперсоніфікацію анкетних даних.

Із дослідженої судом у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення, відповідно до ст. 17 КПК, не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого ОСОБА_7 .

Окремо слід наголосити, що судом не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, також судом при вирішені цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угод (рішення у справі «Навальний і Офіцеров проти росії» від 23.02.2016).

Отже, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь - якого злочину інших осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.

Суд не висловлював у вироку думку про винуватість Особи 1 у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_7, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

З тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати Особу 1, а вказівка на повноваження, посаду останнього чи інші дані, які наведені в тексті вироку, є лише обов`язковим елементом конкретизації суті обвинувачення ОСОБА_7 .

Водночас варто звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19 виснував, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК). Невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні не може бути підставою, яка унеможливлює або ускладнює реалізацію права обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості і не може бути правовою підставою для скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості.

З наведеного слідує, що вирок суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, не може мати преюдиціального та/або доказового значення у кримінальних провадженнях стосовно інших осіб, також не може обмежити їх право на справедливий судовий розгляд чи порушити презумпцію невинуватості.

Підсумовуючи, суд констатує, що умови цієї угоди про визнання ОСОБА_7 винуватості не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

5.5. Щодо добровільності укладення угоди про визнання винуватості

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_17 підтвердили добровільність укладення угоди, спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність примусу зі сторони обвинувачення або інших осіб. Захист стверджував, що насильства, примусу чи погроз до обвинуваченого ОСОБА_7 ніхто не застосовував, яких-небудь обіцянок чи пропозицій, окрім тих, що узгоджені сторонами в угоді, ніхто не надавав. Обвинувачений та його захисник стверджували, що саме сторона захисту є ініціатором укладення такої угоди про визнання винуватості.

Прокурор також підтвердив добровільність укладення угоди.

За результатами перевірки умов угоди, заслухавши думки та пояснення її сторін, у тому числі обвинуваченого ОСОБА_7, інтереси якого представлені адвокатом за договором, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, як і сумніви у добровільності такого процесуального волевиявлення сторін.

5.6. Щодо можливості виконання обвинуваченим зобов`язань за угодою

Зі змісту угоди слідує, що обвинувачений ОСОБА_7 зобов`язався співпрацювати з прокурором у наданні правдивих та детальних показань про вчинення іншими особами кримінальних правопорушень, зокрема у кримінальних провадженнях № 52021000000000313 від 15.06.2021, № 52020000000000651 від 19.10.2020 та інших кримінальних провадженнях, пов`язаних із зазначеними.

У вироку вказано, що перевірка достовірності обставин, передбачених у ст. 470 КПК, зокрема ступеню та характеру сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінальних проваджень щодо нього та інших осіб, та підтвердження їх доказами належить до виключних повноважень прокурора, а не суду.

Водночас, суд констатує, що зазначені зобов`язання ОСОБА_7 цілком узгоджуються із обумовленими у п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК спеціальними умовами ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості, а отже є законними.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що визначені в угоді про визнання винуватості покарання і обов`язки в частині перерахування коштів на потреби Збройних Сил України, передача рухомого та нерухомого майна військовій частині та Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації як об`єкту нерухомого майна для обвинуваченого є зрозумілим та посильним для виконання.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості зі змінами, вказав на той факт, що він отримав згоду дружини на відчуження рухомого та нерухомого майна, а також перерахування грошових коштів для виконання зобов`язань, передбачених в угоді про визнання винуватості.

Так, згідно з актовим записом про шлюб № 130 від 02.03.1996 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у шлюбі з ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів ОСОБА_15 належать на праві приватної власності такі транспортні засобі:

(1) НОМЕР_15 - транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 (VIN: НОМЕР_14 ) (т. 1 а.с. 85);

(2) НОМЕР_16 - транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 (VIN: НОМЕР_10 ) (т. 1 а.с. 86);

(3) НОМЕР_17 - транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 (VIN: НОМЕР_12 ) (т. 1 а.с. 87);

(4) НОМЕР_18 - транспортний засіб «VOLVO» B10 M, 1997 року, д.н.з. НОМЕР_7 (VIN: НОМЕР_8 ) (т. 1 а.с. 88);

(5) НОМЕР_19 - транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» VARIO 512 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (VIN: НОМЕР_4 ) (т. 1 а.с. 89);

(6) НОМЕР_20 - транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» 709D, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 (VIN: НОМЕР_6 ) (т. 1 а.с. 90).

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви, із апостилем та перекладом на українську мову, ОСОБА_15 від 12.02.2025 остання надає свою безумовну згоду на безоплатну передачу щодо належного їй з ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності рухомого і нерухомого майна, грошових коштів на умовах, які визначені в угоді про визнання винуватості, зокрема такого майна:

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» VARIO 512 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (VIN: НОМЕР_4 );

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» 709D, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 (VIN: НОМЕР_6 );

- транспортний засіб «VOLVO» B10 M, 1997 року, д.н.з. НОМЕР_7 (VIN: НОМЕР_8 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 (VIN: НОМЕР_10 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 (VIN: НОМЕР_12 );

- транспортний засіб «RENAULT KANGOO», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 (VIN: НОМЕР_14 );

- земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101)

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м. (реєстраційний номер 781481851101).

Окрім того, надає свою безумовну згоду на безоплатну передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активам, одержаними від корупційних та інших злочинів для подальшої реалізації у встановленому порядку, зокрема, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101) та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м. (реєстраційний номер 781481851101).

Також зобов`язалась від свого імені вчинити усі дії передбачені чинним законодавством України та які є необхідними для передачі зазначених вище чи будь?яких інших транспортних засобів та/або нерухомого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та/або будь?яким військовим частинам, які будуть зазначені в угоді про визнання винуватості (т. 1 а.с. 73).

Водночас, на підтвердження виконання умов угоди про визнання винуватості в частині зобов`язання перерахувати та/або забезпечити перерахування третіми особами грошовими коштів у загальному розмірі 15 000 000 гривень на потреби Збройних Сил України, надано відомості про доходи ОСОБА_7, які свідчать про реальну можливість перерахувати або забезпечити перерахування вказаної суми протягом зазначених в угоді зі змінами строків.

Відповідно до наданих податкових декларацій платника Єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 отримав дохід від підприємницької діяльності: за 2020 рік у сумі 20 640 700 грн, за 2021 рік - 16 627 840 грн, за 2022 рік - 2 374 352.30 грн, за 2023 рік - 304 970,31 грн, за 2024 рік - 239 623,13 грн (т. 2 а.с 6). Отже за період з 2020 по 2024 роки ОСОБА_7 отримав сукупний дохід від підприємницької діяльності 40 187 485,70 грн (без врахування суми утриманого податку).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність наведених обставин доводить фінансову спроможність ОСОБА_7 виконати взяті на себе зобов`язання в частині перерахування коштів на потреби Збройних Сил України, а наявна згода ОСОБА_15 (дружини) на відчуження рухомого та нерухомого майна, а також перерахування грошових коштів свідчить про досягнення згоди з дружиною щодо виконання зобов`язань, передбачених в угоді про визнання винуватості.

За таких підстав суд не вбачає очевидної неможливості та перешкод для виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за укладеною ним угодою.

5.7. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості

Вивчивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, а також заслухавши надані у судовому засіданні пояснення обвинуваченого, його захисника, суд доходить висновку, що існують достатні фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі. Водночас, на переконання суду, визнання ними своєї вини не є результатом самообмови.

6. Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, судом встановлено, що укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність, а також інтересам суспільства. Суд не вбачає передбачених ч. 7 ст. 474 КПК підстав для відмови в затвердженні цієї угоди.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 .

7. Узгоджене сторонами покарання та звільнення від його відбування з випробуванням

Верховний Суд у постанові від 19.04.2019 у справі № 443/1407/18 вказав, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю природою є дискрецією, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Зазначена норма закону кореспондується з ч. 5 ст. 65 КК, згідно з якою у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ст. 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При укладенні угоди та узгодженні покарання сторонами враховано, що обвинувачений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, критично ставиться до власної злочинної поведінки, активно сприяє розкриттю злочинів, що оцінено прокурором та судом як обставини, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого.

Також, враховано відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що вік обвинуваченого ОСОБА_7 становить 61 рік (т. 2 а.с. 1), він раніше не судимий (т. 2 а.с. 2), характеризується позитивно, має низку хронічних захворювань (т. 1 а.с. 104?108), одружений, має на утриманні неповнолітню сина, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 110) та непрацездатну матір ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4 (віком 85 років) (т. 1 а.с. 11, 112), має постійне місце проживання та роботи - є засновником та директором ТОВ «Автотехцентр», на посадах, пов`язаних із проходженням державної служби, не працював.

Окрім того, ОСОБА_7 систематично, з 2014 року, надає допомогу Збройним Силам України про що свідчить низка нагород, зокрема: (1) подяка командирів військової частини НОМЕР_21 та НОМЕР_22 (т 1 а.с 113, 116), (2) грамота за суттєву матеріальну допомогу фотограмметричному центру воєнно-топографічного управління м. Одеса від 01.04.2022 (т. 1 а.с. 114), (3) подяка за вагому допомогу, безвідмовність та оперативність забезпечення потреб морської охорони Державної Прикордонної служби України під час воєнного стану, у спільній боротьбі за територіальну цілісність, єдність та свободу України від 22.04.2022 (т. 1 а.с. 115), (4) медаль «За сприяння в охороні державного кордону України», нагороджений наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.06.2022 (т. 1 а.с. 117), (5) відзнака 74-го окремого розвідувального батальйону від 22.08.2017 (т. 1 а.с. 119) тощо. Також ОСОБА_7 відповідно до умов цієї Угоди про визнання винуватості має намір добровільно зробити значний грошовий та матеріальний внесок на підтримку Збройних Сил України (т. 1 а.с. 117).

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7, суд враховує його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.

Домовленості сторін угоди щодо розміру та виду узгоджених ОСОБА_7 основного та додаткових покарань не виходять за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, з укладеної у цьому кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості слідує, що сторони узгодили призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з позбавленням права обіймати посади керівника суб`єктів господарювання приватної форми власності протягом 1 (одного) року, без конфіскації майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 75 КК у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробування, визначаються судом.

З урахуванням наведеного, суд уважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування узгодженого сторонами покарання з випробуванням. Вирішуючи питання про тривалість іспитового строку, суд враховує ступінь тяжкості і характер вчинених кримінального правопорушення, який є особливо тяжким корупційним, та вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю три роки, протягом якого він перебуватиме під наглядом уповноваженого органу з питань пробації, а також покласти на нього обов`язки, що передбачені ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 76 КК, а саме: 1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 3) утримуватися від спілкування із Особою 1, окрім надання показань в суді.

У відповідності до положень ст. 77 КК покарання у виді позбавленням права займатися певною діяльністю підлягає самостійному виконанню.

8. Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

8.1 Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

8.2. Спеціальна конфіскація

Підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не встановив.

8.3 Винагорода викривачу

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

8.4. Процесуальні витрати.

Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що процесуальні витрати у ньому складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів, а саме:

- витрат на проведення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової криміналістичної експертизи аудіоматеріалу (висновок експерта № 4024/4025/21 - 35/5682?5687/21 - 35 від 07.06.2021) - 27 457 грн 60 коп;

- витрат на проведення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової криміналістичної експертизи аудіо -, відеоматеріалу (висновок експерта № 10459/21 - 35/11191?11195/21?35 від 08.06.2021 - 27 457 грн 60 коп;

- витрат на проведення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 5185/21 - 35 від 14.06.2021) - 4 118 грн 64 коп;

- витрат на проведення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 10461/21 - 35 від 14.06.2021) - 4 118 грн 64 коп;

Сукупний розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні, пов`язаних із залученням експертів, складає 63 152,48 грн, що згідно з ч. 2 ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 у розмірі 1/2 частини від загальної їх суми, що становить 31 576, 24 грн (63 152,48 : 2 = 31 576,24).

8.5. Речові докази

За повідомленням прокурора у цьому кримінальному провадженні відсутні речові докази та документи, долю яких необхідно вирішувати у відповідності до ст. 100 КПК.

8.6. Заходи забезпечення кримінального провадження

8.6.1 Запобіжний захід

З матеріалів судової справи слідує, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2020 у справі № 991/10171/20 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 102 000 грн (т. 2 а.с. 34).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2022 у справі № 991/1393/22 заставу в розмірі 2 102 000 грн, внесену 30.12.2020 заставодавцем ТОВ «Автотехцентр» за ОСОБА_7, звернуто в дохід держави. Водночас до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 729 100 грн (т. 2 а.с. 49), яку в частині внесення заставу не було виконано.

З огляду на звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає недоцільним продовжувати дію обраного стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави, тому цей запобіжний захід підлягає скасуванню.

Окрім того, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022 у справі № 991/2251/22 (провадження № 1-кп/991/38/22) стосовно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 67). Такий запобіжний захід було обрано у порядку ч. 6 ст. 193 КПК, тобто за відсутності обвинуваченого та є необхідним, зокрема, для того, щоб у разі затримання особи, суд розглянув питання про застосування до особи обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Втім, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має прямих процесуальних наслідків для особи, яка не була затримана.

Під час судового засідання прокурор просив скасувати обраний запобіжний захід, враховуючи з`явлення обвинуваченого, повідомлення його місця перебування та участі у судовому розгляді.

Беручи до уваги участь обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні, надання ним показань та визнання беззастережно своєї вини, а також відсутності будь-яких процесуальних обмежень до обвинуваченого, суд вважає за необхідне скасувати обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас, з огляду на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК та відповідних клопотань, а також особу обвинуваченого, його щире каяття, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу задля забезпечення виконання вироку суду.

8.6.2 Арешт майна

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З матеріалів судової справи слідує, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2021 у справі № 991/10215/20 (провадження № 11-сс/991/169/21) накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_15 шляхом заборони відчуження такого майна, а саме:

- 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_5, загальна площа 37,8 кв.м. (реєстраційний номер 2121539451237);

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 0,1476 га, (кадастровий номер 5110800000:05:005:0186, реєстраційний номер 962298451108);

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 0,0995 га (кадастровий номер 5110137500:51:003:0367, реєстраційний номер 184077851101);

- 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 96,4 кв.м., (реєстраційний номер 121087251108);

- 1/2 частини нежилих приміщень № 39а за адресою: АДРЕСА_8, загальною площею 84,9 кв.м. (реєстраційний номер 11059204);

- 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 312,3 кв.м. (реєстраційний номер 38874926);

- 1/2 частини автомобіля KIA PREGIO, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_23 (VIN: НОМЕР_24 );

- 1/2 частини автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_25 (VIN: НОМЕР_26 );

- 1/2 частини автомобіля VOLKSWAGEN CARAVELLE, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_27 (VIN: НОМЕР_28 );

- 1/2 частини автомобіля MUNSTERLAND 65T, 1980 оку випуску, д.н.з. НОМЕР_29 (VIN: НОМЕР_30 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 (VIN: НОМЕР_10 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_31 (VIN: НОМЕР_32 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_33 (VIN: НОМЕР_34 );

- 1/2 частини автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_35 (VIN: НОМЕР_36 );

- 1/2 частини автомобіля DAF FT CF 85, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_37 (VIN: НОМЕР_38 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_39 (VIN: НОМЕР_40 );

- 1/2 частини корпоративних прав, зареєстрованих ОСОБА_7, у статутному капіталі ТОВ «Автотехцентр», код ЄДРПОУ 30851352.

Окрім того, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_15, право власності на яке зареєстровано на ОСОБА_15, шляхом заборони відчуження такого майна, а саме:

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 0.3700 га (кадастровий номер 5110800000:03:002:0015);

- 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 47,8 кв.м. (реєстраційний номер 1588723051237);

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101);

- 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м. (реєстраційний номер 781481851101);

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 0,43 га (кадастровий номер 5110800000:03:002:0024, реєстраційний номер 66421251108);

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 (VIN: НОМЕР_41 );

- 1/2 частини автомобіля ВАЗ 21214, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_42 (VIN: НОМЕР_43 );

- 1/2 частини автомобіля ВАЗ 21214, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_44 (VIN: НОМЕР_45 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_46 (VIN: НОМЕР_47 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_48 (VIN: НОМЕР_49 );

- 1/2 частини автомобіля MERCEDES-BENZ VARIO 512 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_50 (VIN: НОМЕР_51 );

- 1/2 частини автомобіля VOLVO B10 M, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_52 (VIN: НОМЕР_8 );

- 1/2 частини автомобіля RENAULT KANGOO, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_53 (VIN: НОМЕР_12 );

- 1/2 частини автомобіля MERCEDES-BENZ 709D, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_54 ( НОМЕР_6 ) (т. 2 а.с. 26).

Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.01.2021 у справі № 991/10199/20 (провадження № 1-кс/991/10459/20) накладено арешт на майно ОСОБА_7, вилучене 10.12.2020 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 - житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- планшетний комп`ютер iPad mini, серійний номер F9FV35NZGHMN;

- грошові кошти у загальній сумі 3 500 Євро;

- грошові кошти у загальній сумі 145 доларів США.

З огляду на викладене, враховуючи наявну згоду власників майна на добровільну передачу транспортних засобів на потреби Збройних Сил України та передачу нерухомого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для подальшого застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Відтак, з урахування наявності добровільної згоди власників нерухомого майна ( ОСОБА_7 та ОСОБА_15 ), суд вважає за можливе передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації як об`єктів нерухомого майна, а саме: (1) земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101) та (2) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м. (реєстраційний номер 781481851101).

9. Щодо заходів екстрадиційного характеру

Так, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2022 ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук (т. 2 а.с. 82).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022 у справі № 991/2251/22 (провадження № 1-кп/991/38/22) щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 67).

05.02.2024 Вищим антикорупційним судом (у справі № 991/2251/22) скеровано до Міністерства юстиції України клопотання про видачу (екстрадицію) в Україну ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності, з метою подальшого спрямування на адресу компетентного органу Королівства Іспанія (вих. 991/2251/22/3389/2024).

Рішенням Національної Кримінальної Палати пленарного засідання Національного Суду Іспанії щодо вирішення питання про екстрадицію ОСОБА_7 від 18.12.2024, серед іншого, вирішено призупинити виконання екстрадиції на період дії тимчасового захисту та вирішення питання щодо прихистку (т. 1 а.с. 93).

Водночас, суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 зазнало істотних змін, оскільки він уклав угоду про визнання винуватості і свідчить про визнання ним пред`явленого обвинувачення.

Отже, екстрадиція втрачає своє значення як інструмент забезпечення участі обвинуваченого у кримінальному процесі, оскільки укладення угоди свідчить про досягнення цілей кримінального переслідування іншим шляхом, без необхідності його фізичної присутності в Україні. З огляду на це, необхідність у подальшому провадженні екстрадиційної процедури відпала.

Суд, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку, що постанова детектива Національного антикорупційного бюро України про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук також втратила актуальність, з огляду на таке.

20.02.2025 ОСОБА_7 уклав угоду про визнання винуватості, у якій визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Зазначена обставина свідчить про добровільність участі ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відмову обвинуваченого від подальшого наміру ухилятися від органів досудового розслідування або суду, а відтак - про втрату потреби у його розшуку. Тому, укладення угоди про визнання винуватості, виключає необхідність подальшого застосування до особи заходів примусового характеру, спрямованих на забезпечення її участі у кримінальному процесі.

З огляду на викладене, враховуючи принцип процесуальної економії, оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук втратило своє процесуальне значення, а постанова про його міжнародний розшук втратила актуальність у зв`язку із відсутністю підстав для її подальшого існування, відтак міжнародний розшук ОСОБА_7, оголошений постановою детектива від 18.05.2022, слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 374, 475 КПК,

у х в а л и в :

1. Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15.06.2021, укладену 20.02.2025 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7, зі змінами від 22.04.2025.

2. Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.

3. Призначити ОСОБА_7 узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з позбавленням права обіймати посади керівника суб`єктів господарювання приватної форми власності протягом 1 (одного) року, без конфіскації майна.

4. На підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування із Особою 1 до закінчення кримінального провадження № 52021000000000313 від 15.06.2021, окрім надання показань в суді.

Встановити ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

5. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади керівника суб`єктів господарювання приватної форми власності підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

6. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 31 576 (тридцять одна тисяча п`ятсот сімдесят шість) грн 24 коп.

7. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2022 у справі № 991/1393/22 (провадження № 1-кс/991/1407/22), - скасувати.

7.1. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_7 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022 у справі № 991/2251/22 (провадження № 1?кп/991/38/22) - скасувати.

8. Арешт, накладений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2021 у справі № 991/10215/20 (провадження № 1-сс/991/169/21), - скасувати.

Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 0,0518 га (кадастровий номер 5110136900:39:002:0017, реєстраційний номер 781486351101) та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144 кв.м (реєстраційний номер 781481851101) передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації як об`єкту нерухомого майна.

8.1. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.01.2021 у справі № 991/10199/20 (провадження № 1-кс/991/10459/20), - скасувати.

9. Міжнародний розшук ОСОБА_7, оголошений постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2022 у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15.06.2021, - скасувати.

10. Відізвати без виконання клопотання Вищого антикорупційного суду про видачу (екстрадицію) в Україну ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у справі № 991/2251/22 для притягнення до кримінальної відповідальності, скерованого 05.02.2024 через Міністерство юстиції України з метою подальшого спрямування на адресу компетентного органу Королівства Іспанія (вих. 991/2251/22/3389/2024).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК. Апеляційна скарга на вирок подається через Вищий антикорупційний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також присутнім у судовому засіданні іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у залі суду.

Судді:

ОСОБА_20 ОСОБА_21 ОСОБА_22